Протитанковий рів, мінне поле, бетонні тетраедри (або ж загороджувальні піраміди), колючий дріт і знову мінне поле. Так виглядає типове інженерне загородження, яке має стримати наступ ворожої бронетехніки. Кожен елемент такої конструкції має своє значення. Одним із важливих компонентів цієї системи вважаються бетонні піраміди, які часто називають «зубами дракона» через їхню специфічну форму. Саме про такі піраміди йтиметься далі.
Облаштуванням фортифікацій займаються Державна спеціальна служба транспорту, що входить до системи Міноборони, безпосередньо військовослужбовці-інженери ЗСУ, обласні військові адміністрації та урядове Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури. При цьому військові будують оборонні споруди ближче до фронту, першу і другу лінії оборони, а третю, відповідно, облаштовують цивільні структури.
Усі вони потребують, аби хтось виготовляв необхідні елементи укріплень, тож укладають договори із приватними постачальниками. Ці договори не завжди публікуються у системі електронних торгів Prozorro з міркувань безпеки. Через це виявити проблемні моменти вкрай складно. Але періодично і журналістам, і правоохоронцям вдається знайти інформацію про зловживання на цих закупівлях: переплати, підозрілі підрядники та інші оборудки з державними коштами. Ми ж виявили проблему, яка стосується не стільки грошей, хоч і їх також, а якості товарів, які поставляють для стримування ворога.
NGL.media провели експертизу партії бетонних пірамід, призначених для облаштування фортифікацій. І у нас є всі підстави вважати, що підрядник підсунув ЗСУ неякісний товар, а експерти з Міноборони не помітили цього.
Неякісні піраміди
Улітку 2025 року до редакції NGL.media звернувся полковник Олександр П., колишній працівник відділу розвитку засобів інженерного озброєння інженерних військ Ми не оприлюднюємо прізвище співрозмовника на його прохання. Редакція верифікувала його особу та посаду . Він розповів про серйозні проблеми з якістю пірамід, які поставляють на харківський напрямок. За словами полковника, він неодноразово намагався вирішити цю проблему без розголосу, однак нічого не змінювалось, тож він наважився на публічність.
«У червні 2025 року я об’їжджав наші склади на різних напрямках. На одному зі складів, що розташований на Харківщині, перебувало близько 10 тисяч загороджувальних пірамід, значна частина з них мала незадовільний вигляд і була сумнівної якості: вони візуально були замалі, мали чисельні сколи, відбтиті кути. Я попросив начальника цього складу написати доповідну записку про невідповідний стан цих пірамід, що він і зробив», – розповів Олександр.
Загороджувальні піраміди на території одного з військових складів на Харківщині (фото Олександра П.)
Піраміди на цей склад поставляла харківська компанія «Буд-Техпром». Відповідну угоду з цією компанією на початку березня 2025 року уклало управління інженерних військ командування Сил підтримки ЗСУ, де служив Олександр. У договорі, що є в розпорядженні NGL.media, вказано, що компанія поставила військовій частині Міноборони 50 тис. загороджувальних пірамід на загальну суму 64,7 млн грн вартість вказана з урахуванням ПДВ . Частину цих пірамід використали для облаштування фортифікацій, решту – зберігали на складі.
Зі слів Олександра, після того, як начальник складу повідомив командування про те, що піраміди мають невідповідний вигляд, представники Сил підтримки ЗСУ провели перевірки на цьому та інших складах, де зберігались «зуби дракона», однак суттєвих проблем не виявили.
«Були питання до розмірів пірамід «Буд-Техпрому», але суттєвих відхилень виявлено не було. Паралельно з цією офіційною перевіркою я вирішив провести ще неофіційну, щоб для себе розуміти, чи точно там немає проблем. Я домовився з приватною установою, яка зробила перевірку однієї з цих пірамід на відповідність технічній специфікації. За результатами випробувань, якість піраміди не відповідала технічним вимогам до неї», – розповів полковник.
Він надав NGL.media результати цієї неофіційної перевірки. Проте, щоб напевно переконатися у тому, що піраміди справді неякісні, редакція вирішила замовити незалежну експертизу.
Ми офіційно звернулися до державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» та замовили детальне дослідження піраміди, яку поставило інженерним військам ТзОВ «Буд-Техпром». Таке дослідження коштувало NGL.media майже 30 тис. грн, які зібрали члени нашої спільноти.
Експерти протягом двох тижнів випробовували піраміду на міцність, водо- та морозостійкість, щоб зрозуміти, чи відповідає вона тим технічним вимогам до неї. Якщо коротко – ні, не відповідає.
