Родина Дубневичів сконцентрувала в своїх руках території, важливі для розвитку Львова та навколишніх громад. Де мали бути дороги та розв’язки, які суттєво розвантажили б транспортні потоки міста. Це було б неможливим без підставних осіб, сприяння чиновників Держгеокадастру, сумнівних реєстраторів і, звичайно ж, голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича.
***
Земельні володіння родини Дубневичів вражають. І хоча цим вже нікого не здивуєш, родині чинного та екснардепа Ярослава та Богдана Дубневичів це вдалось! Вони вирішили стати власниками не просто земельних ділянок, а таких, які важливі для реалізації планів трьох об’єднаних громад.
Розпочалося все з публікації на сайті ZAXID.NET. Журналістка видання Катерина Родак повідомила про перехід в приватну власність земельної ділянки на території села Зубра Солонківської об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ).
Головне в новині те, що саме на цій ділянці площею 1,9 га мала б пролягати нова міська дорога. Йдеться про продовження львівської вулиці Володимира Вернадського, що повинна з’єднати Сихів зі стадіоном «Арена Львів» і вулицею Стрийською.
Вулиця Вернадського тепер “впирається” в ділянку зята Дубневича
Як вирішуватимуть цю ситуацію у Львівській міській раді – розповів редакції «Наші гроші. Львів» виконувач обов’язків директора департаменту містобудування Сергій Коровайник. За його словами, говорити про викуп ділянки ще рано.
«Ми направили клопотання до державних органів, зокрема до Міністерства розвитку громад та територій. Сподіваємось на державу і, можливо, будемо вирішувати ситуацію в судовому порядку», – зазначив Сергій Коровайник.
А другим важливим фактом було те, що цю ділянку викупив зять голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича Тарас Колодій. За даними Публічної кадастрової карти, цю ділянку оцінили у неймовірні 184,1 млн грн. Тобто 974 тис. грн за одну «сотку» або ж майже 35 тис. дол. за курсом НБУ на день продажу.
При цьому, як пояснили нам учасники ринку, ця «вартість об’єкту нерухомого майна» може не збігатися зі сумою, зазначеною в договорі купівлі-продажу.
За допомогою тієї ж Публічної кадастрової карти ми з’ясували, що це не єдина ділянка, яку Тарас Колодій придбав у квітні. Виявилося, що 1 квітня цього ж року він купив ще дві ділянки в селі Зубра, які поєднує не лише місце розташування, але й значна оціночна сума – 93 млн грн та 47,5 млн грн. А ще те, що люди, які продали ділянки Колодієві, самі отримали їх у власність лише за кілька тижнів до угоди про продаж. Крім того, вони не мають жодного стосунку до села Зубра.
Ділянка №1: «Я продав право на отримання ділянки»
Розпочнемо з головного наділу – ділянки, на якій повинна пролягати львівська вулиця. Цю землю Тарас Колодій придбав 13 квітня 2021 року у львів’янина Олега Дідуха, який отримав її у власність за місяць до продажу.
Олег Дідух є учасником АТО, і саме на цій підставі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 12 березня 2021 року видало наказ про виділення йому ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249.
Відповідь ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо ділянки Олега Дідуха
Вже 19 березня він зареєстрував право власності, а 13 квітня продав ділянку Колодієві.
Реєстрацію всіх трьох ділянок, які детально описані в тексті, здійснював реєстратор Михайло Живко. Його звинувачували в незаконній реєстрації прав приватної власності на земельну ділянку, яка належала місту Львову. Суд першої інстанції визнав його винним в службовій недбалості, однак апеляційний суд скасував вирок і закрив кримінальне провадження.
Проте він не бачив ні наказу, ні ділянки, ні самого Колодія. Олег Дідух мешкає в звичайній багатоповерхівці, і одразу стало зрозуміло, що ділянку він продав точно не за ту шалену суму оцінки нерухомості, яка вказана в кадастрі.
«Я в шоці був, коли в інтернеті про себе прочитав. Я продав право на отримання ділянки. Я написав довіреність на людину, яка далі займалась цією справою», – розповів Дідух журналістам «Наших грошей. Львів».
За словами чоловіка, до нього звернулись певні люди (імена назвати він відмовився) і запропонували, що вони самі займуться всім оформленням документів на отримання землі. Він же не буде претендувати на ділянку, але отримає певну суму коштів. Чоловік погодився. Каже, що з такими ж пропозиціями звертались до дуже багатьох його товаришів по службі.
