Хороші росіяни

Як російські та білоруські IT-бізнесмени отримують пільги від українського уряду
30 Березня 2024

8 лютого 2022 року український уряд оголосив про запровадження давно очікуваного пільгового економічного режиму для IT-індустрії, який отримав назву Дія.City. У той же день президент Володимир Зеленський заявив, що завдяки Дія.City частка ІТ-індустрії у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів.

Повномасштабне російське вторгнення, що почалося через два тижні, зруйнувало не лише ці плани. Наразі неможливо реально оцінити ефект Дія.City для економіки і За оцінкою дослідження IT Research Ukraine, у 2023 році частка ІТ у ВВП України склала 4,9%, а внесок ІТ-галузі до валової доданої вартості (ВДВ) – $5,5 млрд. , проте спеціальний правовий режим, що передбачає нижчі податки і легше працевлаштування, через два роки після запуску використовують уже майже 900 ІТ-компаній і на сайті Дія.Сity вказана більша цифра, оскільки Мінцифри не враховує компаній, які з тих чи інших причин перестали бути резидентами Дія.Сity .

Які бонуси отримують резиденти Дія.City? Згорнути

Компанії-резиденти мають спеціальні умови корпоративного оподаткування – наприклад, можуть обирати між сплатою податку на прибуток 18% та податком на виведений капітал (ПнВК) 9%, зокрема останній спосіб доступний лише резидентам Дія.City. Також не оподатковуються дивіденди (частина прибутку, яка надається учасникам/акціонерам підприємства згідно з їхньою часткою в статутному капіталі компанії), які резиденти Дія.City на системі ПнВК виплачують власним засновниками – за умови їх виплати не частіше ніж раз у два роки.

У режимі Дія.City  передбачені також особливі умови оподаткування доходів працівників. Наприклад, за звичайним трудовим договором компанія-резидент сплачує всього 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) тоді як звичайний роботодавець платить 18% ПДФО.

Тільки резидентам Дія.Сity доступний особливий вид цивільно-правового договору для залучення працівників – «гіг-контракт» (особлива форма залучення працівників, яка поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договорів), який теж оподатковується 5% ПДФО, але більш гнучкий – зокрема, дозволяє не приймати працівника в штат, а залучати на конкретні проекти. В «гіг-контракті» можуть бути прописані і соціальні гарантії та бонуси (відпустки, лікарняні, компенсація за використання власної техніку тощо), неможливі у звичайному цивільно правовому договорі.

Однією з ключових вимог до резидентів Дія.City є відсутність будь-яких зв’язків з «країною-агресором». На цьому неодноразово наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Перед тим, як стають резидентами Дія City, є перевірка в реєстрах, чи не має там серед власників російських активів, громадян Росії. Якщо людина якось дотична до російського бізнесу, ця компанія точно не може бути в Дія City, якщо в неї власник росіянин. Якщо вони якось пов‘язані з тим або з іншою юридичною особою увійшли в Дія City, цим повинні займатися правоохоронні органи», – заявляв Федоров в інтерв’ю LB.ua у червні 2022 року.

Очевидно, що окрім Росії, наділеної статусом «країни-агресора» ще у 2015 році, після 24 лютого 2022 року під заборону мала б потрапити і Білорусь, яка у перші місяці вторгнення надавала свою територію і повітряний простір для ударів по Україні.

Проте, проаналізувавши власників майже 900 компаній-резидентів Дія.City, NGL.media виявили 24 компанії, власники яких прямо пов’язані з Росією і Білоруссю, частина з них продовжують там вести бізнес і повноцінно сплачувати податки – користуючись при цьому податковими пільгами в Україні.

