Три роки тому група компаній «Метінвест» розробила власну концепцію будівництва житла для переселенців з окупованих росіянами територій. Тепер ця технологія стала обов’язковою вимогою тендера на проектування кварталу для біженців з Бахмута на Рівненщині, а інші вимоги звузили коло учасників фактично лише до компаній з досвідом проектування на об’єктах «Метінвесту».
Але основний інтерес «Метінвесту» полягає у постачанні сталевих конструкцій вартістю у сотні мільйонів гривень. І це лише для одного проекту, а загалом «Метінвест» планує запустити в Україні більше 30 таких проектів.
NGL.media розбиралися, як компанія найбагатшого бізнесмена країни Ріната Ахметова намагається створити «золотий стандарт» повоєнної відбудови України.
Якісні розслідування потребують багато часу, зусиль і грошей. Приєднуйтесь до сотень учасників спільноти NGL.media, які підтримують цю складну роботу
Безкоштовний подарунок
Вперше концепцію «Сталева мрія», яка передбачає швидке будівництво будівель зі сталевими каркасами, група компаній «Метінвест» представила ще у травні 2023 року. Гендиректор Юрій Риженков не приховував, що саме «Метінвест» має намір постачати сталь для цього проекту.
«Компанія не лише постачатиме сталь для будівництва, а й використає власний досвід та експертизу, щоб зробити процес відбудови ефективнішим, швидшим і простішим. Як великий бізнес, ми взяли на себе відповідальність розробити загальну концепцію відбудови країни. Сподіваюся, вона стане поштовхом, щоб втілити мрії в дії», – заявив тоді Риженков на бізнес-форумі у Києві.
Мрії, як відомо, люблять наполегливих. У наступні два роки «Метінвест» наполегливо просував свою ідею, що полягала у наборі рішень для будівництва житла та соціальної інфраструктури, які можна адаптувати під потреби конкретних громад.
В основі концепції «Сталева мрія» – будинок-конструктор зі сталевим каркасом та збірними панелями для стін і перекрить. Компанія розробила близько 200 готових проектів будівель на основі трьох сталевих попередньо виготовлених елементів: каркаса, модуля та платформи. Кожен проект містить повний пакет документів – кошторис, графіки будівництва, планування та технічні рішення.
Запропонована «Метінвестом» концепція будівництва житла на сталевому каркасі (візуалізація «Метінвесту»)
У 2024 році «Сталева мрія» опинилася серед фіналістів конкурсу «Партнерство заради сталого розвитку», що проходить під егідою ООН. На сайті конкурсу вказано, що концепцію безкоштовно адаптували під зведення житла для 18 тис. колишніх мешканців Бахмута і 10 тис. мешканців Маріуполя. Ще близько 30 громад по усій країні виявили зацікавлення у концепції «Сталевої мрії».
Мініатюрна копія Бахмута
Росіяни окупували Бахмут у грудні 2023 року, знищивши його під штурмових дій практично повністю. До війни там мешкали понад 80 тис. людей і всі вони залишилися без домівок.
Для частини біженців вирішили побудувати нове житло на Рівненщині – у селищі Гоща з населенням близько п’яти тисяч людей. У травні минулого року уклали меморандум, згідно з яким селищна рада виділить до 10 гектарів землі, а Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) зобов’язується збудувати житловий квартал для біженців і передати його у комунальну власність громади.
Проект будівництва у Гощі передбачає створення такої собі мініатюрної копії Бахмута з умовним поділом на райони і відтворенням знакових місць: набережної, алеї троянд тощо. Перша черга передбачає будівництво будинків зі сталевих конструкцій на 570 квартир, укриття, школу, комунікації. Загалом житло першої черги розраховане на 1200 осіб.
Типові будинки, які планують звести для колишніх мешканців Бахмута у у селищі Гоща на Рівненщині (візуалізація «Метінвесту»)
Вартість першої черги будівництва оцінена у 919 млн грн. Фінансування планують залучати з державного бюджету, а також від міжнародних донорів та інвесторів. У листопаді 2025 року на міжнародній конференції у Варшаві заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська представила цей проект перед представниками Європейської комісії, Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних донорів. На тій же конференції Козловська розповідала і про аналогічний проект будівництва житла для маріупольців у Білій Церкві.
Технологія в обох проектах – та сама, яку «Метінвест» безкоштовно запропонував громадам двома роками раніше.
Чому раптом сталь?
Втілювати проєкт на Рівненщині вирішили з розробки проєктної документації. Тендер на її розробку на майже 62 млн грн оголосили у лютому 2026 року. І вже на цьому етапі закладено ключове рішення – будинки зі сталевого каркасу.
