Рекреаційні території вже і в так забудованому багатоповерхівками районі Львова знову планують віддати під квартирну забудову. Тепер – на вулиці Замарстинівській, поруч із водоймою, яку місцеві називають ставом Стосіка.
Львівська міськрада оприлюднила проєкт ухвали, згідно з яким депутатам міськради пропонують затвердити вже шості зміни до детального плану житлового району «Під Голоском».
Основна зміна – на озеленених і частково торгових територіях хочуть дозволити 6-8 поверхові будинки вздовж струмка, який з’єднує став Стосіка із меншою водоймою. Цей став, згідно з минулорічним дослідженням, є найчистішим в місті.
Загалом житлове будівництво тут ні генпланом міста, ні зонуванням не дозволяється.
Став Стосіка (фото: Михайло Лишак)
У міськраді вирішили піти найпростішим шляхом – і детальним планом змінити зонування цієї території із рекреаційної і торговельної – на житлову, якою передбачено будівництво до 25-37 метрів висоти.
На заваді намірам забудовників та міськради стали місцеві мешканці, які проти будь-якої забудови цієї території через перевантаженість району.
“Ми не боремося проти конкретного забудовника. Я навіть не знаю цього забудовника. Ми просто проти будівництва там загалом. Підіть в 81-шу школу і подивіться, де там діти вчаться. Там діти вчаться в коридорах. Місто не здатне забезпечити інфраструктуру”, – каже один із місцевих мешканців Михайло Лишак.
“Змінити зону рекреації практично нереально”
27 січня у Львівській міській раді відбулося чергове обговорення проєкту змін.
На це обговорення, як і на всі попередні, не прийшов замовник розробки детального плану 29-річний мешканець Львова Тарас Мороз, якому на цій території належить 0,11 га землі, призначеної для садівництва. Однак, яка саме компанія будуватиме житло, – до сих пір невідомо.
Поруч також є ділянки міста, які хочуть продати на аукціоні. Зрозуміло, що “озеленені території” дорого не продати, тому в мерії також зацікавлені в зміні зонування.
Перед цим мешканці району на двох громадських слуханнях виступили проти змін до детального плану і забудови цієї території.
На карті відмічено приблизне розташування майбутніх будинків
Окрім цього, проєкт проходив низку комісій, серед яких екологічна, інженерна та архітектурна, усі з яких не погодили проєкт, остання, зокрема, – через суперечність зонінгу. Комісія з питань землекористування погодила проєкт, ймовірно через те, що розгляд цього питання відбувався без представників громадськості.
Під час обговорення 27 січня мешканців також турбувала доля водойми. Хтось із присутніх мешканців сказав, що власник навіть може висушити і зробити там дорогу. На що керівник юридичного департаменту міськради Гелена Пайонкевич відповіла:
“На Р-3 дорогу робити не можна. Змінити функцію Р-3 на якусь іншу функцію практично нереально”.
Як виявилось, водойма належить будівельній компанії “БК Приватбуд-Львів”, про це розповів під час зустрічі представник компанії Ігор Гуменчук. За його словами, у 2016 році компанія стала власником частини майна збанкрутілого ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” разом із цим ставом. Він, до речі, раніше був технічною водоймою.
Фрагмент проектного плану
Ігор Гуменчук запевнив, що озеро руйнувати не будуть і до майбутнього будівництва вони ніяк не причетні:
“Нічого крім рекреаційної зони там бути не може. Другий момент – ми хочемо лише законодавчо за собою закріпити право користування цим озером за тою ж самою функцією, яка вона є, – зона рекреації”.
Будь-який проєкт детального плану передбачає звіт про стратегічну екологічну оцінку. Однак, як зазначила керівник управління екології та природних ресурсів Олександра Сладкова, йому в міськраді не довіряють.
“Місто не брало участі в оцінці, ні як розробник, ні як перевіряючий орган взагалі. Насправді, замовник може зробити будь-яку оцінку і в області її можуть погодити, бо області все одно. На нашу думку, ми не можемо їй довіряти повністю”.
