«На засіданні виконавчого комітету підтримали рішення щодо здійснення заходів забезпечення збалансованого будівництва та розвитку соціальної інфраструктури міста», – повідомила прес-служба Львівської міськради.
Цей документ нібито має стати одним із тих, що значно покращить ситуацію з будівництвом багатоквартирного житла у Львові.
Ось так просто. Забудовники спілкуватимуться з мешканцями сусідніх багатоповерхівок, підписуватимуть меморандуми і навіть платитимуть гроші в бюджет – аби було за що будувати соціальну інфраструктуру.
Але ні, не просто. Цей документ ні до чого не зобов’язує. А лише рекомендує. Хочеш виконуй, а не хочеш – то й нічого тобі не зроблять.
***
Історія із новими зобов’язаннями для забудовників розпочалась ще в середині червня, на пленарному засіданні Львівської міськради. Виконувач обов’язків директора департаменту містобудування Сергій Коровайник запропонував ухвали, де йшлося про виділення землі під багатоповерхівки, приймати із правками. Вони передбачали нові вимоги до забудовників.
Депутати правки не підтримали і проголосували за ухвали без них. В результаті Андрій Садовий наклав вето на всі ці питання.
Але вже наступного засідання сесії в липні депутатам не довелося долали вето, бо міський голова його відкликав. Натомість депутати погодились на ці правки.
У проміжку між вето і відмовою від нього якраз й відбулося засідання виконкому, на якому прийняли рішення «Про заходи забезпечення збалансованого будівництва та розвитку соціальної інфраструктури на території міста Львова». Пункти із цього рішення увійшли до згаданих ветованих ухвал.
«Якісний документ напрацьовано»
Проєкт рішення на засіданні виконкому 2 липня представляв заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач.
Як він пояснив: «забудовники працюють, заробляють гроші, але все навантаження лягає на місто». А тому частину тягаря хочуть перекласти на забудовників.
За ідеєю Зубача, «навантаження» має починатись ще із земельного питання – коли забудовник просить ділянку під багатоквартирне будівництво. Це роблять як для комфортного проживання покупців житла в новобудові, так і мешканців сусідніх будинків.
Секретар Львівської міськради, свободівець Маркіян Лопачак навіть похвалив текст рішення: «Якісний документ напрацьовано».
Фото ілюстративне. Засідання виконавчого комітету Львівської міськради. Джерело: ЛМР
Втім, як пояснили редакції експерти, частина вимог суперечить чинному законодавству, а ще частина – просто декларативні й зобов’язати забудовників їх виконати неможливо. Їм просто рекомендують.
Один із розділів рішення так і починається: «Рекомендувати замовникам будівництва».
Їм рекомендують бути «добрими сусідами», тобто враховувати права власників суміжних ділянок, а також підписати меморандум і добровільно платити гроші в бюджет.
Платити не менше, ніж встановлений раніше пайовий внесок на розвиток соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури (4% від вартості всього будівництва). Його, нагадаємо, офіційно скасували з початку цього року.
Ці рекомендації, каже експерт із питань містобудування Георгій Могильний, є популізмом, оскільки примусити забудовників це робити можливості немає.
Ще однією рекомендацією є дотримання замовниками параметрів будівництва, зазначених у містобудівному розрахунку, поданому для отримання містобудівних умов та обмежень.
«Містобудівний розрахунок відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» подавався до 1 січня 2019 року, – пояснює Георгій Могильний. – Якщо його вимагають у Львові зараз – це грубе порушення законодавства».
Ще два пункти стосуються погоджень схеми благоустрою території і наявності засобів пожежної безпеки, що, як вказує експерт, відмінено ще з 2011 року.
Архітектор Михайло Габрель додає: «Пункт 2.3.1 у рішенні виконкому (розробка і погодження схеми благоустрою – ред.) – це суто львівська «фішка» – це законодавством не передбачено».
