Ультразвуки смерті

Десятки тисяч дельфінів загинули у Чорному морі внаслідок російського екоциду
19 Грудня 2023

Починаючи з березня 2022 року на узбережжях різних чорноморських країн регулярно знаходять мертвих дельфінів. Їхні тіла викидало хвилями на берег і раніше, але не у такій кількості та не з такими травмами. Цей сплеск смертей відбувався тоді ж, коли активні бойові дії з російського боку.

У листопаді 2022 року Володимир Зеленський під час саміту країн G20 заявив, що внаслідок російської агресії у Чорному морі знищено 50 тисяч дельфінів – це п’ята частина усієї популяції. Їхня загибель вплине на усю екосистему моря.

Read this publication in English

Російська пропаганда спрацювала блискавично. Тамтешні екологи не могли це ігнорувати, з огляду на появу мертвих дельфінів у Криму. Без жодних доказів вони заявили, що це результат «інфекції», яка «рано чи пізно мине». І закрили тему.

NGL.media поговорили з науковцями з різних чорноморських країн і виявили закономірності, що підтверджують пряму причетність росіян до масової загибелі дельфінів. Ми також систематизували на інтерактивній карті усі задокументовані випадки виявлення мертвих дельфінів.

Незвична знахідка

27 березня 2022 року. Доктор біологічних наук Іван Русєв, керівник наукового відділу природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині, отримує у месенджері незвичайне фото.

Під час чергування на березі Чорного моря інспектор Іван Плачков знайшов мертвого дельфіна. Тварин знаходили і раніше, але у 90% випадків вони мали сліди від браконьєрських сіток. Цей був неушкоджений.

Перший знайдений мертвий дельфін на території НПП «Тузловські лимани» (фото Івана Плачкова)

Перший знайдений мертвий дельфін на території НПП «Тузлівські лимани» у березні 2022 року (фото Івана Плачкова)

«Свіженький, без слідів сіток чи відрізних плавців. Відразу ясно – щось не так», – пригадує Русєв.

За кілька тижнів Плачкова мобілізують. А ще через два місяці під час виконання бойового завдання під Бахмутом він зникне безвісти.

… Ми зустрічаємося з біологом Іваном Русєвим на початку вересня 2023 року. З початку повномасштабного вторгнення це перший офіційний візит журналістів на територію «Тузлівських лиманів» – найбільшого національного природного парку Європи

Русєву 63 роки, все життя прожив в Одесі. Але з 2015 року працює у природному парку і здебільшого мешкає тут, за 150 км від обласного центру.

Останні кілька років він по змінах живе у спостережному пункті на березі лиману. До найближчого населеного пункту тут 40 км. Їжу і питну воду привозять сюди, коли прибувають на чергування. Будинок має дві кімнати та крихітну кухню, літній душ та біотуалет на вулиці. В одній кімнаті науковці облаштували виставку з фото і фактами про національний парк. В іншій – скромна спальня: під стіною стоять два ліжка і комп’ютерний стіл, а з вікна відкривається розкішний вигляд на лиман.

До переїзду Русєв був місцевою зіркою або, як його іще називали «екологом, з яким неможливо домовитися». Раніше він працював на кафедрі прикладної екології Одеського державного екологічного університету.

Іван Русєв (1) уже кілька років живе на території спостережного пункту (2) на березі лиману (фото Мар’яни Вербовської)

Іван Русєв (1) уже кілька років живе на території спостережного пункту (2) на березі лиману (фото Мар’яни Вербовської)

Русєв пропонує випити чаю і ми розмовляємо з ним за столом на подвір’ї спостережного пункту. Від постійного перебування на сонці його шкіра темна, майже коричнева, але на запитання про те, чи втомлює моніторинг моря, відповідає впевнено: «Понад 20 років я вивчав Дністер, думав, не можу без нього. Потім переїхав сюди та зрозумів, що море – це любов до кінця життя».

Працівник парку перевозить тіло знайденого дельфіна у причепі, який запряжений ослом (фото Івана Русєва)

Працівник парку перевозить тіло знайденого дельфіна у причепі, який запряжений ослом (фото Івана Русєва)

До нього по черзі підходять кілька кіз та кіт Сфінкс. Окрім них, науковці тримають ще й осла. Саме він допомагав тягнути з берега туші великих дельфінів.

