Редакція NGL.media спільно з колегами з незалежного медіа ҐРУНТ протягом двох місяців досліджувала діяльність найбільшої в Україні анонімної мережі телеграм-каналів, об’єднаної під спільним брендом «Труха». Ми змогли з’ясувати не лише імена реальних власників, але й отримати доступ до фінансової складової діяльності цієї мережі.
Read this publication in English
Виявилось, що через криптогаманці, які належать «Трусі», проходять сотні тисяч доларів, а окремі платежі на ці рахунки змушують сумніватися, що «Труха» справді заробляє лише на рекламі і «джинсі».
Дочитайте цей текст до кінця – не пошкодуєте.
***
За даними дослідження ГО «Український інститут медіа та комунікації», з моменту вторгнення російської армії у лютому 2022 року майже вдвічі зросла кількість українців, які першочергово читають новини у телеграм-каналах. Найпопулярнішим каналом є «Труха Украина», яка зараз має 2,8 млн підписників.
Ми дослідили діяльність «Трухи» і виявили, що розцінки на рекламу дозволяють цій мережі телеграм-каналів заробляти сотні тисяч доларів щомісяця. І це стало можливим завдяки тій величезній кількості читачів, які щодня черпають новини з цього телеграм-каналу, попри його неоднозначну репутацію. У червні 2023 року «Труха» навіть отримала від Харківської ОВА почесну грамоту за «боротьбу на інформаційному фронті», хоча цей канал публічно звинувачували у поширенні фейків, підігруванні російській пропаганді і публікації відео чи фото наслідків ракетних ударів росіян, що заборонено.
Мережа телеграм-каналів пов’язана з фігурантом скандальної справи «рюкзаки Авакова» Володимиром Литвином з Харкова, хоча публічно про це не говорять. А офіційно єдиним засновником «Трухи» себе називає інший харків’янин – Максим Лавриненко. Як би там не було, «Труха» стала прибутковим бізнесом та інструментом впливу. Розповідаємо, як це стало можливим.
Труха. Початок
Телеграм-канал створили у листопаді 2019 року – спочатку він називався «Тру Харьков» і публікував локальний контент про події у Харкові. Це, в основному, були новини про ДТП, вбивства та інший оперативний кримінал. «Труха» не блюрила сцен насильства та особливо не перебирала інформацією.
Особливістю стало те, що практично відразу «Труха» почала пропонувати гроші за контент – читачі могли надсилати оперативні фото та відео з місця події і отримати за це оплату. Таким чином «Труха» змогла акумулювати більше ексклюзиву і обходити конкурентів.
Харків’янин Максим Лавриненко, який називає себе засновником «Трухи» – колишній не надто успішний актор та танцюрист. Сам Лавриненко стверджує, що гроші для розкрутки нового тг-каналу йому дали друзі з ІТ-індустрії, але не називає їхніх імен.
«Я розумів, що аби вирости швидко, потрібні інвестиції. Тож звернувся до свого знайомого-айтішника, розповів про проєкт, він сказав окей, і так утворилося об’єднання в області ІТ [що фінансувало проєкт]. Суми були не космічні, але цього вистачало, щоб агресивно рости […] І ми чітко поставили ціль – за рік стати новинним каналом №1 у Харкові», – розповідав у кінці 2022 року Максим Лавриненко в інтерв’ю на ютуб-каналі Міли Єремєєвої.
Упродовж тієї розмови він розповів дещо про своє минуле, зокрема, що перед створенням «Трухи» мав успішний досвід ведення соцмереж «ВКонтакте» та Instagram – зокрема, хвалився групою «Благополучие», яка за кілька років зібрала понад 300 тис. підписників у VK.
У своєму блозі на Medium Максим Лавриненко стверджує, що «Труху» заснували троє людей: він, «друг-айтівець» та «гуру маркетингу» на ім’я Сергій. Тут він прямо каже, що від початку створення каналу його підписникам платили за контент від 50 до 5000 грн.
Зі слів Лавриненка, трохи більше ніж за два роки «Тру Харьков» зміг наростити аудиторію до 190 тис. Саме така кількість підписників була у каналу на момент вторгнення російської армії 24 лютого 2022 року.
