На початку пандемії коронавірусної інфекції чи не головною проблемою вважали брак апаратів штучної вентиляції легень в українських лікарнях. Їх почали масово закуповувати за бюджетні кошти та кошти благодійників. Але виявилось, що вони не є пріоритетом, бо більшість хворих, які потрапляють до лікарень з діагнозом COVID-19, просто потребують кисню, а не підключення до вентиляції легень.
У цій статті ми розповідаємо, хто виробляє кисень в України і хто постачає його в лікарні, чи є його дефіцит і чому ціна на кисень для лікарень відрізняється в два рази.
***
У жовтні, коли кількість хворих почала різко зростати, в Україні заговорили про проблеми з киснем. Президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров заявив, що з наявних в лікарнях країни апаратів ШВЛ, реально використовують лише 13-15% і терміново необхідно забезпечити систему постачання кисню. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пообіцяв, що на середину листопада 50% ліжок будуть підключені до кисню, а в грудні цей показник збільшать до 80%. Уряд виділив на ці цілі 572 млн грн.
Однак проблема не лише в закупівлях газифікаційного обладнання для лікарень та встановлення систем киснезабезпечення. Медики зіштовхнуться із новим викликом – чи зможуть виробники медичного кисню в країні забезпечити нову потребу, а всі інші – доставити цей кисень в лікарні.
У жовтні виникли проблеми з постачанням кисню в Одеську область, бо постачальникові не вистачило потужностей. А на Чернігівщині Ніжинська центральна районна лікарня використовує по 10 балонів на добу, хоча їм поставити можуть лише 70 на місяць. Про ймовірні проблеми з постачанням говорять і на Херсонщині.
У Львові, каже в.о. начальника міського управління охорони здоров’я Наталія Літвінська, навпаки проблем з постачанням кисню немає. Це пов’язано з тим, що в місті є завод з його виробництва.
Дефіцит кисню
Скільки виробляють медичного кисню в Україні в місяць або ж в рік, або скільки загалом його потребують лікарні? Ні Міністерство охорони здоров’я, ні виробники не назвали ці загальні цифри під час підготовки матеріалу.
У прес-службі МОЗу через тиждень після надісланих запитань повідомили, що наступного дня, о 9:15, ми можемо… подивитись брифінг, куди включать наші запитання про кисень.
Під час підготовки матеріалу так само ніхто не зміг повідомити, наскільки зараз точно зросла потреба в кисні по всій країні і якою є прогнозована потреба.
З інформації, яку на початку жовтня опублікували на сайті МОЗ, можна лише приблизно порахувати, що в рік чотири виробники рідкого медичного кисню в Україні виготовляють майже 10 тисяч тонн, і ще один може продукувати 84 тонни на добу.
В Україні ліцензію на виробництво медичного кисню має 16 компаній.
Але насправді тих, хто виробляє в Україні сировину, тобто рідкий медичний кисень, який в подальшому стає тим киснем, яким дихають пацієнти, є лише шість.
Як розповів директор одного із найбільших постачальників кисню «Кріогенсервіс» Володимир Жирохов, інші компанії закуповують в цих виробників рідкий кисень та перетворюють його в газоподібний. Тобто є вторинною ланкою. «Продається такий кисень у відомих нам балонах», – каже він.
Рідкий медичний кисень виробляють:
– ПАТ «Лінде газ Україна»,
– ДП «Мессер Україна»,
– АТ «Полтавський завод медичного скла»,
– АТ «Львівський хімічний завод»,
– ТОВ «Запорізький автогенний завод і Компанія»,
– ТОВ «Карпатнафтохім».
Останній виробник додався буквально під час написання нашого тексту. «Карпатнафтохім» ще в травні (!) отримав ліцензію на виробництво рідкого медичного кисню, однак дозвіл на лікарський засіб йому надали лише позавчора, 27 жовтня.
«На даний час ситуація із постачання кисню є критичною, у нас – як постачальника, відсутні додаткові об’єми, що є необхідні за запитом медичних установ», – каже Жирохов.
Вже понад тридцять лікарень з центральних та південних областей попросили фірму «Кріогенсервіс» не зупиняти постачання медичного кисню після завершення договору, а навпаки збільшити його об’єми.
«Ми від себе скерували листи всім великим виробникам кисню з проханням наростити його об’єми для забезпечення лікарень. Отримані відповіді не дають оптимістичних прогнозів, вже протягом місяця лікарні можуть отримати гострий дефіцит кисню», – зазначив Володимир Жирохов.
Директор «Кріогенсервіс» Володимир Жирохов каже, що потреба в медичному кисню зросла у два-три рази, залежно від регіону, протягом останніх двох місяців. Він прогнозує, що попит на медичний кисень лише по їхній компанії може зрости від п’ятсот тонн в місяць на сьогодні до тисячі тонн в місяць до кінця року.
