До оголошення пандемії коронавірусу вартість захисних масок нікого не цікавила, як і наявність їх в аптеках. Копійчана річ, яку поза лікарнями використовувались хіба в салонах краси і то рідко, раптом стала предметом першої необхідності і одним з основних спекулятивних товарів.
«Наші гроші. Львів» розібрались, як зростали та падали ціни на захисні маски у різних областях Західної України. Хто винен у тому, що бюджетні установи купували необґрунтовано дорогі маски, а держава не змогла втримати ціни на цей соціально важливий товар.
Ми дослідили коливання цін на медичні одноразові тришарові маски з січня по квітень у п’яти областях України – Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській. З середини березня ми досліджували лише закупівлі, які здійснили за спрощеною процедурою звітування для запобігання COVID-19.
Наведіть курсором на кульки і дізнаєтесь про те, де і за якими цінами купували маски
В основному ціни на маски зросли до 20 грн наприкінці березня, і лише в середині квітня почали поступово падати. Однак протягом цього періоду ми спостерігали, що в один день або протягом декількох днів бюджетні установи замовляли маски у різних постачальників з різницею у десятки разів. Лише у Івано-Франківській області протягом карантину лікарням вдалося стабільно отримувати маски за адекватною ціною. Місцевий виробник тримав ціну 5-5,6 грн за одну маску, що дозволило медикам зекономити значні кошти.
Замасковані ціни
Найбільше медичних масок протягом січня-квітня купували бюджетні установи у Львівській області. До 11 березня, тобто до оголошення пандемії коронавірусу Всесвітньою організацією охорони здоров’я, медичні маски замовляли за ціною від 50 копійок до 1,7 грн, але вже до кінця березня ціна зросла до 4 грн за одну маску. Рекордно дорого у той час маски замовила Прокуратура Львівської області у підприємиці Галини Котович — по 20 грн за штуку. Однак жінка не знайшла часу пояснити редакції «Наші гроші. Львів», чим була зумовлена така ціна.
Протягом квітня ціни на маски сильно відрізнялися залежно від постачальника. В один день 4-а міська клінічна лікарня Львова замовила маски по 15,50 грн, Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 – по 18,15 грн, а Сокальська центральна районна лікарня – по 8 грн.
Самі ж постачальники не бачать у високій ціні нічого дивного.
«На ринку була така ціна у той час. Це був пік, всі з глузду з’їхали, виробники самі підняли ціни на маски, продавали їх по 15-15,50 гривень залежно від масок, їхнього обсягу, документів», – розповідає підприємець Денис Торопов.
Він у квітні продав медичні маски по 16 грн для трьох установ Львівської міської ради – Франківського та Сихівського відділів соціального захисту та міського Центру соціальної підтримки.
В кінці березня ціна на медичні маски зросла й у Чернівецькій області, хоча, як і у Львівській області, їхня вартість залежала часто від постачальника. Наприклад, чернівецькій міській поліклініці №1 в середині квітня вдалося знайти маски по 8 грн за одиницю. Водночас наступного дня Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня замовила найдорожчі за весь період карантину маски в області – по 20 грн за штуку. Після публікації «Наші гроші. Львів» постачальниця Любов Заболотна знизила вартість масок для чернівецьких медиків до 16 грн за штуку. Від усного коментаря підприємиця відмовилась, письмово редакції також наразі не відповіла.
Протягом карантину найдешевше маски в області замовила Чернівецька міська стоматологічна поліклініка – по 3 гривні за одиницю. За такою ціною їх продала Чернівецька філія ТОВ «Медмаркет Рітейл Груп» магазин «Медтехніка».
«Це наша звичайна ціна на маски. Наші власники не продавали їх втридорога тому, що вони себе поважають», – зазначили в центральному офісі компанії.
У Закарпатській області вартість медичних масок в кінці березня також зросла. Подекуди товар продавали з різницею у кілька десятків разів навіть в один день. Таких прикладів в регіоні було десятки.
