Ваша милість

Щороку десятки тисяч українців уникають покарання за водіння у нетверезому стані – навіть у тих випадках, коли порушення належним чином запротокольовані та підтверджені.

Read this publication in English

NGL.media проаналізували усі рішення українських судів за ст. 130 КУпАП (нетверезе водіння) за останні п’ять років і виявили кілька десятків суддів, які дуже поблажливо, м’яко кажучи, ставляться до п’яних водіїв.

Це дослідження відбулося завдяки фінансовій підтримці учасників спільноти NGL.media, яким доступний особливий контент і можливості. 

Два роки тому мешканець буковинського містечка Сторожинець Дмитро Порайко потрапив у дуже неприємну ситуацію – автомобіль під його керуванням зіткнувся з іншим авто. Обійшлося без постраждалих, але нарколог місцевої лікарні підтвердив, що Порайко був нетверезим, тож патрульні оформили два адмінпротоколи – за керування напідпитку і за факт ДТП.

Через три тижні Дмитро Порайко постав перед судом, але відбувся легким переляком. Суддя Сторожинецького райсуду Василь Бужора вирішив, що обвинувачений, хоч і був нетверезим, але патрульні не навели достатніх доказів, що саме Порайко був за кермом. Натомість уже через 15 хвилин суддя визнав його винним у ДТП, оштрафувавши на 850 грн. Таким чином розглядаючи два адмінпротоколи про одну і ту ж подію, суддя ухвалив протилежні рішення.

Як свідчить аналіз NGL.media, суддя Василь Бужора загалом дуже прихильно ставиться до обвинувачених у нетверезому водінні. Понад 50% рішень, ухвалених ним за останні п’ять років, виправдовують таких водіїв.

Понад 20% нетверезих водіїв уникають покарання 

Щороку керування в стані сп’яніння спричиняє чимало ДТП. За даними патрульної поліції, минулого року нетверезі водії спричинили тисячу ДТП, у яких загинули 110 людей, а ще понад 1300 були травмовані.

Нетверезе водіння залишається одним із найбільш поширених адміністративних порушень. Наприклад, лише у минулому році українські суди розглянули понад 167 тис. таких справ. І чим далі, тим більше проблема загострюється – за останні шість років кількість підтверджених випадків нетверезого водіння зросла на 50%.

Проведений NGL.media аналіз судових рішень за останні п’ять років свідчить, що близько 22% обвинувачених у нетверезому водінні уникають покарання – ні штрафів, ні позбавлення водійських прав. При цьому нам вдалося виявити суддів, які виправдовують буквально сотні таких водіїв.

Для збору статистичних даних був використаний Єдиний державний реєстр судових рішень. На першому етапі ми виокремили всі ухвали судів першої інстанції за ст. 130 КУпАП (нетверезе водіння) з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2024 року включно – загалом приблизно 760 тис. ухвал.

Для подальшого аналізу ми обрали 637,4 тис. ухвал, де суддя уже визнав провину водія або ж закрив справу. Далі ми розділили ці ухвали на дві категорії «визнати винним» і «закрити справу» для кожного судді. Для подальшого аналізу відібрали лише тих суддів, які за п’ять років прийняли не менше 100 ухвал за ст. 130 КУпАП. Таких виявилося 2215 суддів.

Для кожного судді ми також вирахували відсоток закритих справ – тобто тих, де суддя відмовся визнати винним обвинуваченого у нетверезому водінні. Таким чином нам вдалося виявити 63 судді, у яких відсоток закритих справ за п’ять років складає 50% і вище.

За останні десять років покарання за нетверезе водіння робили жорсткішим двічі – у 2016 та 2021 роках. Тепер мінімальне покарання передбачає не лише штраф у 17 тис. грн, але й обов’язкове позбавлення прав на один рік. Повторне порушення протягом року загрожує позбавленням прав на три або й десять років.

Саме загроза втрати можливість взагалі сідати за кермо змушує таких водіїв шукати способу уникнути покарання.

Як судді закривають такі справи?

У процесі дослідження судових ухвали ми виділили дві основні підстави для закриття справ за ст. 130 КУпАП – це закінчення терміну розгляду справи (один рік з моменту порушення) або ж відсутність події та складу порушення.

Перший спосіб був популярним до березня 2021 року, коли терміни розгляду подовжили з трьох місяців до року. Після цього випадки закриття справ з цієї причини стали нечисленними.

Натомість уже чотири роки поспіль найпопулярнішим варіантом залишається закриття справи через відсутність складу порушення. У цьому випадку судді закривають справи, як правило, через виявлені помилки у поданих правоохоронцями матеріалах. При цьому суб’єктивність рішення судді практично необмежена.

Наприклад, у Сквирі на Київщині суддя Олександр Коваленко закрив справу про нетверезе водіння, бо вирішив, що надане йому відео з бодікамери патрульного є копією, а не оригіналом. Натомість у Жовкві на Львівщині суддя Мар’яна Олещук в аналогічному випадку оштрафувала водія. Загалом NGL.media виявили сотні ухвал, у яких судді враховували копії відеозаписів з бодікамер як повноцінні докази.