Список сумнівних резидентів Дія.City

«БіПіСі Україна» («BPC»)

– компанія розробляє платформу «SmartVista» для обробки безготівкових транзакцій. Швейцарська компанія «BPC» має представництва в Швейцарії, Британії, Індії, Єгипті тощо. Власником української фірми «БіПіСі Україна» є росіянин Анатолій Логінов (Анатолий Логинов), який має громадянство Мальти ще з 2016 року. Українську «БіПіСі» Логінов контролює через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» Логінова, про це раніше повідомляло NGL.media. Російська компанія «BPC», пов’язана з Логіновим і далі працює, відповідні дві юридичні особи досі активні – «БПЦ Процессинг» та «БПС Инновационные Программные Решения». За даними російського сервісу «Чекко», ще у кінці 2022 року серед власників цих фірм була кіпрська «BPC BT Holding LTD» Логінова, проте зараз цими фірмами володіє російська компанія «Инновационные Программные Решения». Серед її засновників є російський підприємець Дмитро Бубнов (Дмитрий Бубнов), він ще з 2017 року займає посаду директора в одній з російських фірм пов’язаних з Логіновим («БПС Инновационные Программные Решения»).

«Регула Форензікс УА» («Regula»)

– компанія займається виготовленням криміналістичного обладнання та програмного забезпечення для автентифікації документів. Латвійська компанія «Regula» має представництва в Латвії, США, Польщі, Німеччині, Нідерландах та Бразилії. Засновником української фірми «Регула Форензікс УА» є латвійська «Regula Baltija», серед її власників є громадяни Білорусі Юрій Рогожинський (Юрий Рогожинский) та Іван Шумський (Иван Шумский). Шумський також має громадянство Ізраїлю, це зазначено в латвійському реєстрі. У Білорусі «Regula» досі працює, має офіс, активну юридичну особу «Регула» та є резидентом «Парку високих технологій» Власниками білоруської «Регули» є все ті ж Юрій Рогожинський та Іван Шумський. Співробітники цієї компанії в квітні 2023 року проводили презентацію в Білоруському національному технічному університеті, а раніше Юрій Рогожинський особисто проводив студентам того ж університету екскурсію підприємством «Регули». В РФ Шумський та Рогожинський мали ЗАТ «Регула-Русь», за даними «Чекко», ще у 2022 році серед засновників фігурувала латвійська «Regula Baltija» та російський підприємець Леонід Гапотченко (Леонид Гапотченко). У зв’язку з тим, що організаційно-правовою формою фірми є ЗАТ (закрите акціонерне товариство), нам не вдалось з’ясувати хто є власником «Регула-Русь» зараз. Проте Гапотченко досі є директором «Регула-Русь», цю посаду він займає ще з 2010-го.

«Джи Файв Холдинг Укр» («G5 Entertainment»)

– виробник мобільних ігор. Шведська фірма «G5 Entertainment» має представництва в Швеції, Москві, Калінінґраді, Харкові, Астані тощо. Власником української фірми «Джи Файв Холдинг Укр» є швед Наиленд Иона Пітер Ерік, який контролює фірму через шведську «G5 Entertainment AB». Серед акціонерів останньої, станом на 2022 рік, були росіяни Влад Суглобов (Влад Суглобов) та Олександр Табунов (Александр Табунов), про це відомо з опублікованого компанією звіту про корпоративне управління. Раніше Суглобов та Табунов мешкали у Росії, зокрема й заснували компанію в Москві (за інформацією з рос. ЗМІ), проте яке в них громадянство зараз, нам не вдалось з’ясувати. В Росії «G5 Entertainment» має принаймні дві активні юридичні особи «Джи файв холдинг Рус» та «Джи Файв Маркетинг Услуги Рус», які зареєстровані на ту ж шведську «G5 Entertainment AB». З початком повномасштабного вторгнення на сайті «G5» з’явилась офіційна позиція компанії, в якій не було жодних слів про підтримку України, а замість слова «війна» було вжито «ескалація». Пізніше фірма заявила, що буде поступово виходити з ринку РФ. Проте за даними російського сервісу «Чекко» в 2022 році сумарний чистих дохід двох російських фірм склав 41,7 млн руб. А вже в жовтні 2023-го «G5 Entertainment» заявила, що повертається на ринок РФ, (з якого фактично й не виходила) про це повідомляє видання DOU.ua, з посиланням на корпоративний лист СЕО компанії Влада Суглобова до команди працівників.

