«Ви перемогли антиковідний пневмошолом! Я вирішив зупинити цей проект! Ніхто не хоче мати справи з проектами, де є загроза скандалу чи любого негативу».
Таке повідомлення отримала журналістка сайту «Наші гроші. Львів» Марія Ревер після того, як звернулася за коментарем до лікаря та науковця Тернопільського медичного університету імені Івана Горбачевського Андрія Ковальчука.
Звинувачення в тому, що вона зупинила науковий прогрес, стало повною несподіванкою, адже коментар вона хотіла про типову змову на торгах.
***
Починалась історія дуже банально. Редакцію зацікавив півмільйонний тендер від Тернопільського медуніверситету на створення «концепт-моделі пневмошолома від вірусних (коронавірусних, COVID-19), бактеріальних, токсичних агентів». Цікавим в ньому було те, що участь в торгах взяли двоє місцевих приватних підприємців, які продають медичні товари.
Згідно з умовами тендеру, робота, яку переможець мав би виконати, далека від торгівлі. Адже йдеться про розробку та виготовлення зразків мобільного пневмошолома для захисту людини від коронавірусу в рамках науково-дослідної роботи, яку фінансує Міністерство охорони здоров’я. Цей тендер – лише перший транш, загалом проєктувати шолом в Тернополі планують наступні три роки за 2,9 млн грн.
Шолом, тітка і один принтер
Переможницею торгів від науковців Тернопільського медуніверситету стала 71-річна Ніна Середа. Ми не будемо тримати інтригу, а відразу скажемо – вона виявилась тіткою науковця та лікаря Андрія Ковальчука, який звинуватив нашу журналістку в зупинці проєкту.
Спочатку Ніну Середу як родичку медика ми не ідентифікували, але завдяки подальшим дзвінкам в нашу редакцію, ми детальніше поглянули на цю історію.
Конкурентом підприємиці на торгах виступив тернопільський масажист Вадим Холоденко. «Змагаючись» за 535 тис. грн, Холоденко і Середа навіть документи самі не готували. Це зробила в себе вдома для обох підприємців помічниця Вадима Холоденка Галина (прізвище жінка відмовилася назвати). Вона підпрацьовує консультантом для місцевих підприємців.
«Це Тернопіль, невелике місто, люди одне одного знають. Ніна Середа звернулася до мене, бо вже раніше я їй на тендери готувала документи. Люди часом просять мене їх підготувати, бо я працюю консультантом», – пояснила Галина однакові дефекти друку та сканування на документах конкурентів.
І переможниця Ніна Середа, і її конкурент Вадим Холоденко подали на торги однаково складений лист-роз’яснення про фінансову звітність, який замовник вимагав у довільній формі. Окрім того, їхні довідки (не тільки цей лист) мають спільні дефекти друку або сканування, що свідчить про підготовку на спільній техніці. Самі ж pdf-версії документів створені в одній програмі «3-Heights TM PDF Toolbox»
Вона також стверджує: хоча і готувала документи обом учасникам торгів, але про цей факт не знав ніхто, крім неї. Ані її керівник Вадим Холоденко, ані керівник проєкту створення пневмошолома Андрій Ковальчук.
«Ні, він зі мною не зв’язувався, – заперечила участь Ковальчука консультантка. – Я роблю суто технічну роботу».
Андрій Ковальчук сам зв’язався з журналісткою Марією Ревер. Не відразу. А після того як вона зателефонувала… Ніні Середі. За її номером, у всякому випадку він вказаний як контактний підприємиці, відповів невідомий чоловік і повідомив, що Ніна Середа поїхала в санаторій і буде не раніше, ніж за тиждень. За словами цього чоловіка, документи на тендер подавала не вона, а довірена особа.
Потім був ще один дзвінок, коли невідомий чоловік повідомив, що оскільки ми телефонували до Ніни Середи, то наші контакти він дав «відповідним людям». Ми ідентифікували номер – він належить інженеру компанії «Ковальчук – медичні технології «КМТ». Юридично – це просто ФОП Ковальчук Олег, батько керівника проєкту створення пневмошолома.
Компанія вже досить давно працює на ринку і займається розробкою та виробництвом медичного обладнання для відділень опікової травми, пластичної хірургії та травматології.
