Понад десять місяців Львів не має частини містобудівної документації – історико-архітектурного опорного плану. Без нього виконком не має права видавати містобудівні умови та обмеження в історичному ареалі. Однак в мерії на це не зважають та дозволяють будувати нові готелі та офіси в центрі Львова.
Міністерство регіонального розвитку повідомляло про зміни в містобудівному законодавстві, згідно з якими кожне історичне місто мало до січня 2019 року затвердити історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). Він, за словами урядовців, замінить застарілу документацію, дозволить мінімізувати корупцію та зберегти історичні пам’ятки.
Однак, за даними міністерства, на сьогодні в Україні статус історичного населеного місця має 401 населений пункт, і лише 24% з них затвердили історико-архітектурні опорні плани.
Львів досі не затвердив свого ІАОП, хоча мерія обіцяє це зробити вже четвертий рік.
Ще в 2016 році колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський хвалився, що цей процес запустили.
“Думаю, цього року розробимо історико-архітектурний опорний план для Галицького та Личаківського районів. А це, фактично, 99 відсотків роботи”, – зазначив тоді Чаплінський.
З 2017 року відповідальність за розробку ІАОП переклали на очільницю управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілію Онищенко-Швець. Того ж року управління замовило розробку ІАОП. Він коштував 2,4 млн грн. Вже в жовтні 2018 року київське підприємство «Інститут культурної спадщини» представило ІАОП на громадське обговорення.
Але досі, за словами Лілії Онищенко-Швець, для затвердження ІАОП залишилося всього три кроки. Це – розгляд на засіданні консультативної ради при ЛОДА, погодження меж та режимів на місцевому рівні та в Міністерстві культури.
А поки без ІАОП виконком не мав права затверджувати містобудівні умови та обмеження в історичному ареалі Львова. Як пояснює юрист з містобудівного права Юрій Брикайло, ІАОП є частиною містобудівної документації та визначає межі та режими використання історичного ареалу. Наразі мерія послуговується рішенням ще 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови».
Однак цей документ не є спеціальною науково-проектною документацією, як встановлено ЗУ “Про охорону культурної спадщини”. Тому у Львові межі історичних ареалів не визначено так, як цього вимагає чинне законодавство.
“Видавати МУО без документів, які встановлюють порядок та режим використання історичних ареалів, взагалі не можливо”, – зазначає юрист з містобудівного права Юрій Брикайло.
Раніше це також підтверджувала колишня народна депутатка від “Самопомочі”, заступниця міністра культури Ірина Подоляк.
“Будь-яке будівництво в історичних ареалах без історико-архітектурного опорного плану нелегітимне”, – стверджувала вона.
Натомість головний архітектор ІАОП Львова Михайло Габрель стверджує, що за відсутності ІАОП містобудівні умови та обмеження не можна видавати на території міста в цілому.
Попри це виконком протягом цього року дозволив чотири будівництва в центрі Львова. Це – готелі на вул. Дорошенка, 2 та на вул. Шота Руставелі, 40, апарт-готель на вул. Лижв’ярській, 30 та офіс на вул. Волоській, 1. Всі об’єкти розташовані в Галицькому районі – центрі міста, який, окрім того, досі не має зонінгу. Розробити зонінг зможуть лише тоді, коли буде затверджений ІАОП, – зазначає новий головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
А наразі без цих двох документів правила забудови тут фактично відсутні, а містобудівні умови та обмеження – нелегітимні.
“Пам’ятник за життя”
Найгучніша історія з цього списку – будівництво готелю на вул. Дорошенка, 2. Ця 22-метрова будівля буде розширенням “Гранд-Готелю” бізнесмена та депутата Львівської міської ради Григорія Козловського.
Містобудівні умови та обмеження для цього готелю затвердили з другого разу. Перед цим мерія навіть провела два громадських обговорення. Спершу зауважень до проекту було безліч. Від управління архітектури – перевищення висоти, щільності та відсутність детального плану території. А від депутатів та активістів – вкрадена земельна ділянка під будівництво. Детальніше про це читайте в тексті нашої редакції “ГРАНДіозний план Козловського”.
Однак з готелем Козловського була ще одна проблема. Його проект розробили на основі історико-містобудівного обґрунтування – документу, який не дійсний з січня цього року. Це в мерії озвучив лише в.о. директора ЛКП “Археологічно-архітектурна служба” Володимир Довжинський.
“Історико-містобудівного обґрунтування вже не існує, натомість чинним має бути історико-архітектурний опорний план. Тому використовувати цей документ як аргумент висоти 22 метри є неправомірно”, – зазначив Довжинський під час обговорення майбутнього готелю.
Члени виконкому це та інші порушення проігнорували, а Андрій Садовий більше переймався виглядом майбутнього готелю та роллю Козловського в цьому проекті.
“На цю будівлю можна буде почепити табличку, хто її профінансував і збудував. Це пам’ятник за життя. Тут може писати: оце збудовано Козловським, і люди будуть розуміти, хто такий Козловський”, – зазначив Андрій Садовий.
Після цих слів виконком дозволив будівництво майбутнього готелю. Однак побачити це рішення неможливо, адже документ вже понад місяць, як не оприлюднюють.
Відправити активістів до Лондона
На основі нечинних історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО) також розробили проекти будівель на вул. Лижв’ярській, 30 та вул. Волоській, 1.
Перше будівництво виконком затвердив без жодних обговорень. Згідно з рішенням, біля Парку культури на місці житлового будинку буде п’ятиповерховий готель з рестораном на першому поверсі.
Під час розробки детального плану цієї ділянки мешканці вул. Лижв’ярської були проти будь-якого будівництва.