«Елісофт» («Elinext»)

– за даними видання DOU.ua, фірма відноситься до міжнародної компанії «Elinext», яка займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. Власниками української фірми «Елісофт» є громадяни В’єтнаму Ле Бік Тьям, Нгуєн Ван Хоа та громадяни Білорусі Олексій Шляховський (Алексей Шляховский), Володимир Антоновіч (Владимир Антонович), Володимир Барановський (Владимир Барановский). У Білорусі Антоновіч, Барановський та Шляховський є співвласниками «Элилинк Консалтинг», яка також займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. За інформацією з білоруських сайтів пошуку роботи, в лютому 2024 року «Элилинк Консалтинг» шукала співробітників у Білорусі. 13 березня 2024 року компанія самостійно вийшла з резидентів Дія.City.

«Ітранзішен» («Itransition»)

– розробка програмного забезпечення та послуги з стратегічного IT-консалтингу. Міжнародна компанія «Itransition» має представництва у США, Литві, Британії та ін. Власником української фірми «Ітранзішен» є громадянин Білорусі Сергій Гвардєйцев (Сергей Гвардейцев), який також має громадянство Мальти і контролює український бізнес через британську «Itransition Software Limited». У Білорусі діє компанія зі схожою назвою ЗАТ «Итранзишэн», яка є резидентом «Парку високих технологій», її власника з’ясувати не вдалось. Також Гвардєйцев веде сільськогосподарський бізнес у Росії, зокрема він є співвласником тульської компанії з вирощування картоплі «Максим Горький Плюс».

«Інновайз» («Innowise»)

– розробка ПЗ та IT-консалтинг. Європейська компанія «Innowise» має офіси в Польщі, Німеччині, Франції, Норвегії тощо. Засновниками української фірми «Інновайз» є громадяни Білорусі Павло і Сергій Орлови (Павел Орлов, Сергей Орлов) та громадянин Росії Володимир Гладких (Владимир Гладких). У Білорусі вони є співвласниками компанії «Фабрика инноваций и решений», яка є резидентом «Парку високих технологій». Ця компанія має 8 офісів, у 2024 році вже встигла провести дуже багато різних заходів, зокрема хакатон для студентів Білоруського держуніверситету інформатики та радіоелектроніки, трохи пізніше провела тренінг Big Data для студентів Білоруського державного економічного університету.

«Хенес Технолоджи» («Gismart»)

– розробка додатків для розваг та мобільних ігор. Власником української фірми «Хенес Технолоджи» є громадянка Білорусі Тетяна Бандарович (Татьяна Бандарович), яка має київську адресу. За даними DOU.ua, фірма «Хенес Технолоджи» працює під брендом «Gismart». Основний офіс «Gismart» знаходиться в Британії. Серед власників британської «Gismart» громадяни Білорусі Дмитро Липницький (Дмитрий Липницкий) та Олександр Мінєц (Александр Минец), які також мають громадянство Британії. В РБ вони є одними з власників фірми «Гисмарт», яка є резидентом «Парку високих технологій». За даними білоруських медіа, «Гисмарт» лишалась на ринку Білорусі.

«Сервер Молл» («Servermall»)

– продаж та обслуговуванням нових і відновлених серверів від HP, Dell, IBM та іншого ІТ-обладнання. Власниками української фірми «Сервер Молл» є громадяни Білорусі Євген Брогар (Евгений Брогарь) та Олександр Кончак (Александр Кончак), які мають українську адресу. В РБ є фірма з аналогічною назвою «Сервер Молл», її власником є громадянин Білорусі Віталій Слонський (Виталий Слонский), а Євген Брогар у 2018-2020 роках був її керівником. Сайти білоруської та української компаній дуже схожі, при цьому на білоруському є інформація про офіси в Україні та контакти, номер української компанії вказаний там, співпадає з теперішнім на українському сайті

«Мірантіс Україна» («Mirantis Inc»)