У «Львівського хімічного заводу» купує сировину фірма «Львівкисень». Її директор Ярослав Гром не хоче робити песимістичні заяви:
«Мій прогноз, як у солдата на війні. У нас немає вибору, ми мусимо справитись, питання, наскільки ефективно. Наразі ми справляємось з дефіцитом, спричиненим наднормовим споживанням. Якщо зростатиме кількість пацієнтів і їхня необхідність в кисні, то це вже буде не дефіцит, а його постійна нестача».
А як ілюстрацію зростання споживання кисню наводить два приклади:
«Центр легеневого здоров’я у Львові мав 70-80 пацієнтів і 5-6 ШВЛ, тепер – 19 ШВЛ і 400 кисневих масок, інфекційна лікарня – використовували 4-5 балонів на місяць, тепер більш, ніж в сто разів більше».
Виробники воліють мовчати
Серед виробників сировини, наприклад, нові заводи збудовані в «Лінде газ Україна» і «Мессер Україна». Остання компанія відмовилась спілкуватись на тему виробництва кисню з «Наші гроші. Львів», друга пообіцяла надати відповіді письмово, однак переносила час і на момент публікації ми їх не отримали. Від коментарів відмовились і у «Львівському хімічному заводі».
А от запорізький завод, розповідає Ярослав Гром, виробляє мало кисню. Згідно з довідкою МОЗУ, 720 тонн на рік. Гендиректорка «Запорізький автогенний завод і Компанія» Ірина Братчун розповіла «Наші гроші. Львів», що в Запорізькій області вони зможуть забезпечити потребу. І збільшення обсягів виробництва у 2-3 рази для них можливе. Але, каже вона, дуже потрібна тара, кріогенні контейнери і транспорт:
«Міністр збирав усіх виробників на нараду. Ми озвучили свої потреби. Щоби ситуація з постачанням була більш-менш, потрібна допомога. На сході проблем не буде, в тих областях, де немає виробників, вони можуть бути».
Також ще є “Полтавський завод медичного скла». Там нам повідомили, що можуть збільшити виробництво кисню на 50 тонн на добу, однак знову ж таки – як його доставити в лікарні інших областей:
«У Полтавській області ми необхідну потребу в кисні можемо забезпечити. В ключові лікарні ми свої коштом встановили кріогенні установки (для зберігання рідкого кисню та його газифікації – ред.). А щоб перевозити рідкий кисень, то це можна робити в цистернах, мають бути спеціальні установки для його переливання та інше обладнання. В інші області ми возити не можемо», – сказала комерційна директорка «Полтавський завод медичного скла» Валентина Мартинова.
«Для виробників газоподібного кисню найкраще купувати рідкий кисень у місцевого заводу. Під час транспортування частина рідкого кисню випаровується. А так як це вибохонебезпечна речовина, то є свої вимоги до транспортування і потрібно отримувати дозволи. Дуже дорого возити. Це сильно впливає на ціну, може бути нерентальбельно», – пояснює Ярослав Гром.
Возити в балонах газоподібний кисень на великі відстані – теж дорого.
Через нову потребу лікарень Державне підприємство «НВКГ «Зоря» – Машпроект» навіть поновило виробництво газоподібного медичного кисню навесні цього року. Однак не продає його в інші області, а безкоштовно постачає в лікарні Миколаєва, розповіла «Наші гроші. Львів» керівниця прес-центру підприємства Єлизавета Бєльчик.
Відкривати нові заводи з виробництва кисню – наразі нереалістично. Потрібна не лише закупівля та сертифікація численного устаткування та обладнання, а й транспорт, лабораторії, навчання штату працівників, наявність промислових територій, газифікуючого обладнання, численної кількості кріогенних ємностей та комплектуючих для сервісного обслуговування, – перераховує Володимир Жирохов.
«Медичний кисень – це тільки 7% усього ринку промислових газів. Це мізерний ринок. Приватні інвестори не будуватимуть завод лише під медичний кисень, хіба держава», – каже Ярослав Гром.
За його словами, крім того, багато лікарень не готові до споживання кисню, потрібно встановлювати кисневі мережі, а це люди і час.
Лідери продажів в Prozorro
Зростання попиту на кисень можна відстежити і в Prozorro. Продажі всього кисню стрімко зросли цього року. За попередніми підрахунками, за три квартали цього року сума договорів вже перевищила минулорічні продажі кисню на 40%.
