Екс-керівник департаменту державних закупівель Міноборони Володимир Гулєвич, обвинувачений у розтраті мільйонів на закупівлях пального для ЗСУ, після звільнення не залишився без роботи. Навпаки – за кілька років вже як приватний підприємець отримав майже 9 млн грн від оборонних постачальників. Кримінальне провадження та статус обвинуваченого, схоже, жодним чином не вплинули на його бізнес-перспективи.
Нині Володимир Гулєвич – один з шести обвинувачених у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі для армії. Справа стосується подій десятирічної давності. Тоді Міноборони замовило палива у ТОВ «Трейд коммодіті» на 1,2 млрд грн. Але потім ціну нафтопродуктів підіймали додатковими угодами, що за версією обвинувачення, було безпідставним.
Цю справу передали до суду у 2019 році, але звільнили Гулєвича з Міноборони тільки у квітні 2020-го. Через суд він намагався поновитися на посаді головного військового закупівельника офіційно – директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, проте марно. Вищий антикорупційний суд досі розглядає справу про розкрадання грошей на пальному для армії. Проте це не заважає Володимиру Гулєвичу отримувати кошти від підрядників Міноборони.
Володимир Гулєвич. Фото УНІАН
Наприкінці 2022-го він зареєструвався як приватний підприємець з основним видом діяльності «консультування з питань комерційної діяльності й керування». За інформацією наших джерел, за три роки Володимир Гулєвич отримав щонайменше 8,97 млн грн від різних компаній, які були постачальниками для військових.
Найбільше, загалом 5,58 млн грн, йому перерахували ТОВ «Колтрейн», ТОВ «Бізнеском ЛТД», ТОВ «Смарткод про» попередня назва «Агротрейдінг груп» та ТОВ «Юністком». Це повʼязана між собою група компаній. NGL.media встановили, що впродовж повномасштабної війни вона закуповувала товари для української армії у білоруса Дмитра Шершаня.
«Якщо ми говоримо про європейське законодавство, то коли посадовець звільняється з посади, є обмеження, щонайменше рік, на роботу в приватній сфері, що пов’язана з державною посадою до цього. Це розцінюється як потенційний конфлікт інтересів, тому, власне, такі обмеження покладені», – пояснює Сергій Миткалик, експерт з антикорупційного законодавства, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
В українському законодавстві таких заборон немає. «Є, звісно, морально-етична складова, і всі чудово розуміють: якщо нова робота дуже тісно пов’язана з попередньою, скоріш за все, він використовує контакти, якісь зв’язки. І маючи ці контакти, можливо, отримує оновлену інформацію, тобто використовує своє колишнє становище», – каже Миткалик.
Редакція звернулася до цих компаній з проханням пояснити, за які саме послуги вони платили Володимиру Гулєвичу. Але відповіла нам лише Юлія Кикоть, власниця та директорка «Колтрейну» вона також володіла «Юністкомом» протягом 2020-2023 років. Вона повідомила , що Гулєвич отримував оплату за консультаційні послуги, а які саме – комерційна таємниця. «Зазначені відносини мали суто цивільно-правовий характер», – написала вона, підкресливши, що консультант вже не працював в міністерстві.
Володимир Гулєвич також не захотів пояснити редакції, чому і коли почав співпрацювати з підрядниками Міноборони, проігнорувавши наші неодноразові прохання про коментарі. Так чи інакше, а минулого року Гулєвич та Кикоть стали бізнес-партнерами.
Короткостроковий проєкт Гулєвича
У лютому минулого року власниця «Колтрейну» Юлія Кикоть і власник «Пролог сервіс» Олександр Кучер разом з екс-керівником департаменту державних закупівель Міноборони Володимиром Гулєвичем заснували в Києві швейне виробництво «Хітон люкс». Нагадаємо, що «Колтрейн», «Пролог сервіс» із «Бізнеском ЛТД» під кінець минулого року АМКУ оштрафував на 27 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії на тендерах Міноборони.
Новостворений «Хітон люкс» спочатку виступав виробником в контрактах «Колтрейну». Так, у червні 2025-го «Колтрейн» отримав підряди на постачання розвантажувальних ременів і сорочок-поло загальною вартістю 18,5 млн грн, які пошив «Хітон люкс» листи представництва інтересів 1, 2 , а вже наступного місяця, за даними YouControl, Володимир Гулєвич вийшов із засновників.
