Наприкінці червня російська військова компанія «Вагнера» суттєво розширила мережу вербувальників. Її представництва тепер є практично в усіх регіонах росії. І навіть – на тимчасово окупованих українських територіях. Для роботи цих представництв компанія залучила нових рекрутерів. «Наші гроші. Львів» поговорили з тими, хто шукає охочих «боротися з нацистами». Виявилось, що кадровики «Вагнера» – це… пенсіонер, виконроб, радійник і продавець.
***
Приватна військова компанія «Вагнера» у 2014 році, коли почала свою роботу з благословення російських спецслужб, позиціонувала себе, як підрозділ добре підготовлених бійців. Вони виконували окремі бойові завдання в Україні. Наприклад, першим було захоплення Луганського аеропорту.
Але з повномасштабним вторгненням росії в Україну «вагнерівці» залучені вже на рівні зі звичайними армійськими підрозділами. Британська розвідка припускає, що новий рівень інтеграції до російського війська пов’язаний із браком кадрів у міноборони рф.
«PMC Wagner уже на Украине и снова побеждает (…) – оркестру нужны музыканты на Украине! Они уже освободили Попасную, присоединяйся, чтобы освободить весь Донбасс!», – виголошує текст на головній сторінці сайту приватної армії.
Зараз до майбутніх найманців максимально знижені вимоги. Погана фізична підготовка, відсутність військового досвіду, хвороби, заборона виїзду з країни, борги, судимість та інші вади можуть стати перепоною для бажаючих вбивати за гроші лише у крайніх випадках. Фактично, кожен, хто здатен тримати автомат у руках, може стати рекрутом. Ну, і вже не секрет, що нових «вагнерівців» вербують навіть серед ув’язнених.
«Жизни иванов оценивают в 240 тыс, такая в среднем ЗП должна быть на гражданке, бл*ть пи*дец… они специально походу уровень жизни опустили для этого…», – припускають учасники форуму з працевлаштування у «Вагнера».
Ймовірно, «уровень жизни» – одна з причин, чому не лише будь-хто йде в солдати, але й дивні люди стають рекрутерами. Більшість з ідентифікованих нами вербувальників, – це представники цивільних професій, які до роботи на «Вагнера» не мали стосунку ані до силових, ані до правоохоронних органів.
Фото: ВКонтакті
Їхні контакти ми виокреми завдяки агресивній промокампанії, яку приватна армія веде з кінця червня. Тут задіяні і групи ВКонтакті, і білборди, і реклама у місцевих медіа та на розважальних сайтах. Рекрутери активно працюють на профільних форумах, телефонують колишнім військовим, розкидають листівки у поштові скриньки. Офіційно: представники компанії є у 26 суб’єктах рф та навіть в окупованих Криму, Луганщині та Донеччині. Регіональні філії мають групи ВКонтакті, де публікують списки вакансій, вимоги до кандидатів та відповідають на питання претендентів.
Уссурійський тигр на пенсії
Вербувальники шифруються – здебільшого користуються новими телефонами та номерами, видаляють сторінки у соцмережах та загалом намагаються знищити згадки про себе в інтернеті.
Попри маскування нам вдалося ідентифікувати низку регіональних HR-ів приватного війська. Аби підтвердити особи, ми дзвонили їм із вигаданими історіями. Одна з них: наша журналістка у ролі росіянки Анжели хотіла влаштувати до «Вагнера» пораненого брата-контрактника, який лікується у Бєлгороді. Спойлер – їй вдалося.
«Анжела, во мне знаете сколько металла? – спитав журналістку вербувальник з Приморського краю. – Во мне чуть-чуть есть, не всё вытащили. Я вам говорю, ничего страшного, может дальше работать».
Відправити «пораненого брата» знову в бій погодився Роман Владіміровіч Бєлов. У Telegram він зазначив свій позивний – «Урзут». Бєлов народився 22 серпня 1980 року і живе за 9,5 тис.км від України, у місті Артем Приморського краю. Він запевняє, що поранення не є проблемою для майбутнього найманця. Обмеження щодо військових спеціальностей теж відсутні. Наш вигаданий герой – танкіст.
Роман Бєлов праворуч. Фото: ВКонтакті
«Да хоть геодезист! Танкисты нам тоже нужны. Две недели учат вашего брата всем делам, как положено, такому не учат в армии. Он захочет, по специальности пойдет. Выдадут либо 72-ку танк, либо 80-ку. Минимальный контракт на четыре месяца», – запевняє Бєлов.
