Попри гучну історію з незаконно зрубаною деревиною для IKEA, в українських лісах продовжують проводити санітарні рубки під час «сезону тиші». Через це для восьми лісгоспів в Україні вперше призупинили дію сертифікатів якості сировини FSC. Втім ми з’ясували, що таких потенційних порушень – десятки, екоінспекція на них поки не реагує, а відновити дію сертифікату якості – легше, ніж здається.
***
Міжнародна організація Forest Stewardship Council (або ж «Лісова опікунська рада» чи скорочено FSC) вперше в Україні зупинила дію сертифікатів на якість деревини через порушення «сезону тиші».
«Сезон тиші» – це період, коли дикі тварини виводять потомство. Він триває з 1 квітня до 15 червня і регулюється статтею 39 Закону «Про тваринний світ». У цей час в лісі заборонено робити будь-що, що створює підвищений шум. Під забороною постріли, вибухи, транспортні змагання, а також санітарні рубки лісу.
Поправка до закону, яка забороняє санітарні рубки в «сезон тиші», з’явилася ще у 2015 році, але весь цей час порушники та відповідальні особи посилалися на різночитання закону.
Аж поки минулого року не трапилася гучна історія з ІКЕА. Тоді дослідження британської неурядової організації Earthsight виявило, що популярні меблі виробляли з деревини, яку незаконно зрубали в Українських Карпатах саме в «сезон тиші». Водночас вся ця деревина мала міжнародний сертифікат FSC.
Джерело: презентація національного представництва FSC в Україні від 01.05.2021 р.
FSC фактично існує фактично для того, щоб світові покупці деревини могли мати спокійні нерви і ненароком не зіпсували собі репутацію. Але виявилося, що сертифікована деревина теж може бути незаконною. Так «зелений» бренд IKEA втрапив в екологічний скандал.
FSC посилалися на «різночитання закону», але в листопаді 2020 року все-таки повідомила, що вважатиме порушенням санітарні рубки в «сезон тиші». І от в червні 2021 року організація вперше призупинила дію сертифікату на деревину для Хустського лісгоспу на Закарпатті саме через порушення «сезону тиші». Національний представник організації в Україні Павло Кравець підтвердив це у коментарі «Наші гроші. Львів».
Експерт з лісового господарства Дмитро Карабчук пояснює, що сертифіковані лісгоспи, як правило, мають постійних замовників і постачають деревину на екологічно чутливі ринки – здебільшого країни Європейського Союзу. Скасування чи призупинення дії сертифікату – це економічний ризик, що продукція може бути незатребуваною, оскільки її не куплять в ЄС.
Восьмеро друзів у біді
Як розповів Павло Кравець, станом на 15 червня дію сертифікатів на Закарпатті вже призупинили Хустському, Мукачівському, Ужгородському, Рахівському, Воловецькому та Великоберезнянському лісгоспам. Крім того, Дубенському (Рівненська область) та Гадяцькому (Полтавська область).
За словами Павла Кравця, підставою для призупинення сертифікату стали лісорубні квитки, які були видані на санітарні рубки у період з 1 квітня 2021 року та мають статус «розпочаті». Також враховували іншу інформацію, яка є в системі електронного обліку деревини. Директор Національного представництва FSC в Україні говорить, що тепер деревину зможуть продати тільки туди, де не вимагатимуть сертифікату, тобто швидше за все – на внутрішній ринок.
У коментарі він пояснив, що механізм поновлення сертифікату поки не зрозумілий для них самих, оскільки призупинення через порушення «сезону тиші» відбувається вперше. Він переконаний, що це не буде легко для лісгоспів, але за рекомендаціями організація звертатиметься до закордонних колег із FSC.
Водночас, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник пояснює, що навіть анулювання сертифікату не є остаточним рішенням. Тим більше статус призупинення.
«Іноді це виглядає так, що в лісгоспі відбуваються збори, на яких усі погоджуються з тим, що більше не будуть порушувати. Для FSC цього може бути достатньо, щоб поновити сертифікат», – говорить експерт.
