Комісія з питань етики та професійної діяльності Вченої ради ЛНУ ім. Івана Франка ухвалила 3 березня рішення рекомендувати ректору університету звільнити професора факультету журналістики Йосипа Лося за «аморальні дії, які є несумісними з функціями викладача вищої школи».
На засіданні комісії виступила журналістка NGL.media Катерина Родак, яка першою публічно заявила про негідну поведінку Йосипа Лося. Її слова підтвердили десятки інших студенток факультету журналістики, які поділилися своїми історіями. З’ясувалося також, що керівництво університету неодноразово отримувало офіційні скарги на поведінку Лося, але роками ігнорувало їх.
На засіданні етичної комісії Катерина була єдиною представницею цих жінок, тому редакція NGL.media вирішила опублікувати текст її виступу, який підводить риску під безславною кар’єрою професора Лося.
***
Вітаю! Мене звати Катерина Родак, я завершила навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету у 2018 році.
10 років тому я постраждала від сексуальних домагань професора Йосипа Лося. Я написала про це публічно у Facebook, де описала все, що пригадала про той день. Ви усі читали цей допис, тож я не буду на цьому зупинятись.
Єдине, на чому хочу акцентувати – багато хто чомусь не розуміє, чому я так довго мовчала. Я багато про це говорю у різних медіа публічно і хочу донести тут: я не відчувала себе у безпеці, не відчувала, що мені повірять і що хоч хтось мене захистить. Це типова поведінка для постраждалих від насильства чи домагання.
Чому зараз? Бо я так захотіла, бо таке моє рішення, бо мене надихнули інші жінки та чоловіки, які не мовчать, бо я відчула, що заслуговую справедливості.
Катерина Родак виступає на засіданні комісії з питань етики та професійної діяльності Львівського університету (фото Перший західний)
Ви можете не вірити мені та вважати мене упередженою, але звинувачення на адресу Лося за ці кілька днів висунули десятки жінок. Десятки дописів у соцмережах, п’ять звернень до уповноваженого з прав людини, сім заяв на ім’я голови університетської комісії з етики та професійної діяльності, які я принесла з собою, мінімум три дзвінки на гарячу лінію ГО «Ла Страда». Дозвольте мені зацитувати кілька таких звинувачень.
Ольга Зеліско: «Професор Лось ліз цілуватись і до мене на іспиті, який він приймав наодинці в своєму кабінеті. Мій хлопець хотів побити його, але я відрадила, все ж поважна людина, не годиться. Та й це могло вплинути погано на нас обох.
Іншого разу переконував, що я особлива, що Скорпіони і Риби добре паруються, що мені треба в науку до нього через «ліжко». Добре, що подруги стояли під дверима, бо знали його, постукали і забрали мене від нього. Це був другий курс».
Вікторія Кісіль: «Памʼятаю, як в нас на курсі ходили такі чутки. Я в них не вірила, мені Йосип Дмитрович подобався як викладач. Я вибрала його науковим керівником для магістерської роботи. Все було ок. Але одного разу якось так сталось, що в кабінеті ми залишилися вдвох. Він доторкнувся до моєї руки і запитав чи я кінчила… потім розказував огидні історії і ліз обніматись, поцілував в щоку… Я не пам’ятаю як вийшла від нього і намагалась більше ніколи не залишитись з ним наодинці. Добре, що робота була вже майже дописана. Я не могла повірити, що він так може зробити… він же вже тоді був старим».
Божена Миколайчук: «Десь в 2017 [році], мені було 18, а Йосип Лось на вигляд під 80 (не знаю його точний вік). Той самий залік наодинці з професором в закритому кабінеті, що вже здалось дивним, тоді довгий монолог про якісь енергії, знаки зодіаку, любов, його покійну дружину, який я ввічливо вислухала з думкою «ок, просто старий з привітом», а тоді раптово його рука опинилась в мене на талії під сорочкою і кілька секунд (поки я не вийшла з заціпеніння від несподіванки) мацала мене по голому тілу Й. Лось при цьому, памʼятаю, ще й вказав на свою ерекцію. Добре, що я швидко прийшла до тями, викрутилась і вийшла з кабінету».
Йосип Лось, професор кафедри зарубіжної преси ЛНУ ім. Івана Франка (фото УП)
Марʼяна Вікторія Колтун: «Нешановний Йосип Дмитрович Лось, окрім цілком однозначних фраз про секс, запліднення і енергетичний зв’язок, дозволяв собі притискати студенток до стіни (а він, варто зауважити, дебелий і сильний, хоч і древній), грубо хапати за руки та міцно тримати, гладити і намагатися поцілувати. Зі мною це відбувалося також. І з моєю покійною подругою, Катею Венткою. Після того, як це сталося вперше, ми завжди заходили до нього в кабінет лише вдвох. Але це Лося не зупиняло ніколи. Ми зверталися на кафедру, говорили у тому числі і з Ольгою Квасницею (жінка ж), шукали підтримки. Нас звинувачували у наклепі на високоповажного Йосипа Дмитровича. Ми дуже хотіли, щоб це хоч якось йому вернулося, коли закінчимо університет. Лишилась тільки я. Але я знаю, що Катя хотіла б, щоб я це розказала.
