Завдяки закритому чату ВКонтакті стало відомо, що у липні та вересні на ротацію у харківському та південному напрямку відправлять найманців російської приватної компанії «Вагнера».
Так, 3 травня російський танкіст та герой нашої статті «Страшно было» Роман Дьяконов переписувався у группі з користувачем Post Malone:
*тут і далі цитати окупантів подаємо мовою оригіналу, пунктуація та граматика збережені
Malone: Рома ты в укропии?
Дьяконов: Сейчас нет, недавно вернулся
Malone: Я 11 (травня – редакція) выезжаю от ЧВК Вагнер («частной военной компании» – редакція)
Дьяконов: Красавчик, уважаю. И береги себя! В сво забирают?? (СВО – «специальная военная операция» – редакція)
Malone: 😁Да. 😁😁😁скоро в Украину направят всех собирают
Дьяконов: На какое направление знаешь уже??
Malone: Через Краснодар, в сентябре должны сменить служивых
Очевидно, що у вересні бійці ПВК «Вагнера» мінятимуть російських військових на півдні України. Вони «заходитимуть» через окупований Крим, адже від Краснодару до Керчі через Кримський міст трохи більше чотирьох годин їзди автомобілем.
Уткіни «музиканти»
«Вагнер» – позивний засновника компанії. Російські медіа стверджують, що «музичне» прізвисько належить підполковнику у запасі Дмітрію Уткіну, котрий до 2013 року командував 700-им окремим загоном 2-ої окремої бригади спецпризначення головного розвідувального управління міноборони рф. Уткін – палкий прихильник Третього рейху, тож позивний взяв на честь культового німецького композитора-містика, чия творчість була частиною нацистської естетики.
Дмітрій Уткін (Вагнер). Фото з Twitter
Після звільнення у запас Дмітрій Уткін набирався досвіду у російській ПВК «Moran Security Group» (MSG) під керівництвом Вячєслава Калашнікова – підполковника федеральної служби безпеки рф у запасі. MSG спеціалізується на охороні торгових кораблів від сомалійських та нігерійських піратів.
Власний приватний загін під умовною назвою «Вагнер» Уткін створив вже 2014-го. На початку своєї історії він базувався у Ростовській області. Вагнерівці або «музиканти», як їх часто називають, активно воюють у Сирії та Україні: вони учасники підготовки кримського «референдуму» і з 2014 року виконували окремі бойові задачі на Донбасі.
Фото з VK
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вагнерівців кидають в усі «гарячі» точки. Наприклад, наприкінці травня на Донбасі українські воїни знищили великий підрозділ найманців. Це підтверджує перехоплена СБУ телефонна розмова одного з окупантів:
«Туда, где рубеж надо взять, туда ЧВК-шников вон сколько загнали… А толку них*я нет от этих ЧВК-шников! Там они все полегли, эти ЧВК-шники. Это, бл*, спецназ, нах*й!».
А 9 червня в окупованій Кадіївці Луганської області поліг цілий «оркестр». Тут на стадіоні «Перемога» вагнерівці облаштували собі базу та після артилерійського обстрілу ЗСУ в живих залишився лише один «музикант».
Стоп-кадр з відео Espreso.TV
«Требуются практически все специалисты»
Наші захисники регулярно і ретельно проріджують грядки окупанта, тож на фоні критичного браку кадрів та не оголошеної мобілізації ПВК «Вагнера» як ніколи у нагоді.
Для війни в Україні компанія масово вербує нових рекрутів: «требуются практически все специалисты» від поварів і медиків до пілотів винищувачів та екіпажів важкої далекобійної артилерії «можно с долгами и ограничениями на выезд».
Якщо донедавна у найманці приймали виключно з 24-х років, то зараз віковий ценз зменшено. Для підготовки та координації «оркестру» у зоні бойових дій навіть довелося реанімувати базу у Ростові-на-Дону.
Компанія, що пачками сіє найманих вбивць, існує фізично, а от юридично – ні. У росії приватні військові формування заборонені конституцією, а кримінальний кодекс передбачає для найманців покарання – до семи років позбавлення волі. Проте, у ПВК «Вагнера» переконують, що:
«Компания не нарушает никаких законов Российской Федерации, не имеет ничего общего с наемничеством, о чем так любят писать журналисты, которые, мягко говоря, не заинтересованы в успехах нашей Родины. Военная работа в интересах Российской Федерации не является наемничеством».
Тож спраглі до грошей і крові росіяни сміливо йдуть «работать ваєнную работу».
