Дослідження NGL.media свідчить, що до обвинувальних вироків доходить не більше 13% кримінальних проваджень про жорстоке поводження з тваринами (фото Winsker / Pixabay)
За чотири роки після посилення відповідальності за знущання з тварин українські суди винесли 148 обвинувальних вироків. При цьому лише 5% засуджених отримали покарання у вигляді позбавлення волі, як це передбачено змінами до Кримінального кодексу. Про це свідчать дані реєстру судових рішень, проаналізовані NGL.media.
У листопаді 2021 року у дію вступили зміни до низки законів, що регулюють поводження з тваринами. Зокрема, посилилась кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, у тому числі й за пропаганду такого поводження. Оновлена стаття 299 ККУ передбачає за такі дії від одного року позбавлення волі, а у деяких випадках винним у жорстокому поводженні з тваринами загрожує до восьми років ув’язнення.
Однак, як свідчить судова практика, засуджені за цією статтею до в’язниці практично не потрапляють. NGL.media проаналізували 148 обвинувальних вироків, винесених після посилення кримінальної відповідальності всі обвинувальні вироки за ст. 229 ККУ з листопада 2021 року по жовтень 2025 року включно.
Виявилось, що лише у семи випадках фігуранти отримали реальне ув’язнення.
У цих справах тварин було вбито, а обвинувачені або були раніше судимі, або не визнавали провину, або ж вбивство тварин було особливо жорстоким. Наприклад, один з київських судів цього року засудив на сім з половиною років ув’язнення чоловіка, який вбив собаку на очах у дитини. Ця справа стала резонансною та активно висвітлювалась у медіа.
Решта людей, які вбивали тварин або знущалися з них, отримали іспитовий строк (129 вироків), штраф (11 вироків) чи громадські роботи (1 вирок). Іспитовий строк – це заміна реального покарання умовним терміном, упродовж якого злочинець залишається на волі, але під наглядом. Якщо впродовж цього терміну він не порушить закон повторно, судимість автоматично погашається.
Принаймні чверть вироків про іспитові строки приймалася ще на етапі досудового розслідування. У цих випадках обвинувачені укладали угоди з прокурорами, де узгоджували вид покарання, а суди лише затверджували такі угоди. Таким чином, скажімо, отримав свій вирок раніше судимий мешканець Полтавщини, який прив’язав собаку ланцюгом до мотоцикла і тягнув її асфальтом. Тварина вижила, але отримала важкі травми. Винуватець покаявся в суді, перерахував 2000 грн місцевим зоозахисникам і отримав 200 годин громадських робіт.
Трапляється, що винуватці укладають мирові угоди з власниками тварин, де теж домовляються про м’якше покарання. Наприклад, у 2022 році мешканець Чернігівщини застрелив сусідського лабрадора, але під час досудового розслідування уклав угоду про примирення з власницею собаки, де вони узгодили його покарання – 1360 грн штрафу. Суддя лише затвердив цю угоду.
Як правило, судді вдаються до більш м’яких покарань, коли підсудні заявляють про щире каяття та мають якісь життєві досягнення. Наприклад, у жовтні 2023 року у Коростені суд призначив іспитовий строк чоловіку, який після сварки з дружиною забив молотком до смерті їхнього собаку. Суд визнав пом’якшувальними обставинами його молодий вік та нагороду, отриману за участь у бойових діях.
«Щире каяття» стало пом’якшувальною обставиною у майже 60% вироків, де підсудні уникли ув’язнення. Хоча іноді навіть каяття не рятує від тюрми. У червні 2023 мешканця Одещини за вбивство собаки засудили до 5 років позбавлення, хоча він заявляв у суді про каяття. Проте суддя визнала обтяжувальною обставиною те, що під час вчинення злочину він був нетверезим.
Загалом за останні чотири роки, за даними Офісу генпрокурора, порушено 1147 кримінальних проваджень через жорстоке поводження з тваринами, причому більша частина з них (623) – лише за десять місяців цього року. Проте бодай якимось обвинувальним вироком завершується менш як 13% таких справ.
