Російський телеграм-канал «Shot» 10 травня опублікував репортаж про нагородження одного з бійців 126-ї бригади берегової оборони збройних сил рф доволі рідкісною відзнакою – Георгіївським хрестом. Вона веде свою історію з часів російської імперії, де Георгіївський хрест був найвищою нагородою для солдатів і молодших офіцерів. Пізніше орден відродили у сучасній росії. Його вручали учасникам збройного вторгнення у Грузію, Сирію, а тепер – в Україну.
Церемонія нагородження. Скріншот із відео телеграм-каналу «Shot»
Ми вже згадували 126-ту бригаду в попередніх матеріалах. Вона базується у селищі Перевальному в Криму й була утворена після анексії півострова на базі 36-ї бригади берегової оборони ВМФ України. Навесні 2014 року половина її особового складу зрадила присязі, не виконала наказ про передислокацію на материк і продовжила службу в лавах армії країни-агресора.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну, бійці 126-ї бригади брали участь у захопленні Херсонщини та Каховської ГЕС, щоб відновити постачання води до окупованого Криму. Невдовзі ЗСУ нанесли їй значних втрат на Миколаївщині – за повідомленнями Генштабу, бригада втратила до 75% особового складу. Але залишки її особового складу досі перебувають у Херсонській області.
Георгіївський кавалер під псевдонімом
Саме на Херсонщині й відбувалася церемонія нагородження Георгіївським хрестом. Нашого «героя» у сюжеті протитрували Дмітрієм Карповим. Але його портрет уже з’являвся у пропагандистських ЗМІ раніше – щоправда, під ім’ям Дмитра Гарбуза. 28 лютого танк під його командуванням нібито примудрився одним пострілом перемогти три українських вертольоти:
«Танковый экипаж, в составе которого были старший сержант Дмитрий Гарбуз, ефрейтор Артем Кабаев и рядовой Тахир Урунов, одним выстрелом уничтожил сразу два вертолета. Три низколетящих машины напали на колонну российских военных около села Баштановка (місто Баштанка Миколаївської області – прим. ред). Экипаж Гарбуза занял хорошую позицию и прицельно ударил по одному вертолету. Падая, тот подстрелил второй. Третья машина улетела сама», – йшлося в сюжеті.
Екіпаж танку зліва- направо – Дмітрій Гарбуз, Артьом Кабаєв, Тахір Урунов
За повідомленням українських військових, вже у березні окупаційні війська зазнали під Баштанкою нищівної поразки – українська авіація та місцева тероборона вщент розбили колону російської техніки і зупинили наступ на Кривий Ріг.
Ми не знаємо достеменно чи досі воює герой Дмітрій Карпов, якого нагородили георгіївським хрестом, але точно знаємо, що нагородили його не під справжнім прізвищем.
Нагороджений Дмітрій Гарбуз (Карпов). Скріншот із відео телеграм-каналу «Shot»
Нагороджений та людина з пропагандистського сюжету – насправді Дмітрій Гарбуз, який народився 7 лютого 1991 року в місті Джанкой у Криму, навчався у ліцеї №1 імені 10-річчя незалежності України в Сімферополі. В 16 років отримав український паспорт. А після анексії півострова – пішов на службу в танковий батальйон 126-ї бригади берегової оборони Чорноморського флоту росії.
У ВКонтакті танкіст має закритий профіль під іменем Дмітрій Іванов з літерою «Z» на аватарці. Але з архівної копії сторінки видно, що раніше він був підписаний своїм прізвищем і на фото профілю стояла світлина самого Гарбуза. А на сайті «Миротворець» збереглися його фотографії у військовій формі та з товаришами по службі, які Дмитро Гарбуз любив постити на цій сторінці.
Дмітрій Гарбуз перший праворуч. Фото: ВКонтакті
Також він мав два акаунти в Однокласниках (сторінка 1 і 2), але обидва давно неактивні. Але в одному із них можна знайти фото Дмитра з застілля із російськими військовими.
Дмітрій Гарбуз третій ліворуч. Фото: Однокласники
Декілька фотографій Гарбуза у формі морпіха з шевроном 126-ї бригади публікував у себе на сторінці й його вітчим Брис Чулак.