«Ну, я б взагалі не отримав ніякої земельної ділянки. Я з 19-го року не можу отримати ні під що – мені весь час відмовляють. Тому коли запропонували продати, я й погодився. Не вийшли б на мене, то запропонували б комусь іншому», – відверто пояснив Олег Дідух.
Ділянка № 2: «Я нічого не отримував»
За даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, 24-річний Богдан Шайб з села Лани, що біля Бібрки, 4 березня 2021 року зареєстрував право власності на ділянку на території села Зубра Солонківської ОТГ з кадастровим номером 4623683300:02:000:0248. Ділянку площею 0,46 га він отримав на підставі рішення Солонківської сільської ради.
Але вже 1 квітня цього ж року він продав цю ділянку Тарасові Колодієві, досить відомому львівському ресторатору, який все ж більш відомий як зять Богдана Дубневича, екснардепа та чинного голови Солонківської ОТГ.
Якщо вірити кадастровій карті, то оцінка ділянки, яку продав Богдан Шайб, становить 93 млн грн або ж майже 73 тис. дол. за сотку за курсом НБУ на дату продажу. А якщо вірити Богданові Шайбу, то він взагалі не отримував цієї ділянки.
«Ні, я нічого не отримував і нікуди заяви не подавав. Із земельними ділянками справ не маю і мати не хочу, мені це не потрібно», – заявив він у розмові з журналістами «Наших грошей. Львів».
Першими про відмінності в ідентифікаційному коді Богдана Шайба в документах розповіли його батьки
Ймовірно, він говорить правду. Як нам вдалось з’ясувати, право власності на цю ділянку було зареєстровано на людину з ПІБ нашого співрозмовника, але з дещо іншим ідентифікаційним кодом – зміненим лише на одну першу цифру. Подальші співставлення документів також виявили ще одну зміну в адресі – також лише на одну цифру. В такій спосіб людина ніби і реальна, але, водночас, і не вона.
Ділянка №3: Фігурант втік від журналістів
Ще один «квітневий продавець» землі зятю Дубневича – мешканець села Великі Глібовичі 27-річний Богдан Шлиян.
Право власності на цю ділянку він зареєстрував 4 березня 2021 року. А отримав її на підставі рішення Солонківської сільської ради. Заяву на отримання ділянки, яка є в розпорядженні редакції, Богдан Шлиян написав 4 вересня 2020 року, а вже 17 вересня 2020 року сільська рада своїм рішенням погодила видати йому наділ.
За інформацією Державного реєстру нерухомого майна, Шлиян 1 квітня 2021 року продав ділянку площею 0,2359 га з кадастровим номером 4623683300:02:000:0234 на території села Зубра тому ж Тарасові Колодієві. Оцінка землі, вказана в кадастрі, – 47,5 млн грн, тобто приблизно 71 тис. дол. за сотку.
Нагадаємо, ця оціночна сума не означає, що ділянка була продана саме за стільки. Не сказав реальну вартість і Богдан Шлиян. Він дуже неввічливо проігнорував наші запитання, хоча, найімовірніше, був в курсі оборудки. Про це свідчить те, що під час нетривалого спілкування він весь час не забирав слухавки від вуха.
Богдан Шлиян консультується телефоном під час розмови з журналісткою
А після розмов телефоном попросту втік з власної хати. Мотоцикл, на якому поїхав Богдан Шлиян, не виказував в ньому людини, яка провела вдалу оборудку.
120 гектарів землі Дубневичів
Всі три придбані Колодієм у квітні земельні ділянки – частина резервної житлової території площею 221 гектар між селами Зубра та Пасіки-Зубрицькі.
Згідно з чинним генеральним планом Львова, ці населені пункти мали б увійти до містобудівної системи «Великий Львів». Але навіть без прив’язки до Львова ця зона між селами належить до так званої «території спільних інтересів територіальних громад, що повинні вирішуватись на договірних засадах».
Проте на кадастровій карті ця територія вже розпайована, і є у власності приватних осіб. Чому «територію спільних інтересів» попаювали і віддали в приватну власність, нам не зміг пояснити ніхто.
Голова Давидівської ОТГ Володимир Керницький у розмові з редакцією зазначив, що «це нам дісталося в спадок». За його словами, землі розпаювали в тому році, коли ще «ці території були підконтрольні Зубрянській сільській раді». Далі розмови на цю тему він не продовжив – сказав, що зайнятий.
