Ціна незламності

Психіка українців тримається не так добре, як прийнято вважати. Як на нас вплинула війна?
13 Липня 2026

Послухайте цю публікацію
 
0:00 0:00

-15с

0.8x
1.0x
1.2x
1.5x
2.0x
+15с

Кількість вперше діагностованих випадків посттравматичного стресового розладу (ПТСР) стрімко зростає. Це лише один з діагнозів, які лікарі дедалі частіше ставлять українцям, адже більше чотирьох років активної фази війни не минають безслідно. Попри культивований образ українців як незламних, ми все ж залишаємось звичайними людьми, чия психіка по-різному переживає постійний стрес. При цьому зростають не лише розлади, безпосередньо спричинені пережитою травмою, а й ті, де стрес став лише тригером, що загострив уже наявні проблеми. 

Read this publication in English

Але поруч із цим зростанням є й несподіваний спад. Розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин – ще нещодавно найпоширеніший діагноз серед українців – суттєво скоротились. Пояснення виявилося складнішим, ніж здається на перший погляд.

NGL.media проаналізували офіційні дані Міністерства охорони здоров’я, щоб зрозуміти, як змінилася динаміка виявлення психічних розладів за час війни – і що це означає.

Якісні розслідування потребують багато часу, зусиль і грошей. Приєднуйтесь до сотень учасників спільноти NGL.media, які підтримують цю складну роботу 

Як ми це зробили

Статистичну інформацію про стан психічного здоров’я українців збирає Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ, який публікує зведені дані у формі ексель-таблиць.

Ми одразу зіткнулися з проблемою: таблиці МОЗ важко читати навіть фахівцю, а структура даних місцями виглядає непослідовною і ускладнює аналіз. Наприклад, специфічний розподіл за віком: «малолітні» (до 14 років), «діти» (до 18 років), «молодь» (18-35), «особи похилого віку» (60+). Натомість людей умовно середнього віку (35-60) у цій статистиці взагалі нема – вони враховані лише у загальному підсумку.

Окремі застереження стосуються повноти даних. У зв’язку із запровадженням воєнного стану публікація інформації про психіатричні діагнози була призупинена і лише у березні 2026 року ці дані знову стали публічними. Проте дані за 2021-2024 роки можуть бути неповними, оскільки збір інформації був утруднений через російське вторгнення, попереджає Сергій Шум, гендиректор Інституту судової психіатрії та судової медицини.

Таким чином, коректним слід вважати порівняння даних за 2018-2020 та 2025 роки, де враховані усі випадки вперше поставлених психіатричних діагнозів. Ми також використали в інфографіці для порівняння дані за 2021-2024 роки, однак слід розуміти, що ці дані можуть бути неповними.

Варто також нагадати, що МОЗ отримує інформацію від медичних закладів, які розташовані на підконтрольній Україні території, а їхня кількість зменшилась з 2022 року. Також треба враховувати, що загальне населення за ці роки також суттєво скоротилось – і за рахунок окупації, і через вимушену еміграцію за останніми даними ООН, близько 5,7 млн українців зареєстровані у різних країнах світу як біженці

Стрес як тригер

За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, майже половина українців має проблеми із психічним здоров’ям через війну. Однак це не означає, що усі, хто має ті чи інші симптоми, має психічний розлад. А ще тема психіатрії в Україні все ще досить стигматизована, і люди бояться звертатись до спеціалістів. Тому в офіційну статистику входить лише частина від тих, хто справді має проблеми.

«За нашими оцінками, може навіть бути більше ніж 50% населення України, які мають ті чи інші симптоми психічних розладів. За деякими дослідженням, навіть до 80% українців працездатного віку мають окремі симптоми. Однак, чи є вони окремим симптомом, чи частиною більш глобального захворювання, тут сказати досить важко, – пояснює NGL.media президент Української асоціації лікарів-психологів Богдан Божук. – Чому люди не звертаються по допомогу? Система охорони психічного здоров’я залишається певним чином стигматизуючим напрямком, і люди просто не хочуть [туди звертатися]. Для багатьох це ознака слабкості». 