На етапі розгляду пропозицій потенційні учасники тендеру скаржилися на дискримінаційні умови, закладені від початку. NGL.media поспілкувались із кількома скаржниками. Вони стверджують, що вимоги закупівлі були прописані під сталевий каркас, хоча цю технологію в житловому будівництві практично не застосовують.
Усвідомлюючи, що такі скаржники можуть бути упередженими, NGL.media звернулись до незалежних проектантів. Думки розійшлися. Одні кажуть, що так житло в Україні не будують – сталевий каркас використовують для промислових об’єктів, офісів і торгових центрів. Інші говорять, що таке будівництво можливе, хоча й малопоширене.
Втім, усі експерти сходяться на одному: для такого рішення має бути вагома технічна причина. Чому? Це дорожче, бо сталевий каркас потребує спеціального вогнезахисту, тоді як бетонний каркас чи цегляні стіни такого захисту не потребують.
Київський архітектор Олег Гречух стверджує, що єдиний відомий йому житловий будинок зі сталевим каркасом у Києві будували ще у 2004-2005 роках – і то через унікальні умови ділянки поруч зі старими будівлями з малими фундаментами. «Для Гощі взагалі важко пояснити, чому така технологія вимагається на порожніх ділянках», – вважає він.
Сталь чи бетон і цегла?
Щоб нетипове рішення виглядало обґрунтовано, бахмутська влада замовила техніко-економічний розрахунок (ТЕР). Це документ, який порівнює кілька варіантів будівництва і пояснює вибір найдоцільнішого з економічної точки зору. Без ТЕР оголосити тендер із конкретною технологічною вимогою було б складніше.
Бахмутська міськрада підтвердила NGL.media, що не проводила конкурентний відбір розробника ТЕР, скориставшись спрощеннями у закупівлях під час воєнного стану. Документ розробило ТОВ «Архітектурно-планувальне бюро». Інших проектувальників не залучали.
Техніко-економічний розрахунок передали комунальному підприємству «Бахмутська житлова управляюча компанія», яке призначили відповідальним за будівництво в Гощі. Це ж підприємство оголосило тендер на розробку проектної документації на будівництво кварталу для бахмутян.
Техніко-економічний розрахунок порівнював два варіанти. Будівництво на сталевому каркасі оцінили у 919 млн грн, а більш традиційне з бетону і цегли – у 934 млн грн. Різниця в ціні склала менше 2% і на цій підставі розробник ТЕР рекомендував металевий каркас як «більш економічно доцільний».
Втім, незалежні експерти пояснюють, що ТЕР порівнює лише кошториси, а не технології. Для нетипового будівельного рішення – як-от сталевий каркас житловому будинку – мало б бути окреме технічне обґрунтування: лабораторні випробування, перевірка відхилень від стандартних норм. Нічого подібного не проводили.
«Не думаю, що були два повноцінні проекти з кошторисами на дві різні технології. Рахували за попередніми умовними, абстрактними оцінками та умовними цінами. Якісь коефіцієнти складали на папері. Це не мова про реальні проекти з перевагами чи недоліками, а суто робота з цифрами», – каже архітектор Олег Гречух.
У грудні 2025 року техніко-економічний розрахунок отримав позитивну експертну оцінку, проте у висновку є пряме застереження: «Під час проведення експертизи технічну та технологічну частини проектної документації на будівництво не розглядали». Тобто чи справді металевий каркас є найкращим рішенням для житлового будинку – ніхто незалежно не перевіряв, а експертиза лише підтвердила, що цифри пораховані правильно.
Тендер під одного
Тендерна документація на розробку проектної документації для будівництва в Гощі містила специфічну кваліфікаційну вимогу: учасник мав надати довідку про виконання аналогічних договорів по об’єктах житлового призначення на металевому каркасі класу відповідальності СС2/СС3 Клас наслідків (відповідальності) визначає, наскільки серйозними можуть бути наслідки у разі аварії чи руйнування будівлі. СС2 і СС3 присвоюють будівлям, руйнування яких може призвести до значних матеріальних збитків або становити загрозу для великої кількості людей з підтвердженням позитивним висновком експертизи. Тобто недостатньо досвіду проектування житла – потрібен досвід проектування житла саме зі сталевого каркасу і з відповідним класом наслідків.
Формальних порушень закону про публічні закупівлі у тендері не було: тендерна документація не містила прямих посилань на виробника. Проте опитані NGL.media експерти будівельного ринку вважають, що поєднання вимог «житло + сталевий каркас + клас наслідків СС2/СС3 + позитивна експертиза» звузило коло потенційних учасників фактично до одного в Україні. Того, хто будував університетський комплекс «Метінвест Політехніки» у Маріуполі.
