Старосамбірський районний суд виправдав колишнього начальника Старосамбірського територіального сервісного центру МВС Василя Солтиса, якого обвинувачували в отриманні хабара за вплив на прийняття рішення його обласним керівництвом про надання номерного знаку з рядом однакових цифр. Про це стало відомо «НГ. Львів» з вироку суду, оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Василю Солтису обвинувачували в тому, що він отримав 2700 грн за вплив на прийняття рішення службовими особами Регіонального сервісного центру МВС у Львівської області про виділення номерного знаку ВС 6888 ЕО. 24 листопада минулого року Солтиса затримали співробітники СБУ разом зі слідчим ГУ НП у Львівській області.
Прокуратура стверджувала, що її ключовий свідок звертався до Василя Солтиса у жовтні 2016 року з проханням надати йому номерний знак з рядом однакових цифр, і той запропонував йому посприяти у цьому за хабар у $100. Свідок погодився на пропозицію. Солтис звернувся до РСЦ МВС у Львівської області і отримав звідти номер ВС 6888 ЕО.
За версією захисту, свідок звернувся до Солтиса вперше не у жовтні, а набагато пізніше – 22 листопада. На той час номер ВС 6888 ЕО вже був у наявності у Старосамбірському ТСЦ, оскільки номер з трьома вісімками хотів отримати у жовтні для свого автомобіля головний інженер Старосамбірського лісгоспу, але потім через наполягання дружини він передумав і отримав номер з цифрами «6488». Головний інженер лісгоспу підтвердив цю версію у суді своїми показами.
У суді прокуратура посилалася на заяву свого ключового свідка від 6 жовтня 2016 року про надання ним добровільної згоди на співробітництво з працівниками правоохоронних органів щодо документування злочинної діяльності службових осіб Старосамбірського ТСЦ. Проте суд встановив, що заява не була зареєстрована у належному порядку, а ключовий свідок у судовому засіданні показав, що заяву він написав не 6 жовтня, а набагато пізніше – вже після затримання Василя Солтиса.
Ключовий свідок під час допиту у суді розповів, що до Старосамбірського ТСЦ для заміни знака на Mercedec C 220 він звертався на прохання «Володі», який є товаришем його знайомого Мар’яна. «Володя» обіцяв коменсувати йому «моральні збитки» за цю послугу у розмірі $700. Спочатку «Володю» цікавив знак з однаковими чотирма цифрами, але потім влаштував і з трьома, причому «Володя» просив свідка обов’язково запитати в начальника центру про наявність таких знаків.
24 листопада «Володя» передав йому Mercedes C 220, довіреність на авто, гроші на оплату реєстраційних операцій та гроші, які були призначені для начальника центру і якими обов’язково треба було «віддячитися» йому, наприклад, «запхати в кишеню».
Коли ключовий свідок отримав нові знаки, вийшов на вулицю з ними і побачив начальника ТСЦ, до якого підійшов передати гроші. Солтис відвів його руку з грошима, але йому вдалося запхати тому гроші до кишені куртки. Коли він підійшов до довіреного йому автомобіля, то побачив, що Солтиса затримали особи у цивільному одязі, зокрема, ті, яких він бачив разом з «Володею».
Через кілька днів свідок отримав у Городку від «Володі» обіцяну винагороду, але потім повернув її – «оскільки зрозумів, що була «підстава» та для себе зробив висновок, що йому «брудних» грошей не потрібно».
Під час допиту у суді цей же ключовий свідок розповів, що він не був присутній під час складення протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів, і навіть не знав, яку суму має передати Солтису. Своїх грошей слідчим поліції він не давав. З Василем Солтисом він спілкувався лише двічі у листопаді. Начальник ТСЦ ніяких грошей в нього не вимагав, і «гроші він передав по вказівці людей, які йому доручали це зробити, оскільки вони запевнили, що все домовлено».
Сам Солтис своєї вини у суді не визнав, і заявив, що щодо нього мала місце провокація злочину з боку оперативних працівників органів СБУ у Львівській області.
Аналізуючи докази, суддя Бонецький дійшов висновку, що протокол обшуку у Старосамбірському ТСЦ, під час якого з куртки Солтиса вилучили 2700 грн, є недопустимим доказом. Суддя звернув увагу на порушення КПК під час проведення обшуку, зокрема відсутність понятих на момент його початку. Крім того, суддя побачив інші порушення КПК, через які визнав, зокрема, недопустими доказами протокол огляду та ідентифікації грошових коштів, речові докази (куртку Солтиса та 2700 грн), протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій (з доданими аудіо- та відеозаписами).
Крім того, суддя звернув увагу на фактичні обставини справи і покази ключового свідка, які привели його до переконання, що «ініціатива вчинення злочину» належала оперативним працівникам органів СБУ.
У підсумку суддя Бонецький вирішив виправдати Василя Солтиса через відсутність у його діях складу злочину, адже його вина не була доведена доказами, наданими обвинуваченням.
До слова, з ухвал інших суддів у цій справі відомо, що прокуратура щонайменше двічі заявляла про відвід судді Бонецького – посилаючись на упередженість та «однобічний розгляд клопотань» суддею, а також на матеріали СБУ, згідно з якими Василь Солтис та Любомир Бонецький «часто проводять дозвілля разом в позаробочий час та у вихідні дні, спільно здійснюють виїзди на риболовлю, відпочинок за містом, відвідують дні народження один одного та спільних знайомих». У задоволенні цих заяв прокуратурі відмовляли.