Хто володіє твоїми новинами

Власники телерадіокомпаній, газет, журналів та інформагентств на медійному ринку Львова
04 Вересня 2020

За п’ять років, відколи «Наші гроші. Львів» востаннє писали про реальних власників місцевих ЗМІ, на медійному ринку Львова відбулося багато змін. Зникли одні проєкти, а на їх місці з’явилися нові. У Львові залишилося лише чотири паперові міські газети, деякі з яких розвивають свої онлайн-платформи, а їх власники – Youtube-канали. Інформація про всі ці зміни стає особливо актуальною напередодні місцевих виборів 2020 року, саме тому ми вирішили оновити інформацію про власників медіа у Львові.

***

Найбільша зміна на медійному ринку Львова – продаж медіахолдингу ZIK Петра Димінського соратникові Віктора Медведчука – Тарасу Козаку. Колись холдинг Димінського складався із телеканалу та сайту, також протягом 2011 року до його складу входив тижневик з однойменною назвою. Телеканал перестав бути регіональним львівським, а став загальноукраїнським. А один з найдавніших львівських сайтів, «Інформаційна агенція ЗІК», як львівське медіа перестало існувати – працівники агенції після зміни власності звільнились майже у повному складі. Тепер сайт ставить щодня лише кілька новин про Львів.

Зміна вигляду сайту: 2011 та 2020 роки (скористайтесь бігунком по центру)

Засновником ZIK.ua було ТОВ «Західна інформаційна корпорація», а телеканалу ZIK – ТОВ «ТРК «Міст ТБ». Саме ці товариства і придбав у липні 2019 року Тарас Козак, нардеп від Опозиційного блоку та колишній митник і податківець. Щоправда, тепер «ТРК «Міст ТБ» належить Вірі Максименко із села Рощахівка Кіровоградської області.

Наразі офіційною юридичною особою каналу, за даними Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, є ТОВ «ТРК «Нові комунікації», засновником якого є ТОВ «Про радіо», де бенефіціарним власником через кіпрський офшор Turul investments limited є Тарас Козак. Цей офшор неодноразово виникає, коли йдеться про власність Козака.

Окрім ZIKу Тарас Козак володіє телеканалами NewsOne та 112. А нещодавно також стало відомо, що до медіагрупи Козака-Медведчука має відношення і «1+1» – дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко володіє 8,22% акцій телеканалу.

Медіахолдинг Дубневичів

Суттєво зменшився медіавплив братів Ярослава і Богдана Дубневичів у Львові, який заявив, що балотуватиметься на голову Солонківської ОТГ. Якщо колись вони володіли «Львівською газетою», сайтом Galnet, радіостанцією FM-Галичина та навіть трішки телебаченням, мали телестудію «Гал-ТБ», яка щоправда, була продакшеном, а не каналом, то сьогодні родині належить лише інтернет-сайт та радіостанція. Крім того, як виявилось, до складу холдингу входить школа радіожурналістики Media House, де за один місяць та 5 тисяч гривень можна стати радіожурналістом та ведучим.

Ярослав та Богдан Дубневичі, фото: censor.net

Важливою зміною є також те, що сьогодні всі медіаактиви належать дітям нардепів Богдана та Ярослава Дубневича. Традиційно медіа родини засновувала ТОВ «Енергія Консалтинг» – саме це товариство тепер записано на Павла Дубневича, сина Богдана Дубневича, та на Юрія Дубневича і Роксолану Пиртко, дітей Ярослава Дубневича. Зміна власності відбулась ще у листопаді 2016 року.

Представником родини у медіабізнесі стала Роксолана Пиртко. Саме вона впроваджувала зміни у медіахолдингу та керує ним сьогодні. Нагадаємо, у грудні 2016 року «Львівська газета» перестала виходити в паперовому варіанті, а у січні 2019 року припинив працювати і сайт «Львівської газети».

Медіахолдинг Садового

Ніяких змін не відбулося у власності медіахолдингу «ТРК Люкс», який контролює дружина міського голови Львова Андрія Садового Катерина Кіт-Садова.

