«Задокументовано факт вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 15 тис. доларів США виконувачем обов’язків заступника начальника Львівської митниці ДФС», – так у січні 2017 року розпочалася історія затримання митника Юрія Борисова, про яку гучно написав на своїй сторінці у Facebook головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
Історія завершилася у кінці вересня цього року. 46-річного Юрія Борисова виправдали.
Його колеги-митники відмовились від своїх показів про збір з них данини. Крім того, докази, з якими прокурори прийшли в суд, виявились не просто недостатніми, а зібраними наскільки недбало, що частину їх суд просто не міг прийняти. То всіх підписів під протоколами не було, то на відео не видно, як запаковували вилучені гроші. Або ж обговорювали зі свідками їх поведінку під час негласних слідчих дій та показів, що є недопустимо і що, напевно, знає кожен юрист-першокурсник, але «забув» прокурор.
Фактично, саме працівники військової прокуратури Львівського гарнізону на чолі з тодішнім керівником Владиславом Савинцем, попрацювали так, що справа проти митника Борисова розвалилася в суді.
***
Сьогодні Владислав Савинець не хоче коментувати історію з затриманням митника – відсилає до прес-служби. Він вже не працює у військовій прокуратурі, а є першим заступником директора Територіального бюро розслідувань ДБР, розташованого у Львові.
А на початку історії він активно ділився подробицями слідства з журналістами: «Безпосередньо він (Юрій Борисов – ред.) напряму гроші у підлеглих не брав. Визначав певну особу, яка також працювала на «Львівській митниці», яка повинна була в певний час, певний період обійти весь особовий склад і забрати певну данину».
На фотографіях з місця затримання Борисова були зафіксовані ключі з брелоком BMW. Однак в деклараціях Борисова за 2015-2017 роки взагалі жоден автомобіль не згадано
Нагадаємо, Юрія Борисова затримали на отриманні хабара у $5 тис., що були лише першою частиною відкупу на загальну суму $15 тис. Тоді цю історію коментували не лише Савинець з Матіосом, але й генпрокурор Юрій Луценко. Саме Луценко розповів, що Борисов вимагав гроші з підлеглих працівників за «не створення перешкод під час проходження служби і не переміщення з посад».
За версією слідства, Юрій Борисов висунув вимогу зібрати хабарі з підлеглих начальнику управління протидії митним правопорушенням «Львівської митниці» Анатолію Скакуну. При цьому зібрати гроші мав підлеглий Скакуна – Назар Клебан. Він, виконуючи вказівку шефа, протягом двох днів минулого року 16 та 18 січня зібрав гроші у дев’ятьох працівників митниці.
Під час обшуку у Назара Клебана вилучили особистий блокнот, в якому були занотовані суми з прізвищами та позначками.
У вироку наведено отакий список:
Дмитро Телічак (2200 II),
Вадим Жереб (2500 II),
Юрій Лисенко (1200 II)
Іван Лопотич (4000 II) – далі II виправлено на гр,
Микола Коломійцев (67000 гр),
Ігор Пашуля (14000 гр),
Володимир Марціяш (4000 II),
Олег Шумелда (300 II),
Віталій Ступак (1800 II).
За словами Назара Клебана, це список людей, в яких він просив позичити гроші «для вирішення проблем в сім’ї». При цьому знак «ІІ» означає, що людина ще не впевнена, чи позичить йому кошти, а знак «гр» – що гарантовано позичає.
Хоча логічніше припустити, що знак «ІІ» – це недомальований символ долара $, а «гр» – гривня. Особливо, якщо порахувати суму, яка вийшла після того, як Клебан обміняв гривні на долари. А вийшло загалом $15 тис., про які говорило обвинувачення.
Наступного ж дня Клебан у приміщенні митниці передав Борисову частину грошей, $5 тис, стверджувало обвинувачення. Останній нібито сказав Клебану піти в обмінник – розміняти півтори тисячі доларів на гривні. Десь тут і нагрянули з обшуком до Борисова.
Решту зібраних коштів, $10 тис., вилучили в квартирі, де жив Назар Клебан. Він тримав їх під матрацом дитячого ліжка в дитячій кімнаті.
Окрім суми, яку прокуратура вважала хабарем, під час обшуку у Юрія Борисова також вилучили додаткових 500 доларів та 33,1 тис. грн, мобільні телефони марки iPhone 7 та iPhone 5.
У 2015-му Борисов отримав 35 тис. грн доходу, у 2016-му – 48 тис. грн.
До речі, під час обшуку в кабінеті Борисова був присутній його захисник – Андрій Болюбаш, відомий у Львові як юрист ГО «Розвиток громади». Болюбаш був помічником нардепа від БПП, голови підкомітету з питань правового забезпечення діяльності митних органів Андрія Антонищака, як і митник Юрій Борисов.
«Був з нічної зміни, втомлений, нічого не розумів»
Коли справу почали розглядати в суді, то Юрій Борисов не визнав вину і заявив, що кошти, вилучені в його кабінеті під час обшуку, були його особистими збереженнями. Нічого не вимагав, нічого не отримував.