Шеврон найманця ПВК «Вагнера», затриманого в Білорусі, 2020. Фото з news.liga.net
«По мне крызыс ударил»
Свіжоспечений найманець, який ховається під ніком Post Malone, у цивільному житті – московський медик. Він пояснює, чому йде нищити Україну та українців під прапорами ПВК «Вагнера» так:
«Пока работал доком (медиком – редакція) успел пару хат увернуть (купити – редакція) пока цены норм были, потом сократили. Одну сдаю в г. Чебаркуль, военнослужащим. Тачки есть две только колом стоят, ремонт конский и работаю блин в 100 к (тисяч рублів – редакція) в месяц😁. По мне крызыс ударил 😁».
Асан Бутубаєв. Фото його
Користувач ВКонтакті Post Malone у реальному житті Асан Маратовіч Бутубаєв, народився 30 червня 1994 (27 років) у селищі Акбулак Оренбурзької області. Життя акбулакців так чи інакше пов’язане з виправною колонією для рецидивістів, що скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини. Власне, казенна установа – ключова економічна складова селища.
Асан – найстарша дитина у багатодітній сім’ї. Він має двох братів і стільки ж сестер. Контакти Асана та його родини подаємо в кінці статті.
Асан Бутубаєв. Фото з VK
Не відомо, чи проходив Бутубаєв строкову службу. Проте з його переписки у чаті зрозуміло: щонайменше двічі він підписував контракт із росармією.
До 2018 року Асан служив у 239-му гвардійському танковому Оренбурзькому казачому полку (військова частина 89547), що дислокується у місті Чебаркуль Челябінської області. Зараз полк набирає контрактників для війни в Україні і Бутубаєв підказує чатівцю-добровольцю до кого звернутися:
«Идешь в 239 полк 90 танковую дивизию. Там воинская часть, на КПП скажешь, что к Маненко, старшему лейтенанту, и все, он тебе отношение выдает, и ты короче, ху*ришь. Тебя сразу направят туда (в Україну – редакція)».
Бутубаєв додав, що після медкомісії новоспечений контрактник поїде у відрядження протягом п’яти діб. Якщо ж зовсім не має військового досвіду або строкової служби за плечима, – то перед відправкою пройде 11-денне навчання.
Асан Бутубаєв у кепці, Нагірний Карабах, Вірменія, 2020. Фото його
У Бутубаєва вже є досвід військової служби за межами росії. З 2018 по 2020 рік він був «миротворцем» у складі 102-ій російської військової бази (військова частина 04436), що дислокується у Вірменії. Брат Асана Руслан пішов його шляхом:
«У меня брат средний там уже год кукует, даже на арменке женился там прям😁 В сентябре смена».
Після служби у Вірменії Бутубаєв майже два роки працював медиком у Москві, проте через скорочення та кризу подався у найманці. Вбивати людей стало вигідніше, ніж їх рятувати:
«Устраиваюсь в Краснодар, хутор молькино».
Оркестрова яма
На хуторі Молькін Гарячеключевського району Краснодарського краю дислокуються три військові підрозділи: 1-а гвардійська ракетна Оршанська бригада (військова частина 31853), що має на озброєнні ракетні комплекси «Іскандер«, 10-а окрема бригада спеціального призначення головного розвідуправління Міноборони РФ (військова частина 51532) і 243-ий загальновійськовий полігон (колишня військова частина 55485).
База ПВК Вагнер поблизу хутора Молькін. Скрін з Google Maps
Упродовж 2013-2015 років на території ракетної бригади набудували нових об’єктів вартістю 1,2 млрд руб. Полігон теж зазнав реорганізації, тільки обладнання сюди завезли на понад 50 млн руб. Одразу ж після модернізації військової інфраструктури з Ростовської області до краснодарського хутора «переїхали» вагнерівці. З того часу Молькін відомий як база ПВК «Вагнера».
Фото з VK Асана Бутубаєва
«В подобные структуры берут людей подготовленных, – пояснює співзасновник ПВК MSG Боріс Чікін. – Априори они умеют выполнять определенные задачи. Если ты был в армии пулеметчиком или снайпером, то и тут тоже будешь пулеметчиком или снайпером. Навыки проверяются, корректируются, если необходимо, а затем проводится боевое слаживание нового подразделения под конкретную задачу».
У квітні під конкретну задачу найманців до ПВК «Вагнера» вербував користувач під ніком Паша Ратнік.
Паша Ратнік. Фото з VK
У закритій групі ВКонтакті він шукав операторів безпілотних літальних апаратів та екіпажі для далекобійної артилерії:
«Погнали в июне на Украину, – пропонував він чатівцям. – Провожу агитацию по трудоустройству в наймитов и добровольцев под Харьков. 250к (тисяч рублів – редакція) в месяц».
«Думай о своём народе (расе)!»
