У львівському сегменті Facebook існує група фейкових акаунтів, яка працює на місцевих політиків. Її головне завдання – створення штучного ажіотажу та ілюзії, що багато людей підтримують певну, потрібну, думку. Найбільш помітною є її «робота» на відомого львівського бізнесмена, депутата Львівської міськради Григорія Козловського. Підтримка скандального будівництва нового готелю, політика на виборах чи акції протесту – в соціальних мережах ця ботоферма щодня впливає на вашу думку.
***
Журналісти «Наші гроші. Львів» побачили злагоджену роботу цієї групи фейкових людей майже два місяці тому. Однак насправді вони працюють вже цілий рік. У Facebook вони дружать з багатьма місцевими політиками та журналістами. У авторів тексту з багатьма із них є по кілька десятків спільних друзів. А за словами редакторки інформаційної кампанії “По той бік новин” ІРРП Альони Романюк, навіть 10 ботів серед друзів можуть вплинути на вашу думку.
«Контент нашої стрічки формується за допомогою певних алгоритмів. І якщо у вас в друзях є десять ботів, які активно коментують або лайкають певні пости конкретного діяча, то велика ймовірність того, що ми будемо мати тільки ці дані, без інформації із іншого боку, тобто збалансованої інформації», – каже вона.
Вона також розповіла, що сьогодні існує поняття астротурфінгу – це створення штучної громадської думки за допомогою коментарів. Люди дуже часто не читають текстів новин, статей, самих постів, але читають перше речення і далі коментарі.
«Минулорічне дослідження показує, що українці найбільше черпають новини вже не з телебачення, а саме з соціальних мереж. Тому загроза від ботів у друзях полягає в тому, що вони щось лайкають, поширюють, коментують – і ці пости відображаються у вашій стрічці у Facebook. І таким чином вони формують ваше сприйняття тієї чи іншої події», – говорить Альона Романюк.
Ваші фейкові друзі
…Львівська пенсіонерка Людмила Вороняк в лютому минулого року зареєструвалась в соціальній мережі Facebook. Тепер у неї є майже п’ятсот друзів. Жінка – фанатка Сихова, міського голови Винників Володимира Квурта та програм львівського телеканалу НТА. Лише за вісімнадцять днів грудня вона «репостнула» короткі відео та новини цього телеканалу майже 70 разів.
А півроку тому, у липні 2019 року, вона завантажила у Facebook дев’ять коротких відео на підтримку кандидата у народні депутати Володимира Квурта. Пенсіонерка неодноразово вступалась за компанію-забудовника «Авалон», підтримувала відому громадську «діячку» Олену Живко у конфлікті проти львівського сайту Zаxid.net та міського голови Львова Андрія Садового, дружині якого він офіційно належить.
Вона була заангажована в тему будівництва цинкового заводу біля Винників та обшуки на тютюновій фабриці, обожнює читати «блогера» і керівника громадської організації «Великий Львів» Юрія Ситника і точно знає як мінімум одного депутата Львівської міськради від БПП, якого звати Сергій Івах. Решту часу жінка на своїй сторінці репостить «котиків», анекдоти та цитати великих людей.
Насправді Людмили Вороняк не існує.
«Людмила Вороняк» – це один із як понад півсотні фейкових акаунтів, які працюють у спільному проєкті. У них вкрадені із чужих профілів фотографії, в основному росіян, та несправжні місця навчання й роботи. Наприклад, Людмила Вороняк – це насправді Ольга Чайченко з Іркутська.
А така собі Надія Боженко не працює в Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова, про що нам повідомили у відповіді на запит, бо насправді людина з такими фотографіями живе в Росії.
Багато акаунтів створені в 2019, але є й давніші, або і зовсім юні – 2020 року реєстрації. Ці «люди» намагаються поводитися в рамках вигаданої ними історії. Якщо написали у профілі про навчання у військових інститутах чи службу в армії, то є перепублікації зі сторінки Міноборони, а якщо «працює» медиком – то МОЗУ.
Один із фейкових акаунтів
Одним з нетипових ботів в цій групі, є Віктор Полярний. Він почав «працювати» влітку 2019 року. У його профілі записане навчання у військовому закладі та робота в Міністерстві оборони. Найбільш нетиповим є те, що фотографії для цього профілю були вкрадені не з російського «ВКонтакті», а з реальної сторінки іншого, справжнього українського військового – Максима Сорочинського із Нововолинська. Це реальна людина, він знає про наявність фейкового аккаунту з його світлинами, але, на жаль, не захотів говорити із журналістами. Власне, військових серед ботів не так багато – ймовірно, через необхідність фотографій у формі, а її з «ВКонтакті» не стягнеш.