За два роки до початку великої війни фахівці усіх чорноморських країн (окрім Росії) нарахували близько 250 тис. дельфінів трьох видів. За словами Русєва, через війну у Чорному морі загинуло близько 50 тис. дельфінів. Саме він першим назвав ці втрати і саме це привернуло до теми увагу світової преси. Водночас це викликало багато запитань про те, як взагалі таке можна порахувати. Тож головне запитання, з яким я приїхала до нього – як він це зробив?

«Викинуті на берег трупи не показують реальної смертності тварин. Частина з них залишається на дні, їхні легені наповнюються водою і вони тонуть. Іще частину викидає на берег, але невдовзі забирає хвилями. Мої колеги з різних країн, зокрема США, проводили дослідження, [які доводять] що тільки 6-8% трупів викидає на берег. Ми підрахували знайдених дельфінів на узбережжі у 2022 році і так вийшли на цифру 50 тисяч», – пояснює Іван Русєв.

Іван Русєв показує скелет дельфіна, якого знайшли на березі Чорного моря (фото Мар’яни Вербовської)

Іван Русєв показує скелет дельфіна, якого знайшли на березі Чорного моря (фото Мар’яни Вербовської)

Ці втрати підтверджує і група українських та польських науковців. «За три місяці від лютого 2022-го року загинули від 37500 до 48000 китоподібних» – стверджують вони у статті у престижному британському науковому журналі Biology Letters, опублікованій навесні 2023 року.

Автори уточнюють: результати їхньої роботи є прикладом роботи Social science і Соціальні (суспільні) науки – широка група наукових дисциплін, предметом дослідження яких є суспільство — як система в цілому, так і окремі його частини, функції та елементи і можуть бути не такими точними, як традиційні наукові підходи, однак вони вказують на тенденції. Окрім того, це дослідження аналізує поточну ситуацію, в той час, як висновки науковців обґрунтовано потребують роки на опрацювання.

«Ми розглядаємо багато сценаріїв, які так чи інакше пов’язані з бойовими діями»

Якби треба було обирати одну людину в Україні, яка найбільше знає про ситуацію з дельфінами – це точно був би Павло Гольдін.

Гольдін понад 25 років вивчає китоподібних. До окупації жив та працював у Криму, потім переїхав у Чернівці. Його батько працював біологом і викладав в медичному та аграрному університетах Сімферополя, досліджував, зокрема, зв’язок мікроводоростей та дельфінів. Тож його інтерес до морських мешканців не випадковий.

Павло Гольдін, дослідник китоподібних (фото Максима Козменка)

Павло Гольдін, дослідник китоподібних (фото Максима Козменка)

Після двох місяців листування та дзвінків ми зустрічаємося з Павлом Гольдіним у кав’ярні в Чернівцях.  Він одночасно працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена в Києві та в Українському науковому центрі екології моря (Одеса), тож спланувати зустріч було непросто.

Дослідник коментує ситуацію стримано і до кожної цифри та деталі підходить з педантичністю науковця. Нагадує, що останнє слово має бути за спеціалістами, які зараз аналізують викинуті тіла морських ссавців. Називати кількість мертвих тварин відмовляться, вважає, що зараз важливіше з’ясувати «чому», а не «скільки».

«В Україні дослідженнями викидів китоподібних тепер займаюся тільки я і мої учні. Ми збираємо дані з Криму також, моніторимо соцмережі. Так само отримуємо і значну частину інформації з Одеської області. Беремо тільки ті випадки, які підкріплені автентичними фото, пости без фото розглядаємо як неправдиві», – пояснює науковець.

Гольдін виділяє кілька гіпотез підвищеної смертності дельфінів:

Акустичний вплив і вибухова травма – тобто наслідки дії радарів, вибухових або мінно-вибухових травм, стресу та ушкоджень від пусків ракет (оскільки росіяни запускають крилаті ракети з підводних човнів). Ці наслідки триватимуть роками – як масова контузія людей, наприклад.

Інтоксикація – отруєння речовинами, зокрема боєприпасами чи пальним, компонентами ракетного пального.

Стрес – наслідки дії нетипового підводного шуму. Російські кораблі та вибухи з них відлякують рибу (кормову базу дельфінів), спричиняють її міграцію. Тоді китоподібні мають мігрувати слідом за ними і втрачають звичні для них ареали.

