«У декілька кліків кожен може придбати собі чи своїм рідним дрова на зиму та ще й з доставкою додому», – переконує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. І пропонує купувати один з найзатребуваніших товарів цієї осені на запущеному 17 жовтня державному інтернет-порталі «ДроваЄ».
Журналісти редакції вирішили скористатись пропозицією держави, а заодно протестувати новостворений сервіс. Виявилося, що все не так просто, як про це заявляють урядовці. Ні, навіть не так – все, скоріше, дуже складно. Спойлер: товар вам доведеться тягнути прямо із засніженої гори, де його тільки що зрубали.
«Це ще не зрубані дерева»
Ми зробили своє замовлення у той же день, коли в мережі почала активно ширитися радісна новина про можливість замовити собі дрова прямо у лісгоспу – не виходячи з дому. І зі старту переконалися – робота сервісу максимально проста.
Заходиш на сайт, проходиш авторизацію за допомогою електронного цифрового підпису чи через інтернет-банкінг, вводиш свою адресу і бачиш найближчих продавців. Тут є також можливість обрати, чи потрібна вам доставка. Втім, вартості перевезення система не показує, її ви дізнаєтеся тільки тоді, коли підтвердите замовлення.
Ми своє замовлення – один кубометр дров (максимум один користувач може замовити 15 «кубів») – зробили у найближчого, Львівського лісгоспу, відстань до якого менше десяти кілометрів.
«Неколоті дрова» (по суті – шматки колод) мали обійтися нам у 1005 гривень за кубометр. Одразу ж після замовлення на електронну пошту прийшло відповідне сповіщення, у якому також було сказано: дрова знаходилися в «камерній сушці».
«Здорово, все доволі просто», – подумали ми. І думали так до ранку, коли нам подзвонили з лісгоспу і повідомили – забрати своє замовлення ми зможемо орієнтовно… через два місяці. Це була перша новина.
Друга звучала не менш вражаюче – забирати дрова ми маємо не в лісгоспі, а прямо з ділянки, де їх рубатимуть. Де вона? Десь в лісі. Чи на горі. Коротше, десь, але головне, що історія з камерною сушкою, як виявилось, була просто глюком системи. Спершу ми подумали, що лісгосп банально пранкує і навіть зробили повторне замовлення. І… вдруге почули те саме:
«Вам треба знайти повнопривідну машину та вантажників, – повідомила приємна та ввічлива працівниця лісгоспу. – Ну, і це десь за два місяці буде. Ну так, ваші дрова ще не зрубані».
Але варто віддати належне – принаймні, нам не запропонували рубати дрова самим. Це, за словами працівниці, роблять спеціально навчені лісники. Втім, вантажити теж треба буде самому. Враховуючи, що наше замовлення – «неколоті дрова» – це колоди довжиною в 1,5-2 метри, то… то, найвірогідніше, труднощі після замовлення можуть виникнути у переважної більшості клієнтів.
Ілюстрація з сайту ДроваЄ
«Добре, – вирішили ми. – Треба випробувати інші, більш віддалені лісгоспи». Ми зробили замовлення вже у Стрийському лісгоспі, що в 70 кілометрах від Львова. Там нам повідомили, що забирати замовлення треба буде з «верхнього складу». «Верхнього» – у прямому розумінні цього слова, якщо спростити – везти їх доведеться все з тієї ж гори.
Але тут був і «плюс» – можна було не чекати два місяці і мчати за дровами вже. Втім, оскільки ми так і не придумали, як і чим вивезти двометрові колоди з гори, від замовлення довелося відмовитися. Зробили ми також і третю спробу, замовивши три кубометри дров вже за суттєво вищою ціною – по 1622 гривні за куб. Їх хоча б можна було забрати з «нижнього складу», але вони теж вологі. Тобто, нормально грітися ними відразу не вийшло б. Плюс, і тут нас також попередили про те, що про доставку і вантажників нам варто подбати самостійно.
Доставки нема
Попит на дрова є шаленим. Лише за менш як десять днів роботи магазину лісгоспи по всій Україні отримали понад 5 тисяч замовлень на понад 43 тисячі кубометрів дров.
«Якщо відверто, ми не сподівалися на такий ажіотаж. За кілька днів роботи через магазин «ДроваЄ» лісгоспи у Львівській області отримали 368 заявок на об’єм близько 3 тисяч кубометрів. Але по частині заявок була відмова через те, що люди замовляють дрова, наприклад, зі Слов’янська, Дніпра, Харкова. Тобто вартість перевезення дров буде значно вищою за вартість (дров – ред.). Коли дізнаються тарифи, то відмовляються», – каже заступник керівника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Громяк.
Але одразу з’явилася і проблема – у лісгоспів насправді немає достатньої кількості транспорту для перевезення дров. Тож доставку можуть запропонувати лише кілька лісгоспів на Львівщині. Наприклад, зараз система показує, що доставити можуть Бродівський, Сколівський та Славський лісгоспи.
В інших областях все ще складніше, тут можуть пропонувати доставку аж за 200-300 кілометрів. Так, якщо ви раптом захочете купити дрова з доставкою в Кобеляки, що на Полтавщині, то везтимуть вам їх щонайменше за 500 кілометрів – з Хмельниччини чи Рівненщини.
