Понад сто джипів, квадрациклів, баггі у травні влаштували трофі-експедицію в Українських Карпатах. Незважаючи на «сезон тиші», учасники буксували на гірських дорогах та виїжджали на полонини, їздили навіть не просто лісом, а й територією національних парків. Тепер екологічна інспекція заявила, що шукає учасників цього дійства. Однак, як виявили «Наші гроші. Львів», притягнути когось до відповідальності навряд чи вдасться.
***
«Організатори узгоджують маршрут з відповідними службами, які і відкривають проїзд в раніше недоступні місця», – це речення з анонсу у медіа гірської трофі-експедиції «Карпатський Кордон-21».
Група фанатів екстремального відпочинку щороку восени та навесні їде в Карпати для змагань, де вони конкурують не тільки із суперниками, а й із самою природою.
Оголошення про цьогорічні перегони, які й спричинили активні дискусії в соціальних мережах, опублікував у себе на сайті клуб «Lviv 4х4». Його ж назва вказана і на логотипі змагань. Тепер анонс про цю подію вже не вантажиться, однак в редакції збереглись скріни повідомлення.
Засновниками клубу є Ярослав Ткачук, Олег Любий та Олександр Ревонюк. Останній на сайті клубу був вказаний координатором трофі-експедиції «Карпатський кордон-21».
Власне, цей клуб не єдиний, який організовує подібні розваги, але так склалось, що саме їхній останній відпочинок спричинив скандал.
І лише 28 травня, через три тижні після події, з’явилася реакція від Держекоінспекції. Обіцяють покарати винуватців, але поки що повідомляють, що «встановлюються організатори й учасники трофі-експедиції «Карпатський кордон-2021».
Насправді встановити учасників можна дуже швидко. По-перше, організатори брали по 500 грн так званої «екологічної застави» з кожного авто, а відтак повинні були б мати списки всіх учасників.
По-друге, соцмережі завалені фото та відео з цього заходу, як і YouTube. Наприклад, на своїй сторінці в соцмережах участю хизується член виконкому Шепетівської міськради, підприємець Олександр Лобай. Його авто, тюнінгований Hummer H2, також є на багатьох відео з трофі-експедиції.
Фото із сторінки Олександра Лобая в соцмережах
Участь в «Карпатському кордоні-2021» брали і працівники самих лісгоспів. Наприклад, розказав про свою участь у Facebook Владислав Жаба, який працює «Вигодському лісгоспі». За декларацією він єгер.
Після нашого дзвінка у «Вигодський лісгосп» Жаба видалив інформацію про свою участь в «Карпатському кордоні-2021». А директор лісгоспу Ігор Лазорко припустив, що працівник просто сфотографувався з учасниками перегонів:
«Це такий простий хлопець з села, він не міг брати в тому участь».
Учасником «Карпатського кордону-21» був і Олексій Прудиус, бізнесмен, екс-депутат Рокитнянської районної ради на Київщині.
Фото із сторінки в соцмережах
А також в соцмережах розповів про участь депутат Івано-Франківської міськради Мар’ян Вагилевич, який також заступником директора Комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації».
І таких повідомлень сотні.
Джипінг у «сезон тиші»
Мова йде про порушення екстремалами одразу двох законів «Про тваринний світ» і «Про природно-заповідний фонд України».
Згідно із статтею 39 Закону «Про тваринний світ», в так званий «сезон тиші», коли тварини виводять потомство, має бути тихо. У період з 1 квітня до 15 червня в лісі заборонено робити будь-що, що створює підвищений шум. Під забороною постріли, вибухи, санітарні рубки лісу, а також раллі чи будь-які інші транспортні змагання.
«Звуки джипів для тварин, як бомбардування для людей. Це сигнал про небезпеку, і тварина починає тікати, залишаючи потомство, – розповідає юрист з питань екології та охорони навколишнього середовища Анатолій Павелко. – Джипінг у сезон тиші – це ризик і для червонокнижних тварин. Наприклад, плямиста саламандра, яка є вразливим видом. Глибокі рови з водою, які утворилися від автомобілів – зручне місце для карпатських земноводних, щоб відкладати ікру та виводити потомство. Але під колесами джипів вони гинуть».
