З російського Тамбова воювати в Україну відправили 400 осіб, «які відбувають покарання за кримінальні злочини», нещодавно повідомив українцям Генеральний штаб ЗСУ. За пів року на фронті російським в’язням обіцяють гроші і помилування.
Це не перше повідомлення про вербування в’язнів та їхню безпосередню участь в бойових діях. Але саме у вересні кількість таких повідомлень різко зросла. То Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm розповідає, що російських зеків транспортують на військовий аеродром Міллерово прямо в тюремних робах і вже там перевдягають у російську військову форму та перекидають на фронт. То з’являється відео, де чоловік, дуже схожий на главу ПВК «Вагнера» Євгенія Пригожина, вербує ув’язнених однієї з російських колоній для участі у війні. Пізніше про це він скаже таке: «Кому эта тема не нравится, детей своих на фронт отправьте».
У вересні ми помітили, що в телеграм-каналах активно поширюють короткі відео, де нібито ув’язнені, які тепер воюють в Україні, передають привіти своїм «браткам» в колоніях і закликають йти воювати.
Більшість таких відео зібрані на сайті «ГулагуДа», який створили 5 вересня, як «альтернатива» сайту «ГулагуНет», який боровся проти тортур у в’язницях. Спільно з OSINT-спільнотою Molfar розповідаємо, чи справді люди з відео – ув’язнені, яких відправили воювати в Україну.
***
«Здарова всем! ИК-9 (исправительная колония – ред.) – всем приветы передаем. Была у нас стычечка небольшая такая, подбили слегка, так вот выздоравливаем. Было много нациков, но мы все равно надрали им жопу. Нас тоже подзацепило слегка, как видите. Жить будем, все хорошо как бы, уже как бы подвосстановились. Скоро в бой!», – каже, роблячи паузи, один із чоловіків на відео. Він у чорній кепці з літерою Z.
Дмітрій Сарайкін в кепці з літерою Z. Скрін відео
Це відео опублікували на сайті «ГулагуДа» останнім. OSINT-спільнота Molfar ідентифікувала чоловіка у кепці як 31-річного Дмітрія Сарайкіна. Він із робітничого селища Крестці Новгородської області.
Дмітрій Сарайкін
«У меня нет загран паспорта, подожду, когда везде будет Россия», – каже його статус на одній зі старих сторінок у ВКонтакті. І виглядає, що тепер свій статус він намагається втілити в реальність.
Те, що це ім’я – справжнє, а не вигадане, підтверджується не лише даними із кількох сторінок в соцмережах. Чоловік опублікував фото документів на авто Peugeot 207, де вписаний власник – «Сарайкин Дмитрий Сергеевич, Новгородская обл., п. Крестцы, пер. Аэродоромный, д.2».
Діма Сарайкін – фанат гороскопів та автомобілів, двічі був приватним підприємцем, шукав дівчат на сайтах знайомств, а про війну думає, що це круто.
Здавалось би, нічого особливого. Але людину з таким же іменем, прізвищем та по-батькові, і теж із селища Крестці, у 2020 році засудили до 12 років позбавлення волі. За торгівлю амфетаміном, повідомляла місцева прокуратура. Тож, зараз Дмітрій Сєргєєвіч мав би знаходитись в місцях, далеких від України.
Свою вину у торгівлі наркотиками він, до речі, не визнав. Намагався оскаржити рішення суду. Мовляв, «дело основано на домыслах, ложных показаниях оперативных сотрудников», а його адвокатами «уголовное дело было пущено на самотёк». Суд вирішив, що підстав для скасування рішення нема. А Сарайкіна і так сильно не карали, врахували пом’якшуючі обставини: «поощрения и положительные характеристики» і матір на його утриманні.
Мати – це Ларіса Сарайкіна-Нікіфорова. У неї закрита сторінка у ВКонтакті, але в Однокласниках старий профіль залишила відкритим. Ним вона останніми роками не користувалась. Але тут ми знайшли ще інші фотографії сина.
