Сталося. Схід і Захід знову разом. Правда, в дещо пікантному контексті: як луганчани, так і львів’яни допомогли розпиляти 200 мільйонів доларів «новій політичній еліті». Шум з цього приводу свого часу піднявся, але вщух. На відміну від законопроектів про мову, гроші люблять тишу.
Сам скандал розпочався кілька місяців тому, і стартував з новини «Наших грошей» про те, що три нікому невідомі фірми були обрані «Держекоінвестом» на освоєння понад мільярда гривень, отриманих за продаж квот Кіотського протоколу. Згодом сума зросла до 1,7 млрд грн. За ці гроші передбачалось утеплити понад 400 об’єктів соціальної сфери по всій Україні.
Центр журналістських розслідувань «Слідство. інфо», дослідивши деталі оборудки, виявив дві новини. Першу – погану, другу – ще гіршу.
Перше. Незважаючи на те, що роботи повинні були бути закінчені максимум до 30 жовтня, на десятках об’єктів ремонтники навіть не побували.
Друге. Фірми-переможці виявились класичними прокладками. Самі вони нічого робити не вміли, задешево наймали підрядників, а ті вже ліпили, як могли. Про рівень маржі свідчить бодай одна історія. На донецьку школу-інтернат було заплановано 10,4 млн грн. Реально ж підрядникам заплатили лише 1,3 млн. Заробіток склав більше мільйона доларів. На одному об’єкті.
Ну, і навіть не варто говорити, що із всіх фірм, які так вдало отримали на рахунки 200 млн доларів – стирчать донецькі вуха.
Після публікації піднявся шум, і вже глава «Держекоінвеста» Владислав Якубовський розповів 5-ому каналу , що, мовляв, так – проблеми є. Офіційна версія: «Не було досвіду». А те, що утеплюють школи не переможці, а якісь найняті шабашники – то з цим немає проблем. Головне, щоб відремонтували. Якубовський пообіцяв, що 113 об’єктів буде закінчено в 2012 році, а решта – вже у цьому, «коли дозволять погодні умови».
«Наші гроші. Львів» вирішили перевірити, чи дійшло покращення до наших теренів. Тим паче, що 15 об’єктів соціальної сфери Львівської області потрапили у список-щасливчиків. Грошей же перепало – 45,7 млн грн.
Виявилось, що Львів мало відрізняється від своїх східних колег: на більшості об’єктів роботи досі не виконані. Навіть те, що зроблено — треба переробляти.
Молочна кухня Сокальської центральної районної лікарні. Згідно із сайтом “Держекоінвесту”, вартість капітального ремонту цього об’єкту складе 296,7 тис. грн. За словами працівників кухні, вікна замінили ще у листопаді. Відтоді будівельники не з‘являлись.
На капітальний ремонт будівлі терапевтичного відділення Сокальської центральної районної лікарні виділили 2,6 млн. грн. Наразі проведено заміну вікон та дверей.
Ще один корпус Сокальської центральної районної лікарні на вулиці Ярослава Мудрого. Утеплити фасад та замінити вікна планувалось на трьох об’єктах – в приміщенні поліклініки, неврологічного відділення та лікувального корпусу. Загальна вартість робіт – 8, 9 млн грн.
Роботи розпочали лише в листопаді минулого року. Як розповів «Нашим грошам. Львів» провідний інженер лікарні Василь Шелест, йому невідома назва фірми-виконавця: “Тут працювали вже кілька фірм. Вікна міняли то одні, то другі, то треті. Всі попрацюють і йдуть. Остання з Рівного була, так сказали, що їм не заплатили”.
Виконанням робіт Шелест незадоволений. Утеплити повинні були 8880 кв. м стін, натомість зробили лише 220. Так само якість встановлення вікон бажає кращого: “Подивіться, тут же шпари! Вікна повинні були ставити на дюбеля, а тут просто на планках. Немає ні відкосів, ні підвіконників! До кого претензії пред’являти – незрозуміло. Робітники тут ходять, то вони навіть не знають, хто їх наймав”, – каже він. За його словами, до лікарні не раз навідувалися і працівники СБУ, і податкової, і з “Держекоінвесту”, однак навіть вони не добились у хлопців, на яку фірму вони працюють.
Капітальний ремонт будівлі хірургічного відділення Червоноградської ЦМЛ оцінили в 6 млн 509 тис. грн. Тут замінили вікна, однак до утеплення фасаду діло так і не дійшло. Кілька майстрів пораються біля вікон. Стверджують, що не знають, на яку фірму працюють: “Все по телефону. Подзвонили, що є робота. От і взялися”. На стіні висить оголошення: “Будівельні роботи виконуються згідно реалізації проекту цільових екологічних інвестицій об’єктів соціальної сфери (по Кіотському протоколу)”.
Ціна ремонту будівлі онкологічного відділення Червоноградської ЦМЛ —1 млн 869 тис. грн. Це єдиний, побачений нами об‘єкт, де не тільки замінили вікна, а й утеплили фасад. Щоправда, досі не зробили відкоси вікон. Також у Червонограді мали відремонтувати дві поліклініки (для дорослих та дітей), загалом на 6 млн 79 тис. грн. В обидвох встановили вікна та утеплили лише по одній бічній стороні будинку. Стіну поліклініки для дорослих халатно покрили штукатуркою так, що навіть фарба не приховала нерівності.
В Стрілківській школі-інтернаті, що в Старосамбірському районі Львівської області роботи розпочали в березні минулого року і на сьогодні завершили.Тут проводили утеплення фасадів, покрівлі, заміну вікон та дверей. На все це було передбачено 4,4 млн.грн. Як розповів директор Ярослав Циб, роботи справді завершено. Щодо їх якості, то він має лише претензії до вікон – вони не відповідають робочому проекту. Частина вікон на 3 та 4 поверхах є «глухими», тобто такими, що не відкриваються. Відтак, виникнуть проблеми з їх миттям, переймається директор.
У Хирівській гімназії-інтернаті (Старосамбірській район) утеплення фасаду та заміну вікон вже завершили. Залишилося облаштувати віконні відкоси. На роботи було передбачено 6,4 млн. грн.
«Наші гроші. Львів» знайшли відповідального за проведення утеплювальних робіт у Львівській області. Ним виявився такий собі Анатолій, телефон якого дали у Хирівській гімназії-інтернаті. Анатолій відмовився назвати своє прізвище, проте сказав, що він є представником фірми «Стройінвест 2007» (тобто однієї із трьох фірм-переможців), відповідальний за проведення робіт у Львівській, Закарпатській та Волинській областях. На всі інші запитання чоловік відповідав: «Без коментарів».
Правду кажучи, коментарів не дуже було й треба. Кількість грошей і хто освоює – зрозуміло. Якість і швидкість – видні неозброєним оком. Ну, а маржу і відповідальних краще порахують правоохоронні органи. Якщо, звісно, захочуть.
Наталя Онисько, Олександра Губицька