Отже, цитати Йосипа Дмитровича Лося, якими він супроводжував свої домагання:
– Давай, я зараз закрию двері, ми з тобою покохаємось і ніхто навіть не дізнається.
– Хто ти за гороскопом? Скорпіон? Так я ж теж Скорпіон! Відчуваєш мою енергетику? А так? (хапає за руку).
– Тобі треба завагітніти і народити дитину. Хоча б дві-три. Тоді з тебе щось буде. Але треба нормального чоловіка (витирає вказівним і великим пальцем слину з кутиків рота і так ніби прокручує в голові варіанти). Я можу тобі допомогти. Жінці це потрібно.
– Я вам (нам з Катею) розкажу історію. Я колись мав дуже велике кохання з дівчиною, але її батьки були проти наших стосунків. Бо мені було за 40, а їй 16-17. Ми так кохалися! Вона так мене кохала! Але я мусив її покинути».
Я видрукувала понад 30 таких заяв і залишу їх вам, ви можете ознайомитися з цими свідченнями. Це все свідчення студенток факультету журналістики, ви легко можете верифікувати їхні особи в архівах факультету, щоб ніхто не думав, що це якісь аноніми чи боти.
Ви можете не вірити мені, але як пояснити, що усі ці жінки, які пройшли через університет, також звинувачують професора Лося у негідній поведінці? Невже їх усіх підкупили чи змусили таке казати? Ні, це прямі свідчення, що цей професор десятками років практикував домагання та насильство.
Ви можете не вірити цим десяткам чи сотням звинувачень студенток, багато з яких є відомими журналістками і які явно цінують свою репутацію дорожче, ніж професор Лось. І якщо вони наважились зараз говорити, то це щось означає.
Якщо ви не вірите жінкам, то послухайте, що про професора Лося кажуть інші чоловіки, наприклад, відомий львівський письменник і журналіст Юрій Винничук: «Лосип Йось, як ми його називали, проробляв це з багатьма іншими студентками. Часом невдало, як у цьому випадку, а часом цілком вдало. Заохочений, очевидно, першим вдалим експериментом зі студенткою, він уже надалі просто робив це автоматично: вдасться, то вдасться, а не вдасться, то буде інша. Й інша завше знаходилася. Ось у чому суть. Якщо навіть на десять дівчат лише одна погодиться стати коханкою, то цього цілком достатньо, щоб рухатися й надалі у цьому напрямку».
Я хочу наголосити, що студенти неодноразово звертались усно на кафедру зарубіжної преси, до деканів та окремих викладачів щодо неприпустимої поведінки Йосипа Лося. Реакції не було.
Всупереч заявам, які лунають з уст окремих представників факультету, що ніхто ніколи не подавав письмових скарг, я таки знайшла для вас ці документи. Я видрукувала вам звернення до міністерства освіти від студентів факультету журналістики за 2015 рік щодо поведінки Йосипа Лося, зокрема, домагань. Міністерство повідомило про це звернення університет, зокрема, ректора. Чи зробив щось університет, щоб убезпечити студенток? Ні.
Ось ще один документ. У 2019 році одна зі студенток написала заяву на ім’я ректора щодо сексуальних домагань, де доволі відверто усе описала. Чи була реакція університету? Ні.
То які ще докази вам потрібні, щоб нарешті почати діяти?
Вам не здається, що це вирок? Вирок репутації професора Лося, вирок репутації факультету журналістики? І цей вирок може стати вироком для Львівського університету загалом?
У вас зараз є шанс показати, що університет готовий до змін і готовий ставити безпеку студентів вище за роздутий авторитет окремих своїх працівників. Поступ і прогрес – це часом важко і болісно, але це єдиний правильний варіант.
І наостанок хочу наголосити, що жодні вибачення від Йосипа Лося, якщо він їх зрештою озвучить, не вважаємо достатніми ні я особисто, ні усі жінки, від імені яких я сьогодні виступаю. Ми вимагаємо розірвати трудовий договір з Йосипом Лосем і унеможливити тим самим його взаємодію зі студентами. Переконані, що факультет журналістики нічого не втратить, а лише здобуде після відходу Йосипа Лося на пенсію.
Дякую!
P.S. 5 березня виконувач обов’язків ректора Володимир Мельник підписав наказ про звільнення Йосипа Лося з Львівського університету на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП (аморальний проступок)