– компанія надає послуги публічних хмарних сервісів. Американська компанія «Mirantis Inc» має представництва в США, Україні, Польщі, Канаді та ін.. Засновником української «Мірантіс Україна» є американська «Mirantis Inc» з Каліфорнії. Одним з власників останньої є росіянин Олександр Фрідланд (Александр Фридланд). У Росії бренд «Mirantis» представлений через російську «Мирантис Айти», яку контролює американська «Mirantis Inc» з офшорного штату Делавар. Остання, за даними Opencorporates, є власником бренду «Mirantis» та володіє кількома філіями в США, зокрема й каліфорнійською «Mirantis Inc», яка володіє фірмою в Україні («Мірантіс Україна»). NGL.media надіслали компанії лист з питаннями про бізнес у Росії. У відповідь компанія заявила: «Одразу після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Mirantis розпочала процес юридичного припинення всіх операцій у Росії». Компанія стверджує, що припинила діяльність в Росії і наразі не отримує доходів, проте на вимогу уряду РФ продовжує здійснювати платежі обмеженому колу співробітників, включно з сплатою необхідних податків.

«Лабораторія Інформаційних Систем» («ATDI»)

–розробка ПЗ для керування радіотехнікою, в тому числі компанія має розробки для оборонного комплексу – програмне забезпечення для систем РЕБ, яким користуються збройні сили різних країн. Французька компанія «ATDI» має представництва в Франції, США, Польщі, Україні та ін.. Засновниками української фірми «Лабораторія Інформаційних Систем» є дві українські компанії «Міруаль» та «АТДІ Україна». Серед засновників останньої є російська «АТДИ Евразия». Одним з засновником російської «АДТИ Евразия» є французька фірма «Advanced Topographic Development and Images» громадянина Франції Філіппа Міссуда. У 2021 році його французька компанія була спонсором російського IT-форуму металургійної галузі.

«Київстар Тех» («Kyivstar») та «Хелсі Україна» («Helsi»)

– серед засновників українських компаній є ПрАТ «Київстар». За даними НАЗК, власником ПрАТ «Київстар» є росіянин Михайло Фрідман (Михаил Фридман), який контролює його через холдинг «Veon Ltd». В Україні проти Фрідмана від жовтня 2022 застосовані санкції терміном на 10 років, зокрема блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань тощо. У вересні 2023 року СБУ повідомило про підозру Фрідману через фінансування агресії РФ в Україні, а пізніше СБУ оголосила про його розшук. За даними НАЗК, в РФ кіпрські фірми «ABH Financial Limited» та «Alfastrakhovanie Holdings Limited» Фрідмана є серед власників принаймні двох активних юридичних осіб «Юнс-Холдинг» та АТ «АБ Холдинг». В липні 2023 в Україні стосовно двох згаданих раніше кіпрських фірм, указом президента (Володимира Зеленського) були введені санкції терміном на 10 років, а саме блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України тощо.

«Хіт Геймз Компані», «Фор Френдс » («4friends»), «Булат Плей» («Boolat Play»), «Хоум Геймз» («Home Games»), «Заграва Студіос» («Zagrava»), «Вокі Геймс Україна» («Voki Games»)

– за даними DOU.ua, компанії відносяться до холдингу «Playrix», який займається розробкою мобільних та комп’ютерних ігор. На сайті «Playrix» згадується про офіси на Кіпрі в Ірландії, Сербії, Україні, Казахстані та інших країнах. Власниками зареєстрованого в Україні бізнесу є росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани (Игорь Бухман, Дмитрий Бухман), які живуть у Британії і контролюють українські компанії через кіпрські «Playrix Holdings Limited» та «Voki Cyprus Limited». В жовтні 2022 року AIN.ua опублікувало лист Ігоря та Дмитра Бухманів, згідно якого «Playrix» анонсувала про вихід з ринку РФ та РБ. А у вересні 2023 року АIN.ua опублікувало відповідь Playrix на запит, в якому компанія заявила, що «майже покинула» ринок РФ та РБ, зокрема закрила там всі офіси, а частину працівників або звільнила, або релокувала. У Росії кіпрська компанія Бухманів «Rimute Holdings Limited» є власником чотирьох юросіб, які перебувають у стані ліквідації, та однієї активної юрособи «Айтидев Лаб». За даними російського аналітичного сервісу «Чекко», у 2022 році «Айтидев Лаб» отримала 636,4 млн руб збитків.

