Репортери пропагандистського каналу RT відчайдушно шукають «героїв» для своїх репортажів. Цього разу звитяжного воїна вони знайшли у лікарні.
«Герой нашего сюжета пережил восемь контузий, но всё так же рвётся в бой», — розповідають у підводці до сюжету. Однак, навіть його власні слова «героя» суперечать цьому твердженню.
Йдеться про 23-річного уродженяця села Хороше Луганської області Ярослава Носаля з позивним «Чечен». За твердженням авторів сюжету, він є командиром штурмового взводу. До армії самопроголошеної ЛНР вступив 21 лютого 2022 року. Але на сьогодні, схоже, більше лікується, ніж воює. За менш ніж півроку служби він уже був вісім разів контужений і скаржиться, що більше не може воювати.
«За месяц лечения не удалось закрыть диагноз, – жаліється «Чечен». – С другой стороны, нужно чтобы кто-то работал. Хочеться назад, но по факту плавно мозги в кисель превращаються».
Ярослав Носаль, жовтень 2021 року
Іронія у тому, що найсильніше контузила Чечена «нацифікована» вбиральня:
«Шли за штурмовой группой, они пошли немного вперед, сказали держать левый фланг, огород, прошибло здание уборной, снесло крышу, тогда была одна из самых тяжелых контузий. Следующая мина упала в полтора метра от меня тоже за уборной», – розповів Ярослав Носаль журналістам.
До повномасштабного вторгнення росії в Украіну він працював продавцем у пивоварні-ресторані «Бірхофф» у Луганську. До того часу, згідно з інформацією на його сторінці у ВКонтакті, був на заробітках у Москві — працював монтажником-висотником. А зараз він активно репостить відеосюжети про себе та фотографується у формі.
Також у сюжеті показали наречену Носаля — Аделіну Саманьян. Вона із Ростова-на-Дону, але навчалась у Луганську у медичному університеті. У пари цікаві захоплення: у Аделіни графічні любовні новели «Клуб романтики», а у Ярослава — музика. Грає він на гітарі і у сюжеті, хоча репертуар дуже специфічний.
Ярослав Носаль та Аделіна Саманьян
Крім нареченої, у сюжеті Ярослав Носаль згадав свого напарника із позивним «Топал», який виявився 19-річним Іваном Топаловим з міста Кадіївка (Стаханов). За твердженням журналістів RT, він також командир взводу. Вони розповіли, що Топалов з 2014 року жив у інтернатах та прийомних сім’ях, оскільки його батько пішов воювати проти української армії.
Зліва-направо: Іван Топалов, Ярослав Носарь
Іван Топалов брав участь у штурмах Попасної, Комишувахи і Новоолександрівки. Кілька разів був поранений. Одного разу через те, що його групу обманув підрозділ ПВК «Вагнер».
«Я вел группу, мы встретились с ЧВКашниками (найманці приватної військової компанії «Вагнер» – ред.). Они сказали идите туда, если что, там стоит беха (БМП – бойова машина піхоти – ред.) она вас прикроет. Там есть наши люди, заходите не бойтесь. Мы туда приходим, там их нету, я по рации вызываю — не отвечают. Только шаг делаю и мне в голову прилетает. В руку осколки тоже попали», – розповів Топалов журналістам.
Іван Топалов
Він також говорить, що у 6-го полку великі втрати: «Трудно наблюдать когда твои товарищи просто пачками двухсотые и трехсотые… Те, с которыми ты с самого начала проходил … и ты их теряешь постоянно. Очень часто».
«Наші гроші. Львів» і раніше ідентифіковували військових 6-го казачого полку і можемо підтвердити слова Топалова. Наприклад, деякі колаборанти не встигають побачити фільми про себе, бо гинуть до їх оприлюднення. Детальніше про цей випадок у матеріалі «Помер до прем’єри». Також інші сюжети допомогли виявити танкістів полку.
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.