Тоді ж канал почав публікувати дуже багато інформації не лише про події в Харківській області, яку активно штурмували росіяни, а й про всю Україну. «Труха» часто публікувала фотографії та відео ракетних ударів, за що отримувала критику, а разом з тим і шалений приріст аудиторії.
Зі слів Лавриненка, до нього неодноразово звертались співробітники СБУ та військові, які просили не публікувати певну інформацію. «Якщо це цивільна інфраструктура, то ми не публікуємо 3 години, якщо військові – то 12 годин», – ділиться правилами, які зараз діють на каналі, Максим Лавриненко, хоча адміністратори «Трухи» досі не особливо їх дотримуються.
«Тру Харьков» кілька разів перейменовували з початку повномасштабної війни і зрештою зупинились на «Труха Украина». Зараз канал активно публікує інформацію на всеукраїнську тематику – зокрема, про війну, політику, резонансні події. Відповідно зросла кількість рекламних дописів, і лише частина реклами маркована.
За даними сервісу TGStat, зараз «Труха Украина» має найбільшу кількість підписників серед українських тг-каналів – майже 2,8 млн. При цьому контент, який публікують на каналі, систематично критикують. Торік журналісти Texty.org.ua проаналізували ці публікації і виявили чимало випадків, коли там з’являлись неточна чи застаріла інформація і навіть відверті фейки.
Коли «Труха» публікує неправду і отримує негативні коментарі, то потім або оновлює публікацію, додаючи абревіатуру UPD, або просто редагує допис. А ще «Труха» не має практики посилатись на першоджерело, навіть коли бере інформацію у реальних ЗМІ чи в інших тг-каналах.
У кінці минулого року урядовий проєкт «Фільтр» від Мінкульту опублікував інструкцію як визначити, чи можна довіряти певним тг-каналам. «Труху» у цій публікації визначили як «інформаційний смітник».
Паралельно з розвитком основного каналу «Труха» почала створювати нові регіональні і тематичні канали. Зараз «Труха» продовжує розвивати інші проєкти в Telegram, такі як мережа каналів «Доброго вечора, ми з України».
Кому насправді належать «Труха»?
Тривалий час «Труха» залишалася анонімним проєктом, хоча у Харкові ще з 2019 року ходили чутки про те, що канал спонсорує місцевий бізнесмен Володимир Литвин – засновник компанії для просування бізнесу Turboseo та приятель сина екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У 2022 році засновником і власником «Трухи» почали представляти Максима Лавриненка, а «Труха» почала публікувати дописи від його імені.
Хоч Лавриненко досі вважається обличчям «Трухи», ми з’ясували, що чутки про прямий стосунок Володимира Литвина мали під собою підґрунтя – і знайшли цьому вагомі підтвердження.
Восени 2022 року Максим Лавриненко з колегами запустили онлайн-курс про заробітки у Telegram. Учасникам були доступні три пакети: $99, $189 і преміум-пакет «наставництво від Макса», вартість якого публічно не розголошували. Цей курс прослухало 225 людей і навіть за умови, що всі вони обрали мінімальний пакет, «Труха» заробила не менше 22,3 тис. доларів.
Так от – оплату за участь у цих онлайн-курсах переказували на рахунок ФОП Смаракова Олександра Анатоліївна (з жовтня 2022 року Олександра Смаракова змінила прізвище на Луніна – після того, як вийшла заміж за Дмитра Луніна, голову Полтавської ОВА). У 2020 році, ще до співпраці з «Трухою», Смаракова продавала медичні захисні маски та безуспішно балотувалась у Харківську облраду.
Раніше Олександра Луніна працювала СЕО компанії з пошиття одягу SL.IR, названій на честь дизайнерки і засновниці бренду Ірини Слоневської, яка зараз живе у Росії. А власником торгової марки SL.IR є уже загаданий Володимир Литвин, він сам про це казав.