Загороджувальна піраміда на території «Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій» (фото NGL.media)
Редакція NGL.media замовила дослідження загороджувальної піраміди у ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій». Працівники інституту вирізали з неї кілька менших зразків циліндричної форми, і проводили на них випробування. Щоб визначити міцність, на бетонні зразки тиснули спеціальним пресом, поки ті не почали руйнуватись. Таким чином визначили середнє руйнівне навантаження цих циліндрів, а за цим показником – клас міцності.
Загороджувальна піраміда «Буд-Техпрому» під час випробувань у лабораторії (фото ДП «НДІБК»)
Щоб визначити клас морозостійкості зразки заморожували у морозильній камері, а потім розморожували у теплій воді. І так декілька циклів, поки зразок не почав втрачати свою міцність.
Водонепроникність бетону перевіряли спеціальним приладом без використання води. На поверхню зразка встановлювали спеціальну присоску й відкачували повітря, дивлячись, як швидко воно просочується назад. Далі спостерігали за падінням тиску. Чим повільніше падає тиск усередині, тим щільнішим є бетон і тим вищий його клас водонепроникності.
Якщо ж розбиратися детальніше, то варто зрозуміти особливості виготовлення таких пірамід. Їхня основна функція – стримати важку військову техніку. Тобто ці вироби мають бути достатньо міцними, щоб не розсипатись під танком. Під час укладання договорів з постачальниками Міноборони надає технічну специфікацію – документ, де чітко вказані показники, яким має відповідати виріб. Ці показники зафіксовані у державних стандартах (ДСТУ Б 2.6.-2:2009), і виробник зобов’язаний виготовити товар саме за цими характеристиками.
Наприклад, є таке поняття як міцність бетону на стиск – тобто наскільки виріб може чинити опір при сильному навантаженні. Відповідно до цього показника бетонні вироби поділяються на класи. У технічній специфікації від Міноборони вказано, що «зуби дракона» мають відповідати класу С25/30 – це висока міцність. Однак піраміда, яку ми проаналізували, виявилась на два класи нижчою – С16/20. Це означає, що у виробництві такої піраміди використовується менш якісний бетон, з нижчою водо- та морозостійкістю.
Ці показники вкрай важливі, оскільки «зуби дракона» розставляють під відкритим небом і вони зазнають постійних погодних змін: спека, дощ, мороз, відлига, знову мороз. Особливо небезпечно, якщо взимку вода потрапить всередину піраміди, де потім замерзне та почне руйнувати її зсередини. Або ж волога дійде до металевої арматури, яка заіржавіє, від чого зміниться в об’ємі і почне «розпирати» бетон. Це призводить до тріщин та руйнування пірамід швидше, ніж до них доїде військова техніка.
Зовнішній вигляд «зубів дракона», зокрема їхня форма, також має значення. Зразок, який ми надали на експертизу, має сколи, тріщини та порожнини. Це помітили не лише військовослужбовці та журналісти, а й експерти, які проводили дослідження. Форма та геометричні параметри піраміди «не відповідають вимогам нормативної документації».
«Зуби дракона» призначені для того, щоб зупинити важку техніку. Тобто на них наїжджає танк, накочується і більше їхати не може. І тому була зроблена спеціальна конструкція, і якщо вони будуть нестандартними, не такими як треба, ну умовно меншими, то вони не будуть виконувати свою функцію», – пояснює NGL.media співзасновник аналітичного проекту DeepState Роман Погорілий.
Ключові показники якості загороджувальної піраміди, визначені під час дослідження NGL.media
Показник | ДСТУ | Фактично |
Клас міцності | С25/30 | C16/20 |
Клас морозостійкості | F200 | F150 |
Клас водонепроникності | W6 | W4 |
Хто винен?
NGL.media перевіряли піраміду з партії, яку на замовлення Міноборони виготовило харківське ТзОВ «Буд-Техпром». Компанію заснували 16 лютого 2024 року. Уже за кілька тижнів після створення «Буд-Техпром» вийшов на ринок фортифікаційних споруд. При цьому компанія працювала і як посередник, поставляючи елементи фортифікацій для інших підрядників, так і отримувала власні підряди. За перший рік на цьому ринку «Буд-Техпром» отримав майже 3 млн грн чистого прибутку.
А ще «Буд-Техпром» засвітився у доволі гучній кримінальній справі. Вона стосується розкрадання бюджетних коштів на будівництві фортифікацій на Харківщині, яке, начебто, організував екс-заступник мера Харкова Андрій Руденко. «Буд-Техпром» як посередник продавав елементи для фортифікацій з суттєвою націнкою. Власника компанії, 51-річного Дмитра Косотухіна, підозрюють у привласненні і розтраті майна, йому вже оголосили про підозру і обрали запобіжний захід.
