Олексій Антипович, медіацентр «Україна».
Керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович оприлюднив результати соціологічного дослідження «Львівщина в умовах війни: погляди мешканців міст і переселенців». Презентація відбулась сьогодні, 31 травня, у медіацентр «Україна».
Як зазначив Антипович, з часу повномасштабної війни група «Рейтинг» підготувала 12 загальнонаціональних досліджень, але бракувало інформації по регіональних особливостях. Для дослідження взаємин місцевих та переселенців опитали 1200 мешканців Львівської області та 800 вимушених переселенців. Дослідження завершили 23 травня.
Керівник групи «Рейтинг» каже, що приємно здивований результатами дослідження. Зокрема оцінкою переселенців свого становища.
«Людина, яка переїхала, вона апріорі має відчувати гірші настрої. Банально, ти не вдома, ти не можеш оцінювати свої умови позитивно, але люди дають цю оцінку. Бо коли йде війна, все змінюється. І людина, коли вона забезпечена і перебуває в мирному місті розуміє, що все не так погано, є ті, кому гірше. І дослідження це відобразило. Крім того, немає різниці по абсолютній більшості державних питань між сходом та заходом, усі намагаються наблизити перемогу», – пояснив він.
100% опитаних підтримують дії ЗСУ
Основний висновок соціологів ‒ Львівщина є єдиною та об’єднаною. Думки переселенців та місцевих майже не відрізняються стосовно основних державних питань та підтримки влади. 100% опитаних підтримують дії ЗСУ, і серед них 94% ‒ цілком. В тій чи іншій мірі 93% опитаних підтримують діяльність президента України Володимира Зеленського. У місцевої влади рейтинги дещо нижчі. Схвально оцінюють діяльність міського голови Львова Андрія Садового 63% опитаних, а діяльність голови ЛОВА Максима Козицького підтримують 60% респондентів.
Майже 90% опитаних, як місцеві мешканці, так і переселенці, готові терпіти матеріальні труднощі заради перемоги над росією.
Портрет переселенців
За даними дослідження, 63% переселенців в області це мешканці східних областей України. З них 62% жінки, а 45 % мають дітей. Середній вік – 43 роки. Половина з них спілкуються вдома російською мовою, третина ‒ білінгви і кожен п’ятий ‒ українською.
На Львівщину прибули із різних причин: 40% через наявність знайомих та друзів, 20% через інформацію про вільні місця для поселення, 16% через рішення організацій які розміщали.
Проте, деякі із вимушених переселенців, як розповів Олексій Антипович, не мають чіткої відповіді на це запитання або не приймали такого рішення самостійно.
«Хтось приїхав сюди просто, бо сюди їхав евакуаційний поїзд», – пояснив соціолог.
Про стосунки
За даними опитування, 25% респондентів розмістили у себе вимушених переселенців, а ще 15% жителів області потенційно готові до цього.
Понад 80% переселенців вважають ставлення місцевих мешканців до них добрим, а 14% визнають його як нейтральне. Про негативне ставлення заявили лише 1-2%.
У місцевих мешканців ставлення до вимушених переселенців дещо стриманіше. Понад 50% ставиться позитивно і третина ‒ нейтрально. Кожен десятий, тою чи іншою мірою, говорить про негативне ставлення, але лише 3% про повністю негативне.
Майже усі переселенці (99%) хотіли б завести нові знайомства серед місцевих, натомість серед львів’ян та мешканців області, заводити ближчі стосунки готові лише дві третини опитаних. При цьому більше таких у області, ніж у Львові.
Мовне питання
Серед переселенців 67% повідомили, що спілкуються з місцевими мешканцями українською мовою, попри те, що половина опитаних розповіли, що вдома спілкуються російською. Щодо місцевих мешканців, то для 25% мовна проблема реально існує, а для 42% , вона незначна.
На запитання чи існує напруження між переселенцями та місцевими, 9% переселенців підтвердили такий факт. Серед місцевих такий показник ‒ 16%. При цьому Олексій Антипович додав, що більше напруження почувають саме львів’яни, а не мешканці області, що також можна пояснити великим скупченням людей у місті.
Умови проживання
Понад 90% тих, корму довелось переїхати у Львівську область, вважають своє місце перебування зараз комфортним. Вони забезпечені одягом, продуктами та побутовими товарами. Однак, близько чверть з опитаних відчуває брак медикаментів.
70% переселенців отримували допомогу від звичайних людей. Близько половини також отримали допомогу від влади або благодійних організацій.
Зараз, половина вимушених переселенців досі проживає у центрах для біженців, відпочинкових базах, санаторіях та гуртожитках. 20% орендують квартири, з них понад половина (54%) вважають орендну ціну завищеною.
З дітей-переселенців 70% дистанційно навчаються у тій ж школі, що й раніше. Десята частина перейшла в місцеві школи, а 18% ‒ тимчасово не навчаються.
Залишитись у Львові
Нагадаємо, у Львівській області офіційно зареєстровано 240 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Чверть з опитаних соціологами, хотіли б залишитись на Львівщині. Разом з тим 41% респондентів точно хочуть вертатися додому.
Окремо опитали львів’ян про те, як вони ставляться до того, що переселенці залишаться жити в області: 40% опитаних позитивно оцінили б таке рішення і лише 21% жителів області не схвалюють.
На сьогодні вже 20% переселенців працюють на Львівщині, а 40% хотіли б працевлаштуватись. Найбільше таких серед мешканців південних та східних областей.
Серед жителів області 63% позитивно ставляться до будівництва тимчасового житла для біженців і водночас 84% позитивно оцінюють релокацію підприємств на територію області.
Матеріал підготовлено за підтримки New Democracy Fund. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію New Democracy Fund.