Головний лісничий Хустського лісового дослідного господарства Степан Мамчич говорить, що тимчасового виконувача обов’язків директора, Володимира Берця, який «дав добро» на санітарну рубку, вже звільнили, дали наказ призупинити роботи і повідомили про це FSC. Але відповіді поки не отримали.
Статус «розпочаті»
Втім санітарні рубки в «сезон тиші» приводили не лише на Закарпатті. Якщо перевірити лісорубні квитки, які видали цього року на «сезон тиші», тобто з 1 квітня і відсортувати ті, які мають статус «розпочаті», то потенційних порушників, виявляється, значно більше.
За даними Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру (далі – ЛІАЦ), цього року лише у Львівській області видано 18 таких лісорубних квитків, ще один в Тернопільській і два в Закарпатській, в уже згаданому Хустському лісгоспі.
У Львівській – це лісгоспи «Галсільлісу» та Славського лісового господарства, у Тернопільській – Монастирський лісгосп. Крім того, є значна частина квитків, які видані з 30-31 березня, тобто за два дні до обмеження, і теж мають статус «розпочаті». Можна припустити, що рубки в цих лісгоспах продовжилися і після початку «сезону тиші» 1 квітня. Але тут треба спіймати на гарячому.
Скрін із реєстру лісорубних квитків ЛІАЦ (відкрийте у новому вікні, щоб роздивитись детальніше)
Загалом по всій Україні можна говорити про 89 ймовірних випадків незаконних санітарних рубок, що пов’язані із «сезоном тиші». Але сертифікати призупинили не усім.
Щодо Славського лісгоспу на Львівщині, який має чинний сертифікат FSC, то національний представник FSC в Україні Павло Кравець припускає, що на сайті ЛІАЦ могли припуститися технічної помилки.
Фото Наші гроші. Львів
Натомість головний лісничий Славського лісгоспу Андрій Колодяжний зізнався нам, що за обома лісорубними квитками в «сезон тиші» були розпочаті роботи, які потім зупинили.
«Від гріха подалі. Зараз дуже багато про це почали говорити. Закон абсолютно не діяв 6 років, але тепер питання набуває незрозумілих форм: медіа, аудитори почали конче звертати увагу на дотримання сезону тиші», – пояснив він у коментарі.
Лісничий також акцентує на законодавчій колізії. Він переконаний, що заборона санітарних рубок мала би стосуватися лише відтворюючих ділянок, а не всього лісового фонду. І додає, що 80% робіт у Славському лісгоспі стосуються роботи з пошкодженими деревами. А відправити працівників у відпустку на 2,5 місяці і платити при цьому заробітну плату – немає можливості.
Ми вирішили самостійно перевірити одну з ділянок в Славському лісовому господарстві. На ділянці, яка передувала потрібній нам, вже провели масштабну рубку. Але за стопцем, який розмежовує ці дві ділянки, лежало хіба кілька дерев. Загалом в цьому місці (тут закінчувалась лісова дорога) кілька зрізів виглядали свіжими, лежала свіжа стружка і пахло як на лісопилці.
Стовпець на межі ділянок у Славському лісгоспі. Фото Наші гроші. Львів
«Фіксували це порушення тільки один раз»
Такі випадки мала би перевіряти Держекоінспекція. Але специфіка цієї структури у тому, що крім планових перевірок, вона реагує тільки на конкретні звернення громадян. Те, що інспектори бачать потенційне порушення просто з реєстру ЛІАЦу, як це побачили ми, не дає їм підстави перевірити рубку.
Знаючи про цю проблему, активісти самі направляють до інспекції звернення. Наприклад, Українська природоохоронна група. Експерт лісового напрямку цієї ГО Єгор Гриник говорить, що з досвіду відповідь може надійти і через декілька місяців, а може не надійти взагалі.
За даними Інспекційного порталу, у 2021 році Держекоінспекція з початку цьогорічного «сезону тиші» позапланово тричі перевірила Славське лісове господарство, але жодна з них не зафіксувала порушення «сезону тиші». Кожен з цих моніторингів проводився за конкретними зверненнями громадян. І якщо зверталися через підозру незаконної рубки – це й перевіряли: лісорубний квиток виданий – рубка законна.