Замовникам будівництва знову ж таки рекомендують «після завершення будівництва та виконання робіт з благоустрою здійснювати виконавче знімання (геодезичні роботи зі знімання об’єкта будівництва – ред.)».
«Контрольне геодезичне знімання після завершення будівництва і так обов’язкове, зараз його ще і у Єдину державну електронну систему в сфері будівництва мають вносити», – каже Георгій Могильний.
«Недоцільно візувати»
Навіть юридичний департамент міськради у зауваженнях до рішення написав, що «вважає за недоцільне візувати проєкт рішення виконкому».
У зауваженнях за підписом директорки юридичного департаменту Гелени Пайонкевич вказано, що документи в першому розділі є доцільними на етапі розроблення детального плану території, а друга частина – це рекомендації, за невиконання яких не передбачено ніякої відповідальності.
«Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» має вищу силу за рішення органів місцевого самоврядування. Тому які наслідки може мати це рішення? Фактично жодних. Будь-який суд стане на бік забудовника», – резюмує Михайло Габрель.
Натомість Любомир Зубач у коментарі «Наші гроші. Львів» сказав, що, можливо, рішення й справді недосконале, але це перший крок, щоб врегулювати проблеми, які виникли у зв’язку зі скасуванням пайового внеску. Тим більше, тепер отримані кошти спрямовуватимуть на ті райони, де відбуватиметься забудова.
Позитивом в рішенні Георгій Могильний називає пункт про аналіз містобудівної ситуації території, де проєктуватимуть будинки.
«Він приписує виконавчим органам здійснювати розрахунки впливу і оцінку містобудівної ситуації. Можна буде вимагати ці документи і використовувати для опису ситуації», – каже він.
Вже в кінці обговорення на засіданні виконкому міський голова Андрій Садовий визнав, що це рішення «більше декларує наміри».
«Це рішення є моральним, і 90% наших забудівельників його підтримають», – сказав він. І заодно пообіцяв створити чергову робочу групу, яка… підготує інший документ, який затвердять депутати.
Депутат Львівської міськради від ВАРТА і заодно виконавчий директор «Асоціації західноукраїнських забудовників» Юрій Мартинюк підтвердив, що забудовники не проти платити гроші в бюджет. Але є нюанси. Не за цим рішенням виконкому.
«Бізнес готовий брати участь у розвитку Львова. Але будівельний бізнес хоче єдині для усіх і зрозумілі правила гри. Не можна робити винятки, створювати неоднакові умови гри. Один виконає рекомендації, а іншому це питання взагалі можна не ставити. Крім того, ми маємо точно знати, що ці гроші йдуть на будівництво садочків, шкіл, стадіони, парки, а не на премії чиновникам чи погашення боргів», – каже він.
Мартинюк пропонує розробку і прийняття ухвали міськради, яка буде обов’язковою до виконання всіма учасниками ринку, хоч і визнає, що вимога обов’язкової сплати нового «пайового внеску» не є законною:
«Тому я й кажу, що треба виробити алгоритм, механізм необхідної сплати (пайового внеску – ред), який працюватиме. Механізм правильної взаємодії влади і бізнесу, формат партнерства. І тоді ті компанії, які відмовляться, – матимуть опонентів не тільки у вигляді влади, а й всієї галузі, яка приняла ці правила».
Натомість експерт Георгій Могильний пропонує, що міська влада може спробувати зробити надходження законними одним способом – не передавати ділянки в оренду, якщо мова йде про житлову забудову, а лише продавати. «Продаж землі поставить всіх у рівні умови і водночас будуть необхідні надходження на розвиток інфраструктури», – каже він. Любомир Зубач натомість пояснює, що викуп землі – це право, і воно не може стати обов’язком.
За словами заступника міського голови, нове рішення виконкому, прийняте місяць тому, ще не призвело до того, що хтось із забудовників поповнив міський бюджет, бо в міськраді ще працюють над «механізмом та інструментарієм».
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Стаття відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.