Володимир Литвин став відомим кілька років тому внаслідок скандалу, відомого як «рюкзаки Авакова». У 2018 році він взяв на себе провину за розтрату 16 млн грн під час закупівель МВС. У цій справі він фігурував разом з Олександром Аваковим (сином тодішнього міністра Арсена Авакова), але покарання призначили лише Литвину і то умовне.
Наскільки тісні стосунки після цього скандалу зберіг Литвин з обома Аваковими – достеменно невідомо, але ворогами вони точно не стали. Про це свідчить чимала кількість публікацій «Трухи» про Арсена Авакова, у яких він виступає експертом та благодійником. Це були як вирізки з інтерв’ю з Аваковим, так і окремі дописи про нього або ж репости з його телеграм-каналу. Щоправда, з лютого 2023 року Арсена Авакова на «Трусі» уже більше не згадують.
Більше схоже, що корупційний скандал з рюкзаками для МВС нашкодив виробництву SL.IR, адже магазин у Києві закрився, сайт не працює, а соцмережі не оновлювались більше року.
У Харкові Володимира Литвина знають, як заможного, але непублічного бізнесмена, який нібито намагається впливати на політичну ситуацію в регіоні. «Він особисто хвалився мені, що вклав велику суму грошей у «Труху», – розповів нам колишній бізнес-партнер Литвина, який попросив залишитись анонімним.
У відкритому доступі інформації про Володимира Литвина небагато. Справа закупівлі рюкзаків для МВС була дуже гучною, але єдиною, де публічно фігурує Литвин. Свого часу його неофіційно називали куратором певних кадрових змін у політичній верхівці Харкова. Адвокат Литвина у справі «рюкзаків Авакова» Олексій Кучер у 2019 році очолив Харківську обласну державну адміністраціїю, де пропрацював рік.
Партнером Володимира Литвина по бізнесу був відомий харківський бізнесмен Роман Катеринчик – власник кількох ІТ- та фінансових компаній, який у 2019 році балотувався до Харківської міськради від «Партії Шарія». У 2016 році Литвин разом з Катеринчиком заснували спільну компанію з просування бізнесу Turboseo. Згодом Литвин вийшов з засновників компанії, але продовжує підтримувати теплі стосунки з Катеринчиком.
Ще у липні 2022 року торгові марки «Труха» та «Truha» зареєстрували на харків’янку Вікторію Манжос – це мама Володимира Литвина.
Втім, Максим Лавриненко і досі продовжує наполягати, що саме він є власником «Трухи», а реєстрацію торгових марок на маму Литвина вважає підступами конкурентів.
«Інформація про інвесторів та людей, які допомагали з розвитком каналу є комерційною таємницею. Наразі у «Труха-Україна» та мережі ТГ-каналів «Труха» є один власник – це я, Максим Лавриненко. Я єдиний засновник каналу та єдиний власник. Жодна інша людина не має відношення та впливу на канал, – йдеться у письмовій відповіді Лавриненка на запит NGL.media. – Стосовно торгової марки, я не знаю хто її реєстрував і навіщо. Це було зроблено без мого відома та узгодження зі мною. Можу припустити, що це було зроблено конкурентами з корисною метою».
Благодійний фонд «Труха.Україна»
У липні 2022 року 21-річний харків’янин Даниил Наумець зареєстрував благодійний фонд «Труха.Україна». З того часу у мережі «Трухи» постійно з’являються дописи про збір пожертв і про гуманітарну допомогу. «Труха» навіть замовляла у ЗМІ очевидну «джинсу» (1,2,3) про свою благодійну діяльність.
Про Даниила Наумця відомо теж небагато – він навчався на екологічному факультеті Харківського національного університету ім. Каразіна, був головою студентської ради інституту екології. Торік намагався вступити на магістратуру у Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого на спеціальність продюсер сценічного мистецтва, але не пройшов.
Даниил Наумець здивувався, коли журналістка NGL.media спитала про його роботу у благодійному фонду «Труха.Україна». «А чому вас це цікавить? А про що буде ваш матеріал? Якщо вас цікавить діяльність фонду, то зробіть запит у податкову і ви все дізнаєтесь. А я з вами говорити не хочу», – заявив Наумець. Така відповідь з уст голови благодійного фонду, який популяризує себе у ЗМІ, виглядає щонайменше дивною.
