Російський військовий журналіст і за сумісництвом член громадської ради міноборони рф Алєксандр Сладков у своєму Telegram-каналі «Сладков+» висвітлює вторгнення росії в Україну. Нещодавно він фільмував будні одного з терористичних з’єднань так званої ДНР, що наразі дислокується у Донецькій області:
«Село с таким дорогим для меня названием – Сладкое, я ж Сладков», – каже журналіст.
Село Солодке у Волноваському районі зараз окуповане. Сладков у своїх репортажах вирішив показати саме цю ділянку фронту як приклад «просування» окупантів і терористів на фоні нищівних поразок в інших напрямках:
«Наши военные переживают за ситуацию и в Балаклее, и под Херсоном, но сами на месте не сидят. Сейчас штурмовые группы двигаются лучами от Донецка, расширяя зону контроля вокруг столицы ДНР».
У вересні журналіст виклав у своєму Telegram-каналі відео-репортажі, які допомогли ідентифікувати низку терористів та показують їхні позиції.
Метаморфоза: від фізрука до терориста
Бійці одного з терористичних формувань так званої ДНР показують Алєксандру Сладкову свій побут. Вони живуть у підвалах приватних будинків. У селі жодна хата не вціліла, а от льохи стоять.
Стоп-кадр з відео
«Россияне спрашивают: специально строили подвалы к войне? – розказує Сладкову бойовик самопроголошеної ДНР з позивним «товаріщ Сухов». – Они не видели таких подвалов отдельно от домов, у них подполы в домах самих, а у нас здесь так принято. Нам повезло: домов нет, а подвалы нормальные, есть где жить».
Їхні позиції регулярно обстрілюють Збройні сили України, бойовик з позивним «Учітєль» показує воронку від нещодавнього «прильоту». «Учітєль» – це Станіслав Юрьєвіч Макогон 17 травня 1970 року народження.
Станіслав Макогон (Учітєль). Стоп-кадр з відео
Макогон родом з Пермі, на початку 1990-х завершив тамтешній військовий інститут нацгвардії рф. Доля закинула пермяка в Україну, де російський офіцер опановував міжнародну економіку у Донецькому національному університеті. Весь цей час Макогон тужив за «вєлікой страной» і не забував витирати пилюку з пермського диплому, тож російську окупацію 2014-го зустрів зі сльозами щастя на очах.
Станіслав Макогон. Фото з ВКонтакті
Відтоді Станіслав демонструє свою сутність на повну потужність. Його сторінка у ВКонтакті – взірець сучасної російської ідеології: тут і «побєдобєсіє», і імперська велич, і гордість за «маладую рєспубліку», і обов’язкові фотографії на червоній площі та зі щорічного відпочинку в окупованому Криму.
Фото з ВКонтакті
Не обійшлося і без духовних «скрєп». Наприклад, минулоріч паломник Макогон дуже тішився відвідинами Топловського монастиря на захопленому півострові:
«Источники посетили, без купания однако. Были доступны мощи св. Параскевы, слава Богу».
Проте, ані бог московського патріархату, ані імперські переконання чомусь не утримали колаборанта від відвідування «бандерівського» Буковелю у 2015 році. Дружина Макогона Анжела залюбки постила фотографії з сімейного відпочинку в Карпатах.
Скрін з ВКонтакті
А коли міжнародна економіка, на яку вчився Макогон, йому не стала в нагоді, він перекваліфікувався на фізрука. Фізичне виховання викладав у ліцеї №12, тренував його футбольну та волейбольну команди. Під час карантину навіть спробував себе у ролі фітнес-блогера та разом з сином Іваном зайнявся карате.
Станіслав та Іван Макогони. Фото з ВКонтакті
Цьогоріч, 21 травня, Станіслав оприлюднив фото у камуфляжі. Під постом мережеві друзі бажають йому вдачі, божої ласки та повернення з війни додому.
Скрін з ВКонтакті
«Это наша, русская лопата!»
Після оглядин дислокації окупантів у Солодкому Алєксандр Сладков рушив на іншу їхню позицію. Сладков та ще один загарбник пояснюють, що це в 7,5 кілометрах від міста Костянтинівки, що під контролем України.
