Багатомільярдний ринок армійського харчування останнім часом струснули кілька скандалів, пов’язаних з якістю продуктів. Формально система постачанням продуктів у ЗСУ передбачає контроль практично на кожному етапі, проте в армію, особливо у її бойові підрозділи, все ж, схоже, потрапляють десятки і сотні тонн неякісних продуктів. Як це можливо?
Read this publication in English
NGL.media виявили, що випадки постачання неякісної їжі в ЗСУ далеко непоодинокі, а існуюча система контролю, виглядає, сприяє недобросовісним постачальникам.
Ми публікуємо лише ексклюзивні розслідування та аналітику на основі великих даних. Приєднуйтесь до спільноти NGL.media, учасникам якої доступний особливий контент і можливості
На початку жовтня NGL.media опублікували розслідування про постачання у бойові підрозділи майже 11 тис. бляшанок неякісної тушкованої свинини від ТОВ «Ментеріка», після чого підприємство Міноборони «Державний оператор тилу» (ДОТ) розірвало угоду на понад 2 млрд грн з компанією-постачальником «Трейд Граніт Інвест».
Міноборони тим часом не поспішало коментувати виявлені факти, тож ми вирішили проаналізувати ще чотири поставки продуктів до того самого батальйону, офіцер якого раніше заявив про неїстівну тушкованку. І результат приголомшив! Протягом місяця батальйон жодного разу не отримав нормальних консерв з підтвердженою якістю та відповідними документами – хоча іншими були і постачальник, і виробник.
NGL.media виявили, що це не випадковість, а величезна діра в системі постачання продуктів до армії, завдяки якій підрядники в змові з виробниками можуть згодовувати армії величезні об’єми неякісних харчів і отримувати надприбутки.
Фальшування документів
Після публікації розслідування NGL.media спеціальна комісія Міноборони вилучила залишки консервів «Ментеріка» з підрозділів, куди їх постачали, і відправила на власне дослідження. Експерти лабораторії Міноборони підтвердили висновок незалежної лабораторії, що ці консерви неякісні, а службова перевірка виявила, що постачальник ТОВ «Трейд Граніт Інвест» використовував недіючі документи на підтвердження якості.
У цих документах було вказано, що якість консервів підтвердила одна з лабораторій в/ч А3466 Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини (УБХП), що підпорядковується Центральному управлінню контролю якості Міноборони. Ця лабораторія справді видала позитивний висновок на 19 тис. консервів, але пізніше анулювала його. Натомість компанія-постачальник використала уже анульований документ, щоб поставити щонайменше 38,1 тис. консервів.
Достеменно встановити обсяг поставок неякісних консервів неможливо, оскільки, за даними NGL.media, Міноборони провело службову перевірку лише в одній з військових частин, куди постачав харчі «Трейд Граніт Інвест». Проте навіть ця перевірка виявила, що за анульованими протоколами поставили 38,1 тис. бляшанок тушкованої свинини від «Ментеріки», за які ДОТ Державне підприємство Міноборони «Державний оператор тилу», що відповідає за нелетальні закупівлі для ЗСУ заплатив понад 4,8 млн грн. Про це свідчать три декларації якості виробника на партії різних об’ємів, але під одним номером приклади: раз, два, три , які представники «Трейд Граніт Інвест» надавали під час відвантаження продуктів цій конкретній військовій частині.
Тобто, окрім виявленого перевіркою Міноборони використання анульованих протоколів УБХП, мова йде про ймовірну фальсифікацію і декларацій якості, фактично – змову виробника і постачальника.
Уважно стежимо за руками
Припущення про змову «Трейд Граніт Інвест» і «Ментеріки» з метою постачання продуктів в обхід існуючої системи контролю якості підтверджує ще один промовистий факт. У січні «Трейд Граніт Інвест» звернувся до УБХП з проханням перевірити 80 тис. бляшанок тушкованої свинини, виготовленої «Ментерікою» у серпні минулого року. Тоді фахівці УБХП виявили відсутність маркування на усіх консервах і забракували усю партію вартістю понад 10 млн грн.
