Українські науковці підтвердили, що після розливу російської нафти у Керченській протоці всі причорноморські країни опинилися у зоні ризику. Для когось це нафтові плями, для когось птахи у мазуті або ж забруднена токсинами риба та вода. Але забруднення зачепило всі узбережжя.
Read this publication in English
Чорні згустки та мертву рибу за кілька днів почали знаходити майже усі чорноморські країни, але довести, що це наслідки розливу саме російської нафти, виявилося непросто. Проте українські вчені розробили модель прогнозування руху мазуту у морі і довели це. Вони ж прогнозують, що пляжний сезон не обійдеться без сюрпризів – нафта, яка у холодну пору року опустилася на дно, влітку піднімається на поверхню.
Це дослідження відбулося завдяки фінансовій підтримці учасників спільноти NGL.media, яким доступний особливий контент і можливості.
На світанку 15 грудня 2024 року російський танкер «Волгонефть-212» подав сигнал лиха. Через сильний шторм хвилі розламали навпіл судно з нафтопродуктами, які планували експортувати в Індію. 13 членів екіпажу добу чекали на порятунок у відкритому морі, один моряк загинув. Того ж дня сигнал SOS подав ще один танкер – «Волгонефть-239». Обидва судна перевозили мазут М-100 марка пального, яке використовують для виробництва теплоенергії, судноплавства, промисловості , обидва мали заборону на рух морем взимку. Їх спроектували у 60-х роках, пізніше модернізували, вирізавши середню частину. Обидва танкери розламалися саме по зварювальних швах «модернізації» після ударів штормових хвиль.
Внаслідок подвійної катастрофи у воду потрапили від чотирьох до восьми тисяч тонн мазуту, які досі розтікаються усією акваторією Чорного моря. За даними українського Міністерства довкілля, за перший місяць після аварії через прямий вплив токсичного мазуту загинули понад 700 морських птахів і більше 60 дельфінів. У російській Анапі після прибирання берегів від нафти загинув студент, ще близько 300 волонтерів звернулися за медичною допомогою через отруєння парами нафтопродуктів.
І поки це відбувалося, у Москві повторювали дві тези: катастрофа була форс-мажором, а розлив зачепив лише російське узбережжя. Обидва твердження – брехня. Перше спростувати легко, переглянувши прогноз погоди за ці дні, з якого зрозуміло, що ці танкери не мали права виходити у море 14 грудня у Керченській переправі було оголошено штормове попередження. За словами керівника Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка, зазначені танкери належать «річкового» класу, максимальна висота хвиль для них 3 м. Під час катастрофи висота хвиль сягала 3,5 м .
А от твердження про вплив розливу нафти лише на російське узбережжя потребувало аналізу супутникових зображень і математичного моделювання, яке до того ніхто у світі не проводив. Саме цим за кілька днів після катастрофи почали займатися в Українському науковому центрі екології моря.
Куди розтікся мазут?
Згідно з міжнародними конвенціями «Про захист Чорного моря від забруднення» та «Про транскордонний вплив промислових аварій» росіяни мали якнайшвидше повідомити інші країни Чорного моря про витік мазуту. Логіка цих документів полягає у тому, що швидка реакція допоможе державам скоординувати спільні зусилля і подолати стихійне лихо чи аварію.
Але, як стверджує Віктор Коморін, в.о. директора Українського наукового центру екології моря, росіяни не тільки не передали дані, а й цинічно продовжували брехати про те, що розлив стосується тільки їхнього узбережжя.
«Але це, звісно, стосується усіх чорноморських країн. Тож іще в грудні ми створили міжнародну групу науковців, щоб спростувати це і пояснити довгострокові наслідки розливу», – пригадує Коморін.
До групи увійшли Марк Железняк з IER Fukushima University (Японія), Максим Сорокін з Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ (Україна), Павло Ткаліч з Tropical Marine Science Institute at National University of Singapore (Сінгапур) та сам Віктор Коморін. Науковці почали аналізувати супутникові знімки, соціальні мережі, моделі руху нафти у воді, щоб провести розрахунки, які б показали напрямки руху нафтових плям.
За словами Марка Желєзняка, якого 12 років тому запросили досліджувати наслідки аварії АЕС у Фукусімі, перед ним стояло завдання створити комплексну модель поширення нафти у Чорному мору, яку до цього іще ніхто не робив.
«В історії з розливом у Керченській протоці нас цікавило куди рухається мазут. Ми знаємо, що спочатку на воді утворюється нафтова плівка, потім хвилі захоплюють її на глибину. У воді нафтопродукти розщеплюються на згустки. Ми хотіли з’ясувати, куди згустки будуть рухатися далі», – пояснює NGL.media Марк Желєзняк.
