Фото: Андрій Подільник
Верховний Суд зобов`язав Львівську міську раду віднести територію в межах історичного ареалу до земель історико-культурного призначення. І хоча судовий процес за позовом прокуратури тривав понад п’ять років, фактично це рішення ні на що не вплине, розповіли нам опитані експерти. Крім того, сумнівно, що його виконають, бо точно не знають, як це зробити.
Джерело: постанова суду від 19 березня 2021 року.
Понад двадцять років тому ансамбль історичного центру Львова внесли до Списку всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Керівник Львівської місцевої прокуратури №1 позивався до міськради, бо з того часу міська рада не закріпила на місцевості межі історичного ареалу та не віднесла їх до земель історико-культурного призначення. Відтак Україна не дотримується зобов’язань, передбачених Конвенцією ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.
Суд і першої, і другої інстанції визнав таку бездіяльність міськради протиправною. Їхні рішення підтримав і Верховний суд, оскільки це тягне за собою порушення порядку використання та охорони земель у межах історичного ареалу Львова, які належать до особливо цінних земель.
Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили та не може бути оскаржена.
«Це заведе усіх в глухий кут»
Чи зміниться щось у випадку віднесення території в межах історичного ареалу до земель історико-культурного призначення, пояснює фахівець з містобудівної документації Георгій Могильний. За його словами, землі історико-культурного призначення − це окрема категорія, і на ній теоретично не можна будувати, наприклад, житлові будинки. Але фактично з середини липня категорію можна змінювати без рішення місцевої ради, просто подавши заяву у Державний земельний кадастр і додавши витяг із містобудівної документації.
Не вбачає в такому рішенні суду нічого конструктивного і заступниця очільниці підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Людмила Томілович. Саме воно є розробником історико-архітектурного опорного плану Львова, який досі не затверджений.
«Якщо величезну територію історичного ареалу Львова віднесуть до земель історико-культурного призначення, це нічого не змінить, а лише заведе усіх в глухий кут. Це в принципі неможливо зробити фактично, бо неможливо уявити, щоб усіх людей виселили з історичної частини міста», − пояснює Людмила Томілович.
За її словами, законодавство не пояснює, що робити, коли до земель історико-культурного призначення належить весь історичний ареал. Тому, за словами Людмили Томілович, в такому випадку неможливо буде визначити правила будівництва і заборони на цій території. Окрім того, це автоматично не зобов’яже розробляти охоронну документацію на кожен об’єкт в межах історичного ареалу.
Згідно із земельним кодексом, до земель історико-культурного призначення належать ділянки пам’яток культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби та охоронювані археологічні території.
Як пояснює Людмила Томілович, вже із самих цих назв зрозуміло, чому це історико-культурні землі і що на їхній території не можна зводити, наприклад, житло. Однак це не зрозуміло з історичним ареалом Львова площею приблизно 4,4 тис. гектарів, до якого входять різні території, наприклад, промислові зони в районі Підзамче.
Коли це станеться
За словами Людмили Томілович, наразі таке зобов’язання міська рада виконати не зможе, оскільки Львів не має затвердженого історичного ареалу так, як цього передбачає містобудівне законодавство.
Очільниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко не змогла назвати редакції точних термінів, коли ж приведуть в порядок всі документи. На сайті міськради опублікували проєкт ухвали про затвердження меж історичного ареалу (попередній раз межі затверджували рішенням виконкому у 2005 році). За словами Онищенко, передбачається, що депутати Львівської міської ради можуть проголосувати за цю ухвалу на наступній сесії. Можливо, навіть до кінця квітня цього року.
Однак після цього межі та режими використання історичного ареалу повинні погодити ще в департаменті архітектури та містобудування Львівської облдержадміністрації. І тільки тоді історико-архітектурний опорний план Львова повинне погодити Міністерство культури України.