«Вайзор Геймз» («Vizor Games»)

– розробка мобільних та онлайн-ігор. Власниками української фірми «Вайзор Геймз» є також уже згадані росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани (Ігорь Бухман, Дмитрий Бухман), які контролюють її через кіпрську «Asmina Holdings Limited». У Білорусі на кіпрську «Asmina Holdings Limited» зареєстрована фірма «Вайзор Геймз», яка є резидентом «Парку високих технологій». Ця компанія активно набирає співробітників в РБ. Раніше Бухмани заявляли про вихід Playrix з білоруського ринку, тому пошук персоналу у Білорусі виглядає щонайменше дивним.

«Дваш Софт»

– компанія займається комп’ютерним програмуванням. Власником фірми «Дваш Софт» є громадянин Білорусі Максим Кононович. Слідів його діяльності у Білорусі чи Росії виявити не вдалось.

«Рууш» («Roosh»)

– «інвестиційна група нового типу, яка розвиває технологічний бізнес по всьому світу», так про себе повідомляє сама компанія. Основний офіс знаходиться в Києві, також є представництва в Парижі, Лондоні тощо. Також компанія висловлює свою підтримку Україні. Власником фірми «Рууш» є росіянин Сергій Токарєв (Сергей Токарев), який контролює її через кіпрську «Roosh LTD». За даними YouControl, Токарєв має громадянство Румунії, проте ще в грудні 2022 року він мав громадянство РФ. За даними РБК-Україна, у 2016 році Сергій Токарєв неодноразово відвідував Москву та анексований Крим. У 2016-му указом президента Порошенка на Сергія Токарєва були накладені санкції терміном на один рік, підстава: «дії фізичної особи, які створюють реальні загрози національним інтересам та порушують інтереси суспільства та держави». У 2018 році ще одним указом президента Порошенка на Токарєва було знову накладено санкції – уже на три роки. Проте в 2020 році ці санкції були скасовані указом президента Зеленського.

«Софт-Ефікс ЮА» («Soft-FX»)

– розробка ПЗ для індустрії фінансових послуг та цифрових активів. Латвійська компанія «Soft-FX» має офіси в Латвії, Україні та Малайзії. Власником української фірми «Софт-Ефікс ЮА» є громадянин Білорусі та Кіпру Олександр Клименко (Александр Клименко), який контролює її через латвійську «Soft-FX Services». Згідно з латвійським реєстром, країною проживання Клименка є Малайзія. Раніше Клименко ввів бізнес у Білорусі, проте в середині 2022 року продав дві білоруські компанії, які належали його латвійській «Soft-FX Services», про це писали білоруські медіа. Зараз Олександр Клименко перебуває під слідством у США, йому загрожує до 25 років обмеження волі за відмивання грошей та ведення неліцензованого бізнесу з надання фінансових послуг.

«ПандаДок Україна» («PandaDoc»)

– компанія надає послуги з автоматизованого документообігу. Американська фірма має представництва в Польщі, Україні, Португалії тощо. Власником української фірми «ПандаДок Україна» є громадянин Білорусі Сяргєй Барисюк, який контролює її через американську «PandaDoc Inc». Сам Барисюк проживає у США. У Білорусі працювала фірма з схожою назвою «Пандадок», проте ця компанія була закрита 2 лютого 2022-го.

«Револют Технолоджис Юкрейн» («Revolut»)

– компанія надає банківські послуги (обмін валют, відкриття онлайн картки, торгівля акціями) через власний онлайн-застосунок. Засновником української фірми «Револют Технолоджис Юкрейн» є британська «Revolut Ltd», власником останньої є британська «Revolut Group Holdings Ltd», серед власників якої є росіянин Микола Сторонський (Николай Сторонский). Як повідомляв у жовтні 2022 британський The Telegraph, Сторонський відмовився від громадянства РФ, станом на зараз він є громадянином Британії. Сам Сторонський публічно підтримує Україну. Також застосунок «Revolut» припинив обслуговувати операції у Білорусі та Росії. Проте проти батька Сторонського, Миколи Мироновича Сторонського, директора «Газпром промгазу», в Україні введені санкції на 10 років – блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборона на набуття у власність земельних ділянок тощо.