До медіахолдингу Садового, який спочатку заявляв, що не буде балотуватись знову, а потім передумав, входять національний новинний Телеканал «24», низка радіостанцій, де загальнонаціональними є «Радіо Максимум» та «Радіо Люкс», а також новинний портал Zaxid.net та iнтернет-портал Футбол 24.

Подружжя Садових, фото: сторінка Андрія Садового у Facebook

Основна частина акцій ПАТ «ТРК «Люкс» належить дружині міського голови Львова Андрія Садового Катерині Кіт-Садовій. Вона володіє майже 77% його акцій. Ще понад 20% контролює гендиректор «ТРК «Люкс» Роман Андрейко та його дружина Оксана Андрейко. Власники холдингу, за даними порталу YouControl, володіють ще низкою товариств з обмеженою відповідальністю, які містять в назві слово «радіо». Здебільшого це юридичні особи, які володіють частотою, на якій мовить «Радіо Люкс» у різних регіонах країни.

Також акціонерне товариство «ТРК Люкс» є власником 80% статутного капіталу ТОВ «Захід.Нет», якому належить сайт Zaxid.net. Ще 20% –  гендиректорові  холдингу Роману Андрейкові.

Останнім часом сайт почав активніше розвивати телевізійну складову – Zaxid.net TV. Під цим брендом виходять програми Zaxid.net Live, «Чорне і біле», «Стінка на стінку» та інші.

Медіахолдинг «Вголос» 

Значно помітнішим, ніж п’ять років тому, на ринку Львова став медіахолдинг «Вголос». Складається він з однойменних сайтів та радіо, а його флагманом став телеканал «НТА». Ці медіа-ресурси перебувають під впливом членів ВО «Свобода» та депутата Львівської міськради від БПП Григорія Козловського. Крім того, медіа активно підтримують колишнього голову ЛОДА Олега Синютку та надзвичайно різко критикують діючого мера Львова Андрія Садового.

При цьому реальні контролери офіційно не фігурують у структурі власності. Юридичною структурою, яка володіє сайтом «Вголос» та радіо «Вголос», є ТОВ «Престайм. Ком. Юа», власником якого вказаний Володимир Андрусів. Він став засновником цього товариства ще у 2012 році, коли журналістка Ірина Марушкіна та політолог Ігор Танчин продали свої права на нього. Тоді Андрусіва пов’язували з газовим бізнесменом Зіновієм Козицьким, батьком чинного голови ЛОДА Максимом Козицьким. Цієї інформації за останні вісім років ніхто не спростував і не підтвердив. А Володимир Андрусів не став більш публічним – досі невідомо, хто він такий, оскільки в жодних інших бізнес-структурах він не фігурує ні як керівник, ні як засновник.

Вигляд сайту у 2011 та 2020 роках (скористайтесь бігунком по центру)

А от колись маловідому студію НТА контролювали то залізничники, то екс-голова НАК «Нафтогаз України», то криворізький бізнесмен з корейськими партнерами, прописаними в Києві. Тепер, згідно з інформацією розміщеною на сайті каналу НТА у розділі «Структура власності», каналом через «ТРК «Інтеррадіо» володіють Андрій Мисик та Андрій Кісера.

Перший – голова виконкому всеукраїнської організації «Громадський рух «Народний Контроль», другий – екс-директор телеканалу ZIK. Проте реальними контролерами каналу НТА ні Мисик, ні Кісера не є. Вони купили ТРК «Інтеррадіо» у 2017 році, оскільки воно було засновником «НТА Інвест Груп», що володіло каналом НТА у Львові та, на той час музичним, каналом RTI у Києві. Львівська студія їх не цікавила, вони розвивали студію столичну. У всякому випадку генеральний директор НТА Роман Любицький заявляв, що жодних змін не планується.

Проте вони відбулись. Насамперед у фінансовому стані каналу – зі скромної студії на Винниченка канал переїхав в «Гранд-Готель» Григорія Козловського. Що більш, нещодавно юристи Козловського вступили в конфлікт з міською владою та облаштовують нову студію в орендованому приміщенні колишнього клубу «Пікассо».