Науковці кілька місяців працювали над моделюванням у OpenDrift програмне забезпечення, платформа для моделювання дрейфу частинок, розроблена для вивчення руху різних об’єктів у воді, повітрі або інших середовищах. OpenDrift є відкритим програмним забезпеченням, його код доступний для використання та модифікації всіма бажаючими , яке враховує температуру, швидкість вітру, течію і навіть густину нафтопродуктів. На початку червня вони закінчили прогнозування, яке відтворює рух розлитого мазуту з грудня до кінця березня. Пояснюють, що далі моделювати немає змісту, оскільки мазут за цей час перетворився на невеликі камінці анг. tarballs , які до кінця березня вже викинуло хвилями на береги або ж вони опустилися на дно і не рухаються.
Основна гіпотеза вчених була у тому, що мазут потрапив до головної Чорноморської течії, яка рухається проти годинникової стрілки, відтак розтікся усім морем і з хвилями потраплятиме на узбережжя усіх причорноморських країн. Моделювання це підтвердило.
«Ми зробили дві моделі: для легшої і для важчої нафти, щоб показати ці два головні сценарії. Наша мета у тому, щоб показати, що сталося і дати інструмент на майбутнє, якщо цей сценарій повториться», – пояснює Марк Желєзняк.
«Спершу ми побачили, що течія рухається з Керченської протоки до Азовського моря і в бік Краснодарського краю. А вже за два тижні ситуація кардинально змінюється – нафтопродукти циркулюють по центру Чорного моря, потрапляючи в основну Чорноморську течію. Нафта на поверхні рухається швидко і переважно досягає берегів. Та, яка потрапила на глибину, рухається повільніше», – каже Марк Желєзняк.
Сліди нафти на берегах Чорного моря
На Одещині згустки російського мазуту вперше виявили у січні цього року біля сіл Лиман та Лебедівка Білгород-Дністровського району. Держекоінспекція відібрала кілька зразків згустків і передала Українському центру екології моря. Проби підтвердили, що вони усі походять з одного джерела і потрапили на узбережжя під час шторму.
Офіційно жодна з причорноморських країн Вихід до Чорного моря мають шість країн – Україна, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія та Росія , крім України, не заявила про викиди російської нафти на свої береги. Ймовірно, через страх погіршити стосунки з Росією. Проте від місцевих активістів та науковців NGL.media отримали підтвердження нафтових знахідок. За словами Павла Гольдіна з українського Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, супутникові знімки підтверджують, що станом на початок січня нафтопродукти уже були у морі біля узбережжя Туреччини.
«Насправді усі причорноморські країни у зоні ризику, жодна не може розраховувати на те, що уникне небезпеки. Якби там не було, усі причорноморські течії перетинаються», – пояснює у коментарі NGL. media Павло Гольдін.
Сліди мазуту на турецькому узбережжі, NGL.media підтвердив і професор Байрам Озтюрк з Turkish Marine Research Foundation у Стамбулі. Зокрема, викиди нафти були зафіксовані між містами Сіноп і Трабзон. Турецькі фахівці також повідомили про виявлених птахів зі слідами мазуту на крилах.
Грузинський еколог Арчіл Гучманідзе також повідомляв про знайдених на узбережжі птахів зі слідами мазуту. «В останні дні на узбережжі Грузії (Гоніо, Батумі, Кобулеті, Уреки, Поті, Анаклія) зафіксовано багато випадків знайдених птахів, покритих мазутом. У цей період міграція водоплавних птахів проходить через район розливу мазуту в Чорному морі, ці факти пов’язані. Таких випадків буде більше», – писав Арчіл Гучманідзе у січні.
Забруднений мазутом птах на узбережжі біля грузинського селища Шекветілі, 1 січня 2025 року (фото волонтерів)
Грузинські волонтери також намагалися детально документувати випадки виявлення вкритих мазутом птахів біля Батумі.
Згідно з моделюванням українських науковців, значна частина російського мазуту була у водах біля берегів Болгарії, хоча там офіційно заперечували таку можливість. Міністр туризму Мірослав Боршош також переконував, що Болгарія розташована на безпечній відстані і розлив мазуту у Керченській протоці не вплине на місцевий туристичний сектор.
У Румунії офіційно не коментували забруднення своїх берегів, але тамтешній міністр довкілля Мірчо Фекет заявив про готовність обмінюватися з Україною інформацією про можливі наслідки.
Наслідки для природи
Найбільший у світі розлив нафтопродуктів російської марки М-100 стався в 2002 році у Біскайській затоці частина Атлантичного океану між північним узбережжям Іспанії і західним узбережжям Франції . Тоді внаслідок аварії танкера Prestige у воду потрапили понад 60 тисяч тонн російського мазуту.
