Колишній керівник оперативного управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області Роман Мудь подав до суду позов з вимогою виплатити йому компенсацію у розмірі 1,3 млн грн. Він вважає, що таку суму йому недоплатили через неправильно нараховану зарплату майже за три роки, поки він там працював. Судячи з судової практики, у Мудя є усі шанси виграти справу.
На початку жовтня «Українська правда» опублікувала велике розслідування, про збагачення сім’ї Романа Мудя після призначення на роботу у БЕБ. За кілька тижнів до виходу цього розслідування він за власним бажанням звільнився з посади керівника оперативного управління БЕБ у Львівській області.
Після звільнення Роман Мудь звернувся з позовом до суду, домагаючись у територіального управління БЕБ виплати грошової компенсації. На його думку, впродовж майже трьох років, поки він працював у БЕБ Роман Мудь працював у БЕБ з листопада 2022 року до вересня 2025 року, йому недоплатили близько 1,3 млн грн через неправильний принцип нарахування зарплати.
Роман Мудь (скриншот з відео УП)
Заробітну плату працівникам БЕБ, як і іншим бюджетникам, нараховують з огляду на розмір прожиткового мінімуму, який визначається щорічно при формуванні державного бюджету. У позові Романа Мудя вказано, що впродовж 2022-2025 років, нараховуючи йому оклад, БЕБ застосовував розмір прожиткового мінімуму у 2102 грн, а не повний прожитковий мінімум для працездатних осіб, що до кінця 2023 року становив 2684 грн, а з 1 січня 2024 року зріс до 3028 грн.
Наразі Львівський окружний адміністративний суд прийняв позов Романа Мудя до розгляду. У територіальному управлінні БЕБ уже підрахували, що у випадку, коли суд задовольнить позов, йому доведеться виплатити близько 1,3 млн грн компенсації.
Судячи з судової практики, вивченої NGL.media, Роман Мудь далеко не єдиний зі звільнених працівників БЕБ, які оскаржують неправильний принцип нарахування зарплати. У судовому реєстрі виявились десятки подібних позовів, у деяких випадках уже є рішення судів на користь позивачів.
Юристи БЕБ у таких справах посилаються на норми держбюджету, де прожитковий мінімум визначений по-різному для різних груп. У держбюджеті на 2025 році вказано, що загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, але для працівників державних органів лише 2102 грн. Відповідно до цієї меншої суми розраховуються і зарплати в БЕБ.
Але водночас існує закон «Про Бюро економічної безпеки», де вказано, що посадовий оклад працівників БЕБ має рахуватись від загального розміру прожиткового мінімуму.
Через таку законодавчу колізію і стали можливими подібні позови від екс-співробітників БЕБ. В одній з таких справ суд уже пристав на сторону позивача, зобов’язавши БЕБ перерахувати зарплату на підставі загального прожиткового мінімуму. Апеляційний суд підтвердив законність такого рішення.