Клуб припинив діяльність, але до кінця 2021 року чинним є договір оренди на його приміщення між містом та приватним підприємством «Клуб Пікассо». Саме це підприємство 30 червня 2020 року змінило власників – через ТОВ «НТА+» його засновниками стали головна редакторка каналу НТА Наталія Струк та креативний продюсер каналу Віталій Крутяков.

Згідно з даними YouControl, адреса Наталії Струк як засновниці в «НТА+» збігається з адресою реєстрації батька Григорія Козловського, його доньки та його адвоката Олексія Різника. Всі ці люди зареєстровані в селі Підберізці, що поблизу Винник, де на одній вулиці проживають багато друзів та бізнес-партнерів Козловського.

Медіахолдинг Хом’яка

У медіахолдингу Мирослава Хом’яка – також без змін. Радіостанція «Львівська хвиля« й далі належить його тестю Ярославу Кривошиї через ТОВ «Тернопільська інвестиційна компанія», а інформаційне агентство «Гал-інфо» – Ігорю Фурті, бізнес-партнерові синів та племінниці Хом’яка.

І Фурта, і Мирослав Хом’як на минулих місцевих виборах були кандидатами від політичної партії «Наш край», хоча Хом’як більше відомий у Львові як член СДПУ (о), керівник податкової та екологічного департаменту в області.

Мирослав Хом’як, фото з його сторінки у Facebook

Шість років тому Мирослав Хом’як звільнився з посади директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА і тепер без перешкод займається бізнесом. Офіційно він є гендиректором «Львівської хвилі» і навіть вступив в Національну спілку журналістів України (творчий доробок так і не оприлюднили). А його родичі, в тому числі діти, продовжують займатися «екологічним» бізнесом.

Медіагрупа «Експрес»

Головна зміна, яка відбулась з «найбільшим виробником україномовних газет і журналів» медіагрупою «Експрес» – це зміна головного редактора. Засновник газети Ігор Починок у 2017 році віддав цю посаду тоді 24-річній Уляні Вітюк.

Газета є однією з чотирьох, що ще виходять на папері та активно розвиває свій сайт. Крім того, «Експрес» готується до випуску нового онлайн-проєкту Urban «для меленіалів», у всякому випадку шукають редактора та журналістів для нового медіа.

В структурі власності змін майже немає. Флагманську газету «Експрес» продовжує видавати ТОВ «Редакційні системи», яким, через низку юридичних осіб, володіє ТОВ «Експрес медіа груп». А самого Ігоря Починка останнім часом зовсім не помітно у Львові. При цьому активи «Експрес медіа груп» з червня 2016 року на 95% належить чеському товариству Ua.multymedia Lab s.r.o, власниками якого є Ігор Починок, його дружина Юлія Починок та Микола Коман.

Тому, попри розгалужену систему власності та іноземних засновників, 90% найбільш тиражної львівської газети і далі належить Ігорю Починку, а ще приблизно 10% – його давньому бізнес-партнеру Миколі Коману.

Газети Львова 

Окрім «Експресу» у Львові залишилось ще три газети. Незмінними є видавці газети «Високий замок». Щоправда, змінилась юридична особа – тепер це ТОВ «Видавничий дім «Високий замок», власницею якого є головна редакторка газети Наталія Балюк. Раніше газету видавало ПАТ «Високий Замок», де Балюк володіла часткою у 98,5%, а її чоловік, колишній головний редактор газети та екс-народний депутат Степан Курпіль, був генеральним директором.

Нагадаємо, з 1998 року 50% акцій видавничого дому володіла норвезька медіакомпанія «Оркла Медіа А. С.», однак в середині 2010 року норвежці вийшли з бізнесу. У власності родини Курпіль-Балюк залишилось і ТОВ «Преса» – компанія, що займається розповсюдженням газет та журналів і володіє мережею газетних кіосків. Це товариство тепер належить Наталії Балюк та її доньці Юлії Курпіль. Проте газетних кіосків у Львові більше не існує на їхньому місці продають каву.

Головна редакторка Наталія Балюк нещодавно також пішла в онлайн і запустила новий проєкт на Youtube «БАлючі теми», де бере інтерв’ю у різних людей.

