«Карантин в Україні не вводився!», – повідомлення подібного змісту про недійсність карантину почали активно поширювати ще більше місяця тому і поширюють досі.
Підставою для таких публікацій стала заява у Facebook колишнього нардепа Олексія Мушака. Він опублікував листа МОЗ для адвоката Дмитра Бузанова. У листі від Міністерства охорони здоров’я України написано, що головний санітарний лікар України Віктор Ляшко не робив подання до Кабміну про введення карантину в Україні. На підставі цього екс-нардеп робить висновок: було не дотримано процедури.
Чи правда це? Почнемо з того, що подання таки було. Однак не все так просто.
Процедура
Процедура введення карантину прописана в Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Згідно зі статтею 29 цього Закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Як розповів адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери» Олександр Лещенко, відповідна процедура передбачає наступний порядок введення на території України карантину:
- внесення головним державним санітарним лікарем України до Міністерства охорони здоров’я України подання про необхідність введення на території України карантину;
- звернення Міністерства охорони здоров’я України до Кабінету Міністрів України щодо введення карантину на підставі відповідного подання Головного санітарного лікаря України;
- прийняття Кабінетом Міністрів України як вищим органом у системі органів виконавчої влади постанови про введення карантину на території України.
Згідно з копіями документів, які ми отримали від МОЗ після кількох запитів, 10 березня заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко зробив подання міністру охорони здоров’я Іллі Ємцю щодо встановлення карантину «з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». А потім міністерство звернулось до Кабміну.
Повноваження
Подання було написане на бланку, де в шапці зазначено «Головний державний санітарний лікар України». Однак офіційно Віктора Ляшка призначили головним державним санітарним лікарем України 11 березня, тобто наступного дня після подання.
Тобто, чи взагалі Віктор Ляшко мав право робити це подання.
Згідно з розпорядженням Кабміну від 26 лютого 2020 року «Про уповноваження заступника Міністра охорони здоров’я на затвердження та підписання окремих видів документів», Віктор Ляшко, як заступник міністра охорони здоров’я був уповноважений затверджувати та підписувати документи, підписання яких належать до компетенції головного державного санітарного лікаря України (в частині повноважень з епідеміологічного нагляду).
Однак, як пояснив адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери» Олександр Лещенко наявність цього розпорядження не може свідчити про законність і юридичне делегування вказаних функцій посадовим особам МОЗ.
«Акти Кабміну з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. У свою чергу, акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов. Відтак, незаконним є розпорядження Кабміну, яким вирішуються питання нормативного характеру. Рішення у формі розпорядження повинно лише стосуватись організаційно-розпорядчих чи поточних питань, проте не може містити норми, якими закріплюються права, обов’язки чи порядок здійснення тієї чи іншої функції окремого органу державної влади», – пояснив Олександр Лещенко.
Якість подання
Повноваження й відповідний порядок внесення подання Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Головним державним санітарним лікарем України не врегульовано.
«Такий порядок, процедуру й вимоги щодо внесення такого подання перелічені в іншому законі «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», – розповів Олександр Лещенко.
Однак подання не відповідає встановленим ст. 40 цього Закону вимогам, вважає адвокат.
«Подання зробили за відсутності особливого режиму діяльності органів державної влади – надзвичайного стану. Воно не містить пропозицій щодо відповідного періоду дії карантину, не визначає переліку проведення профілактичних та протиепідемічних заходів й не містить виконавців цих заходів», – розповів Олександр Лещенко.
При цьому вжиті Кабінетом Міністрів України заходи суттєво перевищують та відрізняються від зазначених у поданні, каже він. А тому його висновок однозначний: Кабінет Міністрів України не дотримався встановленої законодавством процедури, передбаченої Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Основною проблемою всього цього, на думку Олександра Лещенко, це фактична багатолітня бездіяльність щодо проведення реформ системи центральних органів виконавчої влади: «В Україні так і не було створено відповідну систему органів державної санітарно-епідеміологічної служби, як і не було покладено на жодну посадову особу цю функцію».
А тепер те, що подання до МОЗ було зроблено, на думку юристів, неуповноваженою особою, може стати підставою для визнання протиправним та скасування рішень щодо карантину.
Проти карантину
Так, Окружний адміністративний суд Києва лише протягом квітня отримав 22 позови до Кабміну щодо оскарження встановлених обмежень через поширення коронавірусу.
Позивачі, серед яких – фізичні особи, громадські організації та адвокатські об’єднання, повідомляє суд, просять скасувати як окремі положення стосовно заборони регулярних перевезень, відвідування парків, скверів, роботи закладів харчування тощо, так і цілком всю постанову КМУ від 11 березня № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Нагадаємо, 29 травня Верховний суд також попросив Конституційний суд терміново перевірити на конституційність окремі рішення Кабміну і Верховної Ради про карантинні обмеження на час епідемії коронавірусу.
Пленум Верховного суду зазначив, що з розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку епідемією, та «в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки та захист здоров’я громадян», які не суперечать Конституції.
Разом з тим Верховний суд попросив перевірити конституційність окремих положень постанови Кабміну від 20 травня про карантинні обмеження, розпорядження Кабміну від 14 березня щодо обмеження перетинання державного кордону і окремі норми закону від 13 квітня № 553-IX, яким вносяться зміни до держбюджету в умовах карантину.