Проте уже за кілька днів «Трейд Граніт Інвест», як уже згадувалося вище, попросив перевірити значно меншу партію тих же консервів 19,05 тис. бляшанок тушкованої свинини «Ментеріка» , якість яких військова лабораторія підтвердила і видала 71 оригінал протоколу випробувань для постачання у 71 підрозділ ЗСУ. Потім постачальник попросив УБХП переоформити цю меншу партію на вісім підрозділів, скопіювавши при цьому уже анульований 71 дозвіл. Ймовірно, саме таким чином «Трейд Граніт Інвест» зміг поставити у війська раніше забраковані 80 тис. бляшанок тушкованої свинини «Ментеріка».
Варто наголосити, що постачальник купує у виробника продукцію лише після того, як отримає позитивний висновок УБХП – тому «Трейд Граніт Інвест» міг звернутися до іншого виробника. Проте компанія, очевидно, була дуже зацікавлена постачати продукцію саме «Ментеріки».
Компанії «Трейд Граніт Інвест» і «Ментеріка» не відповіли на запити NGL.media про коментарі до цієї статті.
Постачальник інший, а проблема та сама
Постачання неякісних продуктів – це, схоже, не поодинокі прикрі випадки, а звична практика армійських підрядників. Після розірвання угоди з «Трейд Граніт Інвест», новим постачальником для бойових підрозділів ЗСУ на Донеччині стало ТОВ «Контракт Продрезерв 5». Саме ця компанія уже постачала туди продукти до кінця липня цього року, коли її замінив «Трейд Граніт Інвест». При цьому «Контракт Продрезерв 5», як з’ясували NGL.media, також схоже постачав консерви без жодних перевірок і за недійсними документами.
На прикладі того ж батальйону, про який мова йшла у попередньому розслідуванні, ми перевірили чотири тижневі партії батальйон отримує продукти щотижня тушкованої свинини, які ТОВ «Контракт Продрезерв 5» постачав у період з 21 червня до 19 липня. Цей постачальник привозив консерви торгових марок «Classo М’ясо» та «Гарне Carne» виробництва «Бізнес міт продукт», але бійці щоразу скаржилися на їхню якість.
Одного разу начпрод батальйону просто відмовився отримувати неякісні консерви. «Забракували ми партію тушонки, яку намагались нам впихнути. Не прийняли, – написав нам тоді офіцер управління батальйону Дмитро Власенко. – Рекламацію претензія, після якої постачальник має замінити неякісний товар протягом 48 годин не писали, бо її має підписати представник постачальника, а не водій-субпідрядник як правило, постачальники наймають сторонні логістичні компанії для доставки продуктів безпосередньо у підрозділи ».
Супровідні документи на ті консерви не відповідали дійсності, їх не перевіряли фахівці УБХП, підтвердило Міноборони у відповіді на запит NGL.media. Проте уже через тиждень ТОВ «Контракт Продрезерв 5» таки віддали військовим ту ж тушонку за тими ж недійсними документами. «Ми прийняли, бо нічим було годувати людей», – пояснює Дмитро Власенко.
За даними Міноброни, фахівці УБХП на прохання «Контракт Продрезерв 5» перевірили чотири партії тушкованої свинини «Гарне Carne» загальною кількістю 96336 консерв, з яких 31032 бляшанки визнали непридатними до вживання. Судячи з наполегливості «Контракт Продрезерв 5», ймовірно, саме ці консерви постачали у батальйон Власенка.
Представники ТОВ «Контракт Продрезерв 5» і ТОВ «Бізнес міт продукт» не відповіли на запити NGL.media про коментар до цієї статті.
Помилка та шляхи її виправлення
Формально система постачання продуктів та контролю їхньої якості виглядає налагодженою і робочою. Кожна ланка цієї системи виконує свої обов’язки: УБХП перевіряє пропоновані постачальниками партії продуктів і забороняє постачати неякісні та небезпечні, ДОТ збирає замовлення з військових частин та підрозділів і розраховується з постачальниками лише за фактично поставлені харчі, а начпроди на місцях оглядають їх та отримують документи. Як крізь цей контрольований механізм просочуються величезні об’єми неякісних та небезпечних продуктів?