У вересні 2012 року газети вийшли з білими шпальтами на знак протесту проти законопроекту про наклеп (фото Zaxid.net)

«Львівська пошта» – одне з найдавніших сучасних медіа Львова і все ще виходить у паперовому варіанті двічі на тиждень. Сайт, звичайно, також наявний, але він лише дублює випуски та не є окремим проєктом.

Видання заснували в 1995 році на базі легендарної львівської газети «Пост-Поступ». Спочатку газета називалась «Суботня пошта», її видавало ТОВ «Професійна ліга», співвласником якого був Рустам Курбанов. У 2008 році він остаточно вийшов із власності, продавши компанію Анатолію Забарилу і ТОВ «Синот-Україна», яке займалось гральним та ресторанним бізнесом. Сьогодні основний бізнес цього підприємства – ресторанний. Найвідоміший заклад у Львові – ресторан «Прага» на вул. Леся Курбаса. Тоді ж газета змінила назву на «Львівську пошту».

Сьогодні видавцями газети є секретар Львівської міськради Анатолій Забарило (10%) та ТОВ «Синот-Україна», власниками якого є громадянин Чехії Іво Валента та українці Руслан Печенко (брат екс-депутата Львівської міської ради Ореста Печенка) та Юрій Дземінський, який був помічником колишньої народної депутатки Оксани Юринець на громадських засадах.

Тижневик «Ратуша» був у комунальній власності, його засновником виступала Львівська міська рада. Газета ще кілька років тому була справжнім феноменом на ринку комунальних ЗМІ. Ситуація, коли головний редактор комунального медіа перебуває у гострому конфлікті з мером, – не є поширеною в Україні. Разом з тим, головному редакторові Миколі Савельєву тривалий час вдавалося отримувати фінансування з міського бюджету завдяки підтримці опозиційних депутатів та бюджетному кодексу.

Завдяки законодавству про роздержавлення медіа міський голова Львова позбувся опозиційного редактора, а Микола Савельєв отримав 52% та посаду керівника у приватному підприємстві «Газета Ратуша». По 8% отримали і журналісти та працівники колишньої комунальної газети «Ратуша»: Світлана Андросюк, Уляна Депутович, Наталія Дудко, Надія Дудок, Лариса Коцупей та  Христина Слюсарчук.

Інформаційні портали і журнали Львова

На відміну від паперових видань, інтернет-сайти Львова активно з’являються і не менш активно зникають. До прикладу, навесні у Львові перестали оновлювати два сайти: «Вежа» і «Syla.News». Як пояснив співзасновник «Вежі» Сергій Бобра, проєкт наразі на паузі через особисті причини – переїзд. Натомість із командою «Syla.News» зв’язатися не вдалося, тому причини припинення виходу видання невідомі.

Натомість на ринку з’явився сайт «Варта 1», який заснував громадський активіст, а тепер активний політик, депутат Львівської міської ради від «УКРОП» Ігор Зінкевич. Портал постав як дітище однойменної групи в соціальній мережі Facebook. Зінкевич також є співзасновником трьох громадських організацій: «Варта 1», «Варта1-інфо» і «Громадський рух Варта». Нещодавно він став членом вищої ради партії «Варта», від якої і балотуватиметься на цьогорічних виборах на посаду голови Львівської ОТГ.

Зліва навправо: Валерій Веремчук, Ігор Зінкевич, Наталія Шелестак (фото зі сторінки партії)

А от його колега по партії «Варта» львівська підприємиця Наталія Шелестак, є співзасновницею сайту «Форпост». Його видає ГО «Форпост Львів», де крім Шелестак засновниками є також є маркетолог Ольга Артюхова, журналісти Юрій Лобан і Олег Радик.

Сьогодні Шелестак є одним з облич партії «Варти» і, якщо партія подолає прохідний бар’єр, стане депутатом або Львівської міської, або обласної ради. Щодо бізнесу, то вона є власницею приватного підприємства «Харчовик», яке займається громадським харчування. Крім того, співзасновницею благодійного фонду «Чужих дітей не буває».