Серед цього списку особливо виділяється компанія «Soft-FX» власником якої є білорус Олександр Клименко. Зараз він перебуває під судом у США, йому загрожує 25 років у в’язниці. Згідно з опублікованим в лютому 2024-го прес-релізом міністерства юстиції США, Клименко разом з громадянином РФ Олександром Вінніком у 2011-2017 роках контролювали онлайн-біржу цифрових валют BTC-e. Клименка звинувачують у тому, що BTC-e надавала можливості користувачам відмивати кошти отримані злочинним шляхом, її клієнтська база переважно складалась з кіберзлочинців.

У грудні 2023 року Олександра Клименка затримали в Латвії за американським ордером і екстрадували у США. В Україні він через латвійську «Soft-FX Services» досі володіє компанією «Софт-Ефікс ЮА», яка є резидентом Дія.City.

Ще одним прикметним прикладом є участь у Дія.City виробника мобільних ігор G5 Entertainment. Формально власником української компанії «Джи Файв Холдинг Укр» є швед Наиленд Иона Пітер Ерік, проте акціонерами головної шведської G5 Entertainment AB є росіяни Влад Суглобов та Олександр Табунов.

Після повномасштабного вторгнення в Україну G5 заявила про «поступовий вихід з РФ», проте фактично продовжила там працювати. А у жовтні 2023 року СЕО компанії Влад Суглобов повідомив працівників, що G5 Entertainment повертається на російський ринок (з якого фактично й не виходила).

Росіянин Анатолій Логінов є власником компанії «БіПіСі Україна» – ще одного сумнівного резидента Дія.City. Формально Логінов має громадянство Мальти ще з 2016 року і контролює «БіПіСі Україна» через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» самого Логінова. Про це раніше уже згадували NGL.media у розслідуванні про обставини впровадження електронного квитка на Львівщині.

Як це все пояснюють у Мінцифри?

NGL.media звернулися до міністерства цифрової трансформації, яке адміністратором Дія.City, з проханням пояснити підстави, на яких ці та інші підконтрольні росіянам та білорусам компанії змогли скористатися перевагами пільгового економічного режиму, призначеного для українських IT-компаній.

Міністерство відреагувало розлогою відповіддю, суть якої можна звести до наступного – згадані у запиті NGL.media компанії мають право на пільговий економічний режим, оскільки Мінцифри не виявило достатніх для заборони зв’язків з «країною-агресором», а законодавство не забороняє росіянам  володіти компаніями-резидентами Дія.City – за певних умов.

Як здійснює перевірку Мінцифри і NGL.media Згорнути
Мінцифри стверджує, що перевірку відповідності кандидатів в резиденти Дія.City здійснюють, використовуючи «інформацію з державних реєстрів, баз даних державних органів, компетентних органів іноземних держав, міжнародних міжурядових організацій тощо». Проте NGL.media також аналізували українські та іноземні держреєстри – в тому числі і російські та білоруські. Крім держреєстрів, ми використовували і різні недержавні аналітичних сервіси (YouControl, Чекко, OpenCorporates тощо). При цьому для підтвердження громадянства власників компаній-резидентів Дія.City часто вистачає лише платної версії української аналітичної системи YouСontrol.

«[…] В силу вимог закону, може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є громадянин держави-агресора за умови, що така фізична особа не проживає на території держави-агресора», – йдеться у надісланій NGL.media відповіді Мінцифри.

У ст. 5 закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», ухваленому спеціально для запуску Дія.City, справді зазначено, що не може бути «прямим або опосередкованим власником […] фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі».

