Ми зібрали усе, що відомо про цю справу в офіційних джерелах, поспілкувались зі “сторонами”, отримали відповіді на запити від аудиторів та коментарі адвокатів. І наш висновок – справа не така вже й однозначна.
Нагадаємо, керівниці управління комунальної власності Львівської міськради Інні Свистун повідомили про підозру в службовій недбалості через те, що в місті задешево передавали приміщення в оренду певним громадським організаціям. Резонансна справа кілька днів була “на перших шпальтах”, але вся інформація обмежувалась заявами двох сторін.
Версія слідства
6 травня прокурорка Львівської області Ірина Діденко повідомила, що керівниця управління комунальної власності Львівської міськради підписала 16 договорів оренди та додаткових договорів з фізичними особами та окремими громадськими організаціями за необґрунтовано заниженою ставкою – 2%, а не 6%, як того вимагає затверджена міською радою методика розрахунку орендної плати за комунальне майно у Львові.
“Такі договори укладено із громадськими організаціями: «Самопоміч», «Львівська обласна республіканська християнська партія» (2), «Інститут політичних технологій» тощо. Також слідством перевіряє факт заниження вартості об’єктів нерухомості, що тягне за собою заниження вартості оренди”, – повідомила Ірина Діденко.
Відтак, бюджет міста недоотримав майже 1,2 млн грн, а Інна Свистун отримала підозру.
“Наші гроші. Львів” намагались більш детально з’ясувати в Ірини Діденко, на яких документах та доказах ґрунтується позиція прокуратури, на що ми отримали відповідь: “на підставі діючих нормативно-правових актів, у тому числі, висновків експертизи та рішень судів, які набрали законної сили”.
Щоправда, номери цих справ, які за словами прокурорки, вже набрали законної сили, нам повідомити відмовились, бо досудове розслідування ще триває. Із судового реєстру відомо, що минулого року суд дозволив провести судову економічну експертизу.
Основна суть підозри полягає в тому, що меншу орендну ставку, 2%, застосовували до 70 м² орендованого приміщення. Наведемо один із прикладів. І звичайно ж, найбільш скандальний, – громадську організацію “Самопоміч”.
Площа Міцкевича, 6/7. Джерело: Zaxid.net
Вона орендувала приміщення на площі Міцкевича, 6/7 (та ще й боргувала за оренду) загальною площею 318,2 м²:
- за “перші” 70 “квадратів” вони платили по ставці 2%,
- а за інші 248,2 “квадрати” – по 6%.
І так ще для 15 орендарів, які мали в оренді комунальні приміщення більші за 70 “квадратів”. Прокуратура вважає, що у таких випадках на всю площу слід нараховувати по 6%.
Висновки Держаудитслужби
В інтерв’ю для Zaxid.net Інна Свистун пояснила, що обвинувачення прокуратури ґрунтується на результатах перевірки контрольно-ревізійного управління (Держаудитслужби – ред.), яка відбулась минулого року.
Інна Свистун біля Галицького районного суду, який обирав їй запобіжний захід. Джерело: Zaxid.net
Тож, першими про неправильний обрахунок орендної плати заявила саме Держаудитслужба. У їх звітних матеріалах за перший квартал 2019 року, які ми знайшли на офіційному сайті, написано, що під час розрахунку орендної плати у Львові було застосовано занижені розміри орендної ставки та не застосовано індекс інфляції, внаслідок чого від 21 орендаря до бюджету міста не надійшло коштів на суму 1,6 млн грн.
Детальної інформації немає, лише пару абзаців. Останнє речення: “Матеріали ревізії передано до Прокуратури Львівської області”.
Юристи управління комунального майна з висновками аудиторів були не згодні і спробували їх оскаржити в суді. Вони подали позов до управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, яке проводило ревізію, про визнання протиправними та скасування вимоги аудиторів за наслідками ревізії. Проте, у лютому цього року апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення попередньої інстанції і відмовив управлінню у задоволенні позову.
Суд вирішив, що “звернення позивача з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги є неналежним способом захисту порушеного права, а відтак такий позов не підлягає задоволенню”.
Тобто суд вважає, що управління спочатку мало отримати позов від аудиторів з вимогою сплатити збитки, які вони знайшли в процесі перевірки.
“Збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому наявність чи відсутність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків”, – йдеться у постанові суду.
За словами Інна Свистун, Держаудитслужба досі не звернулась до суду про стягнення збитків. Таким чином, ні в першій інстанції, ні в другій з цієї причини управлінню комунальної власності виграти не вдалося. А касаційний суд тільки от у травні приступив до справи.
Ми також надіслали запит до управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, однак там відмовились надати акт ревізії через відкрите кримінальне провадження.
Версія Інни Свистун
Інна Свистун, в свою чергу, обвинувачення відкидає. За її словами, орендні ставки для кожного орендаря, згідно з цільовим призначенням, встановлюють на підставі ухвали Львівської міськради. А договори укладають відповідно до ухвали.