Деяким акаунтам намагаються надати людських рис. Наприклад зі сторінкою Ольги Когут пробували працювати більш фантазійно. Дівчина використовує фотографії москвички Олени Пойлової. Коли вона змінила аватарку – її схвалили інші фейкові львів’яни. «Олька, ну нарешті ти це зробила! Така мила тут… А то ходила як “сапожник без сапог” 😍», – написала Віра Задорожна, а Катерина Наливайко похвалила макіяж: «Олю, макіяж бомбезний))))».
Проєкт «Квурто»
Багато фейкових акаунтів розпочали свою «кар’єру» із допомоги міському голові Винник Володимиру Квурту, коли він вирішив стати народним депутатом. У лютому 2019 року Володимир Квурт разом із вже згаданим Юрієм Ситником та Оксаною Юринець (екс-нардеп від Блоку Петра Порошенка) створили громадську організацію «Великий Львів». Квурт починав вести однойменну програму на радіо, а потім і ходити на ефіри нового шоу на телеканалі НТА «Говорить Великий Львів».
Нова студія каналу розмістилось у «Гранд-готелі», який належить депутату від БПП Григорію Козловському. Попри те, що офіційно канал НТА належить Андрію Кісері та Андрію Мисику, використовує його ВО «Свобода». А Григорія Козловського, за словами генерального директора телеканалу Романа Любицького, з каналом пов’язують виключно дружні стосунки та угоди про рекламу.
На яких умовах канал орендує приміщення для студії в «Гранд-готелі», Любицький обіцяв розповісти наступного дня після розмови, коли буде в офісі і зможе звіритися з документами. Проте після цього на дзвінки журналістки «Наших грошей. Львів» він більше не відповідав.
Під постами Володимира Квурта у Facebook під час минулорічної парламентської кампанії можна робити перепис фейкових акаунтів, як постійно схвалювали його роботу та його групу підтримки. Наприклад, під відео про його підтримку Мироном Маркевичем чи під постом про зустріч з виборцями – більшість з тих, хто написав коментар, – це люди, чиї фотографії ми знайшли в акаунтах росіян.
Наприклад, сторінка Романа Собенко створювався відразу «під Квурта». До березня 2019 року вона не була активною, а от у березні тут з’являються пости і з різними жартами, а вже в квітні неактивний користувач раптом починає публікувати по три-чотири пости майже щодня. Тематика: різного гатунку жарти та Володимир Квурт.
У травні, червні та липні публікацій так само багато, жарти повторюються, але з’являються перепости ток-шоу «Говорить Великий Львів» з акцентом на Володимира Квурта, кількість матеріалів про якого суттєво збільшується – щонайменше один пост в день, інколи кілька. У серпні та вересні на сторінці студента Собенка різко збільшується кількість масних жартів і він зацікавився іншими програмами каналу НТА, але обирав з них ті, де говорив Володимир Квурт або про нього. А от від жовтня він став справжнім фанатом програми каналу «Народне толк-шоу».
Група фейкових акаунтів не лише активно схвалювала постать Володимира Квурта в соцмережі, а й сихронно поширювала інформацію про нього. Наприклад, частина з них завантажила (!) на свої сторінки до семи коротких відео відомих осіб на підтримку Квурта з вечора 20 липня до вечора 21 липня 2019 року майже 200 разів.
Приклад завантаження відео на підтримку Володимира Квурта
Володимир Квурт стверджує, що не оплачував, не замовляв роботу фейкових акаунтів. І взагалі ставиться до такого явища негативно.
«Мені на це під час кампанії звертали увагу деякі журналісти. І я сам звертав увагу на це. Що тут можна прокоментувати? Якщо я не маю відношення до цього, то чи я можу коментувати те, чим займаються ці люди? Багато хто зацікавлений в тому чи іншому політичному впливі чи розкладі, – сказав Володимир Квурт в коментарі «Наші гроші. Львів». – У мене ж керівником штабу на виборах був професор львівського університету. І мені і в голову не могло прийти таке, що він міг замовляти такі речі».
Ім’я професора, який керував кампанією, Володимир Квурт спочатку не міг згадати. Його звати Анатолій Романюк. Поза виборчими кампаніями Романюк є завідувачем кафедри політології у Львівському національному університеті. Він також заперечує використання фейкових акаунтів.
«В компанії Квурта не було «ботів». Навіть завдання такого не було, ми відпрацьовували інші техніки – візуальної реклами, колористики, символи, повідомлення. Нас взагалі соцмережі в цій кампанії мало цікавили», – пояснив Анатолій Романюк.