Іншими словами, якщо громадянин РФ переважно живе за межами Росії (хоч і не зовсім зрозуміло – як це має відстежувати Мінцифри), то для його компаній вступ у режим Дія.City вільний. При цьому український уряд не турбує, що такі люди ведуть бізнес в Росії, сплачуючи там податки і фінансуючи війну.

Стрижемо, голимо, зливаємо ФСБРосійські шпигунські програми досі інтегровані в українську б'юті-індустріюРосійський IT-бізнес в Україні

З білорусами, з точки зору Мінцифри, ситуація ще простіша. Якщо Росію офіційно визнали «державою-агресором» ще у 2015 році, то Білорусь – ні. Проект постанови про визнання цієї країни агресором був зареєстрований у Верховній Раді ще у червні 2023 року, проте досі не прийнятий. Отже для білорусів нема взагалі жодних обмежень на вступ у Дія.Сity.

При цьому українські дипломати офіційно вважають Білорусь агресором, посилаючись резолюцію 3314 Генасамблеї ООН, яка кваліфікує як акт агресії дозвіл на використання своєї території для нападу на іншу державу. Україна запровадила санкції проти оборонної промисловості Білорусі, пункти пропуску через кордон з цією країною закриті, скасована ціла низка міжурядових угод. Українські урядовці неодноразово називали Білорусь союзницею РФ, її сателітом, пособником терористів тощо.

Проте формально для українського уряду Білорусь залишається такою ж країною, як всі інші, за винятком Росії. Тому білоруси мають можливість вільно реєструвати свої компанії в Дія.Сity і отримувати бонуси коштом українського бюджету. При цьому частина таких білорусів має бізнес і в Росії.

«Жодної моральності тут нема»

«Дуже неприємно, що українським пільговим економічним режимом користуються росіяни та білоруси, так не має бути», – вважає співзасновник української IT-компанії Abto Software Святослав Літинський. На його думку, замість пільг підприємства, які працюють в Україні на загальних умовах, повинні мати якісь обмеження, якщо в їх засновниках є громадяни Росії чи Білорусі і які далі ведуть бізнес у цих країнах. «Більші податки або акциз на їхні послуги, так було б правильно, бо держава має захищати власні інтереси», – вважає Літинський.

Народний депутат Роман Лозинський назвав риторичним питання про допустимість участі компаній з російськими або білоруськими власниками в пільговому економічному просторі України. «Жодної моральності в участі таких компаній в Дія.City нема, її тут стільки ж скільки й у нападі РФ на Україну – тобто нуль», – підсумував Лозинський.

Автор Максим Піхо, редактор Олег Онисько, верстка Назар Тузяк, обкладинка Ростислав Абрамець

P.S. Уже після публікації цього розслідування до NGL.media звернулися представники Мінцифри з проханням опублікувати додаткове пояснення позиції міністерства стосовно згаданих  у статті фактів зв’язків деяких резидентів Дія.City з Росією і Білоруссю.

«Зараз ми ініціювали зміни у законодавстві, що посилюють антикритерій щодо звʼязку компанії з Росією. У цьому разі не має значення, проживає (перебуває) прямий або опосередкований власник компанії у Росії чи ні. Законопроєкт №9319 був зареєстрований у Верховній Раді 23 травня 2023 року, вже пройшов комітет та очікує на перше читання. Зараз ми просимо рішучої підтримки громадськості, щоб швидше ухвалити цей законопроєкт!

Стосовно компаній, що мають юрособи в РФ та продовжують працювати там: ми засуджуємо це та переконані, що це далеко за межами моралі. Втім тут питання лежить в площині накладення на такі компанії санкцій — за це відповідає РНБО. Ми готові співпрацювати з РНБО та робити усе від нас залежне, щоб таких ситуацій не було.

Антикритерій, виписаний у діючому законі, стосується «держав-агресорів». Тобто якщо Білорусь визнають «державою-агресором»  – антикритерій автоматично буде розповсюджуватися і на Білорусь».


Автор Максим Піхо, редактор Олег Онисько, верстка Назар Тузяк, обкладинка Ростислав Абрамець