«Ключова особа – це я»
«Відповідною людиною» виявився сам Андрій Ковальчук, який на запитання про спільні довідки, однакові дефекти на документах, тобто про змову на торгах від його університету, відповів неввічливо: «Я не знаю, чому вам це здалося, підіть в поліцію, скажіть їм про це».
Але був більш розважливим, коли питання стосувались його тітки Ніни Середи. Він відмовився продовжувати тему змови і пов’язаності, оскільки мусить спитати її згоди.
І декілька разів повторив:
«Будь ласка, не перебийте нам цей проєкт. Якщо над ним висітиме неприємна хмара, ми не отримаємо фінансування».
Андрій Ковальчук розповів, що коли почалася пандемія, його зацікавили системи респіраторного захисту дихальних шляхів. За кордоном, за його словами, такі системи коштують від 500 до 1,5 тис. євро, а він захотів створити “таку саму, тільки меншу і дешевшу».
«За два тижні вийшла класна річ, ми пропіарили це в медіа. А потім подумали, якщо є такий резонанс, то значить буде затребуваний винахід для боротьби з коронавірусом. І тому вирішили податися на гранти», – пояснив науковець.
Вперше працівники Тернопільського медуніверситету презентували модель пневмошолома в липні 2020 року. І справді про це написили більшість місцевих та національних медіа Як заявляв журналістам один із співавторів проєкту Андрій Павлишин, їхньому виробу немає аналогів ні в економічності, ні в легкості, ні в ефективності. Після впровадження у серійне виробництво розробники обіцяють, що собівартість однієї моделі буде приблизно 3 тис. грн.
Пневмошолом для захисту від коронавірусу науковців Тернопільського медичного університету (фото: Суспільне Тернопіль)
Проєкт подавали у Національний фонд досліджень України та Національну академію наук України імені Вернадського, однак його там не підтримали. Натомість підтримали у Міністерстві охорони здоров’я. Саме МОЗ планує дати науковцям 2,9 млн та три роки часу на створення шоломів.
За словами Андрія Ковальчука, хоча науково-дослідна робота повинна тривати три роки, її доцільність переглядатимуть в кінці кожного року. До кінця цього року науковці планують створити чотири варіанти шоломів та визначити оптимальний, який і будуть вдосконалювати.
Роботу будуть вести науковці: сам Андрій Ковальчук та мікробіолог, які до кінця року отримають за це 170 тис. грн винагороди на двох. Ще 70 тис. грн передбачено на закупівлю потрібних матеріалів. А 535 тис. грн з цьогорічних 765 тис. грн освоїть підприємиця Ніна Середа.
Згідно з угодою, вона буде закуповувати додаткові матеріали, робити креслення та перевіряти надійність противірусного захисту виготовлених зразків.
Наступного року дослідники за 1,1 млн грн повинні удосконалити мобільне енергозабезпечення. А протягом 2023 року оцінюватимуть протибактеріальний та противірусний захист, за ще 1,1 млн грн.
***
Андрій Ковальчук так і не пояснив, навіщо винахідникам проводити відкриті торги, а учасникам відверто на них махлювати.
«Я б із задоволенням взяв ці кошти і зробив сам, але закон цього не дозволяє. Тому я вирішив провести відкриті торги, щоб не було будь-яких претензій, ніхто не був ображений, можливо хтось захоче прийти. Таких автоматичних процедур є тисячами по всій Україні», – стверджує він.
Торги від наукових установ за відповідним класифікатором та кодом, який використовували в Тернополі, на технологічні розробки та інновації і справді проводять не рідко. Але виграють їх здебільшого конструкторські бюро або відповідні державні чи приватні установи. Не підприємець із торговими КВЕДами.
Ми надіслали відповідний запит до МОЗ про роз’яснення процедур, але на момент публікації так і не отримали відповідь.
Відмовився від коментарів телефоном і офіційний керівник проєкту та проректор з наукової роботи Тернопільського медичного університету Іван Кліщ. Відповідь на запит на момент публікації також не надійшла.
Натомість під час підготовки матеріалу автор ідеї Андрій Ковальчук вирішив звинуватити нас у зриві його проєкту. Для погроз припинити розробку пневмошолома йому було достатньо лише того, що ми намагалися розібратися у фіктивному тендері.
P.S. На Prozorro станом на момент публікації договір не було розірвано.
Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково представляють думку Black Sea Trust або його партнерів.