Директор компанії «Буд-Техпром» Дмитро Косотухін у залі суду (фото Харківського антикорупційного центру)
Дмитро Косотухін, судячи з тегів у Getcontact, раніше працював у сфері будівництва, водопостачання і водовідведення в Харкові та був інженером в компанії «Тех-Інком», яка також засвітилась у справі про розкрадання на фортифікаціях. Зараз його офіційна позиція звучить так, що він є лише формальним власником «Буд-Техпрому» і нічого не вирішує.
«Косотухін тільки номінально був директором ТОВ «Буд-Техпром», а фактично був прорабом будівництва. Він не мав доступу ані до рахунків, ані до документів підприємства», – цитував адвоката Косотухіна Харківський антикорупційний центр після чергового засідання суду.
NGL.media не вдалося отримати коментар ні Дмитра Косотухіна, ні інших представників «Буд-Техпрому».
Інші замовлення «Буд-Техпрому»
Компанія «Буд-Техпром» протягом 2024-2025 рр. взяла участь у чотирьох відкритих електронних аукціонах на поставку загороджувальних пірамід командуванню Сил підтримки ЗСУ, у яких отримала перемогу. Утім, жоден з цих контрактів так і не був виконаний у тому числі через невідповідність продукції технічним вимогам.
Паралельно зі зривом цих поставок «Буд-Техпром» отримувала великі замовлення поза системою електронних торгів. За інформацією, яку NGL.media надали у Міноборони, лише у 2025 році командування Сил підтримки підписало два договори з «Буд-Техпромом», за якими компанія отримала 79 млн грн.
За договором, який аналізувало NGL.media, Міноборони замовило у «Буд-Техпрому» 50 тис. загороджувальних пірамід, вартість однієї – 1079,50 грн включно із доставкою. Щоб зрозуміти, наскільки ця ціна відповідає ринковій, ми надіслали технічні характеристики Міноборони кільком великим виробникам залізобетонних виробів і попросили порахувати вартість саме таких пірамід. Лише один з виробників запропонував виготовити ці піраміди за 950 грн за штуку, решта попросили 1200-1400 грн + доплату за доставку.
Один з виробників відверто зізнався, що не взявся би за виготовлення пірамід за тією ціною, за яку їх зробив «Буд-Техпром», назвавши її заниженою і такою, що спонукає знехтувати якістю. Тож так виглядає, що з самого початку не варто було розраховувати на якісний товар від «Буд-Техпрому».
А що каже Міноборони?
Контроль за якістю загороджувальних пірамід «Буд-Техпрому» ще на етапі виробництва здійснювався 155 військовим представництвом. Про це йдеться у договорі, який Міноборони підписало з цієї компанією. На етапі прийняття пірамід військове представництво надало виробнику посвідчення про належну якість цю інформацію NGL.media підтвердили у Міноборони .
Начальник 155 військового представництва Костянтин Рябека відмовився спілкуватись з NGL.media про те, як саме здійснювалась перевірка якості пірамід, зауваживши лише, що все відбувалось «згідно інструкцій».
NGL.media також надіслали у Міноборони результати незалежної експертизи і попросили пояснити, як стало можливим використання загороджувальних пірамід неналежної якості і чи буде хтось нести за це відповідальність. У відповіді на запит т.в.о начальника Головного управління технічного оцінювання та контролю якості озброєння та військової техніки Анатолій Санєвич запевнив NGL.media, що на стадії прийняття товару жодних проблем з його якістю не було.
«Контроль якості під час виготовлення пірамід загороджувальних ПЗ-1 здійснювався згідно умов договору, невідповідність товару вимогам ДСТУ та технічній специфікації, під час приймання продукції відсутня […] У виробництві виробів неякісний бетон не використовувався, є сертифікати відповідності лабораторії виробника (містять службову інформацію з обмеженим доступом, тому не надаються)», – зокрема, вказано у відповіді службовця.
«Буд-Техпром» справді має сертифікати якості, зокрема, і від Міноборони. Так, на електронні торги, у яких брала участь ця компанія, вона завантажила висновок щодо спроможності компанії виготовляти загороджувальні піраміди від 155 військового представництва Міноборони.
«Підприємством орендовано лабораторно-випробувальний комплекс, який дозволяє проводити усі необхідні випробування та здійснювати контроль якості та відповідності виготовлених виробів параметрам на всіх етапах виробництва, відповідно до ДСТУ Б.В.2.6.-2:2009», – зокрема, вказано у цьому висновку.
Тож офіційно, якщо вірити Міноборони, підрядник мав усі можливості не лише виготовляти якісний продукт, але й тестувати його у процесі. А Міноборони мало усі можливості не прийняти неякісний товар. Але якщо у документах – все «згідно з» і «відповідно до», то навіщо зайвий клопіт?
Автор Катерина Родак, редактор Олег Онисько, переклад Неля Плахота, обкладинка Вікторія Демчук
