«Научился к земле пригибаться очень быстро, бегать. Бронежилет я не ношу, в нем бегать тяжело. Раз в засаду ходил на танк. Слава Богу он не вышел», – розповів російський доброволець з позивним «Вєсьолий», який воює під українським Святогірськом і збирається тут всіх «вигнати нах*р».
Монолог «Вєсьолого» зафіксовано у пафосному документальному фільмі кореспондента пропагандистського каналу Readovka Кіріла Імашева під назвою «Святогорск: они сражались за Родину». Тут він розповідає про окупантів з підрозділу БАРС. Кількох ми ідентифікували.
Дєніс Інісов “Вєсьолий”
Зокрема, це «Вєсьолий», який вже вдруге «зайшов» в Україну зі зброєю. Вперше він «заходив» із 6-им підрозділом БАРСу, а зараз – із 16-им.
Нагадаємо, що «БАРС-2021» — це програма російського уряду із мобілізації резервістів (Боевой Армейский Резерв Страны). Головне управління розвідки України ще раніше повідомляло, що під цією програмою просто приховують масову мобілізацію, а вступ до БАРСу проводитимуть разом із плановим призовом. Ті, хто підписали контракти по програмі, отримують постійне грошове забезпечення та зберігають місце роботи. При цьому на сайті програми це подають більше як навчання на полігонах.
За даними ГУР, контракти в БАРС підписали вже близько 100 тисяч осіб. Також через цей спосіб планують мобілізувати в’язнів тюрем. За це їм обіцяють амністію. А тим, кому не потрібна амністія, пропонують «увидеть разнообразные, потрясающей красоты пейзажи нашей страны».
Скріншот сайту Bars2021
А от «Вєсьолий», ймовірно, прийшов за грошима. В себе на батьківщині він Дєніс Даулетович Інісов. Йому 42 роки і він має 8-річного сина. Це вже не перша його війна – у 20 років він брав участь у Другій російсько-чеченській війні. Мешкає у місті Балаково, що у Саратовській області, де прописаний за адресою вулиця Факєл Соціалізму, 16/44.
З 2013 року у рідному місті він об’єкт пильної уваги судових приставів, оскільки, мав чимало боргів. Від 200 рублів, які Інісов не міг три роки сплатити за комунальні послуги, до значно серйозніших сум. З 2016 по 2020 роки на нього відкрито низку виконавчих проваджень на загальну суму 523 тисячі рублів (що приблизно 320 тисяч грн). Це не враховуючи кількох штрафів від дорожніх патрулів, завдяки яким стало відомо, що водить Інісов два авто «Волгу» та «дев’ятку». Кому вони належать, невідомо.
На своїй сторінці у ВКонтакті Дєніс Інісов не демонструє належність до військових, але підписаний на кілька армійських спільнот і нещодавно репостив відео, де українських полонених під дулом автоматів змушували просити пробачення за смерть осетинських солдатів.
А от інший найманець з позивним «Мєдвєдь» навпаки на своїх сторінках у соцмережах активно демонструє своє бойове минуле. Саме завдяки цьому, нам вдалось дізнатись, що за позивним ховається 58-річний десантник Віталій Федюшкін із міста Калач-на-Дону Волгоградської області.
Віталій Федюшкін
Раніше він служив у 7-ій гвардійській десантно-штурмовій (гірській) дивізії, далі у 218-у батальйоні спецпризначення (45-а бригада). І до 2007 року у військовій частині №91416 поблизу його рідного міста.
На запитання кореспондента, яка за рахунком це його війна, довго думав, а потім відмовився відповісти:
«Давай я их не буду считать. Были не только войны, специальные задания, мероприятия такие. Пусть краткосрочные, но тем не менее», — відповідає найманець.
Віталій Федюшкін
Зате він з радістю підтримує бесіду на тему «дєди ваєвалі». Федюшкін згадує про свій рід, який походить із місцевості у Чечні та свого діда, який загинув на війні у 1942 році.
«Спустя годы, через 80 лет история повторяется», — заявляє Федюшкін.
Чи він в такий спосіб пророкує свою смерть, чи має на увазі щось інше – незрозуміло. Але поки що «Мєдвєдь» не дочекався на свій «поворот історії». Натомість втрати у підрозділу БАРС вже є. Командир роти із позивним «Памір» продовжив традицію окупантів помирати до прем’єри пропагандистських фільмів про них – загинув 3 серпня під час розвідувальної операції.
Командир роти із позивним «Памір»
Наразі нам не вдалось ідентифікувати цю особу, але відомо, що «Памір» проживав у Новосибірську останні кілька років, коли отримав громадянство росії. До того був громадянином Таджикистану або Узбекистану.
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.