Візуалізація «Метінвест Політехніки» у Маріуполі. Проект не був завершений через російське вторгнення
Це розуміли і самі учасники тендеру. В системі Prozorro один з них прямо запитав, чи усвідомлює замовник, що компаній з таким досвідом в Україні практично немає і жодна компанія, окрім самого «Метінвесту», не може виграти цей тендер. Замовник не заперечив, лише вказав на можливість участі іноземних компаній.
На тендер подалися дві компанії. ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» запропонувало 44,9 млн грн, але цю пропозицію відхилили саме через відсутність досвіду проектування будівель на сталевому каркасі. Переможцем визнали ТОВ «Українські Архітектурні Технології» з пропозицією 61,8 млн грн, яка підтвердила свій досвід проектом комплексу «Метінвест Політехніки».
У поданих документах замовником аналогічного об’єкта вказана не «Метінвест Політехніка» безпосередньо, а ТОВ «Драгон Еволюшн» – компанія, яка виступала девелопером і діяла в інтересах «Метінвест Політехніки». Тобто формально зв’язок з «Метінвестом у документах непрямий – він прихований через проміжну структуру.
Під час моніторингу Держаудитслужба (ДАСУ) встановила порушення: «Українські Архітектурні Технології» приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. ДАСУ зобов’язала замовника розірвати договір.
«Бахмутська житлова управляюча компанія» з висновком не погодилась, бо на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подачі заперечень вже виконано близько 20% робіт і сплачено перший транш – 3,28 млн грн. Наразі замовник оскаржує рішення ДАСУ у суді, а договір з «Українськими Архітектурними Технологіями» залишається чинним.
Монополія на стандарт
Попри суперечки навколо тендеру на проектування, головним залишається питання – хто постачатиме сталь. «Питання у виробнику цих сталевих конструкцій – хто саме їх може виробляти для нетипового житлового будівництва? Проектування – то копійки на фоні прибутку виробника», – пояснює незалежний експерт з питань містобудування Георгій Могильний.
Нагадаємо, що концепцію «Сталева мрія» розробив і просуває «Метінвест» – найбільший виробник сталі в Україні, який і визначає стандарт будівництва. І саме «Метінвест» уже має готові рішення на потрібні сталеві конструкції.
Цифри дають уявлення про масштаб. «Метінвест» навіть випустив окрему книгу «Сталева мрія», де вказано, що один чотириповерховий житловий будинок на дві секції потребує 208 тонн металу. Перша черга будівництва в Гощі – це 20 таких будинків. Тобто лише на першу чергу будівництва знадобиться близько 4160 тонн сталевих конструкцій. Станом на червень 2026 року такі IPE профілі сталеві двотаврові балки з перерізом у формі «H» «Метінвест» продає по 42-46,5 тис. грн/тонна. Відповідно лише вартість металу для першої черги будівництва у Гощі складе орієнтовно 180-190 млн грн. Загальна ж вартість сталевих конструкцій для втілення усього проекту на Рівненщині перевищить два мільярди гривень.
Паралельно «Метінвест» просуває аналогічні проекти у Білій Церкві на Київщині, у Тростянці і Глухові на Сумщині. За даними «Метінвесту, є ще близько 30 заявок від громад по всій Україні.
NGL.media звернулися до «Метінвесту» з проханням прокоментувати описані обставини. Компанія підтвердила, що розробляла концепцію будівництва у Гощі спільно з Бахмутською МВА, але заперечила будь-яку участь у підготовці тендеру на проектування та взаємодію з його переможцем – ТОВ «Українські Архітектурні Технології». В «Метінвесті» наполягають, що концепція передається громадам безоплатно і без зобов’язань щодо закупівлі продукції групи, а комерційна вигода може розглядатися «лише в межах офіційних тендерних процедур при участі Метінвесту на загальних умовах». Як саме виглядають ці тендерні умови – матеріал NGL.media описує вище.
Щоб з’ясувати, чи має концепція «Сталева мрія» взагалі офіційний статус для застосування у житловому будівництві, NGL.media звернулись із запитами до державних органів. Державний НДІ будівельних конструкцій (НДІБК) переадресував питання до Мінрозвитку, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) – теж.
У самому ж міністерстві кажуть, що «концепція будівництва «Сталева мрія» до Міністерства не надходила, а рішення щодо її схвалення чи затвердження не приймалися». В міністерстві уточнили, що застосування сталевих каркасів для житла чинними нормами не заборонене, але конструкція має відповідати вимогам щодо пожежної безпеки, звукоізоляції та енергоефективності.
Проте жоден орган не взяв на себе відповідальність підтвердити або заперечити придатність концепції для житла.
Автор Альона Маліченко, редактор Олег Онисько, переклад Неля Плахота, обкладинка Вікторія Демчук