За даними YouControl, бухгалтерію підприємця Даниила Наумця веде Оксана Обод. Вона також веде ФОП Володимира Литвина і його матері Вікторії Манжос, а ще її клієнткою є 32-річна Ольга Скибіна – теж, вочевидь, близька Литвину людина, адже вона взаємно підписана в Instagram на його маленьку доньку та маму, постійно лайкає їхні дописи, володіє квартирою поруч з тією, де у Харкові зареєстрований Володимир Литвин, а номер телефону Скибіної у деяких абонентів підписаний як «Оля Литвин».
Ольга Скибіна також є співласницею ТОВ «Всім хана», що займається діяльністю інформаційних агентств. Її бізнес-партнером є власник харківської агенції Newsroom Павло Федосенко. Також з харківським айтівцем Максимом Самком вона володіє ТОВ «Трафбанд», що займається комп’ютерним програмуванням.
На сторінці Скибіної у LinkedIn вказано, що вона з 2016 року працювала у швейній компанії SL.IR Володимира Литвина: спочатку очолювала відділ онлайн-продажів, а потім стала менеджеркою з продажу франшизи.
Зараз Ольга Скибіна на своїй сторінці у Facebook звітує про те, що передає допомогу військовим від фонду «Труха.Україна».
NGL.media попросили в Ольги Скибіної актуальний номер телефону Володимира Литвина. У відповідь вона заявила, що може лише передати йому номер журналістки. «А чому вас це цікавить? Наскільки я знаю, «Трухою» зараз займається Максим Лавриненко і благодійним фондом теж займається інша людина. Але я передам ваше прохання», – сказала Скибіна.
Ольга Скибіна стверджує, що не працює у жодній зі структур «Трухи», а лише отримує від фонду гроші і купує на них допомогу.
Бухгалтерка Оксана Обод заявила NGL.media, що контактує з Володимиром Литвином через посередника, але відмовилась називати його ім’я та надавати контакти. «Я спочатку спитаю людину, а потім, якщо вона погодиться, перетелефоную і дам вам контакти», – сказала Оксана Обод, але на зв’язок більше не виходила.
NGL.media не вдалося сконтактуватися з Володимиром Литвином по жодному з семи телефонних номерів, які тим чи іншим чином пов’язані з ним.
Скільки заробляє «Труха»?
«Насправді це один з найефективніших медійних бізнесів зараз в Україні. Бо вони заробляють і на рекламі, і за рахунок охоплень, і на джинсі, і на чорному піарі. Вони, відповідно, і на кросах обмін рекламними дописами між телеграм-каналами можуть заробляти, популяризуючи ті чи інші ресурси, – пояснює медіа-експертка Оксана Мороз. – У них достатньо великий спектр монетизації, і вона залежить від того, наскільки вони будуть хайпові, наскільки вони будуть підтримувати аудиторію».
За даними системи розміщення реклами Telegator, одна рекламна публікація в основному каналі «Труха Украина» коштує зараз 93 тис. грн, а в регіональних каналах «Трухи» вартість коливається від 1500 до 14000 грн.
Окремо нашу увагу привернула реклама на каналі «Батальйон Монако» (1,1 млн підписників), який також входить у мережу «Трухи», реклама тут коштує 27-30 тис. грн. Контент обох каналів не надто відрізняється, однак якщо головний канал «Трухи» бодай якось фільтрує рекламу, то у «Батальйон Монако» можна за гроші просунути будь-який контент.
NGL.media спробували зробити два замовлення на рекламу у «Трусі»: одну комерційну та одну політичну, щоб порівняти ціни. За рекламу іншого тг-каналу у нас попросили 80 тис. грн, запевнивши, що це акційна ціна, і одразу погодились опублікувати допис.
З іншого акаунта ми попросили «Труху» опублікувати вигадану негативну інформацію про мера одного з великих українських міст. Рекламна агентка відразу ж заявила, що це варто спочатку опублікувати на каналі «Батальон Монако» за 30 тис. грн, а якщо «добре зайде», то можна буде обговорити публікацію на «Труха Украина». Однак ми наполягали на публікації зразу на основному каналі, тож почали домовлятись – і, зрештою, нам погодили дещо пом’якшений відредагували емоційні епітети, вигаданий фактаж залишився без змін текст антиреклами на каналі «Труха Украина» за 4000 доларів (близько 150 тис. грн).