«Не всі лісгоспи мають функцію доставки дров до споживача. Але є функція самовивозу через недостатню кількість техніки. Для вирішення цієї проблеми ми шукаємо підрядників, які зможуть надавати послуги доставки дров до споживача», – написала нам прес-служба Державного агентства лісових ресурсів у відповідь на запит.
І лише через два тижні після цієї відповіді Державне агентство лісових ресурсів публічно оголосило, що проблема є і вони шукають партнерів із доставки дров.
«Ну ви ж розумієте, хто зараз звернувся за дровами через онлайн-магазин? Ті, хто ніколи не мав досвіду замовлення дров, бо люди, які користуються дровами, замовляють їх ще влітку», – пояснює заступник керівника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Громяк.
Водночас, він дуже позитивно оцінює ініціативу створення магазину «ДроваЄ». Каже, що він дав доступ до комунікації з лісгоспами тим людям, які раніше не мали справ із дровами, але вміють користуватися смартфонами.
У Державному агентстві лісових ресурсів вину за історії «із дровами з гори» перекладають на лісгоспи:
«Ресурс «ДроваЄ» – це додатковий майданчик, через який ви зможете ознайомитися із асортиментом, який пропонують лісгоспи, цінами на продукцію, знайти найближче до себе підприємство, а також придбати дрова онлайн. Через інтернет-магазин ви напряму контактуєте саме з лісгоспом, який реалізує продукцію та відповідає за наповнення асортименту дров свого підприємства».
Юрій Громяк пояснює, що вони змушені продавати дрова не тільки зі складів, а там, де їх безпосередньо заготовляють, бо мають великі замовлення для забезпечення громад. Наприклад, лише Львів замовив 13 тисяч кубометрів. І взагалі, за словами Громяка, покупці, які погоджуються забирати дрова безпосередньо з лісу, таки є.
Краще вологі дрова, ніж нічого
Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України», пояснює, що теплоутворність вологих дров на 30-40% нижча, аніж у сухих. Перевагою вологих дров є хіба те, що їх легше колоти.
Експерт наголошує на ще одній проблемі. Навіть якщо ви замовите вологі дрова, то під час спалювання отримаєте багато диму, який, в свою чергу, забруднюватиме повітря. Для Львова через його розташування це може стати проблемою.
Зрозуміло, підкреслює експерт, що ті, хто щороку купує дрова, подбали про закупівлю раніше і тепер мають сухе паливо. Ті ж, хто купує зараз, роблять «аварійні закупівлі». І, навіть попри це, вологі дрова все ж краще, ніж нічого.
На момент написання матеріалу найближчі до Львова колоті дрова «природної сушки» можна було купити хіба за сто кілометрів – у Володимир-Волинському лісомисливському господарстві – по 2,3 тис. грн за кубометр без доставки. Наприклад, Олександр Місюра із Ковеля, окрім вартості 15 «кубів» дров, заплатив за доставку ще 6 тис. грн при відстані приблизно в 50 кілометрів.
У Державному агентстві лісових ресурсів визнають, що з сухими дровами є проблема і існує вона не тільки на Львівщині.
«На сьогодні дуже великий попит на дров’яну деревину, реалізація якої переважно здійснюється у свіжозпиляному виді. Сухі дрова пропонують окремі лісогосподарства у розколотому вигляді», – написала нам пресслужба.
Святослав Павлюк рекомендує замість мокрих дров купувати пелети в гранулах. Їхньою перевагою є те, що ви точно знаєте їхню калорійність і купуєте масу палива, а не якийсь там об’єм дров, які невідомо, як склали.
Півмільйона за магазин і це ще не все
У Державному агентстві лісових ресурсів редакції повідомили, що замовником магазину «ДроваЄ» є державне підприємство «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр» (ЛІАЦ). А у ЛІАЦі розповіли, що його розробка коштувала понад 449 тис. грн.
Магазин «ДроваЄ» – це частина великого програмного продукту ЛІАЦу «Лісовий портал». Його, а відтак і частину, що стосується магазину «ДроваЄ», робило ТОВ «Вінфорстпро Україна». Це підприємство тривалий час співпрацює з ЛІАЦ, отримавши замовлень на майже 32 млн грн.
Його засновниками є Андрій Вороний і німецька компанія Timber & Equipment GmbH, на чиєму сайті Вороний вказаний IT-директором. Директором німецької фірми вказаний Володимир Молочко – один із бенефіціарів ТД «Латчбахер Україна» (через ту ж німецьку компанію). «Латчбахер» активно працює з лісгоcпами, продаючи їм бирки та обладнання для електронного обліку деревини.
Витрати на магазин «ДроваЄ» ще не остаточні, адже, як повідомили в Держлісагентстві, «робота над онлайн-магазином не закінчується, активно працюють над вдосконаленням сервісу».
На сайті планують створити альтернативний спосіб авторизації для тих користувачів, які не мають достатньо цифрових атрибутів для використання Bank ID, хочуть розширити функціонал адміністраторів та додати географічну систему мульти-точок на карті для продавців.
Автор цієї статті є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини