«Коли фільм готували до публікації, стало відомо, що наш герой з позивним Бєлка загинув», – так починається один із фільмів, присвячених окупантським «подвигам» на сході України. Завдяки відеофіксації облич та подій російськими журналістами нам вдалося не лише встановити як насправді звати «Бєлку», а й ще кількох його товаришів, які вбивають українців на війні, ховаючись за псевдо.
***
– Кем до войны был?*
– Зубным техником, – сміється крізь криві зуби на відео командир окупантської танкової роти на прізвисько Бєлка.
Бєлка. Скрін із пропагандистського відео
* тут і далі цитати окупантів подаємо мовою оригіналу
Бєлка став героєм як мінімум двох репортажів, які у травні-червні цього року опублікувало російське видання «Readovka», яке висвітлювало роботу «казацкого» полку армії самопроголошеної ЛНР.
Раніше він називався 1-й казачий полк імені Матвєя Платова, а потім увійшов до складу 2-го армійського корпусу самопроголошеної ЛНР під назвою 6-ий окремий мотострілковий (козацький) полк. Цей полк воює з травня 2014 року та дислокується у містах Первомайськ та Кадіївка (попередня назва – Стаханів), які зараз в окупації.
Судячи з останнього матеріалу, «зубний технік Бєлка» не дожив до прем’єри. Сюжет так і називався «Как проходил штурм Камышевахи. Эпитафия Белке».
«Они сейчас покушают и снова в штурм. Такая работа. И получают они за неё как официанты в Москве. На то она и Москва, а не Луганская область, наверное», — пише у своєму нарисі російський журналіст Кіріл Імашев.
Бєлка. Скрін із відео
Завдяки роботі Імашева на відео з Бєлкою зафіксовані його товариші, які або не називали себе, або ховались під псевдо чи одним іменем, без прізвища. Нам вдалося ідентифікувати майже всіх.
«Освободим всю Украину от фашизма»
Людина з позивним Бєлка – 33-річний Артьом Субботін, який народився 25 листопада 1988 року. Субботін воював за самопроголошену ЛНР як мінімум із грудня 2014 року та є у базі «Миротворця». Однак перед загибеллю зріс у званні. Раніше був лейтенантом та командиром взводу. А у сюжеті має погони капітана і представляється як командир танкової роти.
Бєлка. Він же Артьом Субботін
У ВКонтакті він зареєстрований під псевдонімами Артьом Первомайскій і Артьом Мазута з підписом «Бєлка руліт», в Одноклассниках його статус «храні бог всех защітніков ДНР и ЛНР». Раніше публікував багато особистих фото та з армії, але вже з 2016 року сторінку не оновлює.
«Нет психушка и лечение этим майданутым укропам не помогут. есть одно ликарство 7.62 (калібр стрілецької зброї зокрема АК – редакція)… лечит все болезни.вылечим», — заявляв у соцмережі Субботін.
Субботін родом із міста Первомайськ Луганської області. До війни був зубним техніком і працював у Попасній, яку зруйнували російські війська та його полк. Однак Субботін сподівався працювати там надалі.
«Я работал в Попасной, если стоматологию восстановят, после победы буду там дальше», — каже в сюжеті пропагандистів Субботін.
Артьом Субботін, Фото з його сторінки у ВКонтакті
У розповіді пропагандистам зрадник, який воює на боці росіян, зізнався у ліквідації українців, брав участь у штурмі депо Попасної та підтримував піхоту, але заблукав у лісі. Згодом окупанти захопили протитанкові ракети Javelin та турецькі гранатомети. Він також заявляв, що ця зброя не дає користі українським військам.
«Пехота показывала, что захватили. Да херня полная, машина (танк Бєлки – редакція) держит, блин, поэтому я считаю, что эти поставки американские толку не дадут», — розповідав вже мертвий ополченець.