Єдиний спосіб з’ясувати, чи не зашкодить майбутнє будівництво водоймі, – це гідрогеологічна експертиза, яка також виявить джерела живлення ставка. Під час обговорення Гуменчук сказав, що така експертиза коштує приблизно 500 тис. грн.
На це юристка Надія Вайс, яка представляла Тараса Мороза, одразу заявила, що в її клієнта таких грошей нема. Натомість редакції “Наші гроші. Львів” один із експертів повідомив, що експертизу можна зробити і за 160 тис. грн – усе залежить від обсягу робіт та виконавця, чи це державна чи приватна установа.
Чи можна там будувати житло?
Ні, не можна. Частина території, де хочуть змінити зонування, належить до так званої зони Г-6 – тут можна збудувати магазин, ринок чи невеликий торговий центр. Більшість проєктованої території – це Р-3, тобто рекреаційна зона загального користування. Можна облаштувати парк чи сквер. Однак в обох зонах будівництво житла не передбачено.
За останні два роки ми фіксували лише один випадок, де дозволили будівництво житла у такій зеленій зоні. І це будівництво фірмою «Авалон юніон» житлового комплексу на вулиці Липинського, 27. Там територія забудови також належала до зони Р-3, незаконно була забрана в міста, а потім зонування змінили детальним планом.
Будівництво на Замарстинівській протягом останніх років буде другим випадком будівництва багатоквартирного житла в рекреаційній зоні.
Ситуація ускладнюється також тим, що у районі “Під Голоском” будують дуже багато житлових багатоповерхівок. Навіть колишній архітектор Львова Юліан Чаплінський називав це місце “пеклом”.
Відео ініціативної групи мешканців, яка виступає проти будівництва
Як вже раніше “Наші гроші. Львів” писали, на думку експертів, детальним планом території не можна змінювати зонінг. Треба міняти і повністю зонування всього району, і генплан.
Так навіть у Відні будують
Теперішній головний архітектор Львова Антон Коломейцев підтримує наміри забудовників Замарстинівської:
“Чи можна забудовувати цю смужку вздовж вулиці Замарстинівської? На мою суб’єктивну думку, як архітектора, можна! Більше того, там ніхто не пропонує 12-поверхову забудову, а 4-поверхову, там буде Ж-2 малоповерхова, багатоквартирна забудова. Я знаю такі приклади, що це має сенс. Наприклад, у Відні, у районі Лізінг, така ж сама забудова біля струмочка і біля такого озера”.
На це один із противників будівництва Михайло Лишак зауважив: “Проїдьтеся по Топольній – тоді будемо говорити про Відень”.
Крім того, Коломєйцев відстоює будівництво і з точки зору наповнення міського бюджету:
“Забудова магістральних вулиць – вона є більш пріоритетною, ніж в глибині. І справді, віддавати такі землі під якесь малоефективне використання, наприклад, під малоповерхове житло, я вважаю, що це позбавляє міста цінних земель, ресурсів”.
За результатами зустрічі із мешканцями району міськрада спочатку має звернутись за інформацією до геотехнічного інституту, а тоді повернутись до обговорення доцільності дослідження.
Частина території, на яку розробляють детальний план, належить місту і підпадає під продаж на аукціоні за ухвалою від 2003 року. Однак, як пояснив начальник управління земельних ресурсів Сергій Коровайник, вони готові скасувати ухвалу, але для цього потрібна правова підстава. Однією із цих умов може бути те, що дослідження покаже потенційну шкоду будівництва водоймі.
Натомість, жителі району пропонують альтернативний варіант, – створити біля ставу Стосіка міський парк.
Михайло Лишак вже зареєстрував петицію із вимогою збереження рекреації на вулиці Замарстинівській шляхом створення парку, в який мають включити і водойму, й існуючу рекреаційну територію. Автор петиції просить створити там інноваційний громадський простір. І якщо петиція впродовж 60 днів набере 500 голосів, питання мають розглянути на сесії міської ради.
Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”