“Готелю там не місце – це дуже тиха і спокійна вуличка, там майже немає автомобілів, немає шуму. Якщо готель побудують, вона перетвориться на проїзну вулицю”, – зазначила мешканка вулиці пані Олена в матеріалі “Твого міста”.
На це головна архітекторка проекту Інеса Склярова відповіла, що “готель – не небезпечна будівля, от якби це був завод – мешканці могли би протестувати”.
А от будівництво торгово-офісного центру на вул. Волоській, 1 виконкому затвердити так швидко не вдалося. На цій території біля Стрийського парку раніше планували автомобільну стоянку системи “Park-and-Ride” (“Паркуй та доїжджай громадським транспортом”). Замість неї тут буде дворівневий підземний паркінг.
Проти цього будівництва на засіданні виконкому виступила представниця ГО “Народна дія Львів” Анна Біликівська. Вона заявила, що втручатися в історичний ареал не можна.
“Це є історичний ареал. В цьому місці ніколи нічого не було. Ми не маємо права в нього втручатися без дозволу ЮНЕСКО. Тільки якщо є якась зруйнована будівля, можна зробити на її місці нову вставку”, – зазначила Біликівська.
Послухавши її, Андрій Садовий запропонував відправити активістів до Лондона, “щоб люди подивилися, як подібну проблематику вирішують в одній з найбільших світових столиць”.
“Є пані, які є громадськими активістами і дійсно їх болить, вони переживають. Я би хотів, щоб ми дали їм можливість більше мати інформації. У нас зі Львова регулярно відлітають рейси до Лондона. Будь ласка, організуйте для громадськості цю поїздку”, – додав Садовий.
Після цього Андрій Садовий зосередився на покращені майбутнього торгово-офісного комплексу – запропонував зробити громадський простір та дорогу біля Меморіального музею Станіслава Людкевича.
“Якщо би ви ще долучилися туди і там зробили якісний громадський простір – ціни би вам не було. Продумайте, що і як там можна зробити, щоб це було перфектно”, – зазначив Садовий.
А от очільниці управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко-Швець мер порадив оновити управління, щоб надалі дискусій з активістами не було.
“На виконкомі не має бути тих дебатів, які ми зараз маємо. Вони мали бути проведені до цього часу. Тому пані Лілія, я би дуже хотів, щоб ви попрацювали над модернізацією управління. До речі, в Лондоні вивчите, як це організовано”, – запропонував Садовий, однак до Лондона нікого так і не відправив.
“В мене тільки переживання за апендикс»
А от реконструкція на вул. Шота Руставелі, 40 – приклад того, як виконком свідомо пропускає повз вуха заяви про містобудівні порушення. Йдеться про супермаркет «Рукавичка», з якого зроблять п’ятиповерховий торговий центр з апарт-готелем.
Представник забудовника навіть сам озвучив членам виконкому, що на цій території генплан передбачає житло, відсутній детальний план та ІАОП. Проект навіть не мав історико-містобудівного обґрунтування.
“Тому ми просимо виконком це питання розглянути, в цьому випадку, яке воно є”, – попросив автор містобудівного розрахунку Микола Шеремета.
Ніхто з членів виконкому не звернув уваги на ці порушення, а Андрій Садовий знову турбувався про майбутній вигляд будинку.
“В мене тільки переживання за цей такий апендикс посередині, чи він не буде дисонувати. Якщо дивитися в профіль, то воно випирає зі сторони, в принципі має триматися лінії”, – зазначив мер Львова.
В результаті члени виконкому знову проголосували “за”.
“Я пам’ятаю вже шість редакцій документу”
Головний архітектор ІАОП Львова Михайло Габрель зазначає, що історико-архітектурний опорний план вже був готовий до січня 2019 року, однак очільниця управління Лілія Онищенко-Швець досі саботує його погодження.
“ІАОП пройшов всі можливі та неможливі консультації та перегляди. Кожен раз змінювалася думка: а зробімо це або те, а поміняймо ось це. Я пам’ятаю вже шість редакцій документу. І це тільки протягом минулого року”, – зазначає Михайло Габрель.
Натомість очільниця управління Лілія Онищенко-Швець вважає цю заяву “абсолютно безпідставною”.
“Я можу також сказати, що він (ред. – Михайло Габрель) був поганим головним архітектором цього ІАОП, якщо ми маємо стільки зауважень від компетентних людей”, – зазначає Лілія Онищенко-Швець.
Вона пояснює, що мерія не відправила ІАОП до січня 2019 на погодження до Міністерства культури через низку зауважень. Наприклад, щодо визначення меж парку Знесіння чи щодо меж історичного ареалу.
“Були зауваження, які треба було виправляти. Він ще дотепер, напевне, не є в такому стані, який би всіх задовольнив”, – зазначає Лілія Онищенко-Швець.
Проте головний архітектор ІАОП Михайло Габрель вважає, що ці обговорення шкодять Львову.
“Доки ми сперечаємося про “цінність” окремого будинку в місті – ми самі його хоронимо. Був би у нас історико-архітектурний опорний план, в нас би не було ідіотизму “вимагача борщу” п. Козловського на вул. Раппопорта чи вул. Дорошенка”, – Михайло Габрель.
Якщо колишнього архітектора Львова Юліана Чаплінського видача містобудівних з порушеннями в центрі міста не хвилювало, то ми сподівались почути більш принципову позицію нового архітектора міста, якого призначили лише у жовтні. Однак не почули.
“Розумієте, кожна ситуація є окрема. Будівельні перетворення, які суперечать генплану, ми розглядати не будемо”, – зазначив Антон Коломєйцев.
Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”
Ми створили покрокову інструкцію з перевірки законності будівництва. Скористайтесь нашими порадами!
Дивіться також Інтерактивна карта незаконних забудов Львова