Так, в 2011 році вона відправляла Діму служити в армію. «Почти готов к труду и обороне. 29.06 2011. Сынок Дима», «Ну, вот и армия. удачи тебе сынок! 29.06.2011», – підписала вона дві фотографії з ним у формі.
А вже у 2012 році – запостила світлину з сином і чоловіком: «Возвращение гвардии младшего сержанта Сарайкина в родные пенаты. 19.06.12».
Поговорити із Дмітрієм Сарайкіним про його нову службу не вдалося. У нього закритий профіль, налаштування якого не дозволяють надіслати повідомлення тим, хто не є його другом.
«За нас, за пацанов и за Донбасс»
Ще один ролик, у якому агітували ув’язнених йти на війну, опублікували арештанти 10-ї виправної колонії, що у Тверській області. Там розповідають, що на службі їх не б’ють, вони усі живі та в достатку. Узагалі ролик явно зрежисований: арештанти говорять, що у них тут «здоровий спосіб життя», а війну називають можливістю виправитись:
«Это возможность улучшить, жизнь изменится, стать на другой путь. Принесите пользу для общества», — говорить один із чоловіків на відео.
Цей ролик масово поширюють боти у ВКонтакті із однаковим підписом: «Парни, решившие изменить свою жизнь. Строгий режим уже на Украине. ИК-10 Тверь. Работайте братья».
А чоловіком, який говорить про здоровий спосіб життя та можливість змінити його, є 36-річний Сергєй Байковський з міста Хімки, що фактично є частиною Москви. Для нього це справді не порожні слова – він наркоман з понад 10-річним стажем, який перебуває в «ИК-10» з жовтня 2014 року.
Сєргєй Байковський, 2014. Фото: ВКонтакті
Його було засуджено до 10 років позбавлення волі за збут наркотиків. Це вже не перший його вирок. Перший раз його засудили за збут наркотиків ще у 2011 році. Тоді, за даними російських судів, він отримав покарання два роки позбавлення волі. Ще у 2013 році, створюючи профіль у ВКонтакті, додавав статус «Привет из мест, где нет невест». Відповідною була його фотографія, яка не залишає простору для фантазії, де вона ще може бути зроблена.
Те, що він не лише продавав, а й сам вживав (чи вживає) наркотики, також відомо з рішень суду. У 2017 він просив про призначення йому обов’язкового медичного лікування та переведення в іншу виправну установу для відбування покарання. Він наголошував, що є наркозалежним, а відтак хворим і потребує лікування, а відбуваючи покарання в колонії, не зможе припинити вживати наркотики.
Проте в цьому йому відмовили на тій підставі, що російський кримінальний кодекс не передбачає призначення лікування для наркозалежних засуджених до позбавлення волі.
«Все есть, все в достатке – пища, оружие, здоровый образ жизни. Это реальная возможность, ребят! Улучшить свою жизнь, измениться, встать на иной путь. Подумайте лучше, не слушайте никого, у вас свое мнение должно быть», – звертається у відео до «братанів» Сєргєй Байковський.
Можливо, до цього його сподвигло те, що сам зрозумів, що «иной путь» в самій системі російського правосуддя неможливий. У всякому випадку для нього, адже у травні цього року йому було відмовлено в черговому клопотанні про заміну невідбутої частини вироку м’якшим видом покарання. У клопотанні адвокат Байковського намагався довести, що він став на шлях виправлення, і навіть отримав 22 заохочення за останні кілька років. Проте це не переконало суд, який не знайшов достатніх доказів того, що Байковський «твердо став на шлях виправлення і більше не потребує повного відбування покарання у вигляді позбавлення волі».
Напевно, десь тоді засуджений з тверської колонії і вирішив сам знайти м’якше покарання та вивчив набір гасел: «За нас, за пацанов, за Донбасс, за россию. Прорвемся. Будем живы. Победа за нас. Победа с нами».
До речі, у Москві живе його брат – успішний фахівець з інтернет-маркетингу Максім Байковський. Проте його соціальні мережі не демонструють їхнього родинного зв’язку. А сам Байковський свої акаунти веде вкрай нерівномірно – фактично їхнє наповнення призупинилось в кінці 2014 року.