Першочергово в Законі «Про тваринний світ» не було пункту про сезон тиші, поправка з’явилася у 2015 році. Але після цього клуб «Lviv 4х4» не скасував весняних змагань, вони відбувалися ще чотири рази. У 2020-му карантинному році змагання офіційно не проводили, але деякі автолюбителі все-таки приїхали, щоб подолати вже звичний маршрут, який пролягає між Львівською, Закарпатською та Івано-Франківською областю.
Однак, це не єдина проблема «Карпатського кордону». З маршруту, який організатори оприлюднили на сайті, чітко видно, що він проходить територією природно-заповідного фонду: національними природними парками «Ужанський» та «Бойківщина». А законом це заборонено.
На території нацпарків може пересуватися тільки оперативний та спеціальний транспорт. Всім іншим їхати можна тільки дорогами загального користування. Але з концепції трофі-експедицій зрозуміло, що звичайна дорога водіїв-екстремалів не цікавить. Це підтверджують й числені фото та відео.
«Хай суспільство вам і відповідає»
Сумнівно, що якась установа могла дати погодження на проведення такого заходу, який суперечить одразу двом законам.
Але щоб перевірити це, ми надіслали запити у три регіони, оскільки головні точки експедиції проходять між Львівською, Івано-Франківською та Закарпатською областю. Відповіді були очікуваними: за дозволами ніхто з організаторів не звертався.Таку ж відповідь ми отримали і від управління лісомисливського господарства Львівської та Закарпатської областей, а також екоінспекції Карпатського регіону.
Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися до координатора «Карпатського кордону 2021» – Олександра Ревонюка. Але відповіді на свої запитання не отримали. Він зухвало поцікавився, хто замовив нам статтю, а, коли у відповідь почув, що екологічні питання – це суспільний запит, заявив:
«Хай суспільство вам і відповідає. Всього доброго», – написав він у повідомленні.
Натомість ми отримали листування учасників клубу у viber-чаті, в якому Олександр Ревонюк більш говіркий. Там він визнає, клуб може мати проблеми після розголосу у соціальних мережах.
«От якраз по КК Весна («Карпатський кордон» – ред.) найбільше питань, бо діє закон «тиші». Діє він так собі, але не виключено, що якраз КК Весна прийдеться переносити кудись, або прикривати…. Ну, і по Нацпарку «Бойківщина» найбільше законних претензій. Це якраз по темі Пікуя і хребтів навколо нього – скоріш за все той мальовничий участок 1-го або 4-го дня прийдеться трансформувати», – написав він.
Те, що закон тиші діє «так собі», підтвердила й провідна наукова співробітниця Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич. Вона говорить, що з особистого досвіду не пам’ятає прикладів, коли б когось штрафували за таке порушення.
У конкретному випадку потрібні докази, але і сам факт проведення ралі в період тиші є достатнім для адміністративної відповідальності, передбаченої законодавством, яка б мала стосуватися кожного учасника заїзду та його організаторів. Особливо у випадку заїзду на територію національного природного парку, який, незалежно від пори року, має погоджуватися з адміністраціями природоохоронних установ.
Розшукуються 66 джиперів
Покарання за порушення «сезону тиші» – невелике. Це адміністративне правопорушення передбачає штраф для громадян від 510 до 850 грн і для посадових осіб – від 850 – 1190 грн. Заплатити таку суму для власника джипу – не проблема.
Але інша річ – що ніхто, як виглядає в цьому випадку, порушників притягнути до відповідальності не зможе.
Начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Роман Дасюк розповів, що переглянувши відео, вони спочатку встановили 19 номерних знаків учасників заїзду:
«Ми надіслали запит до сервісного центру, у відповідь вони надали імена власників, але без адрес. Яким чином ми маємо викликати їх для дачі пояснень і складання протоколів? Вислали повторний запит, але ще не отримали відповіді. При повторному перегляді відео нарахували ще 47 авто і надіслали запит до сервісного центру».