Інфекція – спричинена єдиним патогеном або комбінована, коли кілька збудників інфекцій діють одночасно. Вони можуть потрапити у воду, зокрема, внаслідок бойових дій, наприклад, внаслідок руйнування каналізаційних мереж.

«Ми розглядаємо багато сценаріїв і, як ви бачите, вони так чи інакше пов’язані з бойовими діями. Це те, що ми як науковці намагаємося донести світовій спільноті: війна завдає непоправної шкоди природі», – підсумовує вчений.

У розмові з NGL.media Павло Гольдін не приховує роздратування від запитання про те, чому аналізи тривають так довго. Йому доводиться чути його від людей часто, здебільшого з однією надією: якнайшвидше отримати докази причетності російських військових. Після паузи він пояснює на прикладі: гіпотеза про інтоксикацію потребує стандартних зразків різних речовин та лабораторій, які зможуть ці аналізи виконати. Як перше, так і друге, знайти непросто.

Прокуратура розслідує справу за фактом екоциду

Павло Гольдін також допомагає Одеській обласній прокуратурі розслідувати кримінальне провадження за фактом екоциду внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Через масову загибель морських ссавців на пляжах Одещини обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом екоциду (фото Романа Балука)

Через масову загибель морських ссавців на пляжах Одещини обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом екоциду (фото Романа Балука)

Правоохоронці відкрили справу влітку 2022 року, тоді ж звучали паралелі з масштабним екоцидом у Перській затоці, коли військові Іраку підірвали нафтові свердловини Кувейту і Внаслідок підриву нафтових сведловин спалахнули сильні  пожежі, які гасили 8 місяців, земля втратила продуктивність, а на воді утворилися нафтова плівка площею кілька кілометрів у 1991 році. Це був перший приклад покарання агресора саме за шкоду довкіллю. Компенсаційна комісія ООН розглядала всі претензії за втрати та збитки, завдані Кувейту внаслідок військового вторгнення. Виплати могли отримати і люди, і організації, постраждалі від дій іракської армії.

Прокуратура відразу запросила Гольдіна для проведення розтину знайдених тварин. За понад рік він провів дев’ять розтинів, виявивши багато патологічних ознак, і відібрав понад 100 зразків для аналізів. Ці зразки надіслали для подальших досліджень у Падуанському університеті (Італія), та окремого дослідження структур внутрішнього вуха ссавців у Ганноверському університеті (Німеччина).

Павло Гольдін під час розтину дельфіна, Одещина, 2022 рік

Павло Гольдін під час розтину дельфіна, Одещина, 2022 рік

«Відразу скажу, що всі наші колеги домовились не озвучувати результати досліджень, поки не буде завершений повний цикл роботи. Це неможливо зробити швидко, але наш пріоритет – повнота даних. Вийдемо до преси, щойно все буде готове», – пояснює Гольдін

Він вважає, що сильнішою буде доказова база, то більше шансів, що суд визнає загибель дельфінів екоцидом.

Станом на жовтень 2023 в акваторії Чорного моря виявили 914 випадків викидів мертвих і живих китоподібних на береги Грузії, Туреччини, Болгарії та України. Інші деталі слідства не розголошуються.

Аналізи проводять найкращі університети світу 

Одна з учениць Гольдіна – Каріна Вишнякова, теж кримчанка. У лютому 2022 року Каріна поїхала з Одеси на науковий семінар у Італію, а коли почалася повномасштабна війна, італійські колеги запропонували їй роботу у Падуанському університеті. Вона погодилася, не здогадуючись, що опинилася у правильному місці в правильний час.

Каріна Вишнякова (фото Максима Козменка)

Каріна Вишнякова (фото Максима Козменка)

Це один із найстаріших університетів світу, який має чи не найпотужніший центр дослідження хвороб морських ссавців. За кілька тижнів на берегах Чорного моря почнуть знаходити мертвих дельфінів і, саме завдяки особистим контактам Каріни, італійські науковці погодяться допомогти з аналізом знайдених в Україні тварин.

«Але навіть після згоди колег –  це було непросто. Наші китоподібні охороняються конвенцією СІТЕС і СІТЕС – конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, учасниками конвенції є 173 країни . Це означає, що нам потрібно отримати дозвіл на вивезення зразків з України та окремо на ввезення їх в іншу країну», – з усмішкою пояснює мені Карина Вишнякова під час Zoom-дзвінка з Італії.

Оскільки науковці не могли довірити цю справу службам доставки, то заморожені зразки зголосилася перевезти сама Каріна.

