Пляжні окупанти: бойовики, що утримують Кінбурнську косу

22 Листопада 2022

Пожежа на Кінбурнському півострові. Літо, 2022. Фото: Павло Холодняк/ Суспільне

Збройним силам України 11 листопада вдалося звільнити майже всю територію Миколаївської області – за виключенням Кінбурнської коси, яка ще й досі залишається окупованою. Завдяки російським пропагандистським ЗМІ та паблікам у соцмережах нам вдалося дізнатися про два загони, що там перебувають, а також ідентифікувати декількох бойовиків.

У вересні-жовтні Кінбурнська коса стала своєрідним місцем паломництва для Алєксандра Бородая – колишнього «прем’єр-міністра» самопроголошеної ДНР, а нині депутата Держдуми рф і голови «Союзу добровольців Донбасу» (СДД). Остання – це громадська організація, що займається підтримкою учасників війни на боці так званих ДНР-ЛНР і членів їх сімей. Після початку повномасштабного вторгнення під її егідою було створено декілька батальйонів і загонів спеціального призначення, які беруть участь у бойових діях на різних ділянках фронту.

Двоє спецзагонів, «Віхрь» і «Херсон», перебувають саме на Кінбурнській косі. Восени Бородай декілька разів їх відвідував. Ці поїздки активно висвітлювалися у пропагандистських ЗМІ, а також на сайті та в соцмережах СДД. У останньому турне, яке відбулося наприкінці жовтня, Бородая супроводжував кореспондент проекту «WarGonzo» Руслан Хакієв, і героями його репортажів стали декілька бойовиків.

Владіслав Смірнов. Скріншот із відео пропагандистів

Один із них, начальник медичної служби спецзагону «Віхрь» з позивним Нєбо, навіть не приховує свого справжнього імені. Хакієву він представився Владіславом Смірновим. Не менш нескромний бойовик і в соціальних мережах. Нєбо регулярно буває на своїй закритій сторінці ВКонтакті, куди нам вдалося додатися в друзі з фейкового акаунту, й активно постить там краєвиди окупованої коси та власні фотографії зі «служби». Дещо рідше він викладає той самий контент і в публічному профілі в Однокласниках.

ладіслав Смірнов на Кінбурнській косі. Фото: Однокласники

В Україну бойовик приїхав воювати з російської «бєлокамєнной століци» Москви. Там Владіслав Івановіч Смірнов народився 5 січня 1980 року. Працював рятувальником у МНС, стрибав із парашутом і, здається, не міг жити без небезпеки. А тому, у пошуках нової дози адреналіну на початку 2015-го Смірнов поїхав на Донбас, де вступив у медичну роту самопроголошеної ДНР.

Владіслав Смірнов під час роботи рятувальником. Фото: Однокласники

До середини 2016-го він активно ділився у соцмережах своїми фотографіями зі зброєю, на позиціях чи в госпіталях, позував з одним із ватажків терористів Павлом Губарєвим і збирався зробити пропозицію дівчині кільцем від гранати.

Владіслав Смірнов під час війни на Донбасі. Фото: Однокласники

Пізніше Нєбо повернувся в росію, вступив у «Союз добровольців Донбасу» та навіть доріс до заступника керівника московського регіонального відділення. Їздив з гуманітаркою до псевдореспублік і на відпочинок у окупований Крим. Після початку пандемії – працював у «червоній зоні» з хворими на коронавірус в одній із московських лікарень. А коли росія розпочала так звану «спецоперацію» – знову пішов воювати.

Спершу Владіслав Смірнов опинився на Луганщині, де і приєднався до спецзагону «Віхрь» у якості медика. Як розповідали російські пропагандисти у одному з сюжетів, ходив у складі розвідувальних груп в український тил. А в серпні бойовик добрався до Чорного моря, тобто до Кінбурнської коси. Разом з іншими окупантами вішав червону ганчірку замість українського прапора над селищною радою села Покровське.

Владіслав Смірнов у селі Покровському на Кінбурнській косі. Фото: ВКонтакті

Зараз Нєбо знову повернувся до росії – 20 листопада він поділився у себе в соцмережах фотографією з експедиції по пошуку залишків загиблих під час Другої світової війни.

