«Андрея нет, извините. Андрей погиб 5 марта на Украине, под Мариуполем», – сказав у телефонній розмові з журналісткою «Наші гроші. Львів» Юрій Хорошайлов, батько Андрєя Хорошайлова, молодшого сержанта 136-ї мотострілецької бригади рф, що дислокується у місті Буйнакськ республіки Дагестан.
Далі розмова перестала бути ввічливою, батько загиблого в Україні солдата почав розказувати про НАТО, «лапшу, яку вішають на вуха українців» і пригрозив ФСБ. Але він змовчав про долю другого сина, Міхаіла, теж службовця 136-ї бригади.
Регіональне російське медіа так повідомило про смерть контрактника Андрєя Хорошайлова з Ачитського району Свердловської області:
«Предполагается, что его гибель может быть связана со спецоперацией на территории Украины. Андрею Хорошайлову в этом году 2 января исполнилось 32 года. Брат Андрея, Михаил, тоже проходит службу в вооруженных силах Российской Федерации».
Старший по «клумбі»
Насправді, у 136-й бригаді, що воює в Україні з 2014 року, служить не двоє, а троє Хорошайлових. Двоюрідний брат Андрєя і Міхаіла майор Павєл Хорошайлов теж артилерист і не рядовий. Він заступник командира та за сумісництвом начальник штабу 1-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону. В його підпорядкуванні орієнтовно 230 військовослужбовців і 18 артилерійських установок, що мають здебільшого флористичні назви: «Гвоздика», «Акація» та інші «квіточки».
Павєл Хорошайлов. Фото : ВКонтакті
Начальник штабу вперше «засвітився» у переліку дагестанських мотострільців, оприлюдненому Головним управлінням розвідки Міноборони України, а вже на початку травня потрапив у поле зору Слідство.іnfo. Тоді журналісти не лише ідентифікували Павла Хорошайлова у соціальних мережах, а й спробували поговорити з ним телефоном. Особливий інтерес він викликав тим, що має родину в Україні – рідного брата та сестру. У відповідь на дзвінок журналісти отримали повідомлення з дивним скріном, в якому йдеться, що за неперевіреними даними Павло Хорошайлов «гєроічєскі» загинув в Україні.
Підтвердження цієї інформації досі немає. Крім того, сторінка ВКонтакті начштаба дагестанських артилеристів, хоч і закрита, але є активною – тобто її власник, який ховається під псевдонімом Паша Барінов, заходить туди регулярно.
Немає також підтвердження, що він воює в Україні. На думку української родини, – ні.
«Здається йому все ж вистачило розуму», – у телефонній розмові сказала нам дружина рідного брата Павла Хорошайлова, котрий мешкає у Кропивницькому. Для української родини, це складне і болюче питання.
«Ми не спілкуємось з тією частиною сім’ї, яка в росії, з 2014 року. Лише з сестрою, яка живе тут у Чернігівській області контактуємо, – каже дружина кропивничанина. – Розійшлися абсолютно в поглядах на війну та політику. Чоловік дуже категорично з приводу цього налаштований. На початку 2014-го намагалися переконати (російську родину – редакція), а потім зрозуміли, що це не вдається і тому перестали взагалі спілкуватися».
«Я русский. Моя родина Украина. путин Х**ЛО!» – Виголошує статус на сторінці у соцмережі українського брата, а його дружина додає: «Мій чоловік, хоч родичі в нього в росії, та мені здається, що він навіть більший українець, ніж деякі наші стовідсоткові українці».
Брати Хорошайлови з тіткою Ольгой, Руський Потам, 2011. Фото: Однокласники
А от «російський» брат стовідсотковий військовий. Павєл Валєрьєвіч Хорошайлов народився 3 серпня 1988-го (33 роки) у селі Руський Потам Ачитського міського округу Свердловської області.
Після закінчення Єкатеринбурзького вищого артилерійського командного училища молодий спеціаліст-артилерист одразу відправився служити на Кавказ. Про це свідчать приховані світлини у ВКонтакті його дружини Гульнари. До початку повномасштабного вторгнення росії вона охоче постила фото у кавказьких пейзажах, які робила під час відвідин чоловіка.
Павєл і Гульнара Хорошайлови, 2015. Фото: ВКонтакті
Сьогодні ж вона постить лише квіти, вирощування яких є її хобі, та дітей – хлопців-близнюків. Гульнара разом із ними живе у селищі Ачит. Жила тут і 2015-го, коли її чоловік Павєл Хорошайлов воював в Україні. Про це свідчить ще одна його прихована сторінка у Вконтакті. Сьогодні вона не активна, але сім років тому під псевдо Андрєй Макаров він відслідковував групи «новоросії» та дружив із її жителями.
Відмітився Хорошайлов і у Сиріїї. Він має тематичну медаль, яку можна помітити на фото, зробленому ще 2017-го під час вшанування в Ачиті воїнів-афганців.
Павєл Хорошайлов ліворуч. Ачит, 2017. Фото: ksk66.ru
Квіти жінок Руського Потаму
Квіти постить у всіх своїх соцмережах і вдова Андрєя Хорошайлова Валєнтіна. Його місце загибелі в Україні для російського загалу «нє подтвєрджєно», але точно відомо, що він разом з рідним братом Міхаілом служили у тій самій 136-й мотострілецькій бригаді. Обидвоє – військовослужбовці батареї управління та артилерійської розвідки.
Зліва-направо: Міхаіл Хорошайлов, Юрій Хорошайлов (батько), Максім та Андрєй Хорошайлов. Фото: Однокласники
Молодший сержант Андрєй Юрьєвіч Хорошайлов був командиром відділення, далекомірником. Він наводив артилерію на цілі та корегував її вогонь під час боїв. Народився Андрєй 2 січня 1990-го у тому ж селі і на тій же вулиці, що двоюрідний брат Павло. Хоч Андрєй видалив свою сторінку ВКонтакті та фото з неї свідчать про проходження строкової служби у 2012-му.
Андрєй Хорошайлов. Фото:ВКонтакті
Його дружина Валєнтіна Хорошайлова у соцмережах називає себе «Валєчка». Вона теж живе в Ачиті та виховує двох доньок. У день повномасштабного російського вторгнення Валєчка написала:
«Все в шоке….инстограмм пестрит не совсем хорошими новостями, впринципе и тв тоже. Но если честно тв я не смотрю, особено новости, «меньше знаю, крепче сплю». Давайте «посылать правильные мысли в космос», впереди весна, световой день стал длинее, скоро будет больше солнца…и природа начнет оживать».
Які сигнали посилає в космос тепер Валентина Хорошайлова – не відомо. Але зміни у сімейному житті ніяк не відобразились у її численних акаунтах – вона постить вазони і продовжує вести тематичний клуб «Дашино лукошко цветы» у ВКонтакті, де люб’язно надає свої адресу та телефон для консультацій і продажу.
Андрєй і Валентина Хорошайлови. Фото: ВКонтакті
«Увы, но я больна не вами, я все еще больна цветами…я скоро буду без штанов, но всеравно хочу цветов 😉», – виголошує статус однієї з її сторінок.
Поміж квітів і дітей дружина артилериста-розвідника вирощує півників на продаж. Ну і постить фото прадіда, його нагородні документи та не втомлюється дякувати «за мирное небо над головой».
Скріни Instagram Валєнтіни Хорошайлової
Невідомо, чи вирощує квіти Людміла Хорошайлова – дружина ще одного брата Міхаіла. Але її чоловік – черговий представник великої родини з Руського Потаму у лавах 136-ї бригади. Міхаіл Юрьєвіч Хорошайлов народився 22 жовтня 1988-го (33 роки). Він у званні сержанта і так само, як і брат Андрєй, командує одним з відділень артилерійської розвідки.
Міхаіл Хорошайлов з донькою. Фото: ВКонтакті
Минулого тижня стало відомо, що 300 військовослужбовців з дагестанської бригади відмовилися воювати та подали рапорти на звільнення з армії рф. Військовий юрист, до котрого звернулися контрактники, пояснює, що скласти зброю їх змусила не совість, а зубожіле забезпечення:
«Военнослужащие утверждали, что у них были проблемы с обмундированием и вооружением».
Контакти окупантів та їхніх родичів:
Павєл Хорошайлов: У ВКонтакті Паша Барінов і Андрєй Макаров, дружини Гульнари, матері Галіни Хорошайловой . Телефон Павла +79049892916
Андрєй Хорошайлов: У ВКонтакті: дружина Валєчка Меньшікова, вона ж Валєчка Нєгодяєва і ще одна її сторінка; Однокласник: Андрєй Хорошаілов, дружина Валєчка Хорошайлова (Меньшікова), мати Людміла Хорошайлова (Поспєлова), брат Макс Хорошайлов, дядько Вячєслав Хорошайлов, тітка Ольга Хорошайлова; Facebook Андрєй Хорошаілов; Instagram: дружина Валєчка. Телефони: Андрєя +79530460671 (після загибелі відповідає батько Юрій), дружина +79521308635
Міхаіл Хорошайлов: ВКонтакті: Міха Хорошайлов, дружина Людміла . Телефон Міхаіла +79028704153
Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.