Сєргєй Байковський. фото: Однокласники
Але його сторінка в Однокласниках дає можливість побачити, що між 2013 та 2014 роком він вів цілком нормальне життя – з’їздив на море в Єгипет з Маріною Ромашкіною, яка сьогодні теж не демонструє наявність з ним зв’язків та виготовляв шафи на замовлення.
Сєргєй Байковський на морі. Фото із соцмереж
«У нас все ровно, мы на месте»
Можливістю змінити традиційні крадіжки на вбивства скористався 28-річний Роман Лопашов. Він сирота, безробітний та живе у Західній Двіні – маленькому місті Тверської області. Має малу дитину. А серед захоплень — російський реп. З матір’ю дитини Лопашов не жив і до ув’язнення — батьки судились через виплату аліментів.
Роман Лопашов
Проблеми із законом у Лопашова почались як мінімум з 2016 року. Тоді він вкрав електроплиту з приватної квартири і здав її на металобрухт. Він визнав свою провину й міг би відбутись умовним ув’язненням. Але він не втримався і знову вкрав, тому довелось два роки провести в колонії – до жовтня 2019 року. Потім Лопашова кілька разів ловили на вживанні наркотичних речовин. Одного разу поблизу вокзалу він «знайшов» марихуану, а іншого — занюхав PVP (синтетичний наркотик, що викликає швидке звикання та впливає на інтелектуальні здібності). Йому призначили два штрафи по 4 тис. рублів. Які він навряд чи сплатив. Бо загалом любить збирати борги – протягом 2016-2018 років офіційно був винен державі 112 тис. рублів (65 тис. грн)
Роман Лопашов. Фото: ВКонтакті
Нову «ходку» Лопашов собі забезпечив вже на початку 2020 року, коли вчинив одразу два пограбування протягом трьох днів. За матеріалами слідства, він із своїм товаришем погодився вкрасти ящик віскі з магазину «Метро» всього за 5 тис. рублів (приблизно 3 тис. грн). І так двічі.
А вже у липні того ж року, також з другом, він обікрав квартиру. Сталось це після того, як вони прийшли пиячити до ще одного чоловіка додому, де «помітили» 70 тис. рублів (приблизно 43 тис. грн). Пізніше, вже після пиятики, пробрались в будинок і вкрали ці гроші. Того ж місяця за свої пригоди Лопашов отримав 3,6 років за гратами. Він намагався оскаржити вирок, але безрезультатно.
«Всем привет, у нас все ровно, мы на месте. Не очкуйте там, парни», — ділиться враженнями від мобілізації Лопашов.
У соцмережах у Лопашова кілька сторінок. Як із справжнім іменем, так і під псевдонімами. Однак усі вони малоінформативні. Проте його колишня подруга підтвердила, що зараз він на війні.
«Попались немножко»
Ще один поранений окупант-арештант передає вітання з лікарняного ліжка у республіку Комі:
«Салам Алейкум, комяки! С вами Саня, меня помнят, знают. Как его, чо могу рассказать? Всё хорошо, всё отлично. Попались немножко: ранило, задело в бою. Сейчас выздоравливаю. В принципе, всё. Уже почти подготовились, сейчас выходим в бой. Вот. В принципе, всё хорошо, ребята, не волнуйтесь. В общем, чо могу сказать? Вы там тоже держитесь».
OSINT-спільнота Molfar ідентифікувала Саню як 24-річного Алєксандра Громова або Гусака, принаймні, такий вік та прізвища він зазначав у своїх свіжовидалених акаунтах у ВКонтакті. Саня надзвичайно активний у соцмережах: наплодив цілу купу профілів, котрі чи не щораз підписував іншим прізвищем. Проте нам вдалося встановити його справжню особу та розв’язати складні родинні стосунки.
Справжнє ім’я чоловіка на відео Алєксандр Вячєславовіч Чуботару з селища Усогорськ Удорського району республіки Комі. Чуботару народився 3 грудня 1998-го, тобто має 23 роки. Це означає, що російська приватна військова компанія «Вагнера» не поширює вікові обмеження на в’язнів. До своїх лав вона набирає чоловіків з 24 років за виключенням військовослужбовців з повним відбутим контрактом, бойовим досвідом в Україні. Але, як бачимо, в’язні можуть бути молодшими.