“Там написано, що “для громадських організацій: площею до 70 метрів – 2%, понад 70 метрів – 6%”. Відповідно, укладаючи договори оренди, управління укладало: якщо у вас 80 метрів – то 70 м² – по 2%, а 10 метрів – по 6%. Прокуратура вважає, що за 80 метрів треба платити 6%. Всім громадським організаціям, якщо вони взяли 80-100 метрів, то за всі 100 метрів вони мають платити 6%”, – сказала вона в інтерв’ю.
У коментарі “Наші гроші. Львів” Інна Свистун повідомила, що за таким же принципом з 2009 року (вона прийшла на посаду керівниці управління в 2013 році) було укладено приблизно 100 договорів оренди з різними громадськими організаціями. А попередні перевірки (до останньої ревізії аудитслужби – ред.) та судові процеси щодо орендної плати ніколи не ставили під сумнів такий принцип нарахування.
Так само укладали договори і для партій, і для творчих спілок. Роками.
Як мають нараховувати вартість оренди
З огляду на версії обох сторін, виглядає на те, що основна причина кримінального провадження – це різне трактування методики нарахування. Прокуратура Львівської області та Держаудитслужба вважає, що якщо площа приміщення більша 70 м², то на всю площу нерухомості має застосовуватись вища орендна ставка – 6%. Натомість управління комунальної власності застосовує вищу ставку 6% лише для надлишку орендної площі, що перевищує 70 м², а все, що до цієї цифри, нараховує по 2%.
У постанові Кабміну “Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу” вказано, що для розміщення творчих спілок, громадських об’єднань, релігійних та благодійних організацій орендна ставка для держмайна становить: 3% – для не більш як 50 м², а для частини площі, що перевищує 50 м² – 7%. Тобто, якщо приміщення площею 90 м², то 50 м² рахують по 3%, а ще 40 м² – вже по 7%.
Щодо комунального майна, то методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу встановлюють органи місцевого самоврядування. При цьому застосовують ті ж самі методологічні засади, що й для об’єктів оренди державної власності.
В актуальній методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Львова, яка була прийнята ще у 2007 році, вказано, що творчі спілки, політичні партії, громадські організації мають платити: 2% – за площу не більше 70 м², 6% – за понад 70 м². Однак, на відміну від постанови Кабміну, тут відсутнє чітке формулювання “для частини площі, що перевищує…”.
Цікаво, що у первинній львівській методиці, яку можна скачати на сайті ЛМР, було написано, що саме за надлишок понад 70 м² треба платити вищу ставку. Однак в 2009 році це формулювання зникло.
Після ревізії аудиторів у 2019 році, міська рада намагалась внести зміни до договору із одним із орендарів. Мова про приміщення на площі Ринок, 8, яке орендує “Інститут політичних технологій”. Власне, це приміщення фігурує в підозрі прокуратури, яка заявила, що всі 104 м² мають рахувати по ставці 6%, а не тільки надлишок у 34 м².
Площа Ринок, 8. Джерело: 1256.lviv.ua
Така заява, як ми вже казали вище, ґрунтується на висновках Держаудитслужби від березня 2019 року. Вже у травні 2019 року управління комунальної власності ЛМР звернулось з позовом до ГО «Інститут політичних технологій» про переукладання договору оренди та збільшення орендної плати. Мотивували збільшення орендної саме листом Держаудитслужби “щодо усунення порушень законодавства”.
Причину позову Інна Свистун пояснила тим, що вона є законослухняною чиновницею, і водночас вирішили з’ясувати думку суду щодо розрахунків орендної плати в даному випадку.
Проте суд фактично не дав відповіді на це питання, оскільки воно не стало предметом розгляду. Суд зауважив, що “в матеріалах справи відсутні докази зміни Методики розрахунку орендної плати”. Це стало однією з причин програшу управління.
Оскільки методика розрахунку орендної плати не змінювалась, то і підстав для внесення такої істотної умови цього договору як орендна плата – немає.
Крім того, як виявилось, оскаржуваний договір вже був переукладений після перевірки аудитслужби, бо вона справді знайшла помилку щодо нарахувань для ГО «Інститут політичних технологій».
Це сталося через людський фактор, пояснила Інна Свистун, оскільки при нарахуванні одна з працівниць ще у 2013 році для всього приміщення застосувала ставку лише 2%. Громадська організація не оскаржувала помилку і переуклала договір з умовами диференційованої оренди. Станом на момент завершення ревізії різницю громадська організація відшкодувала. Свистун запевняє, що це був єдиний випадок.
Не “Самопоміччю” єдиною
Підхід 2% – до 70 м², а 6% – за все, що понад 70 м² – Львівська міськрада застосовує і зараз.
Як повідомили “Наші гроші. Львів” в управлінні комунальної власності ЛМР, зараз є понад двадцять діючих договорів оренди з різноманітними громадськими об’єднаннями на площу понад 70 м². За виключенням благодійних організацій, асоціації інвалідів і тд, всі ГО платять 2% – до 70 м², а 6% – за все, що понад 70 м².
Наприклад, ЛМГО “Музей ідей” на вулиці Валовій, 18 орендує майже 383 м², де 2% платить лише за 70 м², решта – по 6%. Той самий підхід застосовано до “Союзу Українок”, які орендують 86,2 м² на вулиці Франка, 15.