На питання журналіста «Наших грошей. Львів» про те, чи можливо, що цим займались сторонні люди, про яких він не знає, політолог запевнив, що він вів всю кампанію і точно знає, що «ботів», як певну група, яка займається поширенням певних меседжів, вони не використовували.
«Другий Чорнобиль біля Львова»
Проте ми помітили участь ботів не лише безпосередньо у виборчій кампанії міського голови Винник Володимира Квурта, але й у дотичних акціях. Зокрема, боти активно «протестували» проти будівництва цинкового заводу поблизу Винник, який планують збудувати неподалік місця проживання цілого грона місцевих депутатів. В селі Підберізці, всього за три кілометри від майбутнього будівництва, мають земельні ділянки та будинки, до прикладу родина Григорія Козловського, Олександра Свіщова, Петра Адамика, Маркіяна Лопачака, Андріана Гутника та інших.
Задала тон тут згадана вище Надія Бойченко, яка для свого акаунта використовує фото 38-річної Анастасії Козловської з міста Ноябрськ (Тюменська область) з коментарем: «Головне нажива, а те, що поряд живуть люди, які дихатимуть цими відходами, – то байдуже. Другий Чорнобиль біля Львова!»
Тезу про Чорнобиль підхопили інші «колеги», як от Іван Грицак зі словами: «Через таких козлів, жадних до наживи, маємо Грибовичі і Чорнобиль. Як вони так будують то важко уявити, яка на тому заводі буде техніка безпеки і ставлення до екології».
У коментарях до будівництва заводу боти спробували запустити також тезу про відсутність документів, але вона не знайшла підтримки. Ілона Максимів, яка користується фотографіями Ольги Пархоменко з Мінська, написала: «Хотіли по-скоренькому і без дозволів збудувати завод і травити людей в подальшому!! Добре, що зупинили це свавілля!!». Але на цьому дискусія зупинилась.
Але от щодо протестів під час обшуків на тютюновій фабриці, то тут фейкові акаунти просували іншу тезу – про «наїзд» на національного виробника. Варто зауважити, що емоційний виступ Григорія Козловського був цікавий широкій аудиторії і без підтримки ботів. Але дискусію все ж намагались направляти, й присутні були всі: і Людмила Вороняк, і Роман Собенко, і Надія Бойченко, Іван Грицак та Ірина Колодій й Ілона Максимів. Всі вони говорять про те, що повернулись 90-ті та знову починають «віджимати бізнес».
Авторами тези про «національного виробника» були не «боти», а журналісти каналу НТА. На сторінці каналу саме з таким заголовком розміщено коментар «комерційного директора Григорія Козловського».
«Готель стане візитною карткою Львова»
Фейкові акаунти також активно підтримують скандальні будівельні проєкти депутата Львівської міськради Григорія Козловського, який є співвласником групи компаній Avalon. Один із них – майбутній готель мережі Hilton у Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Під час чергових дискусій, чи взагалі там можна будувати, і чи можна зводити будівлю висотою аж 72 метри, «підключились» фейкові акаунти.
Під однією з публікацій вони активно працювали на підтримку проєкту. Вже згадана Людмила Вороняк повідомила, що «готель стане візитною карткою Львова. Туристи зі всього світу хлинуть сюди, бо крім Києва більше ніде такого нема… Це ж додаткові гроші в бюджет міста, то чому ми так цьому перечимо? Боже, дай людям мудрості».
Так само Леся Манківська висловилась «за»: «Що для Львова краще: 5 зірковий готель та міжнародне визнання чи занедбаний парк з розвалинами посередині». А Віра Загородна захоплено заявила: «А Хілтон у Львові… колись про таке можна було лише мріяти!!! Я пишаюсь своїм містом!».
Ще одним проєктом компанії Козловського було будівництво на Сахарова на місці так званого будинку аптекаря Терлецького, де хотіли звести офіси. Львів’яни розділились на дві частини: за збереження старої будівлі або за її заміну «сучасним інноваційним офісним центром». Оксана Маруняк, яка була прес-секретарем фракції БПП у Львівській міській раді та працювала в штабі Володимира Квурта під час виборів, поширила інформацію про зареєстровану петицію за сучасне будівництво. Її пост дуже швидко підхопили фейкові акаунти і поширили у себе на сторінках та в групах типу «Львівські вісті».
«Карпати – це суцільне дно»
Одна із нещодавніх робіт фейкових акаунтів – це виступ проти футбольного клубу «Карпати» Петра Димінського. Усе почалося з того, що під час сесії депутати не дали в оренду землю «Карпатам». У провальному голосуванні «Карпати» звинуватили Григорія Козловського.
Передачу землі Козловський назвав аферою і запропонував перевести клуб в комунальну власність, а також тимчасово очолити його. Відео з Григорієм Козловським поширило безліч фейкових акаунтів. І у всіх них було одне послання: «Карпати» – це суцільне дно, землю краще віддати атовцям».
