На землі екс-депутата від «Свободи» та його родичів збудували шестиповерхівку, а там дозволено не більше чотирьох поверхів. П’ятий поверх назвали мансардою, шостий – антресоллю. Так, виявляється, можна робити.
***
«Готові квартири в зданому елітному будинку на Погулянці. Підключені мережі та створене ОСББ. Індивідуальна система знижок. Комора кожному покупцю в подарунок», – так рекламують в соцмережах новобудову на вулиці Черемшини, 29 у Львові. Поруч парк, ботанічний сад, спорткомплекс з басейном та стадіон.
Новобудова на Черемшини. Аерозйомка з сайту ЛУН
Звести в цьому районі багатоповерхівку Львівська міська рада дозволила ще у 2015 році. Тоді управління архітектури Львівської міськради затвердило фірмі «Дублянський будівельник» містобудівні умови та обмеження.
На той момент наше місто не мало затвердженого зонінгу. Так само не був розроблений детальний план території. Тому у міськраді мали б керуватися основним містобудівним документом – генеральним планом Львова.
Копія з Містобудівних умов та обмежень, виданих на Черемшини, 29, 29-а, 29-б
На Черемшини міськрада дозволила збудувати чотириповерховий будинок з цоколем та мансардою. Однак чиновники знехтували тим, що будівлю зводитимуть на присадибній ділянці. Згідно з генпланом, це територія малоповерхової або садибної житлової забудови. Це означає, що тут дозволено будувати максимум чотири поверхи.
Місце будівництва на генеральному плані Львова (окреслено червоним). Це позначення означає малоповерхову житлову забудову (2-4 поверхи) та садибну житлову забудову (1-3 поверхи)
Експерт з будівництва Георгій Могильний стверджує, що Львівська міська рада видала містобудівні умови та обмеження з грубим порушенням.
«На присадибній ділянці дозволено будувати максимум чотири поверхи. Щоб це обійти, міськрада прописала «чотири поверхи + цоколь + мансарда». Фактично вона затвердила будівництво будівлі на два поверхи більше, ніж дозволено генеральним планом», − зазначає Могильний.
Непрості власники землі
Ймовірно, лояльність Львівської міськради до забудовника була зумовлена власниками земельних ділянок, на яких звели багатоповерхівку. А вони належать родичам екс-депутата Львівської міськради Ярослава Тістика – братові й екс-депутатові Львівської облради Володимиру Тістику, його тітці Ніні Мичці та свояку Михайлові Гунцу.
Брати Тістики були депутатами протягом 2010-2015 років від ВО «Свобода». Ярослав Тістик входив до комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради. Його навіть визнали найактивнішим депутатом у збереженні архітектурного обличчя Львова.
Брати Тістики неодноразово фігурували в матеріалах редакції «Наші гроші. Львів». Зокрема, їхня фірма «СВ» самовільно збільшила площу торгово-розважального комплексу на вул. Гетьмана Івана Мазепи, 25Б у п’ять разів. Тістики досі володіють низкою фірм, як-от «Володар», «Управлінська компанія «Наш дім», «СВ».
Родичі Тістиків Ніна Мичка та Михайло Гунц не є публічними людьми. Однак тітці належить частина компанії Володимира та Ярослава Тістиків «Егіда-Львів». Її син, двоюрідний брат Тістиків, Богдан Мичка працює заступником голови Сихівського районного суду.
Почали з будинку – закінчили багатоповерхівкою
Приватизація землі на вул. Черемшини також припала на момент депутатства Ярослава Тістика у міськраді. У 2012 році його родичі Володимир Тістик, Ніна Мичка та Михайло Гунц отримали у власність земельні ділянки на вул. Черемшини, 29. «За» це рішення проголосував й Ярослав Тістик. Відтак Володимиру Тістику перейшло у власність 0,1 га землі, його тітці – 0,09 га, а своякові – 0,08 га.
Двоюрідний брат Тістиків, заступник голови Сихівського райсуду Богдан Мичка, розповідає, що землею на вул. Черемшини, 29 родичі зацікавилися ще в 2000-х роках. Там вони викупили дерев’яний будинок площею приблизно 500м2, в якому планували поселитися сім’ями. Однак плани змінилися, оскільки будівля почала руйнуватися. Співвласники вирішили його знести і побудувати два спарені котеджі, і вже в 2007 році отримали дозвіл на їхнє проектування та будівництво.