За нашою легендою, командування змушує пораненого бійця знову їхати на фронт прямо з лікарняного ліжка, шантажуючи звільненням за статтею «дезертирство». А той, через погане ставлення та забезпечення в армії, не хоче повертатися. Вигадана історія виявилася реальною ситуацією для російського війська. Роман Бєлов переконує:
«По статье его не уволят, это подсудное для них дело, для министерства (обороны – редакція). Очень много судов и очень много судов военнослужащие выиграли. Не надо никакого юриста, можна самим очень спокойно судиться. Это намного проще»
Роман знає, про що говорить, адже сам колишній десантник і ветеран бойових дій у Сирії. Відповідним посвідченням він хизувався на нині видалених сторінках ВКонтакті. Крім того, архівні фотографії одного з «вбитих» акаунтів Бєлова розказують, що він був прапорщиком 83-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (військова частина 71289), що дислокується в Уссурійську.
Роман Бєлов крайній праворуч. Фото: ВКонтакті
Бєлов радить нашому окупанту тягнути час у лікарні:
«Пускай, про*тся, по-русски, в больничке, чтобы не выписывали его до конца контракта. С больнички потом выходит, говорит, я контракт не хочу с вами продлевать. И, будьте здоровы! Пускай его отправляют на военно-врачебную комиссию сразу. Он через ВВК еще два месяца будет увольняться и месяца три зарплату получать (…). Его быстрее так уволят. Пускай дорабатывает, а потом, пока набор идёт, то есть, велкам».
Завершені справи з російським міноборони – одна з небагатьох вимог до майбутніх «музикантів», а в нашого вигаданого загарбника із цим проблеми. Його контракт закінчується лише у вересні.
«Для того, чтобы к нам в компанию попасть, он должен изначально закончить свою контрактную службу в министерстве обороны и всё. То есть, когда он уволится, будет чистенький весь, тогда мы его ждём», – пояснив кадровик з Приморського краю.
«Радіомен» в утилі
Цю ж вимогу підтвердив й інший вербувальник з Ростову-на-Дону 51-річний Станіслав Владіміровіч Потій:
«Когда он закончит все свои вопросы, тогда пусть выходит на нас и тогда он получит соответствующие ответы на свои вопросы».
Станіслав Потій активно міняв професії та галузі після військової строкової служби ще за Радянського Союзу. Служив він у складі Західної групи військ, що дислокувалася у німецькому Дрездені. Після повернення до Ростова-на-Дону Потій влаштувався у філію Ростелекому, на той час найбільшого теле- та інтернет провайдера рф.
Станіслав Потій з дружиною Вікторієй. Фото: ВКонтакті
Потім було навчання у Московському технічному університеті зв’язку та інформатики, робота страховим агентом, директором готелю та перевізником. У 2012 році він створив компанію «Рекорд-Юг», що опікувалася місцевою радіостанцією Record. Вона припинила свою діяльність у 2018-му.
Станіслав Потій, 2014. Стоп-кадр з сюжету YouTube
Зараз у ВКонтакті колишній радійник називає себе «фрілансєром». Працюючи на приватну військову компанію, він не видалив сторінку у соцмережі, лише закрив її та змінив прізвище на «Стрєльцов». Проте, забув про іменний ID «s.potiy». Тож, таке собі вийшло маскування.
Водночас він все ж використовує деякі його елементи. Наприклад, дзвінки від бажаючих воювати в Україні Потій приймає у суворо визначений час – з 9:00 до 18:00 за номером телефону, на який зареєстрована особиста сторінка ВКонтакті, месенджер та електронна пошта місцевого тамади Олєга Дєнісова. Особисті дані, прив’язані до телефону НR-а «Вагнера» Дєнісов назвав чиїмось не вдалим жартом:
«Наверное, кто-то очень не смешно пошутил. Я не знаю, как это получилось, я только знаю точно одно, что я не обязан вам на какие-то вопросы отвечать (…), – каже він.
Потія та Дєнісова пов’язує спільна, в минулому, робота на радіо Record. Досліджуючи ростовській відділ кадрів «Вагнера», ми спочатку і не знали, хто з них є реальним вербувальником. Все визначив Viber, у якому Станіслав люб’язно розмістив своє фото. Після дзвінка, щоправда, видалив.
Потій – багатодітний батько, в нього троє синів. Найстарший Даніл – ідеальний кандидат у «музиканти». Він має 24 роки та військовий досвід, адже після завершення Авіаційного коледжу проходив службу у моторизованому підрозділі росгвардії. Ми хотіли спитати в Станіслава, чи разом із чужими синами він працевлаштував свого, але колишній радійник не відповів на наші дзвінки «без прикриття».
Син Потія Даніл. Фото: ВКонтакті
Виконроб казанський
А от у республіці Татарстан найманців збирає колишній різнороб – 39-річний Лінар Алєксандровіч Габдулхаков. Сьогодні він живе у Казані.
Лінар Габдулхаков. Фото: ВКонтакті
Шість років тому Габдулхаков брався за будь-яку роботу: прибиральником снігу, вантажником, різноробом на будівництві. Тоді у численних оголошеннях на Avito.ru, що збереглися у кешованій версії сайту, він називав себе Рінатом. Згодом, Лінар «сколотив» власну будівельну бригаду, що працювала у Москві та області.