Щоправда, воював Бєлка доволі довго, наприклад, брав участь у боях за Дебальцеве у 2015 році. І нагороджений кількома орденами та медалями псевдореспубліки. Остання — орден «Служба и храбрость» за Попасну, якою він хвалиться у відеоролику Імашева:
— Какая у тебя будет последняя медаль, как думаешь?
— Ну я думаю за взятие Львова, как минимум.
— Правильно, хорошо.
— Когда освободим, блин, всю Украину от фашизма, — згодом додає Субботін.
Востаннє на актуальну сторінку у ВКонтакті Бєлка заходив 4 червня, а вже 6 червня його дружина Єлєна Захарчук написала: «Я не верю, что тебя нет больше со мной».
«С женой познакомился на войне»
Артьом Субботін у репортажі розповідає, як познайомився зі своєю дружиною. Вона раніше працювала у виконкомі Первомайська:
«С женой познакомился на войне. Приехал с позиции, смотрю девушка красивая, она в исполкоме гуманитаркой занималась, начали общаться».
Також у сюжеті Субботін розповідає, що евакуював дружину із Первомайська, тому що там «неспокійно»:
«Она ждет меня с войны, но я увез ее из Первомайска. Сейчас там обстановка неспокойная, а мне так воевать легче».
Артьом Субботін з дружиною Єлєною
Поворот у ментальності на користь «Новоросіїї» відбувся у цієї жінки в період між 2013-2015 рр. На старій сторінці Єлєни Захарчук ще у 2013 році є фото у військовій формі та береті ЗСУ разом із колишнім хлопцем.
Інший профіль у Однокласниках, де вона підписана як «Єлєна Субботіна (Захарчук)», закритий, як і сторінка у Вконтакті. Щоправда, її фото з Субботіним є на фейковій сторінці «Вікторія Мєньшова».
Батько Субботіна — Ігорь Субботін – відомий під псевдонімом «Громозєка» – теж ополченець, який брав участь у «русскій весні» та воював у 2014 році. Він проходив службу у цьому ж «казачому» полку. Як він розповідає у соцмережі Однокласники, спершу воював під Слов’янськом, далі – в Кремінній та Попасній, але згодом отримав контузію і почав працювати у міській адміністрації. У 2015 році він був заступником міського голови Первомайська та працював членом виборчої комісії у самопроголошеній ЛНР.
«С той же Попасной под обстрелом, потом получил контузию, сердечко стало барашлить и ноги стали совсем не мои, вывезли в Крым, друзья помогли подлечится, потом работа по городу и на передке, ща продолжаю делать всё, чтоб уродам спалось хренова», — розповідає Ігорь Субботін.
Ігорь Субботін. Фото із соцмереж
Сєдьмой, Ангєл і Сєрожа
У роликах про Бєлку засвітились й інші «герої». Короткі інтерв’ю про себе дали ще два Сєргєя. На запитання, як оцінюють Бєлку як командира, відповіли, що «лучшая оценка, что екипаж жив». Наразі невідомо, чи це досі так.
Обидва ополченці небагатослівні, обидва – зі Стаханова. «Працюють» навідником і механіком-водієм. Повне ім’я одного із них – Сєргєй Вікторовіч Болдарь. Він народився 18 лютого 1978 року. Іншого члена екіпажу ідентифікувати наразі не вдалося, однак воює він, ймовірно, не так давно, як Субботін та Болдарь.
Сєргєй Болдарь по центру. Скрін із відео
В одному із фільмів був військовий із позивним Сєдьмой. Його також вдалось впізнати. Це — Антон Налівайко. У сюжеті розповідав, що воює з 2014 року. Свою сторінку у соцмережі Однокласники Налівайко видалив. Раніше його фото були у профілі його матері Татьяни Налівайко, яка працює кухарем у козацькому батальйоні, але й вона прибрала їх із публічного доступу.
Сєдьмой (Антон Налівайко) з мамою
У березні 2022 року Налівайко отримав від голови самопроголошеної ЛНР Леоніда Пасєчника орден «Казачья доблесть» першого ступеню, але, ймовірно, на врученні не був, оскільки не присутній на жодному фото.