А передбачені генеральним планом Пасік-Зубрицьких дороги на цій території Керницький назвав «просто малюнком, намірами». Він не знає, як будуть вирішувати ситуацію з приватизованими ділянками.
«Ми ще нічого не плануємо з приводу доріг. Є для того повний штат людей, відділ архітектури, земельний відділ, якимось чином це буде», – зазначив він.
За допомогою Публічної кадастрової карти ми самі вирішили з’ясувати, кому належить ця територія спільних інтересів.
І виявили, що «спільні інтереси громад» тепер будуть вирішувати Дубневичі, адже саме вони є основними контролерами цієї території. Дубневичі зосередили у своїх руках майже 120 гектарів землі у стратегічному місці між Зуброю і Пасіками-Зубрицькими, між Сиховом і об’їзною дорогою Львова.
Інтерактивна карта території між селами Зубра та Пасіки-Зубрицькі, обмежена кільцевою дорогою Львова. Жовтим позначено ділянки у власності та оренді родини Дубневичів, зеленим – інші власники. Карта «клікабельна» – з переліком власників, орендарів та датою набуття за наявності в Публічній кадастровій карті.
А якщо більш детально, то 27 га є у власності «Агропромислового підприємства «Львівське» – одного з ключових підприємств братів Дубневичів. Сьогодні ним володіють Павло та Юрій Дубневичі, сини Богдана та Ярослава Дубневичів. Щодо сумнівного отримання права власності на цю ділянку підприємством, з 2017 року тривала безуспішна судова тяганина. А також кримінальне провадження, але остання ухвала у справі датована жовтнем 2019 роком. Згідно з документами в судреєстрі, цю ділянку підприємство придбало за 5,3 млн грн.
Ще понад 75 га орендує в приватних осіб під сільськогосподарське виробництво ТОВ «Агроінвест-Львівське», яке також підконтрольне братам Дубневичам. Здебільшого право оренди земельних ділянок компанія отримала в кінці березня цього року.
Офіційними власниками «Агроінвест-Львівське» є Тарас Гедз, з села Зубра та Любомир Канюка, з Давидова. Адреса підприємства збігається з адресою «АПП «Львівське» в селі Зубра, на вулиці Богдана Хмельницького. Тарас Гедз зареєстрований за однією адресою з давньою співробітницею Дубневичів Світланою Гедз. Раніше вона була заступницею гендиректора АПП «Львівське», а сьогодні є однією з профспілкових лідерок цього підприємства.
Ще частина території, понад 7 га, на правах приватної власності належить безпосередньо Дубневичам – старшим Богдану та Ярославу і молодшим – Павлові та Юрію. Їх родина отримала у власність протягом 2018-2019 років.
Майже 12 га землі тут належить сватам Дубневичів – Сергієві Пиртку та Богданові Колодієві. Право власності на ці ділянки вони зареєстрували у березні 2020 та в квітні 2021 року.
Землі між Зуброю і Пасіками-Зубрицькими, за словами голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича, належать і колишнім працівниками «Агропромислового підприємства «Львівське». Про це він сказав у інтерв’ю «Нашим грошам. Львів».
«Немає ніяких резервних земель! І ніколи не було! Там є паї, власники яких є колишні працівники «Львівського», – заявив він.
«Не знаю, де ви взяли такий генплан!»
Як розповідає архітектор-містобудівник, один із розробників генерального плану Львова Віталій Дубина, на землях Зубрянської сільської ради планували розбудову мікрорайону багатожитлової забудови – продовження Сихова. За його словами, це передбачено і в чинному, і в новоствореному, щоправда, ще незатвердженому, генеральному плані села Зубра.
Продовження вулиці Володимира Вернадського у Львові на трасу Київ-Чоп проходить через ділянки, які належать Сергієві Пирткові, Богданові Колодієві, Тарасові Колодієві та ТОВ “Агропромислове підприємство “Львівське”. Проєктовані школа, садок та спортивний комплекс частково розташовані на ділянках, які орендує у приватних людей ТОВ “Агроінвест-Львівське”. А от виїзд з проєктованої вулиці на трасу Київ-Чоп буде проходити через ділянку, яка належить Тарасові Колодієві (генеральний план села Зубра)
Оскільки цей житловий масив мав би мати досить велику територію, його планували поділити трьома великими вулицями на окремі квартали. Перша дорога – продовження львівської вулиці Володимира Вернадського в сторону траси Київ-Чоп.
Ця проєктована дорога мала б мати кільце, від якого машини могли виїхати на спільну дорогу між Зуброю та Пасіками-Зубрицькими. Тут також передбачено кільце і третій проєктований шлях, яким можна дістатися до траси Київ-Чоп.