Перечинська районна лікарня 30 березня, у період чи не найбільшого ажіотажу та росту цін на маски, замовила їх по 80 копійок. Постачальниця Тетяна Кузан пояснює, що така вартість була зумовлена невеликими запасами товару. Але в той самий день Переченська міська рада купила маски вже по 18 грн за штуку. Постачальниця Катерина Ягер не знайшла часу пояснити, чим була зумовлена така ціна. Вже через кілька днів, 3 квітня, Закарпатський обласний центр Міністерства охорони здоров’я України придбав медичні маски по 10,5 грн.
Така ж ситуація була і в Тернопільській області – медичні маски купували з великою різницею у ціні навіть в межах однієї лікарні. Наприклад, Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги в один день 16 березня замовила маски по 2 грн за штуку та такі ж маски по 10 грн. У різних постачальників.
Старша медсестра лікарні Марія Гладка пояснює таку різницю вартості відсутністю товару на ринку: «Був період, коли взагалі не було де взяти. Ми брали все, що було. Раніше (до епідемії) ми і по 1,25 грн купували. Ми забрали останні 200 штук по 2 грн. А далі і по 10 грн купували».
В Івано-Франківській області ситуація з масками була найкращою серед всіх областей. Одним з найбільших та найдешевших виробників захисних масок на Прикарпатті виявилось «Івано-Франківське учбово-виробниче підприємство українського товариства глухих». Протягом березня-квітня воно тримало стабільно низьку ціну у 5-5,6 грн за одну маску та за короткий період змогло забезпечити ними значну частину замовників.
На сьогодні підприємство відшило 250 тисяч медичних масок і забезпечило ними всі лікарні Івано-Франківської області, зазначає директор підприємства Ігор Остяк. Маски не шили на продаж, постачали лише бюджетним установам за договорами. Спочатку ціна за одну маску була 4,5 грн , але зросла до 5-5,6 грн через подорожчання матеріалів.
«Наша ціна відповідає всім вимогам. На кожен виріб готується кошторис, до якого входять матеріали, електроенергія, витрати, заробітна плата, податки. Це все ми розрахували і тільки тоді вивели відповідну ціну», – пояснює директор підприємства Ігор Остяк.
У всьому винні спекулянти
З поширенням коронавірусу в світі ціна на маску мала зрости, оскільки подорожчав кожен компонент в ланцюзі її виробництва та зріс попит на товар.
Проєктний координатор консалтингової компанії «SpireLex», економіст Максим Столярчук розповідає, що першим компонентом, який подорожчав, стала сировина. Для виробництва масок належної якості використовують матеріали спанбонд та мельтблаун. Найдорожчим матеріалом, який забезпечує ефективність маски у цій технології є мельтблаун. В Україні, за словами фахівця, виробників цієї сировини не існує. Натомість її основними виробниками є Китай та Індія.
«Враховуючи ситуацію з загостренням поширення COVID-19 на початку року, можна припустити, що виробники сировини скоротили свої виробництва або навіть призупинили – це спричинило дефіцит сировини на світовому ринку, в тому числі й на ринку України. Окрім того, всі свої наявні запаси виробники сировини спрямували на внутрішнє виробництво, а закордон продавали втридорога», – пояснює економіст.
Додатково підвищили цю ціну вже українські посередники. Ті хто володів обмеженими запасами сировини, чи придбав її вже за суттєво вищими цінами, в свою чергу також спекулятивно підняли ціни. Максим Столярчук оцінює зростання вартості у 5-15 разів.
Це звичайно вплинуло на собівартість масок та ціну яку ставили виробники. Крім того, продовжує Максим Столярчук, деякі підприємства перейшли на тризмінний режим роботи, щоб задовольнити потреби ринку, що також вплинуло на собівартість через вищу оплату праці нічної зміни.
«Але незважаючи на всі ці фактори, відпускна ціна маски з виробництва мала б коливатись від 5-10 грн в залежності від її якості», – зазначає Столярчук.
«Необґрунтоване зростання цін на кінцеву продукцію спричинили саме спекулянти», – переконаний Максим Столярчук.
Він поділяє їх на дві категорії. Перша – це та, яка мала реальний стосунок до живого товару і старалась максимально вигідно його продати. Друга категорія – це люди, які в очі не бачили маски, але всіляко намагалися знайти покупців, додаючи до запропонованої першою групою вартості ще свої 1-2 гривні на маску.