За два дні до рішення АМКУ про змову «Хітон люкс» почав брати участь у закупівлях самостійно і навіть потім отримав три замовлення: на постачання бойових сумок-підсумків ЗСУ та прикордонникам і шарфів нацгвардійцям загалом на понад 25 млн грн.
Нині «Хітон люкс» належить лише Володимиру Кучеру і нових замовлень на Prozorro фірма поки не отримала.
Сімейна справа
У 2015 році, коли Володимир Гулєвич вже працював в Міноборони, його на той момент 21-річна донька від попереднього шлюбу Галина зареєструвалась підприємицею з оптової торгівлі текстильними товарами. Але замовлень, судячи з даних Clarity Project, багато не отримала – лише на 86,9 тис. грн. Продавала форму, головні убори і погони державним підприємствам.
Володимир Гулєвич святкує День народження з дружиною Інною, доньками Галиною (друга ліворуч) та Євгенією. 2 квітня 2021 (фото з Facebook)
Але вже з наступного року, за даними нашого джерела, Галині Гулевич саме так, через літеру «е» перераховувало кошти товариство «Італтекс меріно». Так, у 2016-2017 роках воно заплатило їй щонайменше 6,3 млн грн, що за курсом тих часів приблизно 240 тис. дол. При цьому вона ходила з цієї компанією на одні торги.
Чернігівська ткацька фабрика «Італтекс меріно» було оборонним постачальником протягом 2015-2019 років у 2019-му, як повідомляла Новинарня, через недобросовісне виконання підрядів Міноборони внесло «Італтекс меріно» до «чорного списку». Зараз угоди замасковані, тому ми не знаємо їхніх подробиць. Галина Гулевич не відповіла на наше прохання про коментар до цієї статті щодо отриманих коштів.
Розлучення на часі
Вищий антикорупційний суд вже сьомий рік розглядає справу про розтрату 58 млн грн під час закупівлі пального для ЗСУ. За цей час навіть помер один з обвинувачених – головний спеціаліст департаменту Гулєвича Борис Малиш.
У разі винесення обвинувального вироку за інкримінованою статтею ч. 5 ст. 191 ККУ – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем Гулєвич може отримати до 12 років за ґратами, а його майно можуть конфіскувати.
Але станом на сьогодні за ним, за даними YouControl, не зареєстрована жодна нерухомість. Проте його вже колишня дружина володіє будинком і землею у престижному передмісті Києва. Подружжя офіційно розлучилося за два місяці до його купівлі, 2 лютого 2022 року, що може бути вимушеною мірою для уникнення конфіскації.
Попри офіційне розлучення, подружжя, схоже, продовжує жити разом. Принаймні колишня дружина Інна регулярно постить в соцмережах теплі фото з Володимиром та їхнім спільним сином. Наприклад, минулого року, вона приймала вітання на честь 12-ої річниці їхнього шлюбу та оприлюднила сімейну фотосесію з цієї нагоди, а у грудні виставила фотографії спільної прогулянки.
З фотосесії Інни та Володимира Гулєвичів на честь річниці шлюбу. Листопад 2025 (скрін з Instagram)
Придбаний Інною Гулєвич будинок у Софіївській Борщагівці має площу майже 229 кв. м. Цей двоповерховий маєток з терасою, господарськими спорудами та гаражем обійшовся їй усього 5 млн грн. Значно менший будинок на цій же вулиці зараз коштує вдвічі дорожче.
У будь-якому випадку, їй, навіть за допомоги Володимира Гулєвича, за нашими підрахунками, бракувало коштів на його придбання. Ми підсумували дані нашого джерела та останньої поданої Гулєвичем декларації і отримали приблизно 4 млн грн їхнього сукупного доходу та заощаджень у 2020-2021 рр.
Інна Гулєвич придбала цей маєток в Софіївській Борщагівці усього за 5 млн грн (фото NGL.media)
Наприкінці 2020 року Інна Гулєвич, виглядає, вийшла з декретної відпустки, а до того отримувала соцдопомогу по догляду за дитиною. За даними нашого джерела, вона отримувала виплати це може бути її зарплата як військовослубовиці від однієї із військових частин, яка за 2020-2021 роки становила близько 230 тис. грн. Звідки в неї були кошти на придбання будинку, Інна Гулєвич не захотіла пояснювати. На цю ж тему не захотів говорити і її екс-чоловік.
Автор Єлизавета Чип, редактор Олександра Губицька, переклад Неля Плахота, обкладинка Вікторія Демчук