Основний свідок, «збирач поборів», Назар Клебан заявив, що прокурори його довго мордували, водивши різними кабінетами, психологічно тиснули, погрожували тюремним ув’язненням. А він же «був з нічної зміни, втомлений, нічого не розумів», а тому писав заяви під диктовку, а протокол свого допиту навіть не читав.
Клебан також заявив, що під час слідчого експерименту на нього також тиснули – нібито прокурор Владислав Савинець особисто сказав, що не поверне документи на квартиру, вилучені під час обшуку. А 10 тисяч доларів, які знайшли у нього вдома під матрацом, – ці гроші передав йому на зберігання цивільний чоловік рідної сестри його дружини.
Змінили свої покази й інші свідки. Якщо під час досудового слідства вони розповіли прокурорам про вимагання грошей, то в суді вони зайняли аналогічну з Клебаном позицію. Вони відмовлялися від своїх попередніх показів, стверджуючи, що дали їх під тиском. Хоча офіційних скарг ні до кого не було.
Загалом складається враження, що львівські митники сильно недосипають, мають слабку психіку та не вміють читати:
Анатолій Скакун: Під тиском, через поганий стан здоров’я підписав надрукований протокол, який йому дали.
Олег Шумелда: Позичив гроші Скакуну. Раніше свідчив про протилежне через тиск прокурорів, а він «хотів швидше піти додому, оскільки давно не спав і потребував відпочинку».
Володимир Марціяш: Давав покази під час досудового розслідування без використання юридичної допомоги, а тому він їх не підтримує. На нього морально тиснули. Гроші просто позичив Клебану. Скільки – не скаже.
Віталій Ступак: Ніяких грошей не давав, другий протокол допиту не читав. на нього чинили тиск у прокуратурі.
Юрій Лисенко: Позичав Клебану особисті гроші. Під час допиту йому відмовили у правовій допомозі, йому говорили, поки він не підпише протокол допиту то не зможе піти.
Іван Лопотич: Позичив кошти, які були при ньому. Протокол допиту підписав, не читаючи його.
Дмитро Телічак: Грошей не передавав. У прокуратурі незнайомі особи переконували його дати необхідні їм свідчення.
Микола Коломійцев: Грошей не давав. Ще восени 2016-го Клебан просив позичити гроші, але він відмовив.
Вадим Жереб: Грошей Клебану він не позичав, і Борисов у нього нічого не вимагав.
При цьому у вироку наведено свідчення й інших людей, зокрема, потятих під час слідчих експериментів, які не помітили ознак тиску на митників. Наприклад, один з таких свідків повідомив, що Назар Клебан показував, куди їхати і демонстрував, як отримував кошти, а також говорив, що гроші для керівництва.
Також згадано про рапорт оперуповноваженого УЗЕ у Львівській області, який у кімнаті для проведення слідчих дій частково почув розмову Борисова та його захисника, якому митник повідомив, що за час роботи на митниці «мав оборудки на великі гроші, а тут попався з Назаром».
Цей рапорт оперуповноваженого суд визнав таким, який прокуратура отримала незаконним шляхом, було порушено право Борисова на конфіденційність спілкування із захисником.
Чому суд виправдав Борисова?
Юрій Борисов (фото із соцмереж)
Усе просто – доказів вини не було. Якщо вчитатися в обгрунтування рішення судді Віталія Стрельбицького, то у нього й не було іншого вибору як виправдати митника.
По-перше, свідки-митники, заперечили вимагання у них коштів. А доказів того, що вони брешуть – не було жодних. Адже, ні записів телефонних розмов зі словами, які б це підтвердили, ні фотофіксації передачі коштів в матеріалах справи не було.
У прокуратури навіть не було відео з кабінету Борисова, на якому було б видно, як йому передають $5 тис.
По-друге, мотив «злочинця» не підтвердився. Виявилося, в.о. начальник митниці видав наказ «Про переведення працівників Клебана Н.О., Борисова Ю.О., Жереба В.В., Коломійцева М.В., Шумелди О.І., Телічака Д.В., Ступака В.В., Лисенка Ю.О., Лопотича І.Я., Пашулю І.А., Марціяша В.П. та інших» у грудні 2016 року, тобто ще до ймовірного факту вимагання коштів.
І головне, прокурори під час проведення досудового слідства зробили стільки «помилок», що багато доказів суд ставив під сумнів, не брав до уваги. Наприклад, прокурори допитували Скакуна та Клебана після 22 години, під час негласних слідчих дій обговорювали зі свідками їх поведінку під час дачі показів, не зібрали всіх необхідних підписів під низкою протоколів тощо.
В результаті суд вирішив визнати Юрія Борисова не винуватим, повернути йому вилучені гроші й телефони, скасувати арешт на майно.
Назарові Клебану також мають повернути майже $12 тис., а співмешканці Борисова Олені Жилінській – 400 тис. грн внесеної застави.
Олександра Губицька
P.S. 31 жовтня на порталі «Судова влада України» з’явилася інформація про апеляційну скаргу військової прокуратури на вирок суду. Коментар військової прокуратури отримати не вдалося, оскільки їх речник хворіє, а всім іншим говорити без неї не можна.