Уже згаданий на початку цього тексту суддя Василь Бужора звільнив від покарання водія, який відмовився на вимогу поліції пройти медогляд на наркотичне сп’яніння. На думку судді, патрульні не запропонували йому пройти тест безпосередньо на місці зупинки. Однак у дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя таке рішення визнали неправомірним, оскільки правила МВС зобов’язують патрульних направляти підозрюваних у наркотичному сп’янінні водіїв саме в медзаклад. 

Помилки правоохоронців

Звісно, нерідко поліцейські справді суттєво помиляються при складанні та оформленні протоколів, що дозволяє обвинуваченим у нетверезому водінні легко уникати покарання.

Наприклад, суддя Сергій Мельниченко з Дніпра закрив справу Корнелія Собка, який втретє (!) за рік сів за кермо п’яним, оскільки поліція не долучила до матеріалів доказів попередніх порушень. Або суддя Богдана Беркещук з Коломиї закрила справу, бо патрульні забули зазначити у протоколі, що саме обвинувачений керував автомобілем.

Унікальний суддя з Дніпра

Абсолютним рекордсменом серед українських суддів, що розглядають справи за ст. 130 КУпАП, є голова Жовтневого районного суду м. Дніпра Вадим Гончаренко. За останні п’ять років він розглянув 3644 справи про нетверезе водіння, усереднено по три справи в день – це вдвічі більше, ніж наступний суддя за цим показником.

Суддя Гончаренко вирізняється не лише кількістю розглянутих справ, але й незвичною поблажливістю до обвинувачених у нетверезому водінні. За проаналізований період він закрив 3035 справ – це понад 83% від усіх розглянутих ним.

Суддя Вадим Гончаренко

Майже всі справи Гончаренко закриває, посилаючись на відсутність складу порушення, при цьому досить довільно трактуючи вимоги закону. Наприклад, він виправдав водія, який просто відмовився пройти перевірку на портативному алкотестері, а твердження патрульних про характерний запах з рота і відеозапис відкинув як несуттєві.

Ще один характерний приклад – попри те, що водій погодився пройти перевірку на місці і алкотестер показав 1,96 проміле, суддя Гончаренко все одно закрив справу, бо патрульні, мовляв, не пояснили обвинуваченому, що таке алкотестер, не долучили до матеріалів справи сертифікат та свідоцтво про перевірку пристрою. Окрім того, на думку судді, патрульні мали запропонувати йому пройти додатковий огляд у медзакладі.

Проте насправді після проходження перевірки на портативному алкотестері патрульні не зобов’язані пропонувати додатковий огляд у лікарні, хіба що на цьому наполягає сам водій, пояснила NGL.media відома адвокатка Світлана Ільницька, членкиня Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС).

Очевидно, що така поблажливість до нетверезих водіїв не могла призвести до відвертих зловживань, коли цей суддя 12 разів (!) поспіль виправдав водія Данила Голякова, якого регулярно затримували у стані наркотичного сп’яніння.

Вадим Гончаренко відмовився говорити з NGL.media.

Загалом Жовтневий районний суд Дніпра, який очолює Гончаренко, виправдовує 78% водіїв, обвинувачених у нетверезому водінні.

Чи є покарання для таких суддів?

Вплинути на таких суддів можна, зокрема скарги на їхні рішення розглядає Вища рада правосуддя. Наприклад, після скарги поліції на рішення судді Василя Бужори у 2024 році ВРП притягнула його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Видно, це справді вплинуло на суддю, оскільки частка закритих ним справ зменшилася втричі – з 53% у 2023 році до 14% у 2024 році.

Суддя Василь Бужора

За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, подати скаргу на суддю може будь-хто – незалежно від того, чи має хоч якийсь стосунок до справи. ВРП може і звільнити суддю, але у випадку порушень при розгляді справ про нетверезе водіння йдеться переважно про попередження чи догану.

«У подібних справах не завжди можна бути точно впевненим, що суддя зробив це навмисно, а не просто помилився. Але коли є очевидні ознаки [системних] порушень, то усного попередження, як мені здається, недостатньо», – визнає Роман Маселко. 

Дослідження фундації DEJURE свідчить, що у 2024 році і за період з 02.11.2023 до 20.11.2024 , ВРП розглянула скарги на 38 суддів, з яких 24 притягнули до відповідальності – 20 попереджень, три догани та одне тимчасове відсторонення.

Перевіряє суддів і громадська рада доброчесності при ВККС. Відбувається це, як правило, під час кваліфікаційного оцінювання або конкурсів на вакантні посади. «Якщо ми бачимо, що в певного судді 20, 30 або 50 відсотків справ по ст. 130 КУпАП закриті за строками, ми скеровуємо висновок про недоброчесність судді до ВККС», – каже членкиня цієї ради Світлана Ільницька. У випадку підтвердження недоброчесності ВККС скеровує рішення про звільнення судді до ВРП.

«Проте ВРП часто затягує розгляд по таких суддях та в результаті дозволяє їм піти у почесну відставку, [що передбачає виплату вихідної допомоги та отримання суддівської пенсії]», – каже Ільницька. Загалом на пенсії для суддів у відставці лише у 2024 році з держбюджету витратили понад 5 млрд грн.

Автор Максим Піхо, редактор Олег Онисько, аналіз даних Назар Тузяк, переклад Неля Плахота, обкладинка Марта Харковець