На момент публікації нашого тексту лідером серед постачальників кисню є фірма «Кріогенсервіс» зі замовленнями на 65 млн грн. Наступними в рейтингу є «Львівський хімічний завод» з 45 млн грн та компанія «Львівкисень», яка уклала угод на 26 млн грн. Останні місця посідають підприємство «Мессер Україна» з 18 млн грн та фірма «ДіПі Ейр Газ» із договорами на 17,5 млн грн.
Різкі коливання в ціні відбуваються через те, що замовники включали або не включали до вартості транспортування та інші послуги
Більшість постачальників медичного кисню відмовилася говорити з нами про ціноутворення, мовляв, це конфіденційна інформація.
Директор відкритої до спілкування фірми «Кріогенсервіс» Володимир Жирохов зазначає, що їхня компанія встановила маркетингову ціну 280 грн за балон. За його словами, у вартість одного балону входять витрати на сировину, виробничі витрати, технічне обслуговування балонів та рентабельність.
Сама ж доставка балону починається від 50 грн, на її вартість впливає низка факторів. Це – територіальна віддаленість лікарні до постачальника та умови постачання, об’єми споживання кисню медичним закладом, наявність власних балонів та їхньої кількості, інші споживачі на маршруті.
Натомість івано-франківська компанія «Іводент» встановила «складську ціну» 337 грн за один балон медичного кисню. Це зробило її найдорожчим постачальником газу на Західній Україні протягом карантину. Купувала такий кисень місцева Надвірнянська центральна районна лікарня.
Фахівець з публічних закупівель цієї лікарні Руслана Романишин розповідає, що лікарня двічі оголошувала відкриті торги, однак на них приходила лише компанія «Іводент». Саме з нею медики і підписали договір.
Після оголошення карантину лікарня продовжила співпрацювати з фірмою, купуючи в неї кисень по 337-407 грн за балон. У останню вартість вже заклали 70 грн доставки, пояснив директор «Іводент» Василь Носик.
Компанія купує кисень у «Львівського хімічного заводу», який не співпрацює з Надвірнянською лікарнею. Як пояснює Руслана Романишин, весь цей період завод не хотів возити їм кисень через велику відстань.
«Ми не маємо, де зберігати велику кількість балонів, не можемо замовити їх багато. Замовляємо, наприклад, по 40 балонів, а зі Львова їм через день возити по стільки балонів не вигідно. Вони не хочуть», – зазначає Руслана Романишин.
Коли ми розказали про дорогий медичний кисень для лікарні в Надвірній, то ситуація кардинально змінилася. Медики знайшли іншого постачальника – чернівецький «Сектор газу», який запропонував набагато нижчу ціну – 280 гривень за один балон разом з доставкою. Тому з вересня лікарня економить 127 гривень на кожному балоні.
«Почалися звернення, от, наприклад, ваша стаття. Ми від самого початку шукали постачальника, не могли знайти. Просто я сиділа в інтернеті, вишукувала, хто постачає і виробляє кисень, зв’язалася зі «Сектором газу». Почали з ними спілкуватися, вони нам запропонували значно нижчу ціну», – розповідає Руслана Романишин.
Чернівецька компанія «Сектор газу» продає медичний кисень дешево – в основному по 180-280 грн за балон. Одним з основних замовників фірми протягом карантину була чернівецька міська лікарня №1. Довгий час медики замовляли кисень у «Львівського хімічного заводу», однак влітку вирішили підстрахуватися та укласти угоду ще й з «Сектором газу».
У лікарні розповідають, що тепер компанії конкурують між собою, кожна з них старається пропонувати медикам нижчу ціну. Хоча ціни «Львівського хімічного заводу» суттєво не відрізняються від пропозицій чернівецького конкурента. В основному на ринку завод пропонує балон медичного кисню по 195 грн, не враховуючи доставки.
Щодо інших постачальників, то протягом карантину «Харківський автогенний завод» продавав медичний кисень від 170 до 300 грн за балон. Підприємство «Львівкисень» пропонувало балони по 325-338 грн за штуку, а компанія «Лінде газ Україна» – від 200 до 358 грн. Ці ціни коливаються залежно від вартості доставки.
***
Тут може бути коментар Міністерства охорони здоров’я про ситуацію з виробництвом та постачанням кисню в Україні.
Після публікації матеріалу в МОЗ лише повідомили, що провели нараду із виробниками. В більшості регіонів виробники кисню спроможні виробляти збільшені обсяги кисню медичного, які наразі аномально споживають заклади охорони здоров’я. Проблемою із доступом кисню до пацієнта є обмежена кількість тари для його транспортування (балонів, кріоциліндрів).
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці British Embassy Kyiv в рамках проєкту з протидії порушенням в державних закупівлях під час пандемії COVID-19 у Західній Україні. Погляди, висновки, рекомендації, висловлені в цій публікації, належать журналістам «Наші гроші. Львів» і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.