Ольга Артюхова працює у маркетинг-директором компанії «Регно Італія Уа», відомого львівського бізнесмена Романа Городечного, який першим із львів’ян підкорив Еверест, а також є контролером низки будівельних та девелоперських компаній.

Юрій Лобан сьогодні вже є формальним засновником сайту, і немає стосунку до його виходу. А головним редактором сайту є журналіст Олег Радик. Радик також є власником та редактором ще одного львівського сайту «Діло».  В медіа його представляють як власника обох сайтів.

Олег Радик не єдиний журналіст, який є власником сайту. До прикладу, Олег Довганик, який свого часу випускав сайт «Дивись.info», тепер є власником двох львівських сайтів «Кулемет» та «Четверта студія». Ці медіа не є прикладом дотримання стандартів журналістики, наприклад, «Кулемет» публікував результати сумнівної соціології.

Залишається на ринку один із найстаріших сайтів «Львівський портал». Його офіційною власницею є Тетяна Овчаренко, помічниця екс-нардепа Ігоря Васюника, який цьогоріч знову хоче випробувати себе у виборах на міського голову Львова (тобто тепер голову Львівської ОТГ). Раніше 50% також належало львівському журналісту Юрію Лобану.

Овчаренко є засновницею ще кількох афільованих з Ігорем Васюником підприємств, зокрема, «Девелоперської компанії «Моя країна» та «Агенція «Партнер». Останнє підприємство за даними Facebook’s ad library, вже витратило понад 14 тис. дол. на рекламу сторінки Ігоря Васюника.

Ігор Васюник (фото з його сторінки у Facebook)

Інтернет-портал «Твоє місто» і далі видають львівське подружжя Тарас Яценко і Світлана Жаб’юк. На сьогодні портал пише про себе як про «мультимедійний хаб, що включає в себе міський портал, міську дискусійну платформу,  онлайн-телебачення, громадську організацію з розвитку якісної журналістики «Твоє місто Львів» та продакшн-студію».

Власником цього всього офіційно є Тарас Яценко, який є одноосібним засновником ТОВ «Медіа-хаб», а шеф-редакторкою – Світлана Жаб’юк, яка нещодавно також очолила програму «журналістика» у Школі журналістики та комунікацій УКУ.

Видання одне з небагатьох львівських медіа, яке нещодавно запустило краудфандингову кампанію – збір коштів від читачів на діяльність видання. Тут пропонують долучитися до Спільноти Прихильників «Твого міста» за 500 грн на рік, або за 49 грн на місяць.

Свого часу у видання інвестували керівники компанії SoftServe Олег Денис і співвласник «Маркет універсал ЛТД» (аптеки «D.S.») Олег Никулишин. Сьогодні вони залишились засновниками громадської організації «Твоє місто Львів» та є в наглядовій раді порталу.

Офіційна інформація про власників сайту «Збруч», який видається у Львові з весни 2013 року, відсутня. За даними «Наших грошей. Львів», єдиним інвестором видання є львівський бізнесмен Володимир Матківський, бенефіціарний власник ТОВ «Радехівський цукор» (Радехівський цукровий завод). Матківського часто називають спонсором «Української галицької партії» – і це підтверджується тим, що в останньому фінзвіті партії найбільше коштів давало підприємство «Західний Буг», зареєстроване за тією ж адресою, що і «Радехівський цукор». Проте сам Володимир Матківський серед власників «Західного Бугу» не згадується, натомість 30% тут належить Оксані Друль, сестрі шеф-редактора «Збруча» Ореста Друля.

Крім того, Матківський фінансує також проєкт «Локальна історія». Журнал про минуле та сучасне України «Локальна історія» з’явився на медіаринку лише у 2018 році. Видавцем журналу є «Українська галицька асамблея». Проте сам проєкт розпочався ще у 2013 році, коли група ентузіастів та істориків почала аудіо- та відеофіксацію «спогадів старожилів — очевидців важливих історичних подій ХХ століття», та оцифрування давніх світлин і документів. Сьогодні під маркою «Локальної історії» виходить також відеопроєкт про українську історію та культуру «Без брому з Віталієм Ляскою». Як повідомили в редакції, Матківській не єдиний, хто підтримує проєкт, – тут також запустили краудфандинг, а продаж журналу покриває частину видатків проєкту.