Начальник відділу Львівської екологічної інспекції Богдан Катюбін підтверджує, що порушення «сезону тиші» екоінспекція перевіряє тільки, якщо отримає скаргу саме на це порушення. І уточнює, що цьогоріч таких звернень не було.
«Сезону тиші» дотримуються. Ми фіксували це порушення тільки один раз у 2016 році», – говорить чиновник.
Про видачу лісорубних квитків на «сезон тиші» Богдан Катюбін з львівської екологічної інспекції чув як «слух з інтернету», але жодних дій без звернення громадян орган не застосовуватиме.
Але нагадаємо, що мова йде хіба про адміністративне правопорушення, яке передбачає штраф для громадян від 510 до 850 грн і для посадових осіб – від 850 – 1190 грн.
Тобто навіть якби лісгоспи оштрафували, це б не було для них суттєвим покаранням. Інша річ – позбавлення міжнародного сертифікату якості деревини, коли сировину не можна продавати за кордон.
Чи призупинення дії сертифікатів реально вплине на роботу лісгоспів стане зрозуміло лише згодом. Але вже зараз бачимо, що розголос після скандалу з IKEA не минув безслідно. Вперше за шість років аудитори почали звертати увагу на порушення «сезону тиші», і тільки це поки може мотивувати лісівників дотримуватися закону. Це реальні фінансові ризики на відміну від штрафу у 850 гривень.
Коментар до теми
Експерт з лісового господарства та очільник ГО «ЛІіС» Дмитро Карабчук пояснює, що законодавство справді потребує змін. Парадокс «сезону тиші» полягає в тому, що під забороною тільки санітарні рубки, тоді як інші види – дозволені.
«Тут мало би бути навпаки. На час «сезону тиші» необхідно заборонити всі інші види рубок на території всього лісового фонду. Лісники наполягають на тому, що цей закон має стосуватися тільки окремих відтворюючих ділянок. Але на мій погляд, це абсурд, якщо хтось на карті намалює кружечок і скаже, що тільки тут тварини можуть розмножуватися, а за його межами – ні» – говорить Карабчук.
Він вважає, що санітарні рубки – це навпаки єдиний вид рубок, які можна дозволити у цей період, якщо йдеться про термінову ліквідацію стихійних явищ, коли повалені дерева заважають життєдіяльності громади.
Дмитро Карабчук, фото з сайту forestcom.org.ua
Але головна проблема полягає у тому, що під виглядом санітарних часто маскують комерційні експлуатаційні рубки. Дослідження британської неурядової організації Earthsight у 2018 році показувало, що 40% всієї деревини в Україні заготовлювали під виглядом санітарних рубок. А ще одне дослідження від «Free Svydovets» повідомило, що згідно з офіційними даними, у 2019 році санітарними рубками заготовили 47% від загального обсягу деревини, отриманої в Україні.
Дмитро Карабчук пояснює, що підставою для таких лісорубних квитків часто можуть бути підроблені документи, за якими рубають здорові дерева. Розслідувати такі випадки мала би екологічна інспекція, однак деяких інспекторів і самих помічають в корупційних схемах.
Підозру викликає і значний термін лісорубних квитків, які видають на санітарні рубки. Це може бути навіть більше, ніж пів року, тоді як лісгосп мав би бути зацікавленим зрубати пошкоджене дерево якнайшвидше, поки воно ще має економічну цінність і не вражене хворобою повністю.
«Ця сфера стає ще більш закритою. Наприклад з 2019 року Держстат перестав збирати інформацію про щорічний обсяг заготовленої деревини. Фактично ми навіть не можемо перевірити, перевищується ліміт лісокористування у 25 млн кубометрів на рік чи ні», – пояснює експерт.
І додає, що тепер такі дані збирають експертні організації, які на відміну від держстату, лісівники можуть ставити під сумнів.