Система «Шлях». Що не так із Львівською військово-цивільною адміністрацією

Днями голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький опублікував колонку на «Українській правді» під заголовком «Що не так із системою «Шлях»?». А я хочу його запитати: що не так із Львівською обласною військовою адміністрацією?

Ймовірно, колонка пана Козицького і є його публічною відповіддю на розслідування, опубліковане на сайті «Наші гроші. Львів». У ньому йдеться про регулярне використання системи «Шлях» для втечі ухилянтів від призову за кордон, у тому числі, за мовчазної, а ймовірно, і свідомої згоди посадовців Львівської ОВА.

Я абсолютно погоджуюсь з вами, пане Козицький, що держслужбовцям, які за хабарі сприяли потраплянню в систему «Шлях», «не місце у владних коридорах». Але що ви зробили, аби завадити таким корупційним діям службовців?

Попри нарікання на недосконале законодавство і «завалену» зверненнями Львівську ОВА, ви та ваші підлеглі чомусь старанно приховують від журналістів та громадськості інформацію про те, кому і на підставі яких звернень дозволили виїзд з України під час війни.

В ефірі «Суспільне Львів» ви розповіли, що із 50 тисяч військовозобов’язаних, яких за минулий рік зареєстрували в системі «Шлях» по всій країні, близько 22-х тисяч внесла Львівська ОВА. Ймовірно, саме Львівщина стала всеукраїнським хабом із вписування імен волонтерів і псевдоволонтерів до цієї бази.

Протягом тривалого часу наша редакція намагається отримати хоча б дещицю цієї суспільно важливої інформації, аби з’ясувати, кому було дозволено виїзд за кордон, на підставі яких звернень, а хто обдурив систему чи зайшов з нею у злочинну змову і ганебно втік.

Ця інформація однозначно становить суспільний інтерес. І якщо, для прикладу, наші колеги із Закарпатської та Миколаївської областей змогли отримати прізвища та імена водіїв-волонтерів, і назви організацій, які звертались, то у Львівській ОВА ці дані бережуть як зіницю ока.

У відповідь на один із наших запитів про списки осіб у системі «Шлях» Львівська ОВА виставила рахунок на 4229 грн і 98 копійок за «відшкодування витрат на виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування». І це при тому, що в ОВА вже давно працює електронний документообіг, і всі ці документи є в електронному вигляді.

Такий «креативний» підхід доступу до публічної інформації у Львівській ОВА пояснили так: «це оплата за опрацювання і оцифрування в новому вигляді». Справа в тому, що після оплати наша редакція змогла б отримати документи – але без жодних імен.

А от на останній запит журналістів «Наші гроші. Львів»: «…надайте хоча б накази та імена тих, хто, за вашими даними, втік і не повернувся », прийшла ще більш зухвала відповідь – кілька десятків наказів, але без переліку «втікачів», які вказані у додатках, бо: «Додатки до відповідних наказів складаються з персональних даних водіїв (прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорту для виїзду за кордон, дата народження, тощо), відтак не можуть бути наданими», – ось така «відкритість».

Певно, у військово-цивільній адміністрації не знають, що обмеженню доступу підлягає окрема інформація, а не документ.

Будь ласка, закривайте дати народження, номери паспортів, але ім’я водія саме по собі не дає змогу точно ідентифікувати особу, а, тим більше, яка таємниця у назвах фондів чи організацій-заявників? Яку загрозу несе оприлюднення цієї інформації обороноздатності України?

Із відповіді я дізналась хіба один цікавий факт. Право виїзду за межі України Львівська ВЦА скасувала для 234 людей. Це чоловіки, які не повернулись протягом дозволених 30 днів. І це лише ті люди, про яких офіційно стало відомо адміністрації. А про скількох ще невідомо? От, наприклад, за «дозволами», наданими Полтавською ВЦА не повернулось 15% осіб.

За прикладом Максима Козицького, який публічно у своїй колонці звернувся до Кабміну, я, як журналістка, теж публічно звертаюся до нього, аби вирішити всі вказані проблеми:

  • запровадити дотримання законодавства всіма посадовцями Львівської ВЦА щодо надання публічної інформації;
  • оприлюднити імена військовозобов’язаних чоловіків, яких внесла до системи «Шлях» Львівська ОВА, і які виїхали та не повернулись в Україну, а також назви організацій-заявників, які клопотали про виїзд цих чоловіків;
  • провести перевірку і повідомити громадськості причини, чому реальні волонтери не змогли отримати дозвіл на виїзд, натомість ухилянти змогли отримати такий дозвіл безперешкодно;
  • оприлюднити імена всіх членів комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану;
  • запровадити «чорний список» організацій-заявників та систему перевірки інформації про водіїв.

«Якщо ці всі питання не будуть вирішені негайно, то суспільний резонанс лише посилюватиметься і напряму підриватиме довіру до державних інституцій. А це, своєю чергою, негативно впливатиме на моральний дух українців в умовах війни», – так ви закінчили свою колонку.

Я знову погоджуюсь з вами, пане Козицький. То коли цього очікувати від вас і Львівської ОВА? Чи просто «нема повноважень»?

Вперше опубліковано на Українській правді.