ТОВ “Еон” та ТОВ “Компанія Гердан” отримали з обласного бюджету 65 690 гривень у рамках фінансування заходів “Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області” у 2013 році.
У звіті про виконання програми, який розміщений на сайті Львівської облради, повідомляється, що ТОВ “Еон” отримало 16 800 гривень за 70 оформлених картин та 10 890 гривень за виготовлення 186 подарункових репродукцій та презентаційних плакатів, експозиційних постерів. Ці товари і послуги закуповували “для дитячого літературно-мистецького проекту-конкурсу твору і малюнку “Україна, в якій я хочу жити”.
ТОВ “Компанія Гердан” також отримало 38 тис. грн за підготовку та проведення експозиції в Європарламенті цього ж конкурсу – “Україна, в якій я хочу жити”.
Власниками ТОВ “Еон” та ТОВ “Компанія Гердан” є Наталія Шейка та Орест Шейка, який є депутатом Львівської облради від “Фронту Змін”.
На сайті самого “Фронту змін” повідомляється, що конкурс “Україна, в якій я хочу жити” організований цієї політичної силою, і керівником проекту є Орест Шейка.
Як вже повідомляли “Н.Г. Львів”, компанія Шейки отримували кошти по обласній “мовно-культурній” програмі і у 2012 році. Олег Яценко, експерт Інформаційно-аналітичного центру “Логос”, розповідав, що станом на 31 січня 2013 року на баланс відповідних управлінь Львівської ОДА не передано нібито випущені у 2012 році коштом “мовної” програми друковані матеріали, хоча акти виконаних робіт завірено печаткою та підписами. Зокрема, 250 професійних фотографій мистецьких творів (на які витрачено 10 тис. грн) та 200 примірників електронного каталогу виставки (який коштував обласному бюджету понад 10 тис. грн).
ТОВ “Компанія Гердан” також мала видати друкований каталог виставки, приуроченої до ЄВРО-2012. Однак його у 2012 році, у встановлений договором строк, виготовлено не було. Натомість, 29 січня 2013 року Орест Шейка приніс в управління культури 600 примірників мистецького альбому. Він теж присвячений виставці до ЄВРО-2012, однак його назва і фактичний, хоч і не вказаний у виданні тираж (600 замість передбачених 750 примірників), не співпадає з нормами фінансових документів. Окрім того, у документах йдеться не про альбом, а про каталог виставки.