«Їхала машиною з Чернівців через Румунію. Прикордонникам доводилося пояснювати, що я везу і навіщо. А далі вже летіла літаком з аеропорту у Сучаві», – розповіла біологиня NGL.media.

Для заморожених зразків науковці використовували коробки з пінопласту та акумулятори холоду. Після транспортування матеріали передали у лабораторію у Падуї та надіслали у Німеччину. І хоч перші зразки взяли влітку 2022 року, результати поки що не опублікували.

«Мусите розуміти, що деякі аналізи тривають місяцями. Окрім того, науковці можуть бути залучені в інших проектах, навіть у лабораторіях можуть бути черги, – пояснює Вишнякова. – Остаточного результату, який би ми включили у звіт, наразі немає, але ми очікуємо його до кінця року. Нам треба бути максимально прискіпливими, якщо ми хочемо знайти наукові докази впливу війни».

Каріна Вишнякова та Павло Гольдін переконані, що в очікуванні результатів важливо уже працювати над планом відновлення популяції дельфінів після закінчення війни. Серед рекомендацій науковців – створення охоронюваних акваторій та запровадження заходів для зменшення смертності тварин у рибальських сітках. Один із варіантів – це акустичні відлякувачі, які зараз тестують в Болгарії та Туреччині.


Карта виявлених на узбережжі Чорного моря мертвих дельфінів

На інтерактивній карті можна побачити понад 2000 знайдених дельфінів від 2017 року (відколи доступні детальні дані по Україні). По кожному випадку вказана дата знахідки, вид дельфіна і точне місце. До частини точок додані фото безпосередньо з місця події. Білим кольором позначені випадки за 2022 рік. Карту можна зближувати і перетягувати. Щоб побачити деталі, наведіть мишкою на позначку.

Що кажуть морські біологи з інших чорноморських країн?

 «Лише за перший місяць війни [турецькі] науковці нарахували понад 80 смертей дельфінів уздовж узбережжя Туреччини, що є «надзвичайним збільшенням». У нормальний час їх було б лише кілька», – йдеться у відповіді турецького фонду морських досліджень TUDAV на запит NGL.media.

«Минулого року на узбережжі Болгарії знайшли близько 20 мертвих дельфінів, більшість смертей були пов’язані з морською течією. Разом з тим, чотири випадки, які виникли біля дельти річки Ропотамо, пов’язані з військовими діями, через неспецифічні масивні опіки та ураження шкіри», – впевнений болгарський біолог Атанас Русєв, керівник кампанії «Врятуймо дельфінів».

Румунські біологи підтверджують спостереження свої колег. «Наша команда проаналізувала загалом 9 трупів китоподібних у період з лютого 2022 року по вересень 2023 року. Нам відомо як із преси, так і зі звітів партнерів і співавторів, що кількість випадків за цей період [на румунському узбережжі] становила близько 170-180 особин, – розповів NGL.media румунський морський біолог Разван Попеску-Мірчені. – На багатьох з них були ознаки рибальських сіток, але на кількох ми зафіксували опіки та травми, які, зрештою, спричинили смерть. Кілька з них ще живими прибули на румунське та болгарське узбережжя в агонії. У п’ятьох тварин ми встановили прямі причинно-наслідкові зв’язки з військовою діяльністю в Чорному морі. Це були дельфіни з опіками й ті, які не могли орієнтуватися і харчуватися, через що досягали стадії недоїдання, яка вже була несумісна з життям. Причини, які можуть призвести до неможливості орієнтуватися, пов’язані з дуже гучними звуками на різних частотах, наприклад від вибухів чи військових сонарів».

«Звичайно, шумове забруднення в Чорному морі зросло і це матиме довгострокові наслідки на чорноморських китоподібних. Це можна порівняти на реакцію людей – у нас є якийсь стрес, який може стати причиною появи ракових клітин в організмі, – вважає і На прохання NGL.media коментар у професорки Копаліані взяла Тсіра Гвасалія, екологічна журналістка та засновниця Cactus Media професорка Натія Копаліані з грузинського університету Іллі у Тбілісі. – На жаль, науковці з країн із середнім рівнем доходу стикаються також із труднощами збору інформації через банальну слабку технічну базу, що гальмує розслідування».

Інтерактивна карта: Назар Тузяк


Цей текст підготовлений завдяки підтримці Journalismfund Europe