Біля самого ж кварталу багатоповерхової забудови запланували торговий центр, школу, дитячий садок на 320 місць та спортивний комплекс.
Ані цих доріг, ані жодних громадських об’єктів не хоче бачити на генеральному плані Зубри голова Солонківської ОТГ Богдан Дубневич. У розмові з журналісткою «Наші гроші. Львів» він агресивно переконував, що ніяких таких планів на цю територію у громади немає.
«Я не знаю, звідки ви це взяли, але там ніколи не було запроєктовано для зубрян школи і ніякого садочка! Я не знаю, де ви взяли такий генплан», – зазначив він.
Водночас Богдан Дубневич стверджує, що журналісти вивчали генеральний план Зубри, «який намалювали у Львові».
«То хай Андрій Садовий разом з вами малює у Львові, а не на землях бувшої Зубрянської сільської ради. Місто собі надумало, що воно в населеному пункті Зубра має прокласти собі дорогу! Ми самі господарі своїх земель!», – кричав Богдан Дубневич.
Як пояснює Віталій Дубина, якщо Солонківська та Давидівська ОТГ хочуть реалізувати ці плани, то є у них є два виходи – або викупити ділянки у нових власників, або домовлятися з ними.
«Якщо вони роздали землю, то треба було думати, дивитися містобудівну документацію. Один з варіантів може бути такий, що власника ділянки викличуть на нараду, скажуть йому «як вам не соромно», йому стане соромно і він уступить ділянку», – мріє Віталій Дубина.
Санітарно-захисна смуга кільцевої
І така собі «вишенька на торті» – одна з ділянок, яку купив Колодій у квітні, згідно з генпланом села Зубра, візуально перебуває у межах санітарно-захисної смуги кільцевої дороги. Те, що вона у приватній власності, працівники Служби автомобільних доріг у Львівській області виявили ще наприкінці 2020 року, коли збирали дані про суміжні з автомобільними дорогами землі.
«Ділянка розташована на межі смуги відведення автомобільної дороги, однак точно сказати, що накладається на смугу відведення кільцевої дороги, ми зараз не можемо», – пояснює начальник відділу забезпечення землевідведення Служби автомобільних доріг у Львівській області Володимир Беньо.
Офіційно дізнатися про значення приватизованої ділянки для Служби автомобільних доріг у Львівській області ми зможемо не раніше, ніж у грудні. Лише в кінці цього року буде готова технічна документація з відновлення меж земельних ділянок автомобільної траси М-06 Київ-Чоп.
Нам не вдалось запитати Тараса Колодія, навіщо йому 950-метрова смужка землі шириною менше п’яти метрів вздовж міжнародної траси. Як і отримати відповіді на інші запитання.
Ми телефонували йому кілька разів протягом тижня і кожного разу чули: «Я на нараді. Зайнятий. Я вам перетелефоную». Він не перетелефонував. Під час останньої спроби сконтактувати з ним він сказав: «Я на нараді. Наберіть через 20 хвилин». Більше він слухавку не піднімав. На повідомлення, про те, що такі його дії ми розцінюємо, як відмову від коментаря, він також не прореагував.
А от його тесть сказав щиро: «Ну і правильно, що він вам не відповідав. Тому що це є його право!».
Що більш – Богдан Дубневич відверто бреше про те, що ця ділянка з кадастровим номером 623683300:02:000:0248 не була виділена в приватну власність на сесії Солонківської ОТГ вже за його головування.
«Я не маю ніякого відношення до цієї земельної ділянки», – стверджує Богдан Дубневич. А сайт Солонківської ОТГ стверджує інше.
При цьому Богдан Дубневич так і не відповів на жодне запитання щодо земельних ділянок в Зубрі, зокрема і про ті, які набув його зять.
Із розмови з Богданом Дубневичем виснує, що він вже намалював свій генплан Солонківської ОТГ, який ніяк не враховує інтереси ані її мешканців, ані сусідніх громад.
На запитання про те, як він буде вирішувати ситуацію із землями, які є у приватній власності і тепер заважають стратегічним планам розвитку Солонківської громади та Львова, Богдан Дубневич відповів дуже емоційно:
«Зубра і Солонківська ОТГ до ніяких львівських ділянок відношення не має і не дозволить, щоб хтось тут нам керував, як ми маємо робити собі в населених пунктах!».
Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково представляють думку Black Sea Trust або його партнерів.