«Таких проміжних ділків в ланцюжку могло бути N-кількість. Саме вони шукали виходи на торгові мережі, пропонували населенню, імпортерам та державі маски за ціною, яка була обумовлена не ринком, а бажанням власної наживи», – пояснює економіст.
За словами Максима Столярчука, ціни у 12-40 грн, які фігурували в інформаційному просторі, були зумовлені саме ланцюжком спекулянтів – чим більша була ціна на маску, тим більше було посередників, які претендували на розподіл доходу від зведення продавця з покупцем.
Абсолютно недієвий механізм
До пандемії коронавірусу в Україні не було схожих надзвичайних ситуацій, а тому не було і відповідного законодавства, яке б регулювало ціноутворення. Жоден орган не мав можливості покарати спекулянта за накручування вартості.
Раніше Антимонопольний комітет міг оштрафувати продавців за «змову крупних оптовиків» – тобто, якщо встановить, що кілька маркетів або постачальників узгодили необгрунтоване збільшення вартості. На практиці таку операцію здійснити дуже складно, а, крім того, за умови дефіциту ліків або захисних засобів фактичним монополістом може стати найближчий магазин або підприємець, у якого залишилися маски, хоча довести це за законодавством неможливо.
Щоб не допустити в подальшому необґрунтованого підвищення ціни необхідно змінювати законодавство. Певний інструмент пропонували депутати партії «Голос» і експерти платформи «Ліги антитрасту»- вони розробили законопроєкт регулювання цін на початку пандемії. Законопроєкт зареєстрували 20 березня та надіслали у профільні комітети.
Його суть полягає у тому, що держава затверджує перелік найпотрібніших товарів, як-от продукти, ліки та засоби захисту, контролювати вартість яких пропонували довірити Антимонопольному комітетові. Якщо хтось з учасників ринку підвищив ціну більш ніж на 20 % ніж середні ціни за останні 30 днів, то це вважалося б порушенням. Також суб’єкт господарювання може обґрунтувати підвищення ціни. АМКУ міг би контролювати не лише продавців, а всю ланку від виробництва до реалізації товару.
Натомість Верховна рада 30 березня ухвалила закон №540, згідно з яким контроль за цінами повинен був відбуватись за допомогою встановлення граничних цін.
«Цей закон говорить лише про верхню граничну вартість цін на товари з переліку для торгівлі, тобто лише про етап реалізації. У випадку, якщо її перевищили на понад 20% передбачались штрафи. Натомість у вищезгаданому законопроєкті мова могла йти і про етап виробництва, і про етап дистрибуції, і про етап реалізації.», – пояснює Галина Верцімаха, керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи «Ліги антитрасту».
Однак навіть граничної вартості масок немає. Для виконання закону №540 Кабінет міністрів 30 квітня ухвалив постанову №341 якою затвердив перелік найпотрібніших товарів, але вжив для них інший вид регулювання вартості. Замість встановлення граничних цін, постановою передбачається декларування ціни. Тобто продавець у випадку підвищення ціни повинен просто внести у Держспоживслужбу повідомлення про підвищення ціни. У залежності від суми підвищення націнки декларувати потрібно за 3 або 30 днів до застосування більшої вартості. При цьому постанова регулює лише роздрібних торговців, а іншого законодавства, яке регулює інших учасників ринку, наразі немає.
«Притягнути когось до відповідальності навіть за порушення постанови досить складно. Це абсолютно недієвий механізм. Визначити межі відповідальності досить важко, адже в самій постанові вона не передбачена. Це декларативна постанова. За законом штрафи передбачаються за перевищення граничних цін, а вони не встановлені», – пояснює експертка.
Наразі ринок медичних масок повертається до норми. Уже з початку червня ціна однієї маски опустилася до 8 гривень, а сьогодні бюджетні установи купують товар по 5-6 гривень за одиницю. Однак ринок все одно не захищений і у випадку ще однієї неконтрольованої хвилі захворювання ціни на медичні маски можуть знову різко злетіти.
Підготували за підтримки МФ Відродження