Верховний Суд України постановив повторно розглянути судовий спір між ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» та Антимонопольним комітетом. Останній раніше оштрафував ТОВ «БМК Містобуд» і ТОВ «НВП Шляхбуд» за узгоджені дії на торгах.
Компанії ухилились від штрафу у 136 тис. грн та трирічної заборони брати участь у відкритих торгах, оскарживши рішення в суді. Тепер справу передали на повторний розгляд у господарський суд Львівської області.
Джерело: постанова оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень.
Нагадаємо, в кінці 2019 року ці дві фірми змагались за 30-мільйонне замовлення від ЛКП «Зелене місто» на ремонт мулових майданчиків очисних споруд.
Про змову на тендері «Наші гроші. Львів» написали в грудні 2019 року. Компанії користувались однаковим пристроєм для підготовки документів. Крім того, написи на копіях документів суперників були зроблені однаковим почерком, фірми мали спільних працівників та однакове ліцензійне програмне забезпечення. А ще подавали пропозиції з однієї ІР-адреси орендували техніку в одного орендодавця. У серпні 2020 року за цими обставинами АМКУ оштрафував компанії.
Як вдалось уникнути штрафу
Проте, у березні «БМК Містобуд» оскаржило це рішення і Господарський суд скасував його. На думку суду першої інстанції, Антимонопольний комітет не довів узгодженої поведінки учасників. Суд не взяв до уваги аргументи про спільного працівника та орендодавця техніки. На думку суду, цей працівник найнятий за сумісництвом і не приймає управлінських рішень. Щодо оренди у спільної компанії, то суд встановив, що це не єдиний орендодавець фірм.
Також фірми надали експертні висновки щодо почерків та технічних властивостей документів, які заперечували їх пов’язаність. АМКУ не погоджувався з цим доказом, але суд прийняв його. У апеляційному суді рішення залишили без змін, тому АМКУ звернувся до Верховного Суду.
Мотивація Верховного Суду
Рішення приймала колегія суддів: Ігор Бенедисюк (головуючий суддя), Ірина Колос та Тетяна Малашенкова. Вони зазначили, що судами попередніх інстанцій не досліджено всіх доказів, що покладені в основу рішення Антимонопольного комітету, а також «кількості та характеру виявлених збігів та обставин, на які посилався АМК у рішенні».
А також довели, що суди попередніх інстанцій розглядали кожен доказ окремо, а не в сукупності. Також Верховний Суд зауважив, що «домовленість» учасників навряд чи має матеріальне втілення у вигляді письмових угод. А тому узгодженість дій на тендерах має досліджуватися судами, з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі.