Наприкінці серпня Міністерство оборони рф провело масові нагородження колаборантів із самопроголошеної ЛНР російськими орденами та медалями. Усього до нагород були представлені понад 900 бойовиків. Завдяки відео з церемонії вручення відзнак військовослужбовцям 2 армійського корпусу так званої «Народної міліції ЛНР» нам вдалося ідентифікувати зрадників, які вже не перший рік воюють на боці країни-агресора.
За словами пропагандистів, того дня в урочистій обстановці були нагороджені понад 100 бойовиків, «проявивших мужество и героизм при освобождении республики от националистов Украины». За нашими спостереженнями, це були переважно командири та офіцери незаконних збройних формувань. Ордени Мужності вручили начальнику так званої «Народної міліції» Яну Лещенку та командиру 6-го казачьєго мотострілецького полку Володимиру Полуполтінних. Обидва є добре відомими сепаратистами і воюють від самого початку збройного конфлікту на Донбасі.
Медалі «За відвагу» удостоївся і командир танкового батальйону 6-го казачьєго полку Володимир Параска. Він також доволі медійний персонаж і часто знімається у сюжетах пропагандистів. Параска уже декілька разів потрапляв у поле зору нашої редакції. Детальніше про нього читайте у матеріалі «Помер до прем’єри».
Вручення нагороди Володимиру Парасці. Перший зліва у ряду командир полку Володимир Пулуполтінних. Скріншот із відео»)
На коробці зі ще однією медаллю «За відвагу» з відео можна розгледіти папірець з ім’ям нагородженого – «Алиакбаров Роман». На скріншоті нижче він стоїть у другому ряду справа.
Роман Аліакбаров у другому ряду справа. На передньому плані – начальник «Народної міліції ЛНР» Ян Лещенко.
Роман Аліакбаров народився 11 листопада 1988 року в селі Афанасьєво Кіровської області росії, але дитинство його минуло вже в місті Алчевську на Луганщині. Взагалі, за словами самого Романа, він «потрійний агент» – саме з таким підписом у грудні 2019 року він опублікував на своїй сторінці ВКонтакті фото трьох своїх паспортів: українського, російського та невизнаної Луганської народної республіки.
Паспорти Романа Аліакбарова
Аліакбаров – спадковий військовий. В Однокласниках у його батька Ігоря Аліакбарова можна знайти старе сімейне фото, на якому Роман одягнений у форму військового ліцею, а батько з дідом – у форму радянської армії.
Роман Аліакбаров (останній зправа) з батьком і дідом. Фото: Однокласники
Ігор Аліакбаров – колишній танкіст, у 80-х роках минулого століття встиг повоювати в Афганістані. А після початку збройної агресії росії на Донбасі теж, ймовірно, долучився до сепаратистів. На його сторінці можна знайти одне фото в компанії бойовиків, та ще одне – разом із ватажком батальйону «Прізрак» Олексієм Мозговим. На них Ігор Аліакбаров також одягнений у камуфляж, а на грудях можна помітити шеврон «Комендатура».
Зліва направо: Олексій Мозговий і Ігор Аліакбаров. Фото: Однокласники
Натомість Роман Аліакбаров взяв до рук зброю не відразу. Згідно з даними у його профілях в Однокласниках (сторінка 1 і 2), у 2003 році він закінчив школу, потім, вірогідно, були два роки військового ліцею, а далі – навчання у Донбаському технічному університеті в Алчевську. Після закінчення університету хлопець поїхав на заробітки до російського Бєлгорода. Там, за інформацією з його сторінки ВКонтакті, він працював барменом-офіціантом у готелі «Континенталь».
Роман Аліакбаров під час роботи барменом. Фото: ВКонтакті
У серпні 2015-го Роман Аліакбаров одружився із землячкою з Алчевська Юлією Мухіною. Весілля пара зіграла ще в Бєлгороді, але невдовзі вони повернулися на рідну Луганщину. Там Аліакбаров вступив до лав бойовиків. За даними сайту Миротворець, 10 березня 2016 року його зарахували на посаду старшого обчислювача взводу управління мінометної батареї у військовій частині Л-74347, що входить до складу 2 армійського корпусу «Народної міліції ЛНР».
Роман Аліакбаров з дружиною. Фото: ВКонтакті
Свою участь у незаконних збройних формуваннях Роман Аліакбаров намагається не афішувати. У себе в соцмережах він постить переважно фотографії свого кота, маленької доньки та дружини. Єдине фото у формі російського зразка він опублікував лише на початку своєї служби у 2016 році.
Роман Аліакбаров-бойовик. Фото: ВКонтакті
Другий ідентифікований нами сепаратист на скріншоті нижче стоїть першим зліва у задньому ряду. ВКонтакті й Однокласниках він називає себе Мєлсом або Максимом Тіграновим і переконує, що мешкає в Москві. Та насправді профілі належать Максиму Грачову з Луганщини.
Максим Грачов перший у задньому ряду. Скріншот із відео
Максим Олександрович Грачов народився 9 грудня 1986 року в селищі Білоріченський, уже в дорослому віці переїхав до Алчевська. Перші 30 років його життя нічим не відрізнялися від біографії типового жителя Луганщини. У 23 відслужив в українській армії, у внутрішніх військах МВС, після дембелю працював на шахті «Білоріченська».
Максим Грачов під час служби в армії. Фото: ВКонтакті
До війни Максим Грачов активно займався кікбоксингом. Його соцмережі були заповнені фотографіями з рингу та з нагородами зі змагань. Після початку збройної агресії росії на Донбасі його спортивна кар’єра, ймовірно, закінчилася. Хоча навіть досі під час відпочинку він намагається похизуватися прийомами з єдиноборств.
Максим Грачов-боксер. Фото: ВКонтакті
«Когда уже закончится война», – скаржився Максим Грачов 9 січня 2015 року на своїй сторінці у Facebook. Але через півтора роки він і сам пішов воювати на боці бойовиків – за даними Миротворця, у серпні 2016-го Грачов був зарахований командиром самохідно-артилерійської батареї у вищезгаданій військовій частині Л-74347. У цій самій батареї служив і його старший брат Олександр.
Свою приналежність до незаконних збройних формувань у соцмережах Максим Грачов також намагається не афішувати. Але в формі з автоматом у руках він позував на груповій фотографії сепаратистів, яку свого часу опублікував у себе ВКонтакті інший бойовик Олександр Бондаренко.
Максим Грачов другий зліва
Після потрапляння на «Миротворець» Грачов виклав на своїй сторінці в Однокласниках скріншот сайту з підписом: «Все ругают Сталина, за расстрелы…. но кто-то же писал доносы…. Чем нынешняя Украина отличается?»
Максим Грачов з дружиною і сином. Фото: Однокласники
Колаборант лайкає в соцмережі антиукраїнські дописи, порівнює Україну з тоталітарною державою, але при цьому дбає, щоб його діти все ж мали її громадянство. У січні 2019 року його дружина Олена зверталася до Старобільського райсуду Луганської області, щоб зареєструвати факт народження їх меншого сина, який з’явився на світ в окупованому Алчевську.
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.