«В случае необходимости возмржно небольшое увеоичение численности бригады. Имеется небольшой запас инструмента и желание качесивенно выполнять свою работу», – писав він у профільному каталозі.
Проте з бригадою не дуже склалося і чоловік відкрив для себе нове покликання – рекрутинг. Спочатку він шукав різноробів на будівництво, потім – кадри для приватного охоронного підприємства «Звєзда». А приблизно два місяці тому свою тематичну сторінку в Однокласниках перейменував у «ЧВК ВАГНЕР Вакансии».
Приналежність до «музикантів» Лінар Габдулхаков підтвердив сам. Наша журналістка дзвонила йому під виглядом вбитої горем жінки: її чоловік-найманець поїхав на базу «Вагнера», що на хуторі Молькін Краснодарського краю, і вже три тижні не виходить на зв’язок. Габдулхаков люб’язно надав телефон тамтешнього кадровика «Баварця».
«У него спросите: «по-поводу моего мужа информация есть какая-нибудь?» Бывает такое. Перебои», – співчутливо порадив він.
Габдулхаков не лукавить, ЗСУ регулярно влаштовує «пєрєбоі» вагнерівців. Один з останніх гучних – знищення штабу у Попасній. За даними українських медіа, ліквідовано понад сотню найманців. Після ракетного удару у приватній армії вперше публічно визнали втрати й оголосили обдзвін родичів постраждалих.
Cherchez la femme
Вербувальник «Вагнера» у Нижньогородській області надзвичайно акуратний. Він чесно видалив обидві сторінки ВКонтакті, на яких підтримував патріарха Кіріла у боротьбі з безграмотністю та звинувачував у «раскачкє нинєшнєй государствєнності» блогерку, котра нарікала на чергове подорожчання пального.
Він не «світить» обличчям у месенджерах, не відповідає на дзвінки та повідомлення з підозрілих номерів і, якби не особиста драма, ми б не знали, як виглядає нижньогородський кадровик приватного війська.
Три роки тому він розійшовся з дружиною і відчайдушно намагався знайти кохання у Фотостранє, тож тепер, окрім вигляду, нам відомі навіть його зріст, вага та знак зодіаку.
Алєксєй Хлєбніков. Фото: ВКонтакті
Отже, козеріг і типовий російський «государствєннік» Алєксєй Євгєньєвіч Хлєбніков має 50 років, народився 16 січня 1972-го і живе у Нижньому Новгороді. Його кар’єра, принаймні видима її частина, була далекою від військової сфери. На початку 2000-х працював у компанії, що виготовляла каші швидкого приготування «Бистров», потім – у товаристві «Тандер», що опікується мережею супермаркетів «Магніт», а перед роботою у «Вагнера» – продавав сільгосптехніку.
Алєксєй Хлєбніков, виставка «Агросалон», Москва. Фото: Фотострана
До лав вербувальників його, ймовірно, привів давній знайомий – 46-річний поліцейський Максім Алєксандровіч Кладов, контакти якого також фігурують серед «вербувальників».
Зокрема разом із Хлєбніковим він користується однією електронною поштою, що зареєстрована на контактні телефони обох. На цей же телефонний номер, Кладов зареєстрував свою зарплатну карту від управління міністерства внутрішніх справ по Нижньому Новгороду. А до всіх месенджерів завантажене його фото, зроблене на кухні власної квартири. Щоправда, після розмови з журналісткою він його прибрав.
Максім Кладов. Фото з месенджерів
До слова, дружини та діти Кладова та Хлєбнікова товаришують у соцмережах. Завдяки закинутому акаунту в Однокласниках дружини Максіма Людміли відомо, що з 2011-го він мав звання майора:
«Отмечаем повышение зарплаты. Увы ,хватило только на шарфик», – підписала вона світлину 2011 року.
Людміла Кладова, 2011. Фото: Однокласники
Але вже з 2015-го родина простого нижньогородського поліцейського веде зовсім непросте життя. Грошей вистачає і на шалики Louis Vuitton, і на розкішну квартиру, дорогі авто та люксовий відпочинок у Криму.
Максім і Людміла Кладови, 2014. Фото: Однокласники
Світська левиця нижньогородського розливу Людміла Кладова щедро ділиться високим рівнем споживання в Instagram, а її сторіс у стилі «Бух#иеда» й «Отдых#ули» цілком розкривають сутність російської правоохоронної еліти.
Людміла Кладова. Фото: Instagram
У 2018-му подружжя Кладових розійшлось. Людміла живе з іншим офіцером, а Максім, за прикладом вербувальника Хлєбнікова, шукав щастя на сайтах знайомств, де применшив свій вік і розмістив те саме фото, що й у месенджерах.
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.