У травні 2025 року на YouTube з’явився україномовний клубний трек «Туман танцює по землі повільно» від Y.K. Music. Дуже швидко цей твір став хітом, зібравши понад 23 млн прослуховувань разом з додатком YouTube Music і досі залишається у топ-20 найпопулярніших релізів в Україні. У цій історії успіху є важливий нюанс – цей трек, як і інші твори Y.K. Music, згенерований штучним інтелектом.
NGL.media вирішили проаналізувати, скільки таких пісень в українських топ-чартах і чи може такий контент витіснити музику, створену реальними людьми.
Як усе починалося
Головний редактор медіа про культуру LiRoom та співзасновник інді-рок гурту Black Balloon Олексій Бондаренко вважає, що поки ШІ використовували як інструмент, в цьому не було проблеми.
«Інструменти штучного інтелекту для створення музики існують давно. Я сам їх використовую для мастерінгу фінальний етап обробки звукозапису, але ви ніколи не відчуєте, що там була якась обробка. І це ок, бо слухачу не важливо, який компресор використали, щоб підтягнути звук. А от коли музику повністю почав створювати штучний інтелект – почалися питання», – пояснює NGL.media Олексій Бондаренко.
Suno – одна із найпопулярніших платформ для створення та обробки музики. Спочатку музиканти використовували її для покращення вокалу, вирівнювання частот та гучності. Але можливості платформи розвинулися настільки, що зараз там можна створити повноцінний альбом в одному стилі за кілька хвилин.
«Починалося це з того, що, наприклад, Spotify створював на таких платформах штучні треки функціональної музики, яку вмикають в спортзалах чи ресторанах. Мотивація була простою: щоб не виплачувати роялті реальним артистам, яких раніше включали у такі плейлісти» – розповідає Олексій Бондаренко.
А далі почали з’являтися цілі альбоми, створені ШІ, з вигаданими легендами про гурт, який за ними нібито стоїть. Наприклад, у жовтні цього року розгорівся скандал навколо наче українсько-литовського панк-гурту Transportna. Музиканти мають 18 тис. підписників на YouTube і сотні тисяч переглядів і прослуховувань. Проте після треку «Ніби у кіно» стало очевидно, що композиція повністю згенерована ШІ. Причиною стала неохайність «музикантів» – наприкінці треку звучить текст «звук дещо посилюється і поступово поглинає музику, залишаючись звучати наодинці ще кілька секунд, перш ніж різко обірватися». Тобто замість того, щоб виконати інструкцію, ШІ просто додав її як частину тексту.
«Загалом, засилля ШІ-треків почалося наприкінці 2024 року. Я робив підсумки минулого року і нарахував 101 українського артиста, за голосом і музикою якого насправді стоїть 100% ШІ, станом на жовтень їх вже понад 700», – пояснив NGL.media Олексій Єфименко, засновник аналітичної платформи NUAM сервіс для відстеження та дослідження української музики.
За оцінками Єфименка, цього року 34% всієї музики, яка вийшла в Україні, згенерована штучним інтелектом. Згідно з аналізом NGL.media, станом на вересень 2025 у топ-чарті YouTube було 14% пісень, створених ШІ. При цьому, на початку року це були одна-дві пісні зі ста, а зараз – їх уже десятки.
Як ми визначали, що композиція створена ШІ?
Поширення ШI-згенерованої музики ми досліджували на YouTube Music, який є найпопулярнішим стримінговим музичним сервісом в Україні точних даних за період повномасштабного вторгнення немає, останні ж доступні дані свідчать, що YouTube Music більш як удвічі популярніший за Spotify. Apple Music та Deezer займають значно менші частки ринку в Україні. Щотижня YouTube публікує рейтинг зі 100 найпопулярніших пісень в Україні. Ми викачали всі пісні, які потрапляли в цей рейтинг хоча б раз від січня до вересня 2025 року (попередні роки нема сенсу брати, оскільки ШІ-інструменти генерації музики тоді ще не були такими поширеними).
Загалом вийшло 586 пісень, які ми аналізували з допомогою двох інструментів. Перший – AI Music Detector від французького інституту IRCAM, що займається дослідженнями музики та звуків, другий – AI Song Checker від SubmitHub, який грунтується на дослідженні синтетичної музики з популярних платформ Suno та Udio. Ці два інструменти ми вибрали після початкового тестування кількох явно згенерованих композицій та кількох популярних пісень, щодо людського авторства яких нема сумнівів. Оскільки AI Song Checker показує коректніші результати, ми вибрали його як основу для графіки.