Джерело: сторінка видання у Facebook

Прикладом небанальної та цікавої і якісної журналістики є онлайн-журнал «The Ukrainians». Загалом проєкт є всеукраїнським, і до підготовки матеріалів долучаються журналісти не лише зі Львова. Журнал працює завдяки підтримці волонтерів, донорів та читачів. Саме тому юридично видання працює як громадська організація – «Українська медійна ініціатива», засновниками якої є керівник проєкту Тарас Прокопишин та Інна Березніцька, редакторка одного із розділів журналу. Команда також запустила сайт «Creatives».

Видавцем ще одного журналу, але не онлайн, «RIA-Львів», є ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «РІА-Львів» Галини Брезіцької, матері Назарія Брезіцького відомого як керівника ГО «Ідея міста», а тепер він заявив про участь у виборах на посаду голови Львівської ОТГ. Крім того, Назарій Брезіцький активно використовує для свої політичної кампанії «Дуже радіо», де виходить його проєкт «Ідея міста». Належить радіо співачці Руслані Лижичко та її чоловікові музиканту і  продюсеру Олександрові Ксенофонтову.

Серед засновників «давніх» львівських сайтів змін майже не відбулось. Сайт «Дивись.info» продовжує видавати однойменне інформаційне агентство «Дивись. Інфо». Ще у 2016 році замість Андрія Завербного власницями стали співвласниця PR-компанії «Перфектні рішення» і депутатка Славської ОТГ Наталія Улинець та юристка Ганна Мацюк. Остання два роки тому претендувала на посаду директора департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, про що свідчить її декларація. Мацюк також володіє низкою підприємств, серед яких юридична фірма та фермерське господарство.

Засновником ТОВ «Варіанти Львів» (сайт «Варіанти») з часу його заснування у 2012 році була львівська журналістка Ірина Марушкіна, однак тепер офіційними засновниками є журналіст і головний редактор сайту Олександр Ковальчук та проєктна менеджерка Зоряна Бутковська. На сайті «Варіантів» Ірина Марушкіна вказана лише як консультантка проєкту. Разом з тим, вона залишається найбільшим піарником цього сайту.

Інформагентство «Медіастар» належить львівській журналістці Зоряні Іленко-Павлишин. У Львові видання відоме не як інформаційній проєкт, хоча сайт наповнюється новинами, а як агенція, що вже понад 10 років презентує рейтинг «ТОП-100 найвпливовіших осіб Львівщини від «Медіастар».

Сайт «Leopolis.news» створений у 2016 році багаторічним заступником та секретарем Львівської обласної організації Національної спілки журналістів Андрієм Болкуном. Власне, приватний підприємець Андрій Болкун укладав угоди на висвітлення діяльності обладміністрації на сайті у 2018 році. Проте у січні 2020 року він припинив діяльність як приватний підприємець.

Юридичною особою сайту є ТОВ «Леополіс медіа група», яке було створене також у 2016 році. Підтвердження цього можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де наявний судовий позов щодо одного з матеріалів сайту. Засновниками цього товариства є Леся Бондарук та Андрій Пишник.

Пишник є засновником Пустомитівської організації Української республіканської партії (УРП), а Леся Бондарук – низки громадських організацій та підприємств із скандальним львівським активістом Іваном Спринським. Зокрема, громадського формування «Рабів до раю не пускають».

Ще один журналіст і редактор володіє сайтом «Щоденний Львів». Це новинний сайт громадської організації «Прес-клуб», яка більш відома як незалежний майданчик для проведення прес-конференцій та організацій різного роду медійних акцій. Засновниками ГО є Роман Шостак, львівський журналіст та редактор, його дружина Ольга Шостак та дружина екс-народного депутата Михайла Хміля Наталія Вовчко-Хміль.

А інформаційний сайт «032.ua» є франшизою компанії CitySites, яка створює інформаційні платформи майже у всіх великих містах України. Всі сайти називають за першими трьома цифрами телефонного коду міста.