Музей ідей на вул. Валова, 18 у Львові. Джерело: ua.discover.net.ua
Або ще один приклад – Колегія адвокатів орендує 102,8 м² на проспекті Шевченка, 36, і за перші 70 “квадратів” платить по 2%, за решту – 6%. Ідентично порахували оренду і “Західно-українському ресурсному центру” на вулиці Лисенка, 21 за майже 133 “квадрати”.
Повний перелік, який ми отримали від УКВ ЛМР, дивіться тут.
А як в інших містах?
Як ми писали вище, основним документом при розрахунку орендної плати є відповідна постанова Кабміну. Але органи місцевого самоврядування маю право її видозмінювати, застосовуючи ті ж самі методологічні засади, що й для об’єктів оренди державної власності.
До прикладу, в Луцьку немає розмежування за площею для оренди приміщень ГО. Для них просто встановлена одна орендна ставка – 4%, а раніше було 3%.
У Тернополі є дві орендні ставки для ГО: до 50 “квадратів” – 3%, і після 50-ти – 7%. Попри наявність приписки “для частини площі, що перевищує 50 м²”, якщо площа більша цієї цифри, то застосовують вищу орендну ставку до всієї площі нерухомості. Про це нам повідомив Іван Поливко, заступник начальника обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міськради.
Натомість, в Івано-Франківську та Рівному, ситуація схожа зі Львовом – в їхній “Методиці розрахунку” написано розмито. Наприклад, в Івано-Франківську: “розміщення творчих спілок, громадських релігійних та благодійних організацій на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності і становить: не більш як 50 м² – 1%, понад 50 м² 7%”. Проте начальниця управління управління комунального майна Антоніна Кизим в коментарі повідомила, що громадські організації можуть орендувати приміщення до 50 м² за ставкою 3%, а за надлишкову площу вони сплачують вже за ставкою 7%.
Так само керівник управління комунальною власністю Рівненської міської ради Наталія Поліщук пояснила, що до приміщень, які беруть в оренду ГО і які мають площу більше 50 “квадратів”, застосовують дві орендні ставки: 3% – до 50 м², а на частину площі понад це значення – нараховують по 4%.
Ми поцікавились в Ірини Діденко, чи не є висновки про порушення у львівській мерії передчасними, з огляду на те, що в інших містах використовують такі самі методи нарахування. Ірина Діденко відповіла, що “висновки в справах, які потребують спеціальних знань (всі висновки, крім правових) надають відповідні ревізори та експерти. Прокурор надає виключно правову оцінку. Що і було зроблено”.
Що думають юристи
Редакція “Наші гроші. Львів” також звернулась до двох юристів, які працюють в інших регіонах України, аби дізнатись, одну чи дві орендні ставки слід використовувати для громадських організацій у Львові, якщо площа орендованих приміщень перевищує 70 “квадратів”.
Віталій Гусак, адвокат з Івано-Франківська, який надав нам консультацію в рамках проекту “Свої люди” Bihus.Info, вважає, що ключовим в методиці Кабміну є уточнення “для частини площі, що перевищує”. Натомість в методиці Львівської міськради це уточнення відсутнє.
“Оскільки критерієм, який розмежовує орендну ставку за використання нерухомого комунального майна, є площа нерухомого майна, то вбачається, що до нерухомого майна, яке має площу понад 70 м², застосовується орендна ставка у розмірі 6% на всю площу такого нерухомого майна, а не тільки на частину площі, що перевищує 70 м²”, – сказав він у коментарі “Наші гроші. Львів”.
Натомість керуючий партнер адвокатської фірми “Єфімов і партнери”, доктор філософії права, аудитор та член науково-консультативної ради Верховного Суду Олександр Єфімов вважає, що висновки Держаудитслужби не підтверджуються, оскільки в постанові Кабміну є чітке трактування методики нарахування орендної плати, яке передбачає іншу ставку за надлишкову площу.
Єфімов пояснив, що на момент укладання угод Методика Кабінету міністрів №786 не містила конкретних роз’яснень та інструкцій, стосовно застосування меншої орендної ставки на частину площі, що не перевищує встановленого Методикою. У ній було зазначено, що “…для розміщення творчих спілок, громадських, релігійних та благодійних організацій на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності і становить: для приміщень не більш як 50 м² – 3%; для приміщень понад 50 м² – 7%”.
За словами юриста, з цієї редакції можна було тлумачити, що орендна плата за приміщення площею у 51 м² була вдвічі більшою за приміщення площею 49 м². Що, з точки зору формального викладення зазначеної норми, було досить нелогічно. Тому 8 серпня 2016 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 516 вніс зміни, після чого з’явилося наступне трактування п. 27 додатку 2 Методики № 786: для приміщень не більш як 50 м² – 3%; для частини площі, що перевищує 50 м² – 7%.
“По суті КМУ виправив, а не змінив вказану норму. Привів у відповідність Методику №786 та фактично роз’яснив принципи нарахування орендної плати. Враховуючи викладене вище, а також п.94 додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, вважаю що висновки Держаудитслужби — не підтверджуються», – роз’яснив Олександр Єфімов.