Владіслав Смірнов у експедиції. Фото: Однокласники

Передати через Хакієва привіт дітям Артьому та Лєрі й дружині Свєтланє вирішив бойовик із іншого спецзагону «Херсон» з позивним Касім. Насправді його звати Рінатом Фарідовічем Касімовим і, за інформацією з його сторінки в Однокласниках, народився він 5 квітня 1979 року в селищі Депутатське у Якутії.

Рінат Касімов. Скріншот із відео пропагандистів

До 2014 року Рінат Касімов жив у Бєлгородській області, займався бізнесом – мав власну будівельну компанію «Русь-Строй». В Однокласниках він полюбляв постити фотографії в білій сорочці та піджаку, але образ успішного бізнесмена явно псували присутні чи не на всіх світлинах алкоголь та сигарети.

Рінат Касімов у мирному житті. Фото: Однокласники

Після початку російської агресії на Донбасі Касімов приєднався до розвідувальної роти 4 окремої бригади так званої «Народної міліції ЛНР», брав участь у боях за Луганський аеропорт. У 2014 році він часто постив у себе ВКонтакті фото в формі зі зброєю та в компанії інших бойовиків. Зараз ця сторінка видалена, але фотографії збереглися на сайті «Миротворець». Ще по одній світлині з війни можна знайти на його свіжіших сторінках ВКонтакті (сторінка 1 і 2).

Рінат Касімов під час війни на Донбасі. Фото: ВКонтакті

У 2015-му Рінат Касімов повернувся в росію. Фінансова ситуація у нього явно була складна – за даними «Миротворця», «Союз добровольців Донбасу» навіть виплачував йому 20 тисяч рублів матеріальної допомоги, щоб він міг розрахуватися з боргами за комірне.

Колишній бойовик спробував знову розпочати бізнес і став засновником компанії «Здоровий Дом», яка займалася роздрібною торгівлею ліками. Але справа не пішла – у липні 2018 року суд зобов’язав Касімова повернути постачальнику 552 тисячі рублів (близько 9 тисяч доларів), які компанія заборгувала за товар. Але знайти самого відповідача феміді не вдалося.

У 2017 році Рінат Касімов просто зник і чим займався в цей період – невідомо. У 2019-2020 роках він, ймовірно, жив у Криму, адже на сайтах пошуку роботи пропонував свої послуги сантехніка, електрика та будівельника.

Роман Орлов отримує нагороду від Алєксандра Бородая. Фото: сайт СДД

На Кінбурнській косі «засвітився» і  колишній командир Касіма періоду служби в ЛНРівській розвідці з позивним Орьол, а реальним прізвищем Роман Орлов. На сайті СДД можна знайти фотографію, на якій Алєксандр Бородай під час останнього приїзду вручав схожому на нього чоловікові хрест «За бойову доблесть». Краще його роздивитися і переконатися, що це саме Орлов, нам вдалося на іншому фото, яке опублікував у себе ВКонтакті один із учасників поїздки Тімур Оккерт.

Алєксандр Бородай (п’ятий зліва) у загоні «Херсон». Роман Орлов стоїть четвертим зліва. Фото: ВКонтакті

Про Романа Владіславовіча Орлова відомо небагато – народився 15 липня 1985 року в станиці Кужорська в Республіці Адигея, жив у Москві. А в 2014-му несподівано матеріалізувався на Донбасі, де очолив розвідку 4-ї окремої мотострілецької бригади так званої «Народної міліції ЛНР». За що минулого літа і потрапив до українських санкційних списків.

Руслан Орлов (перший зліва) під час війни на Донбасі. Фото: ВКонтакті

Не менш законспірований Орьол і в соцмережах. Свою сторінку ВКонтакті він закрив.

Руслан Орлов з пістолетом ПБ. Фото: ВКонтакті

Але таким обережним він був не завжди – із сайту «Миротворець» та архівних копій знаємо, що раніше окупант постив на ній у відкритому доступі фото в формі зі зброєю в компанії інших бойовиків. Особливо любив хизуватися Орлов пістолетом ПБ, який стоїть на озброєнні розвідувальних спецпідрозділів.

 

Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.