Досить активним на медіаринку Львова став сайт «Львівська мануфактура новин». Інформація про реєстратора сайту закрита для публіки, однак однойменна юридична особа належить Василю Курію, депутату Старосамбірської районної ради, який також є лісовим активістом, виступає за повернення лісів комунального підприємства Львівської обласної ради «Галсільліс» та його дочірніх підприємств до громад.

Радіо і телебачення Львова

Окрім «холдингових» каналів та радіостанцій ефір Львова також заповнюють і низка інших електронних ЗМІ. Серед них найбільш активно розвивається за бюджетні кошти «Перший Західний» – комунальний канал, заснований Львівської обласною радою.

У 2019 році на утримання каналу з бюджету було витрачено понад 20 млн грн. Канал фінансується згідно з «Регіональною програмою сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки».

Також з бюджету фінансується і «UA: Львів» – львівська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України. За останні два роки ефір каналу сильно змінився і вже не нагадує «львівське телебачення». Тут активно розвивають також і UA: Українське радіо Львів, яке продукує низку власних програм.

Телеканал «ПравдаТУТ Львів» менш помітний в інформаційному просторі Львова, а от діяльність його засновників є більш помітною, в прямому сенсі слова. Власники каналу, як зазначено на сайті каналу, львів’янин Василь Левицький та івано-франківець Олександр Островський є співзасновниками однієї з найбільш активних будівельних компаній міста «Лев-Девелопментс».

Нещодавно канал запустив передвиборче ток-шок «Політика і Аналітика» з ведучим Віталієм Новосадом, який у грудні 2018 року балотувався на посаду голови Радехівського об’єднаної громади від партії «Наш край», осередок якої у Львові очолює Мирослав Хом’як. Як розповідав сам Новосад, він працював комерційним директором на львівському телебаченні та гендиректором каналу «ПравдаТУТ Львів». Він також був одним із видавців журналу «RIA-Львів». А у 2017 році тодішній співвласник каналу Іван Гринишин називав його бізнес-партнером.

Ми також вирішили внести до списку львівських ЗМІ канал «Еспресо». З тих міркувань, що хоч цей канал і не є регіональним, але один з його засновників суттєво посилив свою політичну присутність в регіоні. Йдеться про народного депутата Миколу Княжицького, який переміг на виборах 2019 року в мажоритарному окрузі. Саме його дружині Ларисі Княжицькій належить 22% статутного капіталу каналу. А власником левової частки каналу «Еспресо» є Іван Живаго (77,5%), син Костянтина Живаго, колишнього народного депутата та генерального директора гірничодобувної компанії Ferrexpo, якого підозрюють у причетності до схеми щодо розтрати і легалізації 2,5 млрд грн банку «Фінанси та Кредит».

Микола Княжицький, фото: сайт партії Європейська солідарність

Нещодавно у Львові з’явилася редакція «Еспресо-Захід», яка має свою окрему «кнопку» на загальному сайті, яку очолив редактор Ігор Гулик. Крім того, у Львові вже багато років працює «Студія Захід», яка випускає авторську програму журналіста Антона Борковського.

Авторським проєктом є також інтернет-радіо «Сковорода» . Його засновники стверджують, що вони були «першим україномовним мандрівним онлайн-радіо». Радіо не має постійною студії, а виходить в ефір з різних локації – від міської площі до кафе чи стадіону. Засновником ТОВ «ТРК «Радіо Сковорода» є бізнесмен, співзасновник співзасновник ІТ-компанії Intellias Віталій Седлер. За даними YouControl, власником він став не так давно, у кінці 2019-го. А першими засновниками були Артем Оліярник і журналіст Андрій Чемес. Радіо збирає й пожертви у слухачів.

А от власність радіо «Незалежність» передається у спадок. Засновниками були і залишаються представники львівської журналістської династії Чудиків. Першого засновника та керівника радіостанції Івана Чудика змінила на посаді директора його донька Соломія Чудик. Сьогодні власниками радіо «Незалежність» є Соломія та Марія Чудики, їм належить 96% статутного фонду, 4% є власністю Володимира Парубія, батька народного депутата Андрія Парубія.