Роман Дасюк сумнівається, що всі викликані для пояснень автомобілісти і справді прийдуть, тим більше, що було багато учасників з інших областей. А ще вони дуже обмежені в часі. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Крім того, екологічна інспекція звернулась за допомогою до Стрийського і Самбірського відділу поліції. Наразі від них не отримували інформації.
Роман Дасюк вважає, що першими реагувати на порушення мають все ж таки працівники лісгоспів та національних парків, чиєю територією і відбуваються заїзди. Але тут є свої проблеми.
«Пішки ганятися за джиперами»
На порушення «сезону тиші» транспортними засоби, які швидше за все перетинали зону природно-заповідного фонду, найпершими мали б відреагувати в ПП «Бойківщина». Але там переконують, що довідалися про захід із соціальних мереж, а інспектори парку не доповідали керівництву про жодне порушення. Як так могло статися?
Національний природний парк «Бойківщина» заснували у жовті 2019 року. Тоді ж призначили тимчасову виконувачку обов’язків директора і… все.
Більше року природний парк не мав ні фінансування, ні штату. Зарплату не отримувала навіть тимчасова директорка, яку до цього звільнили з Боринського лісгоспу, де вона працювала спеціалісткою з охорони праці. Гроші з’явилися тільки в січні 2021 року, і тільки тоді парк зміг сформувати штат. Сьогодні на балансі парку немає жодного транспорту на більше сотні працівників.
«Неможливо інспектору пішки ганятися за джиперами», – коментує перший заступник-головний лісничий Віталій Земан.
І додає, що ні знаків, ні огороджень на території природнього парку «Бойківщина» досі немає. А поки триває процес передачі землі від Боринського лісгоспу природньому парку, немає чіткості, хто відповідальний за охорону лісу.
Але навіть за наявності означених меж парку чи лісгоспу проблема не зникне.
«Джипери звикли, що їм ніхто не заважає, їм немає необхідності домовлятися. Хіба якщо десь стоятиме шлагбаум, вони дадуть в кишеню, щоб їм відкрити проїзд. Керівництво про це й не знатиме», – говорить керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць.
Еколог вважає, що потрібно вносити поправки до законів, адже тоді, коли вони розроблялися, в 90-х роках, ще не було поширене таке поняття як джипінг.
Хоч організатор заїздів публічно не коментує подію, на сторінці клубу та на сайті теж немає жодної реакції, у соцмережах тривають дискусії. Їх ініціювали активісти, які вимагають заборонити джипінг в Карпатах та притягнути до відповідальності за те, що вже сталося.
Серед прихильників позашляхового туризму є й ті, хто засуджує порушення «сезону тиші» та проїзд територією ПЗФ. До прикладу джипер Ростислав Антимис у коментарі під дописом говорить, що «Карпатський кордон» вже більше нагадує алкофест, ніж змагання. А у розмові він пояснює, що й сам кілька років тому брав участь у заході:
«Я за те, щоб в’їзд на такі території був платний, або ж водії позашляховиків отримували ліцензії, як мисливці. Мені не подобаються крайнощі: ні експедиції без жодних моральних принципів, ні повна заборони джипінгу. Існує компроміс – це відповідальний автотуризм, overlanding, де головне правило – не залишати слідів».
Він розповідає, що після цьогорічного розголосу про змагання «Карпатський кордон», інші клуби ініціювали створення екологічного кодексу 4х4, де заборонено пересуватися автомобілем територією ПЗФ, є відмова від фрірайду (вільного маршруту поза дорогою) тощо. Загалом в документі 13 пунктів.
Тим часом вже на цих вихідних «сезон тиші» в Карпатах ймовірно порушуватимуть учасники одного із етапів Чемпіонату України з ралі.
Як пояснює начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Роман Дасюк, при визначенні дат змагань з ними не радилися, а тому зараз вони зроблять все, що можливо, зокрема вже розіслали всім причетним попередження. Цього разу на змаганнях будуть присутні представники інспекції.
«Будуть порушувати – будемо притягувати до відповідальності», – стверджує він.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».