NGL.media спробували підрахувати рекламні доходи «Трухи». Протягом трьох місяців з 1 червня до 31 серпня 2023 року включно на основному каналі «Труха Украина» з’явились майже 200 таких публікацій. Виходячи з мінімальних розцінок, це мало б принести власникам каналу не менше 600 тис. доларів.
Інші канали цієї мережі, у тому числі регіональні, теж заробляють гроші на рекламі, і приносять своїм власникам десятки тисяч доларів щомісяця.
Діяльність телеграм-каналів в Україні нерегульована, вони не підпадають під визначення медіа. Втім, якщо телеграм-канал отримує прибутки, то мав би сплачувати з них податки. У випадку з телеграм-каналами, адміністратори можуть оформити ФОП або створити юридичну особу, яка надає рекламні послуги.
«Власник телеграм-каналу може отримувати доходи від реклами, плати за підписку на канал та за інші види діяльності. Ця діяльність зобов’язує платника податків зареєструватись підприємцем або створити юридичну особу, стати на облік у податкову та визначити систему, за якою буде особа сплачувати податки», – пояснює юрист Євген Воробйов з ГО «Платформа прав людини».
За його словами, якщо телеграм-канал отримує гроші на банківські рахунки, то банк може теж поцікавитись походженням коштів і навіть заблокувати рахунки, якщо запідозрять нелегальні прибутки.
Однак практика показує, що більшість телеграм-каналів, особливо анонімних, не поспішають покидати чорний ринок. Тим більше, що механізмів контролю того, що відбувається у Telegram, нема.
«Немає такого, що ви прийдете і десь [офіційно] зареєструєте телеграм-канал, він не підпадає ні під медіа, ні під жоден інший вид діяльності. Це у нас не врегульовано. Тому адміни каналів зазвичай реєструють ФОПи з КВЕДами рекламної діяльності і так працюють», – пояснює експерт з розвитку тг-каналів Богдан Тимощук.
Нічого особистого, просто бізнес
Під час спроб придбати рекламу ми отримали від менеджерів «Трухи» реквізити для оплати, яку приймають, як виявилось, на різні криптогаманці. Головна перевага такого способу оплати полягає в тому, що криптогаманці анонімні і відстежити їхнього кінцевого власника практично нереально.
За допомогою експертів у сфері криптовалюти ми вивчили списки транзакцій з семи таких криптогаманців «Трухи», які працювали від двох до шести місяців, після чого їх ліквідовують і створюють нові. Мова йде про значні суми – наприклад, через один з таких уже неактивних криптогаманців за п’ять місяців пройшло 427 тис. USDT криптовалюта, що має прив’язку до долара 1:1 , при цьому суми транзакцій були доволі різними: від кількох сотень доларів до 30000 доларів за раз.
Варто розуміти, що виявлені NGL.media номери криптогаманців – далеко не всі, які використовує «Труха» для фінансових операцій.
Усі доходи, отримані у криптовалюті, мали би оподатковуватись, але з віртуальними валютами не все так просто.
«У 2021 році в Україні ухвалили закон «Про віртуальні активи», однак ще не внесли зміни у Податковий кодекс для того, щоб держава мала змогу оподатковувати операції з криптовалютами, – каже експерт з інвестицій Сергій Бондаренко. – Однак, насправді, навіть зараз операції з криптовалютою можуть бути відстежені. Кіберполіція та інші органи стають дедалі більш обізнаними, з’являється багато інструментів, які дозволяють відслідковувати, що відбувається в блокчейнах. І якщо хтось робив щось протизаконне, рано чи пізно, це буде викрито».
NGL.media також з’ясували, що «Труха» користується ще одним способом отримання платежів – через ФОПів. Деякі підприємці, які замовляли рекламу у «Трухи», поділились з нами даними цих ФОПів. Одним із них була Олександра Луніна – уже загадана раніше бізнес-партнерка Володимира Литвина. Ще два підприємці, які отримували гроші – це Максим Далекорей та Денис Розенгарт.