Під аккаунтом Паша Ратнік ховається Павєл Гондюхін 18 квітня 1999 року народження (23 роки). Він з райцентру Нефтегорськ Самарської області. Тут живе вся його родина. Контакти наводимо наприкінці статті.
Павєл Гондюхін з матір’ю. Фото з її VK
Ліворуч сестра, баба, матір, Павєл Гондюхін, дід. Фото з ОК матері
У вільний час вагнерівець пише фатальні, просякнуті темою смерті вірші.
Скрін з VK
Гондюхіна вчили вбивати і помирати за батьківщину з самого дитинства.
«Милитаризированный парнишка :з», – писав він про себе на одній з закинутих сторінок у ВКонтакті.
У школі майбутній «музикант» поєднував навчання із вишколом у військово-патріотичному клубі «Беркут«. За адаптованою програмою повітряно-десантних військ «с использованием элементов традиционной культуры казачества» клуб штампує з дітей «защитников Отечества» по всій росії і навіть у квазі республіках окупованого Донбасу.
Гондюхін на показовому виступі ВПК «Беркут». Фото з його VK
Після завершення школи та курсу молодого бійця Гондюхін пішов заданою траєкторією – до військкомату. Очевидно «Беркут», на честь призову, обдарував свого вихованця фотографією, іконкою та пам’ятним годинником «Звєзда».
Подарунки Гондюхіна на честь призову. Фото з його VK
Строкову службу майбутній найманець проходив у повітряно-десантних військах, а після – підписав контракт із 15-ю окремою мотострілецькою Александрійською бригадою (військова частина 90600), що базується у селищі Рощинський Самарської області. Новоспеченого контрактника регулярно провідували рідні.
Скрін з Instagram тітки Гондюхіна
15-а бригада – єдине в армії рф миротворче з’єднання, її військовослужбовці сіють мир з 2007 року – у Грузії, з 2014 – в Україні, з 2020 – у Вірменії.
Цьогоріч «за массовый героизм и отвагу, стойкость и мужество проявленные личным составом» під час повномасштабного вторгнення в Україну президент рф Владімір Путін присвоїв бригаді почесне найменування «гвардійська».
Після завершення контракту Павєл Гондюхін мріяв потрапити до Французького іноземного легіону.
«Если повезет в октябре или ноябре 😉», – писав він на своїй сторінці у ВКонтакті у 2020 році, але склалося не так, як гадалося і Гондюхін поповнив лави однієї з приватних військових компаній.
За його власними свідченнями, він – снайпер. Судячи з соцмереж, до «Вагнера» пристав у січні 2021 року. Своє рішення вбивати за гроші новонавернений «музикант» пояснював так:
«Патриот это не тот человек что слепо следует за властью и выполняет приказы, патриот это тот кто видя все проблемы и чернуху в стране , продолжает ее любить и пытаться изменить , не нужно кричать что я пендос только потому что мне нравятся АР-системы ,ведь в конечном итоге воевать я пойду за свою родину , а пока войны нет , вас не должно «колышыть» то как я зарабатываю деньги и на чьей я стороне».
Очевидно, що Гондюхін швидко влився в колектив ПВК і перейнявся ідеологією «Вагнера». Проте, відкрите сповідування фашизму не заважає йому називати себе патріотом, а українців – нацистами:
«Я то родину люблю и мои родственники ее любят, а кто не любит я заставляю любить».
Скрін з VK
Паша підтримує війну в Україні та зізнається, що у липні стане її учасником.
«Поздравьте меня, я молодец и я наконец то дошил, – підписав він фото у снайперській «кікіморі». – Скоро просто утренник в харькове будет».
Фото Паші Ратніка (Гондюхіна)
Контакти найманців ПВК «Вагнера» та їхніх родичів
Асан Бутубаєв:
сторінки ВКонтакті: Post Malone, Асан Бутубаєв, Про Асан, його мати Галія Бутубаєва, ше одна її сторінка, брат Руслан, брат Ніколай, ще одна сторінка Ніколая, сестра Євгєнія;
сторінки в Однокласніках: Асан Бутубаєв, друга його сторінка, третя, четверта, мати Галія;
сторінки в Instagram: asan_butubaev, butubaev_asan, Бутубаєва Галія, galia butubaeva, брат Ніколай, ще одна сторінка брата.
Павєл Гондюхін:
сторінки ВКонтакті: Паша Ратнік, ще один Паша Ратнік, мати Люся Слівіна, середня сестра Ксюша Гондюхіна, молодша сестра Алла Слівіна, тітка Ольга Кірдашева;
сторінки в Однокласніках: мати Людміла Слівіна, сестра Ксюша, тітка, дядько Роман Кірдашев, дід Владімір Гондюхін;
сторінки в Instagram: ratnik_horse, тітка, дід;
Skype Гондюхіна: pashok25001.
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.