Дмітрій Гарбуз з бабусею. Фото: ВКонтакте
У Криму в окупанта залишилися мати, дружина та 3-річна донька. Обидві жінки, очевидно, «не цікавляться політикою» – викладають у себе в соцмережах виключно фотографії з родиною та лайкають подібні дописи друзів. Лише 8 березня Ірина Чулак поширила пост про «подвиг» свого сина.
24 квітня дружина Світлана виклала у себе в Однокласниках світлину з чоловіком і донькою. Ймовірно, у цей час Дмитро Гарбуз приїжджав додому у відпустку, а потім знову відправився воювати на Херсонщину.
Дмітрій Гарбуз із дружиною і донькою. Фото: Однокласники
З чорноробів – у танкісти
Інший член екіпажу, що здійснив «подвиг під Баштанкою», Тахір Урунов, був нагороджений медаллю «За відвагу». Він народився 13 липня 1991 року, ймовірно, в Узбекистані (саме там, згідно з інформацією з його старого профілю в Однокласниках, майбутній окупант закінчував школу). До підписання контракту з 126-ю бригадою Тахір Урунов мешкав у місті Новокуйбишевську Самарської області росії, де працював на місцевому нафтопереробному заводі.
Тахір Урунов перший ліворуч: Фото: Однокласники
Період життя до армії, очевидно, був сірим і нічим не примітним. У себе в Однокласниках і ВКонтакті Урунов публікував лише фото з роботи та дурнуваті світлини, на яких він позував на дивані, за комп’ютером чи на тлі шафи.
Тахір Урунов. Фото: Однокласники
У 2017 році він створив нову сторінку в Однокласниках, яку почав наповнювати фотографіями з окупованого Криму, але здебільшого з відпочинку на морі чи в горах. Єдину фотографію у військовій формі він поставив собі на аватарку в червні 2019 року.
Тахір Урунов. Фото: Однокласники
Але зараз цей профіль також неактивний. Нині Тахір Урунов сидить ВКонтакті з закритої сторінки, під своїм іменем, але з фото актора Джейсона Стейтема на аватарці.
Повернувся додому «вантажем 200»
Медалі «За відвагу» та Ордену мужності удостоївся і третій член екіпажу танку єфрейтор Артьом Кабаєв. Щоправда, уже посмертно. 17 червня його поховали у рідному містечку Новоспаському Ульянівської області.
Похорон Артьома Кабаєва. Фото: Сфера ТВ
З репортажу з похорону, знятого телеканалом «Сфера ТВ», відомо, що Артьом Кабаєв народився 26 лютого 1998 року. Майбутній окупант був сиротою, навчався на зварювальника у місцевому технікумі. У червні 2020 року його призвали в армію. Строкову службу він проходив у Хабаровську, а в 2021-му підписав контракт із 126-ю бригадою в Криму.
Артьом Кабаєв під час служби в армії
Судячи з профілю Кабаєва в Однокласниках, військовим він хотів бути змалечку – на аватарці стоїть його дитяче фото з прифотошопленою формою десантника. Зі старої сторінки ВКонтакті можна здогадатися, що при житті покійний захоплювався технікою – вона забита фотографіями «Жигулів» і мотоциклів, але при цьому немає жодного фото власника.
Останній активний профіль Артьома Кабаєва у ВКонтакті, уже традиційно для російських окупантів, був закритим і без обличчя на аватарці. Проте докази його служби в збройних силах можна знайти на сторінці родича Слави Кабаєва. 15 березня він опублікував у себе селфі Артьома, а поряд ще одну світлину зі спини в танковому шоломі та футболці з написом «Танковые войска».
21 березня в Однокласниках у Слави з’явилося ще одне фото Кабаєва на танкові з військового параду. Вгорі можна розгледіти напівобрізаний геотег «Севастополь, Республика Крым».
Артьом Кабаєв ліворуч
Ймовірно, це був скріншот із закритого профілю нині покійного ВКонтакті. Зараз же родичам окупанта залишилося лише лайкати та репостити публікації про його загибель.
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.