20-річний Максим Далекорей з Закарпаття працює актором та моделлю, навчається за спеціальністю «організація кіновиробництва» в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. У червні 2023 року Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості підписав з Далекореєм угоду на рекламу на каналі «Труха Днепр» на 8000 грн. Максим Далекорей відмовився відповідати на питання журналістки про свою співпрацю з «Трухою» і назвав її «конфіденційною».
26-річний співак Денис Розенгарт з Волині не відповів на дзвінки NGL.media.
«Труха», очевидно, стала успішним бізнес-проєктом, що помітно і за ростом зарплат співробітників. І якщо ще торік адміністраторам каналів пропонували по 15-20 тис. грн, то нещодавно мережа шукала співробітника за 40 тис. грн.
Актуальні вакансії «Труха» публікує на популярних платформах з пошуку персоналу Work.ua та Robota.ua. При цьому працедавцем у вакансіях на Work.ua вказана компанія IT Game Project. «Ми займаємося розробкою ігор онлайн і веденням Telegram-каналів», – вказано в описі компанії.
Про компанію IT Game Project нема жодної інформації у відкритому доступі, ця назва присутня лише на платформі Work.ua. Представники найбільшої спільноти програмістів DOU стверджують, що теж не чули про таку ІТ-компанію.
На сайті Robota.ua вакансії «Трухи» розміщують від імені компанії Gambling project gambling – азартні ігри, у перекладі з англійської , а в описі вказано, що компанія розробляє програмне забезпечення.
Один із журналістів NGL.media спробував влаштуватись на роботу у «Труху» і подав вигадане резюме на вакансію редактора регіональних телеграм-каналів. За кілька днів надійшла відповідь з електронної скриньки Ольги Скибіної (яка раніше, нагадаємо, заперечувала, що працює на «Труху»). У подальшому щодо умов роботи журналіст NGL.media спілкувався з рекрутеркою «Трухи» Світланою Заменською.
Маніпуляції у TikTok«Ми можемо підключити ФОП після випробувального терміну. До випробувального терміну, як правило, виплачуємо на карту. Можемо з вами домовитись у USDT, можемо домовитись про будь-яку валюту на карту. Зазвичай ми двічі на місяць виплачуємо зарплату на карту за реквізитами», – пояснила умови оплати праці Світлана Заменська.
Натомість Максим Лавриненко відмовився обговорювати умови оплати плаці співробітників «Трухи», але запевняє, що зарплата виплачується виключно у гривнях. «Розрахунки між працівниками здійснюються у національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок працівника згідно договорів цивільно-правового характеру», – йдеться у його письмовій відповіді на запит NGL.media.
Експерт з розвитку телеграм-каналів Богдан Тимощук пояснює успіх таких проєктів як «Труха Украина» двома аспектами: капіталовкладеннями та хайпом.
«Зараз ви не зробите такий канал як «Труха» навіть якщо у вас будуть мільйонні вкладення. Тому що є таке поняття, як хайп. Під хайп можна привести більше підписників і дешевше. А такого хайпу, як мала «Труха» з першими обстрілами, на щастя, вже не буде. Але загалом зараз, щоб зробити канал-мільйонник, треба вкласти не менше 300 тисяч доларів. І при цьому у вас має бути гарний креатив, сильна команда», – каже Тимощук.
Сподобався текст? Підтримай NGL.media!
Навіть маленькі внески роблять можливими великі розслідування
P.S. Напередодні виходу цього розслідування «Труха» і канали-сателіти спробували розгорнути у Telegram кампанію дискредитації його результатів (приклади 1, 2), звинувативши NGL.media у замовності і підконтрольності меру Львова Андрію Садовому. Не маємо наміру вступати у дискусію з анонімами, бо такі закиди просто безглузді – досить почитати, що ми публікуємо.
редактор Олег Онисько, інфографіка Назар Тузяк; участь у роботі над матеріалом брав також Дмитро Усик