Львівська міська рада надала приватному підприємства «Вперед» право облаштувати зупинки громадського транспорту. Згідно з ухвалою, за яку проголосували депутати, підприємство має право на 28 зупинках громадського транспорту поставити «зупиночні комплекси підвищеного комфорту».
У чому безпосередньо буде полягати комфорт не зовсім зрозуміло. Виглядає на те, що на зупинках можуть з’явитися павільйони, що виконуватимуть функції магазинів і місця очікування одночасно. У всякому випадку, в ухвалі йдеться про «облаштування зупинок громадського транспорту із вбудованими тимчасовими спорудами». До їх вигляду і розміщення ряд зауважень висловили два міських управління – юридичне та транспорту і зв’язку. Перше наголошує на тому, що їх розміщення буде порушенням Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, адже вони будуть стояти ближче ніж 5 м від проїжджої частини, а друге стверджує, що проект не розглянули в управлінні управління архітектури та історичного середовища і не погодили їх зовнішнього вигляду. Крім того в.о. начальника управління транспорту та зв’язку Олег Вілюра вважає за необхідне облаштувати нові зупинки санвузлами. З чого випливає, що поняття «підвищення комфорту» від фірми «Вперед» туалети не входять.
Якщо мер не накладе вето на ухвалу, то комфорт пасажирів фірма «Вперед» буде підвищувати протягом 5 років. Саме стільки буде діяти оренда 28 ділянок, більшість з них розташовані на Сихові, районі вулиць Наукова – Володимира Великого та Любінська – Виговського.
Вето мера є досить реальним, адже дана ухвала була внесена на розгляд останньої сесії міської ради, що відбулась 18 липня, як додаткова ухвала. Її лобіював особисто секретар ради Василь Павлюк. Міський голова вже не вперше не дає фірмі «Вперед» підвищувати комфорт громадян міста. В грудні 2011 року він також заборонив будівництво зупинок.
Власниками приватного підприємства «Вперед» є Долінський Олег та Андрій Стадник. Перший колишній помічник міського депутата від «Свободи» Андрія Карбовника, тепер є помічником народного депутати від ВО “Батьківщина” Михайла Хміля.