Науковці рік за роком документували аварію і дійшли до висновку, що наслідки були відчутними близько 20 років. Серед іншого, мова йде про зміни у ДНК тих людей, які були залучені до очистки берегів ліній або напряму контактували зі забрудненою водою. Зокрема, через два роки після розливу науковці зафіксували хромосомні зміни, які пов’язані з ризиком підвищення розвитку раку.
«Нема підстав думати, що в нас буде щось інакше. Токсини накопичуються в живих організмах, наприклад в жирі чи печінці риб, і, врешті-решт, потрапляють до дельфіна, мартина чи людини. Токсичність може бути дуже високою і матиме загрозу здоров’ю», – пояснює Павло Гольдін з українського Інституту зоології.
З огляду на те, що в Україні продають рибу, виловлену у Туреччині та Болгарії, Гольдін радить з обережністю ставитися до таких покупок. Його колега Віктор Коморін додає, що наслідки споживання риби з токсинами можуть бути фатальними.
«Наприклад, риба може накопичувати шкідливі речовини і деякий час почуватися нормально, але якщо її з’їсть дельфін, він загине. Усі наслідки не спрогнозувати», – пояснює Віктор Коморін.
Як відповіли у Міндовкіллі на запит NGL.media, за попередніми підрахунками, витік мазуту завдав екосистемі Чорного моря загалом шкоди на суму понад 14 млрд доларів США Оцінку збитків провела Держекоінспекція відповідно до методики визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях . Згідно з оцінкою Держекоінспекції, збитки для України складають 493,5 млн дол. США.
Як повідомили NGL.media у Офісі Генерального прокурора, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 243 ККУ «Забруднення моря» за фактом розливу нафти у Керченській протоці було відкрите ще 20 грудня. Наразі особливого поступу у цій справі нема.
Що буде з пляжним сезоном
За словами Віктора Коморіна з Українського наукового центру екології моря, з підвищенням температури води нафтопродукти найімовірніше підійматимуться на поверхню.
«Швидше за усе це будуть нафтопродукти, розчинені у воді. Ця вода потраплятиме у прибережні зони, тому слід постійно перевіряти рівень забруднення. Ми це робимо щотижня біля Одеси. Окрім того, цим займається Держекоінспекція», – пояснює Коморін у розмові з NGL.media.
Особливо уважними треба бути після штормів, які можуть винести мазутні згустки у верхні шари води і викинути їх на берег.
Що стосується російського узбережжя, то сьогодні офіційно більшість пляжів біля Анапи закриті для купання і навіть прогулянок. Водночас, у тих місцях, де купання дозволили, станом на червень продовжують знаходити згустки нафти. Місцеві блогери навіть провели експеримент і пройшлися берегом у білих шкарпетках, аби показати, що мазут все ще викидає на місцеві пляжі, навіть після шести місяців після аварії.
Станом на червень цього року волонтери у Грузії продовжують знаходити птахів у мазуті.
Тіньовий флот
Те, що сталося у Керченській протоці, може статися скрізь, де ходять танкери російського тіньового флоту, переконана керівниця аналітичного напрямку KSE Institute Sanctions group Юлія Павицька. Вона з колегами відстежує рух російських танкерів від початку повномасштабного вторгнення.
«Це лише питання часу. Всі сидять на цій пороховій бочці і очікують, де станеться черговий розлив», – вважає Юлія Павицька.
За даними KSE, зараз близько 85% російської сирої нафти транспортується тіньовими танкерами. Такі судна переважно дуже старі і не мають міжнародної страховки від аварійних розливів нафти. Як правило, їх використовують для обходу обмежень на постачання російської нафти Мова йде про цінові обмеження на російську танкерну нафту, які країни G7 запровадили після повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Основна мета – скоротити експортні доходи Росії. З 2022 року вартість бареля російської нафти, яку перевозять морем, становить не більше $60 .
Про екологічні ризики від тіньового флоту багато разів заявляла і впливова міжнародна природоохоронна організація Greenpeace. За три місяці до розливу нафти у Керченській протоці ця організація попереджала про ризики розливу нафти зі старих танкерів у Балтійському моря, де їхня кількість зросла на 70%.
«Якщо у вас є хороший бінокль, то гуляючи німецьким півостровом Дарс-Цінгст чи островом Фемарн, ви помітите кораблі російського тіньового флоту. Це старі судна з дешевою страховкою, які щодня плавають уздовж балтійського узбережжя і перевозять нафту. Наші дані свідчать про те, що ризик нафтової катастрофи неймовірно зріс у останні роки», – йдеться у звіті Greenpeace.
Автор Мар’яна Вербовська, редактор Олег Онисько, інфографіка Назар Тузяк, переклад Неля Плахота, обкладинка Вікторія Демчук