Звідси наших військових обстрілює гранатометник із позивним «Юріст». Який вихваляється своїми здібностями:
«Если мы успешно не постреляли по врагу, то день пропал. Если куда-то попали, если сказали, что хорошо «прилетело», значит, день прошел успешно, – каже він. – Мне говорили, что я попадаю. Я сам не вижу, я работаю по цифрам».
Антон Супрун (Юріст). Стоп-кадр з відео
«Не видит» він і того, що стріляє по колишніх своїх, адже «Юріст» з міста Макіївка Донецької області. Він народився 25 лютого 1986-го, а звати його Антон Супрун.
У 2008-му він вивчився на юриста у Харківському національному університеті внутрішніх справ. За фахом працював на енергогенеруючому підприємстві так званої ДНР, до лав терористів його мобілізували 24 лютого:
«Лучшие пошли, не лучшие – остались. Я себя так утешаю. Если лучшие – это лучшие, то они постараются не погибнуть. Мы стараемся не погибнуть», – коментує Антон свої сьогоднішні військові будні.
Супрун – досвідчений бойовик. Він розказує, що вперше служив квазіреспубліці у 2014-му і це підтверджують фотографії, опубліковані у ВКонтакті його тодішнім колегою 35-річним Альошей Павловічем. Обидвоє були мотострілцями у «Сємьоновском» батальйоні «Славянской брігади», що підпорядковується «народной міліціі ДНР».
Антон Супрун, Алєксєй Павловіч, 2014. Фото з ВКонтакті
На відміну від Супруна Павловіч не робив перерви у терористичній кар’єрі. Після мотострілців його «пригрів» окремий розвідувальний полк спецпризначення «Гром» і до минулого року Альоша активно та регулярно виставляв у мережу фото з роботи. Востаннє він заходив на свою сторінку 1 липня цього року.
Ймовірно, Павловіч вже не може про щось мріяти, а от його товариш Супрун марить відпусткою: «Если дадут немного отпуска, тогда это классно». Антон працює над втіленням мрії. Для цього підбурює мережевих друзів вставати до зброї, щоправда, чомусь англійською, а не російською мовою:
«Come on, you sons of bitches, do you want to live forever?» – виголошує його статус у ВКонтакті.
Поки ж, «лучшій АГСнік» ворожого батальйону змушений копати окопи раритетною лопаткою:
«Вот эта вот лопатка сделана в 1916 году в городе Екатеринослав, который нынче Днепропетровск (насправді Дніпро – ред.). Вот такими вот вещами нам иногда приходится пользоваться. Это наша, русская лопата!».
Віталій Войтєнко, Антон Супрун, лопатка. Стоп-кадр з відео
Можливо, «Юріст» отримав музейний експонат у користування від члена свого гранатометного розрахунку «Архєолога», в миру – Віталія Войтєнко:
«Работал в краеведческом музее научным сотрудником в отделе археологии. Археолог сам по специальности. Вот, приходится осваивать новые навыки», – каже археолог-гранатометник.
Віталій Войтєнко (Архєолог). Стоп-кадр з відео
Віталій Войтєнко народився 21 березня 1994-го. Він з Мар’їнки Донецької області. Зараз місто знаходиться під контролем України. Войтєнко – випускник Донецького національного університету і до російської агресії 2014-го захоплювався парашутним спортом, займався у Донецькому спортивно-авіаційному клубі Товариства сприяння обороні України.
Віталій Войтєнко, 2013. Фото з ВКонтакті
До мобілізації у терористичне угруповання ДНР працював молодшим науковим співробітником відділу охорони пам’яток археології «Донєцкого рєспубліканского краєвєдческого музєя», активно подорожував окупованим Кримом. А під час археологічної експедиції 2020-го Войтєнко навіть став телезірочкою ДНР, викопавши тисячорічну амфору.
Стоп-кадр з відео
Войтєнко мобілізований у лютому, а в липні у ВКонтакті він запостив фото з життя вже терориста «Архєолога».
Віталій Войтєнко. Фото з ВКонтакті
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.