Додатково своїм аналізом ШI-музики з NGL.media поділилися аналітики платформи NUAM, які досліджують нові релізи в українській музиці.
Щотижневі рейтинги YouTube з початку 2025 року ми відобразили у формі стовпчиків із лініями. Один стовпчик – топ-100 за конкретний тиждень, а кожна лінія у ньому – це один конкретний трек. Якщо результати нашого аналізу показували 60%+ ймовірності використання ШІ, таку пісню ми виділяли окремим кольором. Очевидно, це не завжди означає, що трек повністю створений ШІ. Це показує ймовірність того, що кожна конкретна пісня створена з допомогою ШІ-інструментів або звучить так, наче створена з їх допомогою.
При наведенні на лінію-пісню ви отримаєте детальну інформацію і посилання для прослуховування, аби можна було самому вирішити – це ШІ чи людина.
AI-згенерована музика в українському YouTube
Перед вами найпопулярніші пісні в українському YouTube від початку 2025 року. Один стовпчик – 100 найпопулярніших пісень за тиждень, одна смужка – одна пісня. Кольором ми виділили ті, при створенні яких швидше за все використовувався ШІ (з ймовірністю 60% і вище, згідно з аналізом AI Song Checker). Наведіть на неї для детальнішої інформації, зокрема оцінки ймовірності використання ШІ від експертів з NUAM. Якщо вас цікавлять конкретні виконавці чи пісні, скористайтеся пошуком. Двічі (!) клікніть на смужку і послухайте самі, ШІ це чи людина!
Чи можна самостійно відрізнити музику, яку створює ШІ?
Катерина Євграфова понад 15 років викладає вокал, композицію та теорію музики і переконана, що фахівці можуть відрізнити згенеровану музику на слух.
«Але, якщо чесно, штучний інтелект розвивається і вловити ці нюанси стає усе важче. Для себе я сформувала кілька критеріїв, серед яких звучання голосу «виконавця». Місцями він роботизований. Так інколи звучить голос реальної людини, яка не дуже добре співає і її «потюнили». В переходах між нотами чутно комп’ютерний ефект», – пояснює Катерина Євграфова.
У своєму відео-блозі вона зробила огляд кількох штучних треків, які потрапили у топ-чарти, проаналізувавши, зокрема, композицію «Zero» від Amaya Roma.
«Я почула дуже низькоякісну примітивну музику, яка не несе художньої цінності […] Мені нагадує весілля 90-их років, коли всі вже випили і по-барабану під що танцювати. Поки що я не розумію, чому це в топі YouTube, бо тут дуже проста секвенція комбінація акордів, які спускають по тональності, мелодія з повторами. Я не дивуюся, що це музика створена штучно, от якби її написали люди, в мене були б питання», – каже Катерина Євграфова.
Про те, що створений ШІ трек можна відрізнити на слух, говорить і Максим Комлєв, A&R-менеджер pomitni музичний лейбл, заснований на базі MOZGI Entertainment. Займається просуванням українських артистів, зокрема Otoy, Dorofeeva, Nazva, Анни Трінчер. «Це питання досвіду, уваги та натренованого вуха. Але, як правило, треки, зроблені ШІ, ідентифікуються через повторювані мотиви, лінійну структуру звучання та відчутно ненатуральний вокал. І загалом вони звучать занадто ідеально, відполіровано», – пояснює NGL.media Максим Комлєв.
На думку Максима, тепер артисти з оригінальними піснями, які постійно конкурують за увагу слухача, мають конкурувати й з творцями штучного контенту. Але тут думки представників шоу-бізнесу різняться.
Наприклад, Дмитро Зезюлін, фронтмен рок-гурту Latexfauna переконаний, що бум на згенеровану музику несе ризики тільки тим виконавцям, які шукають поверхневих і банальних музичних рішень.
«Якщо ви у творчості послуговуєтеся принципом зробити щось нове і креативне, то тоді ви мусите робити це самі. Так, я бачив, що на YouTube багато «аішки». Ради Бога, хай собі будуть. Від цього хтось же не стане менше любити Latexfauna», – впевнений Зезюлін.
Скільки заробляють на штучній музиці
Хто насправді стоїть за створенням треку «Туман танцює по землі» чи за гуртом Transportna – невідомо. NGL.media зверталися із запитами на офіційні мейли цих виконавців, вказані у YouTube, але не отримали жодної відповіді. Опитані нами продюсери та музичні критики теж не знають, хто це. Але точно відомо, що прихильність слухачів приносить власнику контенту непоганий прибуток.