Правда, робіт не починали шість років через зміни в законодавстві, а після отримання права власності у 2012 році родина Тістиків відмовилася від котеджів. Натомість у червні 2015 року співвласники підписали договір суперфіцію з фірмою «Дублянський будівельник», згідно з яким дозволили використати їхні ділянки для забудови.
Володимир Тістик пояснив «Наші гроші. Львів», що землю для забудови надали через фінансові обставини: «Будувати самостійно не було фінансової можливості. А з кількох різних забудовників «Дублянський будівельник» запропонував найкращі умови».
Антресоль, що стала шостим «поверхом»
“Чотириповерхівка” на Черемшини, 29. Фото “Наші гроші. Львів”
«Дублянський будівельник» здав багатоповерхівку в експлуатацію в травні 2018 року. До чотирьох поверхів з цоколем та мансардою додався ще один. Однак законно – забудовник назвав цей «шостий поверх» антресоллю в своїй проектній документації. Тому інспекція ДАБК не виявила порушень перед прийняттям її в експлуатацію.
«Будівля відповідала усій проектній документації, в якій забудовник зазначив антресоль. Але антресоль не є поверхом, згідно з державними будівельними нормами, тому не порушує загальної поверховості об’єкта», − пояснює начальник юридичного відділу інспекції ДАБК Святослав Кіндратів.
На своєму сайті забудовник продає мансарду та антресоль як «п’ятий поверх перший рівень» і «п’ятий поверх другий рівень».
Фактично це дворівневі квартири за ціною в майже 40 тис. грн за «квадрат». Менеджери забудовника розхвалюють ці квартири як «виходите з гостями на балкон і дивитеся на вечірній Львів». Як повідомив журналістці продавець, мансарда і антресоль мають по 3 метри висоти, тобто загалом 6.
Експерт з будівництва Георгій Могильний стверджує, що добудова антресолі – одна з лазівок в законодавстві. «Справа в тому, що немає чітких характеристик антресолі. Фактично, замість кожного дозволеного поверху можна побудувати два, назвавши кожен другий антресолями. Забудовникові за цю добудову нічого не буде», − розповідає Могильний.
Ще до видачі містобудівних умов та обмежень Львівська міська рада знала, що «Дублянський будівельник» планує добудувати антресольний поверх. Його забудовник вказав у своєму містобудівному розрахунку, який розглядали на архітектурно-містобудівній раді в червні 2015 року. Мабуть, цей «поверх» не сподобався членам ради, адже вони повернули документ на доопрацювання, зокрема, через недотримання забудовником задекларованої поверховості у 4 поверхи.
Вдруге це питання на містобудівну раду так і не потрапило, хоча зазвичай документи подають повторно на затвердження. «Зазвичай забудовники доопрацьовують містобудівний розрахунок. Буває, що один об’єкт розглядають декілька разів», – розповів член ради Віталій Дубина.
Однак без повторного розгляду, вже через два місяці на Черемшини затвердили містобудівні умови для будівництва з припискою «врахувати вимоги архітектурно-містобудівної ради».
Містобудівні умови та обмеження на Черемшини, 29, 29-а, 29-б
Виглядає, що вимоги так і не були враховані, бо поверховість не змінилася. А головний архітектор Львова Юліан Чаплінський протягом тижня так і не знайшов часу для коментаря «Наші гроші. Львів». Зрештою, ми, напевно, почули б про те, що рішення містобудівної ради є тільки рекомендаційним.
Марія Ревер
Підготовлено за підтримки МФ «Відродження»
Дивіться також Інтерактивна карта незаконних забудов Львова
Довідка про забудовника
ПАТ «Дублянський будівельник» працює на ринку з 1992 року. Найбільше акцій має у власності Степан Сенітович (32%), Галина Струк (21,6%) та Степан Курчик (18,7%). Ці акціонери є непублічними та не володіють іншими компаніями. Галина Струк одружена з колишнім начальником відділу матеріально-технічного забезпечення та зв’язку Львівської митниці Романом Струком, який звільнився з роботи у 2017 році. Наразі фірма «Дублянський будівельник» зводить ЖК «Винники» у Винниках на вул. Сухомлинського, 14, а також котеджі «Преміум» на вул. Орлика у Львові.