Офіційний діагноз психічного розладу може бути встановлений лише за добровільним зверненням людини до системи з надання психіатричної допомоги. Тобто якщо симптоми є, але до психіатра людина не звернулася, то в офіційній статистиці вона не відображена. Проте офіційні дані все одно свідчать про різке зростання зумовлених стресом діагнозів за період війни.

У 2025 році кожен четвертий новий психіатричний діагноз стосувався захворювань, спричинених стресом. Найчастіше діагностували стани категорії «гостра реакція на стрес і розлади адаптації» – це стани психіки, які розвиваються після травматичної події. В умовах війни це може бути обстріли, близькі влучання, втрата близької людини чи інші події, які провокують психічну реакцію. Найбільш обговорюваним діагнозом цієї категорії є ПТСР, випадки офіційного діагностування якого з 2020 по 2025 рік зросли у сім разів. 

Діагноз ПТСР виник у класифікації діагнозів у 1980 році після дослідження ветеранів В’єтнамської війни, які розповідали про нав’язливі думки та нічні кошмари про пережиті бої, притуплену емоційну реактивність, лють, залежність від психоактивних речовин, які з’явились після повернення з війни. І цей діагноз найчастіше ставлять у країнах з тривалими конфліктами. Повномасштабна війна в Україні теж зумовила стрибок у діагностуванні ПТСР – особливо серед чоловіків, частка яких, за даними МОЗ, становить 74%.

«ПТСР за статистичними дослідженнями матимуть десь 20% від тих, хто пережили безпосередньо сильну стресову подію, пов’язану зі смертю або ризиком смерті, – пояснює експерт Богдан Божук. – Більшу частку займають розлади адаптації, які виникають тоді, коли людина не може повністю адаптуватися до того, що відбувається в житті: втрата близьких, постійні обстріли, переселення, відчуття постійної небезпеки, невпевненість в майбутньому і так далі. Це починає проявлятися через постійну тривогу, зниження загального настрою, дратівливість, порушення сну. Також можуть виникати труднощі з концентрацією уваги, зниження працездатності. І людина не завжди буде пов’язувати [ці симптоми] з тим, що у неї є розлад, який можна абсолютно чітко діагностувати». 

Частина зростання показників може бути пов’язана не лише з війною, а й з тим, що діагностика стала точнішою, а звернення до психіатра – все ж дещо менш стигматизованим. Але загальна картина показує, що стрибок занадто різкий і надто збігається у часі з початком повномасштабного вторгнення, щоб списати його лише на кращу діагностику.

 

Досить показовою є і зміна у діагностуванні афективних розладів – розладів настрою. До них, серед іншого, належать депресивні стани. У 2025 році такі діагнози українці отримували утричі частіше, ніж у 2020 році. Трохи менше, але теж помітно зросла кількість психічних захворювань органічного характеру, що стали наслідком фізичних процесів: травми, інфекції, пухлини тощо.

Ще одна категорія в офіційній статистиці, на яку ми звернули увагу – психотичні розлади: тут кількість діагнозів зросла удвічі. Це різні стани, коли людина втрачає зв’язок з реальністю: має зорові чи слухові галюцинації або вірить у те, що не відповідає дійсності. Найпоширеніший діагноз – шизофренія. У людей без біологічної схильності вона не виникає, але сильний стрес може стати тригером, що запускає перший епізод хвороби. Тож і це зростання може частково пояснюватися тривалим стресом війни.

Алко- та наркозалежних меншає?

Неочевидним виявилось падіння рівня психічних розладів внаслідок вживання психоактивних речовин. Йдеться про розлади психіки, спричинені вживанням наркотиків чи алкоголю: інтоксикацію, синдром залежності та інші стани. У 2018-2020 рр. ці розлади були найпоширенішими, але у 2025 році кількість вперше встановлених діагнозів скоротилася майже втричі. Частково цю різку зміну можна пояснити зменшенням кількості населення.