Єдина логічне пояснення, яке знайшли NGL.media – відсутність координації між структурами Міноборони. Військові лабораторії УБХП підтверджують якість та безпечність конкретних партій і зазначають у протоколі випробувань обсяги дозволеної партії, список військових частин і номер договору постачання. Натомість ДОТ, який розраховується з постачальниками, не володіє інформацією про обсяги партій, а виплачує гроші за документами від начпродів. Тобто немає звірки між обсягом дозволеної до постачання партії і фактично поставленими в ЗСУ продуктами і, відповідно, оплаченими ДОТ. Іншими словами, компанія постачальник може отримати в УБХП дозвіл на постачання 10 тис. консервів, а фактично поставити в війська і отримати оплату за 100 тис. консервів.
Натомість ДОТ розраховується з постачальниками за харчі на підставі актів приймання товару та видаткових накладних. В актах зазначається кількість комплектів їжі один комплект – один прийом їжі військовослужбовця , які підрядних поставив до підрозділу. А складаються ті комплекти з базиліка, картоплі, консерви або усього разом – головне, аби в межах узгодженої суми за один комплект. А в додатках до актів з асортиментом продукти вказані без деталізації по виробнику, марці, даті виготовлення чи номеру протоколу випробувань УБХП.
Обидві структури Міноборони підтвердили припущення NGL.media про відсутність координації.
«Наразі ДП «ДОТ» не звіряє об’єми (партії) фактично поставлених до Збройних Сил України консервів з об’ємами, що проходили лабораторне дослідження в УБХБ, та здійснює оплату виключно за фактично отримані військовими частинами обсяги продукції», – йдеться у відповіді ДОТ на запит NGL.media.
Натомість УБХП, як випливає з відповіді Міноборони, повідомляє ДОТ лише про забраковані партії продуктів.
Таким чином виходить, що функцію контролю за якістю продуктів, які реально постачаються у ЗСУ, сьогодні повністю покладено на найнижчу ланку – начпродів бойових підрозділів. Схоже, саме вони мають контролювати усі паперові документи, які надають постачальники, і звіряти між собою масу інформації – зокрема, терміни дії угод, достовірність протоколів випробувань та декларацій якості, обсяги партій, і все це на десятки продуктів, які привозять одночасно. Забезпечити такий контроль в бойових умовах просто нереально.
Приєднуйтесь до спільноти NGL.media, учасникам якої доступний ексклюзивний контент і можливості. Обравши прийнятний для вас рівень підтримки, ви отримаєте доступ до редакційного чату, розсилки, покрокових OSINT-інструкцій, запрошення на закриті події, ексклюзивний мерч та інші переваги.
Роботу над журналістськими розслідуваннями не можна трактувати як хобі чи волонтерство. Це складна професійна робота, що потребує багато часу, зусиль та мужності. Ця робота коштує дорого, але без неї неможливо зрозуміти, що насправді відбувається в державі.
Саме читацька підтримка дає можливість створення матеріалів, які призводять до реальних змін у країні. Наші публікації уже стимулювали нові закони, відставки корумпованих чиновників і впровадження прозорих правил взаємодії з владою.
Міністерство оборони стверджує, що розуміє проблему і планує унеможливити зловживання постачальників через запровадження автоматизованої системи контролю, куди потраплятиме вся необхідна інформація від УБХП і ДОТ. Запустити цю систему планують вже у 2025 році. «Як результат – буде оплачуватись лише та кількість товару, що пройшла лабораторні випробування», – запевняє Міноборони.
«Державний оператор тилу», що безпосередньо відповідає за постачання продуктів в армію, також запевняє, що буде підвищений контроль якості – зокрема, планують перевіряти не лише постачальників, але й виробників.
Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП «Підтримка журналістських розслідувань» за фінансової підтримки International Media Support (IMS)