Справжнім прізвищем Алєксандр підписав одну зі сторінок в Однокласниках, тут же зазначив матір Єлєну Гусак і родичку – Альону Бирсан. Вдійсності, Єлєна виявилася бабою в’язня-окупанта, а Альона – матір’ю. Судячи з соцмереж Єлєни Гусак, саме вона виховувала онука, а не матір. Сані було 16 років, коли померла матір і незважаючи на складні стосунки із нею, він важко переживав втрату.
Прізвище Громов, під яким Чуботару теж ховався у соцмережах, належить його біологічному батькові – в сорочці, окулярах і з товстим котом на руках виглядає досить інтелігентно та все змінюється, варто тільки забрати реквізит.
Злодій Вячєслав Громов, батько Сані Чуботару. Фото: ВКонтакті
Вячеслав Громов – авторитетний злодій і значну частину життя провів у таборах, зокрема, про це говорять його «наколки». Наприклад, персні на пальцях свідчать, що Громов рецидивіст, а зірка під ключицею – є головним символом злодія в законі. В його тюремних буднях було місце романтиці. З таборів він писав вірші та давав обітниці вічного кохання «единственной любимой женушке» Ларісє Громовой. Це не матір його сина Сані, це інша особа.
У 2012-му, очевидно під час відбування чергового терміну, Вячеслав Громов навіть створив акаунт у ВКонтакті для спілкування з Ларісой.
«Любимый давай ка постораемся если получится с аудио записью, ну голосовой сылкой ,ок,цемик, – просить Громова кохана. – Ну любимый может кто даст тебе на минут 15 нормальный телефон цем».
Аби вона не хвилювалася, в’язень навіть поставив статус «Живой», що лишався актуальним до 2016-го. Тоді пост Ларіси про «вєчную память любімим» прокоментував Алєксандр Чуботару, у відповідь вона назвала його «сынуля». Очевидно, що в Алєксандра були теплі стосунки з батьком та мачухою: вона кличе його «синулєй» і в інших соцмережах.
Чому Алєксандр Чуботару не носить прізвище Громов – залишилось таємницею. Але, інше прізвище не допомогли йому уникнути долі батька. Перший кримінальний вирок він отримав у 18 років. Відтоді і до сьогодні, а це п’ять років, лише півтора він провів на свободі.
Вперше його засудили умовно за злочин «проти статевої недоторканності та свободи особи, яка не досягла 16-річчя», та за три місяці до закінчення терміну суд змінив умовне покарання на реальне ув’язнення. За півроку після звільнення Чуботару знову опинився на лаві підсудних вже через крадіжку. Цього разу відсидів шість місяців у колонії суворого режиму. Проте з нею попрощався лише на рік, повернувся через систематичне ухилення від адміністративного нагляду.
Алєксандр Чуботару
За два місяці після звільнення, у січні цього року, сів знову на два роки та два місяці. За те, що п’яним серед білого дня вломився до квартири пенсіонерки і вкрав у неї всі коштовності, а саме: три колечка загальною вартістю 14 тис. руб., за сьогоднішнім курсом це 240 дол. Саме під час відбування цього покарання його і завербувала на війну компанія «Вагнера», що обіцяє ув’язненим амністію і 200 тис. руб. за півроку на фронті, якщо доживуть, звичайно.
До речі, злодіям, які живуть «па панятіям», не можна брати участь у війні. Це вважається співпрацею з владою і засуджується кримінальною спільнотою. Як тільки група «Вагнера» почала залучати в’язнів, до них звернувся російський злодій у законі Гріша Московський:
«Знайте, кто из вас добропорядочным мужиком себя называет и возьмёт в руки автомат, и пойдёт воевать против Украины – вы есть бля*и. (…) Не Украина напала на россию, а россия, российские правители напали на Украину, понимаете? И вы не защищаете свою родину, а вы идёте марадёрничать и грабить, и убивать народ, простой украинский народ».
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.