«Чи говорить це про те, що люди почали менше пити алкоголю чи інших психоактивних речовин? Мабуть, ні, тому що умови погіршують психічний стан, а найпростіша реакція на погіршення психічного стану – піти випити: спершу з друзями, з колективом, а потім і самостійно. І доки людина дійде до системи надання допомоги, пройде досить багато часу», – каже Богдан Божук.

Цікаво, що попри загальне зниження тенденції у діагностиці розладів, спричинених алкоголем і наркотиками, з кожним роком зростає кількість розладів, спричинених вживанням метадону. У минулому році таких розладів, порівняно з довоєнним 2020-м, стало більше майже у п’ять разів 1607 вперше поставлених діагнозів у 2025 році проти 372 у 2020 році.

Метадон – це синтетичний опіоїдний препарат, який офіційно використовують в Україні як засіб замісної підтримувальної терапії для лікування залежності від інших опіоїдів. Як терапевтичний засіб цей препарат допомагає лікувати залежність від інших наркотиків. Щороку кількість нових пацієнтів, які отримують замісну терапію зростає, що теж впливає на статистику. 

Метадон мають видавати дозовано під контролем лікарів. Але реальність показує, що метадон можна купити нелегально на чорному ринку. І хоч правоохоронці періодично звітують про успішні кейси боротьби з наркодилерами, нелегальний обіг препарату продовжує існувати.

Що з цим робити?

Важливо розуміти, що більшість людей, які переживають травматичні події, не матимуть настільки важких для психіки наслідків, що призводять до розладів. Психічна криза, стверджує співзасновниця Інституту психосоматики і травматерапії Наталія Підкалюк, у деяких випадках може завершитися і посттравматичним зростанням – коли люди, які пережили дуже важкі обставини, можуть надихати інших. 

«Статистика світових криз та війн показує, що близько 20-25% людей будуть потребувати більш професійної комплексної допомоги. Якщо говорити про Ізраїль, де дуже розвинена система превенції, ці цифри можна зменшити до 8-10%, якщо багато вкладати саме в превентивну роботу», – каже Наталія Підкалюк.

Превентивною роботою можуть бути різні просвітницькі програми, платформи психологічної допомоги, у тому числі самодопомоги. Психіатри наголошують на тому, що в останні роки психологічна та психіатрична допомога стали доступнішими для українців, хоч фахівців у цій сфері все ще бракує.

«Зараз система психічного здоров’я не обмежена виключно лікарями-психіатрами. Сюди входять і психотерапевти, психологи, а також сімейні лікарі, які пройшли додаткову підготовку. Тобто загалом доступність до системи психічного здоров’я покращується. І кількість факультетів, які готують медичних психологів, за останні там п’ять-сім років зросла у кілька разів. Тому кількість фахівців зростає. Однак, сказати, що вони відповідають тій потребі, яка стоїть перед нашою державою, все ще не можна», – вважає Богдан Божук. 

Важливо розуміти і те, що хронічний стрес та відсутність здорового сну впливають не лише на психічне здоров’я. Організм людини є цілісним, і всі його органи та процеси тісно взаємопов’язані.

«Збільшуються випадки високого тиску – гіпертонічних хвороб. Також поширені різні соматизовані форми розладів – коли люди відчувають не емоційний стрес, а якийсь постійний біль, який не підтверджується обстеженнями. Це може бути, наприклад, синдром подразненого кишківника, коли фізично людина відчуває симптоми, а на обстеженнях все добре. Це теж поширене зараз явище», – каже експертка-психіатр Наталія Підкалюк. 

Автор Катерина Родак, редактор Олег Онисько, інфографіка Максим Піхо, переклад Неля Плахота, обкладинка Вікторія Демчук

Сподобався текст? Підтримайте NGL.media!

Завдяки вашим регулярним внескам ми може працювати далі