За словами СЕО лейблу Black Beats Андрія Комара, в середньому один мільйон переглядів/прослуховувань на YouTube приносить 1000-1500 євро, за такі ж показники Apple Music виплачує 2000-3000 євро.
«Це ті розцінки, які ми отримуємо як лейбл Black Beats, вони, звісно, можуть відрізнятися для інших власників каналів, але в середньому наші цифри такі», – пояснює Андрій Комар.
Щоб почати заробляти на YouTube, достатньо зареєструватися на платформі YouTube Partner Program. Водночас на сайті немає детальної розбивки щодо прибутків, оскільки вони залежатимуть від багатьох чинників (теми відео, хронометражу, географії і віку глядачів, кількості рекламних блоків) остаточну розбивку ви отримаєте на індивідуальну пошту, коли приєднаєтеся до програми.
Важливо, що при визначенні суми роялті враховуються як перегляди на YouTube, так і прослуховування на YouTube Music.
Як регулюється ШІ-музика на YouTube
Ще торік YouTube зобов’язав користувачів маркувати ШІ-контент. У липні цього року платформа пообіцяла блокувати монетизацію відео та аудіо, згенерованих ШІ. Проте як саме це визначатимуть залишилось незрозумілим. NGL.media звернулися за коментарем до представників Google в Україні, але пояснення на момент публікації не отримали.
Зі слів фахівців, з якими ми спілкувалися, наразі ситуація із заробітками штучним контентом на YouTube виглядає не врегульованою. Правилами платформи заборонено отримувати прибуток за ШІ-контент, але поки власника акаунта на цьому не впіймали – він може на цьому заробити.
Згідно з українським законодавством, творцем і власником авторських прав може бути лише людина. Тому важливо визначити, чи це був музичний контент, який згенерований ШІ без безпосередньої участі людини, чи все ж контент створила людина з використанням ШІ. Наприклад, людина могла написати оригінальну мелодію, а ШІ використати для її інструментування чи лише як джерело натхнення.
«Звісно, межа між згенерованими об’єктами та творами може викликати спори, проте такі спори існують і щодо авторства схожих композицій, створених людьми без використання ШІ», – пояснила NGL.media Олена Андрієнко, членкиня комітету з розвитку сфери штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України.
Якщо це композиція, яку згенерував ШІ, то людина не може вказувати себе автором, проте може заявляти про майнові права на композицію, зокрема, право дозволяти її використання або надавати такий дозвіл іншим. За словами Олени Андрієнко, незалежно від того, використовується ШІ повністю для генерації контенту чи лише як допоміжний інструмент у творчому процесі, потрібно уважно прочитати ліцензійні умови програми, на якій її створюють.
Кому може нашкодити ШІ-музика
Засновник платформи NUAM Олексій Єфименко впевнений, що від засилля ШІ найбільше постраждають самі слухачі, які звикають до поганого контенту.
«Ми вже близько року живемо у світі, де ШІ всюди, в тому числі і в музиці. Для артистів ніякої конкуренції це не створить. Я вважаю, що тут головні ризики для слухачів. На жаль, наш слухач полюбляє неякісну музику і тепер її буде ще більше», – вважає Олексій Єфименко.
А от журналіст і музикант Олексій Бондаренко припускає, що інтерес до штучної музики невдовзі взагалі зникне.
«Пригадуєте, усі боялися, що з’являється deepfake з Зеленським і ми не розберемося, де справжній президент, а де ні. Але це не спрацювало. Також був страх, що з появою фотошопу ми не будемо знати, де справжні фото, а де ні, але і з цим розібралися. Припускаю, тут буде так само, скоро сплеск інтересу до ШІ-музики мине», – вважає Бондаренко.
«Впевнений, це можна було б врегулювати, якби це було комусь вигідно. Усі ці треки повинні мати цифрові відбитки і за кілька тижнів можна зробити софт, який ідентифікує згенеровану ШІ-музику. Тоді б YouTube міг позначати ці пісні або понижувати їхній рейтинг. Але це ніхто не зробив і напевно уже й не зробить, бо ця музика стала популярною. YouTube просто невигідно блокувати цей контент, бо слухачі підуть на іншу платформу – Apple Music чи Spotify», – підсумовує Олексій Єфименко.
Мар’яна Вербовська (текст), Назар Тузяк (аналіз даних та візуалізація даних), Олег Онисько (редактор), Неля Плахота (переклад), Вікторія Демчук (обкладинка)