Натомість на врученні був ще один персонаж пропагандистського фільму від «Readovka» – підполковник та командир танкового батальйону у полку з позивним Ангєл. Ангєл доволі «медійний» військовий і постійно стає героєм сюжетів пропагандистських ЗМІ, часто коментує ситуацію на фронті. У репортажах показує танки, а свій називає трофейним, розповідає, як його мобілізували:
«С рядового пошел-пошел, был командиром автомобильной роты, потом попал в батальйон замначальником штаба, потом начальником штаба, потом 4 года батальйоном командывал. Я уже на военной пенсии год жил и вот с пенсии призвали. Сказали — пойдешь? Сказал, что пойду».
Ангєл. Скрін із відео
Також на відео тестує дрон і говорить, що це його другий політ такою технікою. Попри це заявляє, що вони вже «почти профессионалы» і завтра ця техніка піде в місці боїв. Окупант визнає, що штурм Комишувахи не має особливого успіху:
«Накаленная обстановка, каждый день пытаемся штурмовать, они защищаются до последнего. Попали под обстрел с градов, но все живы, продолжают работать, по итогу дня будет ясно», — розповідає Ангєл.
Під цим позивним прихований Владімір Александровіч Параска (1 вересня 1984 року народження). Він теж бере участь у війні з початку 2014 року. До початку війни проживав у Стаханові, був активним учасником трофі-райдів. Також бажання стріляти у Параски очевидне навіть із соцмереж. Він захоплювався страйкболом щонайменше з 2011 року. Одружений, має дочку.
Ангєл. Він же – Владімір Параска
У соцмережах Параска часто змінює ім’я. Зараз його сторінка у Вконтакті записана під псевдонімом Влад Парамонєнко, а раніше називалась Владімір Попов. Параска також внесений до бази «Миротворця».
Шахтер Кантюков
Доки Ангєл вправляється із дроном поблизу нього у кадрі промайнув ще один військовий полку. Це Глєб Юрьєвіч Кантюков (18 вересня 1985 року народження) — бойовик із смт Кленовий (Луганська область, територія тимчасово підконтрольна ЛНР). Йому 36 років, раніше працював шахтарем. Воює проти України як мінімум з 2016 року.
Глєб Кантюков. Скрін із відео
Глєб Кантюков. Фото з соцмереж
У соцмережах Глєб Кантюков доволі обережний. У нього дві сторінки у ВКонтакті та одна – в Однокласниках. Зараз у жодній із них не згадує про військову службу, хоча раніше постив фото у формі. Зараз змінив місце проживання на Buenos Aires, але продовжує «дружити» у ВКонтакті з Ангєлом та підписується на пропагандистські пабліки псевдореспублік.
Молодший брат Глєба — Артьом Кантюков (13 червня 1987 року народження) також бойовик ЛНР. Він не фігурує у відео, тому встановити, чи вони однополчани наразі не вдалось. Як і брат, він прибрав із соцмереж усі згадки про військову службу.
Соцмережі фігурантів та їхніх родичів
Артьом Субботін
ВКонтакті: Артьом Первомайскій і Артьом Мазута, його дружина Єлєна Захарчук, Вікторія Мєньшова.
Однокласники: Артьом Субботін, його дружина Єлєна Субботіна (Захарчук), батько Ігор Громозєка.
Сєргєй Болдарь
ВКонтакті: Сєргєй Болдарь.
Однокласники: Сєргєй Вікторовіч.
Антон Налівайко
Однокласники: видалена, матір Мама Таня.
Владімір Параска
ВКонтакті: Влад Парамоненко
Глєб Кантюков
ВКонтакті: Глеб Кантюков, Глеб Кантюков, дружина Яна Кужелева, брат Артём Кантюков, Артём Кантюков,
Однокласники: Глеб Кантюков, Глеб Кантюков, дружина Яна Кужелева, брат Artem Kantukov
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.