Цікаво, що заяву Козловського про те, що він готовий очолити клуб та знайти фінансування, яку він зробив в ефірі «Народного толк-шоу» каналу НТА, поширили 66 раз і майже виключно боти. Серед них найбільш активним був вже згаданий вище Роман Собенко, щоправда, його активність не передбачає особливої фантазії – в різні групи в соцмережі Facebook він поширює відео з однаковим меседжем про готовність відродити клуб.
Образливим напевно є те, що навіть активність у поширенні відео не сприяє його активному обговоренню. Тут лише шість коментарів, з яких п’ять написали боти.
Таких прикладів із історії цієї ферми можна навести чимало. Ми помітили, що фейкові акаунти люблять поширювати інформацію за депутатів та членів двох партій – «Свободи» та Блоку Петра Порошенка (тепер Європейська солідарність), особливо тих, хто дружить з Григорієм Козловським. Це чітко видно, наприклад, з того, як вони поширили відео із депутатом Львівської міськради від «Свободи» Маркіяном Лопачаком. І відео, які вони поширюють, це ефіри каналу НТА.
Сьогодні злагоджена ботоферма працює на поширення продуктів каналу НТА. Якщо завтра власники ботоферми видалять фейкові аккаунти, то, наприклад, на сторінці «Народного толк-шоу» за останній тиждень залишиться дуже мало коментарів та зникнуть більшість поширень. Ми проаналізували розкрутку ефіру шоу, який відбувся 11 лютого, і були дуже здивовані – починаючи з анонсу, інформацію про шоу на його сторінці у Facebook коментували та поширювали в основному боти. Співвідношення не на користь реальних людей.
Всі виділені акаунти – члени ботоферми
Ми намагались отримати коментарі керівників каналу, проте генеральний директор Роман Любицький сказав, що питання розкрутки каналу належать до компетенції креативного директора Віталія Крутякова. Крутяков, у свою чергу, сказав, що це виключно компетенція головного редактора каналу Наталії Струк. А Стук протягом кількох днів не відповідала на дзвінки і не відреагувала на прохання передзвонити, залишене в редакції каналу.
Відмовився від коментарів і Григорій Козловський.
На наше прохання виявлені акаунти проаналізував експерт на умовах анонімності. На його думку, виявлена ботоферма є частково автоматизована, але ідентифікувати нам вдалось хіба частину акаунтів. З його досвіду такі ферми зазвичай складаються десь із півтисячі акаунтів. І швидше за все, це є локальна, а не всеукраїнська ботоферма.
«Я думаю, що така робота коштує приблизно 7-10 тисяч доларів на місяць», – розповів експерт.
! Список фейкових людей можете знайти тут (Увага – одразу після публікації акаунти розпочали видаляти).
Як виявити бота чи фейковий акаунт
Поради дає редакторка інформаційної кампанії «По той бік новин» ІРРП Альона Романюк:
«По-перше, потрібно чітко відфільтрувати список своїх друзів у Facebook. Тобто, якщо ви не знаєте цих людей в реальності, не треба їх додавати до себе в друзі. Це перше. По-друге, потрібно уважно дивитися на те, що ця людина пише, і якщо ми бачимо один і той же коментар в різних групах під одним і тим же постом, велика ймовірність, що це бот або фейковий акаунт, який веде інша людина з певною метою. Чи то поширити інформацію, чи то зробити інформаційний «вкид» або змінити думку і так далі.
Відгуки/коментарі можуть бути як і дуже хвалебні, так і критичні, можуть змінювати тональність дискусії. Важливо подивитись, що поширює в себе на сторінці, чи є власні тексти, чи це, наприклад, поширення лише на підтримку одного політика.
Обов’язково дивіться, коли створений акаунт користувача. Якщо він новий, то велика ймовірність, що це бот. Так само зверніть увагу на його друзів, хто ці люди, скільки їх, чи є фотографії в цього акаунта та які ці фотографії. Якщо є підозра, то пошукайте ці фотографії в різних сервісах, наприклад, Google та TinEye, бо вони можуть бути в когось вкрадені».
Я знайшов бота! Що робити?
Якщо ви виявили фейковий акаунт чи бота у соціальній мережі Facebook, ви можете поскаржитись на нього системі. Для цього біля розділу «повідомлення» в акаунті фейкової сторінки натисніть на три крапки і виберіть розділ «надіслати запит на підтримку або скаргу на профіль». У меню виберіть відповідний пункт і залиште скаргу. Ви також можете заблокувати користувача, а якщо він є вашим «другом» в мережі – то видалити зі свого списку.
