Лише двоє людей в Україні добровільно відмовились від наукових ступенів

28 Травня 2024
Міністр освіти Оксен Лісовий (зліва) і голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак (справа) стали єдиними, хто скористався ними ж ініційованим механізмом добровільної відмови від наукового звання (скриншот з відео)

Міністр освіти Оксен Лісовий (зліва) і голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак (справа) стали єдиними, хто скористався ними ж ініційованим механізмом добровільної відмови від наукового звання (скриншот з відео)

За рік існування добровільної процедури відмови від наукового ступеня, нею скористались лише двоє людей в Україні. Про це стало відомо з відповіді міністерства освіти та науки на запит NGL.media.

Згідно з офіційною інформацією, можливістю добровільної відмови від наукового ступеня скористалися сам міністр освіти Оксен Лісовий і голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Механізм добровільної відмови від наукового ступеню був запроваджений урядом у травні 2023 року – за кілька тижнів після призначення Оксена Лісового на посаду міністра освіти. Виявилось, що у його кандидатській дисертації з філософії 2012 року присутні елементи плагіату. Новопризначений міністр не заперечував цього, виправдовуючись тим, що писав свого часу дисертацію лише для того, щоб відповідати займаній посаді.

Лісовий віддав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) і заявив, що у випадку підтвердження плагіату відмовиться від ученого ступеню. Проте пізніше він  скористався новоствореним механізмом відмови, не очікуючи результатів перевірки.

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак відмовився від наукового ступеня доктора технічних наук одночасно з міністром. Звинувачення щодо плагіату у його роботі з’явилась ще у 2019 році. Тоді він навіть став «плагіатором року» за версією групи науковців «Дисергейт», які проаналізували докторську дисертацію Бабака за 2016 рік.

Відмовляючись від докторського ступеня Бабак заявив, що міг би пояснити часткові збіги тексту у його роботі, але формально це справді є порушеннями. А оскільки він хоче сформувати нову культуру академічної доброчесності, то буде розпочинати з себе.

Втім, більше жоден український науковець не взяв прикладу з Лісового і Бабака, хоча рівень плагіату у кандидатських і докторських дисертаціях за різними оцінками коливається від понад 30% до 80-90%.

Нагадаємо, попередника Оксена Лісового на посаді міністра освіта Сергія Шкарлета, також звинувачували у плагіаті, ще навіть до його офіційного призначення. Він заперечував будь-які звинувачення. Проте минулого року НАЗЯВО офіційно підтвердило плагіат у його роботі.

За даними управління кадрів апарату Верховної Ради, станом на травень 2024 року 77 чинних депутатів є кандидатами наук, а ще 37 мають докторський ступінь.

Українським законодавством передбачений також порядок примусового позбавлення наукового ступеня за плагіат, проте нема статистики таких випадків.


Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції i не відображає погляди National Endowment for Democracy